Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №567/1185/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1185/26

Провадження №2/567/880/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Приступа А.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначає, що з 12 серпня 2005 року вона з відповідачем перебуває у шлюбі, який зареєстрований Кутянківською сільською радою Острозького району Рівненської області (актовий запис № 3).

Вказує, що від даного шлюбу вони мають спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг повноліття, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в свідоцтві про народження яких вона вказана матір`ю, а відповідач - батьком.

Зазначає, що шлюбне життя з відповідачем не склалося, так як вони є зовсім різними людьми, мають різні характери та погляди на подружнє життя та майбутнє. Вказує, що їхній шлюб існує формально, оскільки вони подружніх відносин не підтримують, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків не мають, у зв`язку з чим вони з відповідачем проживають окремо.

Зазначає, що вона з відповідачем віддалилися один від одного, між ними відсутні будь-які почуття, вони не змогли побудувати сімейні відносини між собою на почуттях взаємної любові, поваги, взаємодопомоги та довіри, їхній шлюб розпався та існує формально, а тому подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить її інтересам.

Вважає, що шлюб між сторонами існує формально, так як вони разом як сім`я не проживають, фактичних шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків не мають, між ними відсутні будь-які формальні ознаки, які характеризують сім`ю.

Подальший зміст підтримувати сімейні відносини вважає недоцільним, що й спонукало її звернутися до суду з вищевказаним позовом. Просила позовні вимоги задовольнити, судові витрати залишити за нею.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивачка звернулась до суду із заявою, в якій просила позовні вимоги задовольнити, розгляд справи здійснювати у її відсутності та відсутності її представника - адвоката Божко Т.Ю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, а також шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 та саме за вказаною адресою відповідачу направлялися судові повістки.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони з 12 серпня 2005 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Кутянківською сільською радою Острозького району Рівненської області (актовий запис №3), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.08.2005 року.

Від даного шлюбу у сторін народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.01.2006р., який на даний час досяг повноліття, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 06.07.2010 року, донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 03.08.2015 року.

Згідно витягів з реєстру територіальної громади №2024/012256111, №2026/011401962 та адресної довідки від 16.07.2026 р. неповнолітній син ОСОБА_4 та малолітня донька ОСОБА_5 зареєстровані та проживають разом із позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

З доводів позивачки судом встановлено, що сторони разом як сім`я не проживають та наведена обставина відповідачем не заперечується та не спростована.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 втратили почуття любові один до одного, на даний час шлюб фактично припинено, оскільки як сім`я вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, спроби відновити шлюбні відносини сторони не роблять. Таким чином, шлюб існує формально, а тому вбачаються підстави для його розірвання в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що сім`я фактично розпалася, оскільки сторони спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків не мають, подружніх стосунків не підтримують, що свідчить про формальне існування шлюбу, а відтак суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв`язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує формально. На даний час фактично шлюб припинено і подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим.

Окрім того, суд бере до уваги, що позов про розірвання шлюбу було подано до суду 09.07.2026 року, сторони з клопотанням про надання строку на примирення до суду не звертались, у зв`язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивачки та відповідача було достатньо часу для прийняття виваженого рішення про необхідність розірвання шлюбу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РОНКПП НОМЕР_6 ), зареєстрований Кутянківською сільською радою Острозького району Рівненської області (актовий запис № 3).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.