Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №300/3464/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокуСправа № 300/3464/26 пров. № А/857/40452/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р. М., суддів Димарчук Т. М.,Сала П. І., розглянув в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року (головуючий суддя Кафарський В.В., м. Івано-Франківськ) у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не нарахування грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Суд першої інстанції постановив рішення, яким задоволено повністю адміністративний позов, а саме суд: - визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не нарахування грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV період роботи з 21.11.1977 по 25.08.1978 та з 01.01.1992 по 16.10.2012 та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником цього позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладача повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909. Отже, періоди роботи позивачки з 21.11.1977 по 25.08.1978 та з 01.08.1982 по 16.10.2012 підлягають зарахуванню до її спеціального (педагогічного) стажу роботи. Враховуючи наведене, у позивачки наявний необхідний спеціальний стаж роботи (більше 30 років), займані нею посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому вона має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на те, що позивачка на день досягнення пенсійного віку працювала у Івано-Франківській дитячій музичній школі №1 на посаді викладача струнно-смичкових інструментів, що належать до позашкільних навчальних закладів. Оскільки посада викладача не передбачена Переліком № 909, тому відсутні підстави для зарахування періодів роботи у цих закладах до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом п.7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

Позивачка правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Обставини справи, які встановив суд першої інстанції та перевірив суд апеляційної інстанції:

ОСОБА_1 з 29.04.2012 призначена пенсію за віком відповідно до Закону №1058 та, відповідно, вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що не заперечується відповідачем.

Згідно записів трудової книжки позивачки від 21.11.1977 ОСОБА_1 :

- з 21.11.1977 на підставі наказу №97 від 21.11.1977 зарахована на посаду викладача струнно-смичкових інструментів у Калуській музичній школі (запис 1) та 25.08.1978 – звільнена з посади (запис 2);

- з 01.08.1982 на підставі наказу №45 від 01.08.1982 зарахована викладачем струнно-смичкових інструментів в Івано-Франківській дитячій музичній школі №1;

- 28.04.2012 – продовжує працювати викладачем струнно-смичкових інструментів (запис 6) (а.с. 18-24).

Окрім того, довідкою від 16.10.2012 №124 підтверджується, що станом на 16.10.2012 (дату видачі довідки) ОСОБА_1 працює викладачем скрипки і альта Івано-Франківської ДМШ №1 з 1982 року (а.с. 25).

Також уточнюючою довідкою №65 від 05.06.2012, виданою Івано-Франківською ДМШ №1 (а.с. 26) та довідкою №179/01-17 від 18.04.2012, виданою управлінням культури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (а.с. 27), підтверджується, що позивачка працювала в Івано-Франківській ДМШ №1 викладачем струнно-смичкових інструментів з 01.08.1982. Додатково стаж позивачки на посаді викладача в дитячій музичній школі підтверджується атестаційними листами (а.с. 28-35).

Після призначенні пенсії за віком, позивачка 01.04.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою щодо призначення грошової допомоги та її виплати відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV.

Листом від 28.04.2026 №10420-8400/Н-02/8-0900/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, роботах на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». При цьому, Розділом 1 «Освіта» Переліку передбачено, що право на таку пенсію мають, зокрема, вчителі та викладачі у загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах. Викладачі, які працюють у позашкільних навчальних закладах, вказаним Переліком не передбачені. Тому до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, можна зарахувати період роботи на посаді викладача в дитячій музичній школі по 31.12.1991. Посада викладача в позашкільних закладах освіти, до яких належить Івано-Франківська дитяча музична школа №1, Переліком не передбачена, тому періоди роботи на цій посаді не зараховуються до стажу роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років. Враховуючи вищевикладене, до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, можливо зарахувати період з 01.09.1982 по 31.12.1991 (9 років 4 місяці 0 днів). З огляду на зазначене, підстав для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, немає (а.с. 16-17).

Норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Пунктом 71 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, котрий визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Порядок № 1191).

Згідно з пунктом 2 цього Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 909 від 04.11.1993, відповідно до якої затвердив Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Відповідно до цієї постанови до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу:

- у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах на посаді, зокрема, викладача;

- у закладах і установах освіти позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Частина перша статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII визначає невід`ємними складниками системи освіти такі: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 №1841-ІІІ (далі – Закон № 1841-ІІІ) система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти (заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі закладів загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи; інші суб`єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти.

Відповідно до статті 12 Закону № 1841-ІІІ:

- заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту (частина третя);

- заклади позашкільної освіти можуть бути комплексними, профільними та спеціалізованими. Профільні заклади позашкільної освіти організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних закладів позашкільної освіти належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази (частина четверта);

- профільні заклади позашкільної освіти організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних закладів позашкільної освіти належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази (частина четверта).

Абзацом 5 частини четвертої статті 21 Закону № 1841-ІІІ визначено, що педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Частиною другою статті 21 Закону № 1841-ІІІ визначено, що перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, відповідно до якого посада викладача всіх спеціальностей у позашкільних закладах належить до посад педагогічних працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001 затверджений Перелік типів позашкільних навчальних закладів. Відповідно до пункту 6 цього Переліку, в редакції чинній на дату призначення позивачці пенсії, до позашкільних навчальних закладів належать: початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Постановою Кабінету Міністрів України № 78 від 31.01.2001 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" затверджений Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти. Згідно з пунктом 2 цього Порядку до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників (далі - стаж педагогічної роботи) зараховується час роботи на посадах, передбачених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963.

Позиція суду апеляційної інстанції

суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що у позивачки є необхідний спеціальний стаж роботи (більше 30 років), займані нею посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому позивачка має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Аргументи апелянта зводяться до того, що посада викладача у позашкільному навчальному закладі не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, а тому періоди роботи позивачки на посаді викладача музичної школи не підлягають зарахуванню до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років та, відповідно, на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

У спірних правовідносинах ключовим є питання належності посади викладача музичної школи до посад педагогічних працівників позашкільного закладу освіти та можливості зарахування періодів роботи на цій посаді до спеціального стажу, необхідного для призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на такі мотиви:

визначальними умовами для виплати особі одноразової грошової допомоги є досягнення пенсійного віку та наявність страхового стажу на посадах в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (при цьому якщо до цього особа не отримувала будь-яку пенсію) для жінок - 30 років на таких посадах.

Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду сформувала висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17, від 13.02.2019 у справі №233/4308/17 такого змісту: «ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з аналогічних правовідносин дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії; при цьому на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 (постанови від 22.03.2019 у справі №682/2177/17, від 19.03.2019 у справі № 466/5637/17).

За обставин цієї справи ОСОБА_1 з 29.04.2012 отримує пенсію за віком. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не зарахувало до спеціального стажу роботи, який дає право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV періоди роботи позивачки на посаді викладача струнно-смичкових інструментів (скрипка, альт) у Калуській музичній школі з 21.11.1977 по 25.08.1978 та в Івано-Франківській дитячій музичній школі №1 з 01.08.1982 по 29.04.2012 (по день призначення пенсії за віком) з тих мотивів, що посада викладача у позашкільному навчальному закладі відсутня у Переліку найменування посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Оцінюючи аргументи апелянта суд керується такими мотивами:

відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 21.11.1977 по 25.08.1978 працювала викладачем струнно-смичкових інструментів у Калуській музичній школі (запис № 1,2); з 01.08.1982 по 29.04.2012 – (день призначення пенсії по віку) – викладач струнно-смичкових інструментів в Івано-Франківській дитячій музичній школі №1 ( запис № 5-7).

Систему початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів становлять школи естетичного виховання такі як: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші, які належать до позашкільних навчальних закладах. Відповідно до статті 10 Закону України «Про освіту» складниками системи освіти, поряд з іншими, є позашкільна освіта. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 посада викладача всіх спеціальностей у позашкільних закладах належить до посад педагогічних працівників.

Наведені вище мотиви щодо застосування релевантних норм права дозволяють суду дійти висновку, що посада викладача у музичній школі належить до посад педагогічних працівників позашкільного навчального закладу. Отже, період роботи позивачки на посаді викладача струнно-смичкових інструментів у Калуській музичній школі (з 21.11.1977 по 25.08.1978 – 09 місяців 05 днів) та в Івано-Франківській дитячій музичній школі №1 (з 01.08.1982 по 29.04.2012 – 29 років 07 місяців 29 днів) підлягає зарахуванню до її стажу, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що право на призначення грошової допомоги регулюється виключно постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993, оскільки у цій справі визначальним є факт роботи позивачки на посаді педагогічного працівника. Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 22.05.2018 у справі № 308/5434/17, Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17.

Отже, відповідач необґрунтовано не врахував зазначений вище період роботи тривалістю 30 років 05 місяців 04 дні (викладача струнно-смичкових інструментів у Калуській музичній школі, Івано-Франківській дитячій музичній школі №1) до спеціального страхового стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

З огляду на викладені мотиви суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, оскільки необґрунтовано не зарахував стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Відтак, у позивачки наявний необхідний спеціальний стаж роботи (більше 30 років), займані нею посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Крім того, суд першої інстанції правильно визначив належний у цій справі спосіб захисту порушеного права позивачки шляхом зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV період роботи з 21.11.1977 по 25.08.1978 та з 01.01.1992 по 16.10.2012 та нарахувати і виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, зводяться до незгоди з правовою оцінкою суду першої інстанції та не містять підстав, передбачених статтею 317 КАС України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

З огляду на висновок по суті апеляційної скарги суд покладає понесені апелянтом судові витрати на нього.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі № 300/3464/26 – без змін.

Понесені апелянтом судові витрати покласти на нього.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

Головуючий суддя Р. М. Москаль

судді Т. М. Димарчук

П. І. Сало

Повне судове рішення складено 11.09.26