Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №260/38/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/38/25 пров. № А/857/9947/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання у справі № 260/38/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій,-

суддя(і) у І інстанції Микуляк П.П.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якому просила визнати протиправними дії ГУПФ щодо не проведення позивачці індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796. Зобов`язати ГУПФ здійснити з 27.11.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.

23 квітня 2025 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було задоволено частково, замінивши абзаци третій-четвертий резолютивної частини рішення одним абзацом такого змісту: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 27.11.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.».

В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року було залишено без змін.

У зв`язку із невиконанням, на думку позивачки, вищевказаного рішення суду позивачка подала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, позивачка покликається на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року фактично не виконує або виконується у спосіб, що суперечить його суті. Заявник звернула увагу на те, що відповідач листом від 12.11.2025 року повідомив про проведення перерахунку пенсії з 27.11.2024 року розмір пенсії складає 8143,94 та з 01.03.2025 року проведено перерахунок розмір пенсії складає 6832,37 грн. Розмір пенсії з 27.11.2024 року має складати: 8143,94 грн. де:

- 14016,56 * 1,36347 (індивідуальний коефіцієнт) * 0,39833 (коефіцієнт стажу) = 6345,16 грн розмір пенсії за віком.

- Доплата за понаднормовий стаж 212,49 грн.

- Підвищення ч.3 ст. 29 (25%) 1586,29 грн.

З 01.03.2025 року середній заробіток 14016,56 (за рішенням суду ) повинен проіндексуватися на наступний коефіцієнт.

Проте, ОСОБА_1 вважає, що відповідач протиправно всупереч нормам діючого законодавства з 01.03.2025 повертається до середнього заробітку в сумі 10846,37 грн., відтак з урахуванням вищезазначеного, позивач звертається із заявою в порядку ст.382 КАСУ.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено.

Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання подати звіт є диспозитивним правом суду, яке має застосовуватися виключно як крайній захід за умови, що стягувач уже вичерпав усі інші можливі засоби для виконання рішення.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржила позивачка, вважаючи, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, а також не повного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Апелянт просить скасувати оскаржуване судове рішення, оскільки суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допустив істотні порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповно з`ясував фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 вказує на те, що суд помилково ототожнив інститут судового контролю, із процедурою примусового виконання рішень, хоча встановлення обов`язку подати звіт про виконання рішення має самостійний характер і не залежить від стадії виконавчого провадження. Вимога суду щодо обов`язкового попереднього отримання виконавчого листа як передумови для встановлення такого контролю є незаконною та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Крім того, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доказам неналежного виконання рішення, оскільки Пенсійний фонд, формально звітуючи про добровільне виконання, фактично використав занижений показник середньої заробітної. Таке грубе порушення способу виконання рішення свідчить про недобросовісну поведінку відповідача та створює об`єктивні підстави для застосування заходів судового контролю з метою реального відновлення порушених прав.

Позиція відповідача зводиться до того, що рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 260/38/25 відповідач виконав у добровільному порядку в повному обсязі.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах регулюється ст.ст. 381-1 - 382-3 КАС України, а саме:

Стаття 381-1. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

1. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

2. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Стаття 382. Заява про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

1. Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

2. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

3. Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

4. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

5. За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

6. Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Стаття 382-1. Розгляд заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

1. Суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

2. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

3. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

4. Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.

5. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

6. Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Аналізуючи вказані норми КАС України, апеляційний суд вважає, що інститут судового контролю у формі звітування суб`єкта владних повноважень є самостійним процесуальним механізмом, застосування якого не залежить від ініціювання процедури примусового виконання рішення, оскільки норма ч. 4 ст.382 КАС України встановлює, що відсутність виконавчого провадження не перешкоджає розгляду заяви про встановлення судового контролю.

Враховуючи те, що для відкриття виконавчого провадження необхідний виконавчий лист, а також те, що закон прямо дозволяє розгляд заяви без наявності виконавчого провадження, наявність чи відсутність виконавчого листа, на переконання апеляційного суду не має юридичного значення для реалізації судом своїх повноважень щодо контролю за виконанням рішення.

Крім того, вимога зазначати дані про виконавче провадження у заяві передбачена законом тільки за наявності, що додатково підтверджує диспозитивність цього питання та відсутність обов`язку стягувача звертатися за виконавчим документом перед поданням заяви про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Апеляційний суд встановив, що доводи позивачки про використання відповідачем занижених розрахункових величин свідчать про наявність об`єктивних сумнівів у повноті та належності виконання рішення суду, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції був зобов`язаний ґрунтовного дослідити фактичні обставини справи та надати оцінку доказам позивачки щодо недобросовісної, на думку позивачки, поведінки боржника, яка полягає в неповному виконанні рішення суду.

Апеляційний суд наголошує на тому, що встановлення судового контролю у формі зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду за своєю правовою природою є особливою процесуальною формою судового контролю, а не санкцією або мірою юридичної відповідальності за невиконання судового рішення. Метою цього інституту є не покарання боржника, а забезпечення реального та ефективного захисту прав позивача, шляхом перевірки судом факту належного виконання судового рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в межах розгляду даної апеляційної скарги апеляційний суд не може перебирати на себе функції суду першої інстанції та безпосередньо здійснювати детальну перевірку фактичних даних щодо правильності нарахування пенсійних виплат (зокрема, щодо відповідності застосованого показника середньої заробітної плати сумі 10 846,37 грн). Таку перевірку та правову оцінку дій відповідача має здійснювати саме суд першої інстанції під час розгляду поданого звіту про виконання рішення.

Водночас, враховуючи наведені апелянткою доводи про використання відповідачем заниженого показника заробітної плати, що ставить під сумнів саму суть виконання рішення, апеляційний суд вважає, що існують об`єктивні підстави для ініціювання процедури судового контролю за виконанням рішення суду.

З огляду на необхідність дотримання принципу обов`язковості судового рішення, закріпленого статтею 129-1 Конституції України, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення, оскільки саме цей механізм дозволить суду першої інстанції належним чином перевірити повноту відновлення порушених прав позивачки.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки висновки суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам, що є підставою для скасування оскарженої ухвали та ухвалення нової постанови.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 260/38/25 скасувати та прийняти нову постанову.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 260/38/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду у тридцяти денний строк, з дня набрання законної сили цією постановою звіт про виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 260/38/25.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук