Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №568/1615/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/1615/26

Провадження № 1-кп/568/116/26

14 вересня 2026 року м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження №12026186210000049 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Метрополь Новотроїцького району Херсонської області, зареєстрованої АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, одруженої, на утриманні троє неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб на утримані немає, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено такі обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

ОСОБА_3 21 червня 2026 року близько 18 год. 00 хв., перебуваючи на подвір`ї господарства за місцем фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи і оцінюючи свої дії, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень, з особистих мотивів, вчинила стосовно своєї свекрухи ОСОБА_4 , фізичне насильство а саме на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно нанесла один удар кулаком правої руки та один удар кулаком лівої руки в область обличчя, один удар кулаком правої руки та один удар кулаком лівої руки в область плечей, один удар кулаком правої руки в область тім`яної ділянки голови, один удар кулаком лівої руки в область грудної клітки та один удар ногою в область правої лопатки ОСОБА_4 , у результаті чого заподіяла останній тілесні ушкодження у вигляді: набряку, підшкірної гематоми правої орбіти, набряку лівої орбіти, підшкірного крововиливу, підшкірного крововиливу в ділянці лівого плеча, правого плеча, садини в ділянці грудного відділу хребта і правої лопатки, підшкірної гематоми тім`яної ділянки голови справа, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченоїОСОБА_3 , складена за участі її захисника адвоката ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованому її кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за її відсутності.

Також до обвинувального акту також додана письмова заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності всіх учасників справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , є кримінальним проступком.

Відповідно до ч.2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Сторони кримінального провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України, в судове засідання не викликалися.

При цьому, відповідно до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження, та доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченоїОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України, є правильною як умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченоїОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченоїОСОБА_3 , є щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлені.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченійОСОБА_3 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченої, а також особу обвинуваченої.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, позитивно характеризується по місцю проживання, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколого, багатодітна мати п`ятьох дітей, троє з яких неповнолітні.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченоїОСОБА_3 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не має.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити її покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1