Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №607/7805/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 607/7805/26 пров. № А/857/37729/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Мандзія О.П.,

Суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Майстрів Ю.І.,

позивача (апелянта) ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року у справі №607/7805/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління муніціпальної інспекції Тернопільської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування транспортних засобів Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, Фляка Сергія Олеговича про визнаня протиправною та скасування постанови, -

суддя в 1-й інстанції Воробель Н.П.,

дата ухвалення рішення 22.06.2026,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту судового рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

09.04.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 (далі – позивач, апелянт) звернулася до суду із позовною заявою до відповідача Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування транспортних засобів Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, Фляка Сергія Олеговича у якій просить: постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ТЕ №00221534, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення – закрити; дії головного спеціаліста – інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка С.О. щодо складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 02.04.2026, згідно з яким транспортний засіб AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , евакуйовано на спеціальний майданчик, визнати неправомірними; стягнути з Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради матеріальну шкоду у розмірі 2 060 грн; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.04.2026 приблизно о 10:00 припаркувала належний їй автомобіль за адресою: м. Тернопіль, вул. Т. Шевченка, 6 (позаду Драматичного театру). Повернувшись приблизно о 10:15, виявила відсутність транспортного засобу. Зателефонувавши на лінію «102», з`ясувала, що автомобіль евакуйовано на спеціальний майданчик за адресою: м. Тернопіль, вул. С. Короля, 44Б. Для повернення автомобіля позивач сплатила адміністративний штраф у розмірі 340 грн, послуги з транспортування транспортного засобу на спецмайданчик у розмірі 1790 грн та його зберігання у розмірі 270 грн. Після здійснення оплати їй було вручено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ТЕ №00221534 від 02.04.2026 та акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 02.04.2026 №169. Згідно з повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, 02.04.2026 о 10:13:39 в м. Тернополі по вул. Ю. Словацького, 6 головним спеціалістом інспектором з паркування управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Дідушком Р.З. було зафіксовано порушення вимог п. 15.9 (и) Правил дорожнього руху, а саме зупинку ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП. 02.04.2026 о 10:18 складено акт №169 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, після чого автомобіль доставлено на спеціальний майданчик.

Позивач не погоджується із складеними адміністративними матеріалами та вважає їх необґрунтованими. На її думку, матеріали справи не містять жодних доказів того, що транспортний засіб AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився на відстані менш ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території. Відсутні докази, які б дозволяли встановити початкову та кінцеву точки проведення замірів, а також підтверджували, що вимірювання здійснювалися саме до межі виїзду. На одному з фотознімків зафіксовано прилад «BOSCH Professional GLM 500», однак відображені на табло показники неможливо чітко ідентифікувати, а в матеріалах справи відсутні відомості про серію та номер приладу, документи щодо його сертифікації, повірки чи калібрування. Крім того, позивач зазначає, що транспортний засіб був припаркований за адресою: вул. Т. Шевченка, 6, тоді як в усіх адміністративних матеріалах вказано іншу адресу – вул. Ю. Словацького, 6. На її переконання, наявні фотознімки не дозволяють однозначно встановити місце розташування автомобіля та його відстань до виїзду з прилеглої території. Із фото також не вбачається, що автомобіль створював перешкоди дорожньому руху чи загрозу безпеці його учасників.

Окремо позивач посилається на порушення вимог Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №990 від 14.11.2018. Зокрема, відсутні докази фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису), а також підтвердження участі понятих. На думку позивача, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №169 не відповідає формі, затвердженій зазначеним Порядком, оскільки не містить низки обов`язкових реквізитів, зокрема відомостей про понятих, підпису особи, яка здійснювала доставлення транспортного засобу, даних про відстань його переміщення, відомостей та підпису особи, яка прийняла транспортний засіб на зберігання, а також інших передбачених формою відомостей. Також позивач зазначає, що інспекторами не було надіслано повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу на її абонентський номер мобільного зв`язку, чим, на її думку, порушено вимоги пункту 9 зазначеного Порядку. З огляду на викладене, позивач вважає, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складено з порушенням вимог законодавства, а тимчасове затримання та евакуація автомобіля були здійснені без достатніх правових підстав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.06.2026 у справі №607/7805/26 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судом рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм як процесуального, так і матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що в адміністративних матеріалах відсутні належні фото та відео докази, які б дозволили встановити, що інспектором здійснювалися заміри від транспортного засобу AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 до в`їзду/виїзду з прилеглої території. Зокрема, неможливо встановити межі замірів, а саме: з якого місця проводились заміри та від якого саме місця слід визначати відстань 4. 827 m.; 67; 67888.

Крім того, всупереч приписам п. 6 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. №990, в оскарженій постанові не зазначені серія та номер ручного лазерного далекоміру, яким здійснювалось вимірювання. Відсутні інформація про сертифікацію, калібрування або повірку для підтвердження точності. Дослідивши наявні в матеріалах справи фотознімки, слід зазначити, що хоча фотофіксація в кількості 7 фото і здійснена з різних ракурсів, однак не дає змоги дійти категоричного (однозначного) висновку про місце розташування транспортного засобу позивача та його відстань до в`їзду/виїзду з прилеглої території у районі будинку 6 на вул. Ю. Словацького у м. Тернополі.

Із фото, зробленого 02.04.2026 в м. Тернополі на вул. Ю. Словацького, 6 видно, що задня частина автомобіля знаходиться з лівої сторони стовпця вуличного ліхтаря, а отже, автомобіль позивача не перебував на шляху в`їзду/виїзду з прилеглої території (безпосередньо в місці виїзду). Окрім того, з фотознімків чітко видно, що автомобіль не перешкоджає руху інших транспортних засобів до місця виїзду з прилеглої території.

В даному контексті також слід зазначити, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Апелянт серед іншого звертає увагу на наявність недоліків в частині складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, зокрема невідповідність його форми та змісту бланку, який розміщений на офіційних сайтах.

Висновок суду першої інстанції, що наведені позивачем доводи щодо формального заповнення акта не свідчать про таке істотне порушення процедури, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи

Апелянт вказує і на те, що події щодо яких виникли спірні правовідносини мале місце 02.04.2026 та саме тоді складено повідомлення до постанови серії ТЕ №00221534 щодо притягнення до адміністративної відповідальності власника транспортного засобу AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, п. 15.9 (и) Правил дорожнього руху. Своєю чергою до відзиву на апеляційну скаргу долучено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ТЕ №00221534 від 06.04.2026.

За таких обставин, відповідний транспортний засіб тимчасово затриманий без будь-якої правової підстави, адже постанова винесена тільки 06.04.2026.

Транспортний засіб AUDI д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 . Представником відповідача не надано жодних аргументів та доказів з яких підстав відповідач не міг на місці вчинення «адміністративного правопорушення» встановити особу за якою зареєстровано транспортний засіб, як і не зазначено яких дії вживалися для встановлення особи.

Апелянтом не заперечується, що розташування транспортного засобу позивача на перехресті, відноситься до таких, що суттєво перешкоджає руху, проте транспортний засіб AUDI д.н.з. НОМЕР_1 був розташований за адресою м. Тернопіль, вул. Т. Шевченка, 6 (позаду Драматичного театру), де відсутнє перехрестя. Матеріали справи не містить жодного обґрунтування, яким чином зупинка належного позивачу транспортного засобу створювала загрозу безпеці руху. Окрім того, з фотознімків, які знаходяться в матеріалах справи чітко видно, що автомобіль не перешкоджає руху інших транспортних засобів до місця виїзду з прилеглої території.

Також зазначено, що визначення поняття «виїзду з прилеглих територій» чи «місця виїзду» Правила дорожнього руху не містять, натомість з лексичної конструкції зазначеної норми ПДР можна зробити висновок, що у спірних правовідносинах такими є безпосереднє місце в`їзду/виїзду з прилеглої території у районі будинку

Апелянт просила скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.06.2026 року у справі №607/7805/26 та постановити нове рішення яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, головний спеціаліст - інспектор з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, Фляк Сергій Олегович про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити повністю. Судові витрати покласти на відповідача

Відповідачі правом відзиву не скористався. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримала, просила таку задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення позову.

Відповідач 1 в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач 2 в судове засідання не з`явився, явки уповноваженого представника не забезпечив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Від відповідачів клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не надходило.

За статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Аналогічні приписи зафіксовано і у ч. 2 ст. 313 КАС України.

Апеляційний суд з врахуванням думки апелянта продовжив розгляд справи за даною явкою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що 02.04.2026 головним спеціалістом інспектором з паркування управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Дідушком Р.З. в режимі фотозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування (ПДР) транспортного засобу AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 02.04.2026 о 10:13:39, вул. Ю. Словацького, 6, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, п. 15.9(и) ПДР, зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, про що складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ТЕ №00221534.

Після встановлення відповідальної особи, а саме Сампари Н.М., за якою зареєстрований транспортний засіб марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ТЕ №00221534 від 06.04.2026, згідно з якою на транспортному засобі «AUDI Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , 02.04.2026 о 10:13 за адресою: м. Тернопіль, вул. Ю. Словацького, 6 здійснено зупинку в місцях виїзду з прилеглих територій, а саме зупинку ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій (п. 15.9(и) ПДР), створено перешкоду дорожньому руху, загрозу безпеці руху, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

В постанові зазначено технічний прилад, за допомогою якого здійснювалася фотофіксація, та посилання на вебсайт з ідентифікатором доступу для ознайомлення із доказами.

02.04.2026 головним спеціалістом-інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляком С.О. складено акт №169 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого вказаний транспортний засіб було доставлено для зберігання на спеціальний майданчик (стоянку) за адресою: м. Тернопіль, вул. Сергія Короля, 44Б. Огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв`язку з порушенням вимог п. 15.9 (и) ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, а також діями відповідача 2 щодо складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, які вважає протиправними, понісши матеріальну шкоду в розмірі 2060 грн, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що матеріали справи не містять доказів розташування транспортного засобу на відстані меншій ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території, суд вважає необґрунтованими. Наявні фотознімки у своїй сукупності дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, місце його розташування, дорожню обстановку, наявність прилеглої території, в`їзду/виїзду з неї та результат проведеного вимірювання.

Прилад «BOSCH Professional GLM 500» є сертифікованим, відповідає вимогам щодо повірки або калібрування.

Сам факт розміщення транспортного засобу у забороненому місці є достатньою підставою для висновку про те, що він суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

Доводи позивача про відсутність доказів фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки, суд першої інстанції визнав такими, що спростовуються матеріалами справи.

Акт №169 у сукупності з фотоматеріалами дозволяє встановити всі істотні обставини: який транспортний засіб був затриманий, де саме він знаходився, у чому полягало порушення, на якій підставі здійснювалося тимчасове затримання та куди транспортний засіб був доставлений.

Окремі зауваження позивача щодо не заповнення окремих реквізитів акта не спростовують самого факту вчинення правопорушення та не свідчать про відсутність правових підстав для тимчасового затримання транспортного засобу. Позивач не довела, що такі недоліки, навіть у разі їх наявності, перешкодили їй ідентифікувати транспортний засіб, місце його зберігання, підстави затримання, отримати автомобіль або реалізувати право на судове оскарження.

Доводи позивача про те, що значна кількість інших транспортних засобів була припаркована аналогічним чином та не була евакуйована, не мають значення для вирішення даного спору.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що інспектор з паркування діяв у межах наданих повноважень, у спосіб та в порядку, визначених законом, а факт порушення позивачем п. 15.9(и) ПДР підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, що містяться в матеріалах справи.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності та правомірність тимчасового затримання транспортного засобу, понесені позивачем витрати на транспортування та зберігання автомобіля не можуть розглядатися як матеріальна шкода, завдана протиправними діями відповідача. Такі витрати є передбаченим законом наслідком тимчасового затримання транспортного засобу у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» №3353-XII від 30.06.1993, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Додатком №6 до рішення Тернопільської міської ради від 05.01.2011 №6/4/51 затверджено Положення про управління муніципальної інспекції (а.с.88-92), відповідно до п. 2.9 якого визначено, що Управління здійснює контроль за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів на території Тернопільської міської територіальної громади.

Згідно з п. 3.13 Управління розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 3 статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису)),ч.ч. 1, 2 ст. 152-1 КУпАП та проводити тимчасове затримання інспекторами з паркування транспортних засобів у випадках передбачених законом.

Згідно з п. 4.7 Положення для досягнення мети своєї діяльності працівники управління мають право, зокрема: отримувати пояснення від громадян та представників юридичних осіб щодо допущених ними порушень, виявляти і фіксувати їх; оформляти протколи про адміністративні правопорушення і направляти їх на розгляд адміністративної комісії міської ради або іншим уповноваженим органам для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності; відповідно до закону здійснювати фото-звуко-відео фіксацію фактів, для встановлення наявності або відсутності адміністративного правопорушення щодо вимог законодавства з питань благоустрою.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пп «и» п. 15.9 ПДР зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42 - 2, частиною першою статті 44, статтями 44 - 1, 106 - 1, 106 - 2, 162, 172 - 10 - 172 - 20, 173, 173 - 1, частинами другою і третьою статті 173 - 8 , статтями 178, 185, частиною першою статті 185 - 3, статтями 185 - 7, 185 - 10, 188 - 22, 203 - 206 - 1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 173 - 2, 185 - 1, 212 - 7 - 212 - 20 - у триденний строк, статтями 46 - 1, 166 - 9, 176 і 188 - 34 - у п`ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152 - 1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210 - 1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14 -2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.04.2026 головним спеціалістом інспектором з паркування управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Дідушком Р.З. в режимі фотозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування (ПДР) транспортного засобу AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 02.04.2026 о 10:13:39, вул. Ю. Словацького, 6, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, п.15.9(и) ПДР, зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, про що складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ТЕ №00221534.

Після встановлення відповідальної особи, а саме Сампари Н.М., за якою зареєстрований транспортний засіб марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ТЕ №00221534 від 06.04.2026, згідно з якою на транспортному засобі «AUDI Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , 02.04.2026 о 10:13 за адресою: м. Тернопіль, вул. Ю. Словацького, 6 здійснено зупинку в місцях виїзду з прилеглих територій, а саме зупинку ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій (п. 15.9(и) ПДР), створено перешкоду дорожньому руху, загрозу безпеці руху, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Так, відповідно до положень ст. 14-2 КУпАП, інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: 02.04.2026; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта: м. Тернопіль, вул. Ю. Словацького, 6; ДНЗ НОМЕР_1 ; географічні координати: 49.5546721, 25.5642888; час вчинення порушення: 10:14:10.

Вказані координати об`єктивно підтверджують перебування транспортного засобу саме на вул. Ю.Словацького у м. Тернопіль, а не як стверджує апелянт, м. Тернопіль, вул. Т. Шевченка, 6 (позаду Драматичного театру) (а.с.70).

Колегія суддів звертає увагу, що спірна постанова містить адресу вебсайту https://parking.ternopilcity.gov.ua, де розміщено фотофіксацію адміністративного правопорушення.

Фотознімки транспортного засобу Audi, д.н.з. НОМЕР_1 , які були зроблені інспектором з паркування, повністю відповідають вимогам примітки до ст.14-2 КУпАП. Зокрема, вказано географічні координати, які є прив`язкою до вказаної адреси м. Тернопіль, вул. Словацького, 6.

Фотознімки зроблені інспектором підтверджують знаходження транспортного Audi, д.н.з. НОМЕР_1 на відстані менше, ніж 10 метрів від виїздів з прилеглих територій, чим порушено пункт 15.9 «и» Правил дорожнього руху.

На фотознімках відображено дату (02.04.2026) та час здійснення фіксації порушення, координати розташування транспортного засобу, які автоматично визначають адресу розташування, саме м.Тернопіль, вул. Словацького, 6, що підтверджує факт самої зупинки вказаним транспортним засобом за вказаною адресою.

З матеріалів фотофіксації чітко видно, що відстань між автомобілем позивача та виїздом з прилеглої території менше 10 метрів.

Матеріалами справи підтверджено, що фіксація правопорушення проводилася за допомогою технічного приладу контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації за допомогою рулетки далекоміра (лазерного) Bosch Proffesional GLM-500. Письмовими доказами, долученими до матеріалів справи підтверджується придатність відповідного пристрою для здійснення вимірювання відстані, його належна сертифікація та використання в межах строку повірки.

Отже, відповідачем під час розгляду справи були дотримані всі норми спеціального права, які регулюють правовідносини при порушенні правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Фотознімки транспортного засобу транспортного засобу Audi, д.н.з. НОМЕР_1 повністю відповідають вимогам ст. 14-2 КУпАП та є належними та допустимими доказами у даній справі.

Апелянт у межах спірних правовідносин вказує, що мають місце розбіжності у датах у повідомленні про притягнення до адміністративної відповідальності – 02.04.2026 та постанові про накладення адміністративного стягнення серії ТЕ №00221534 – 06.04.2026.

Однак такі доводи позивача є необґрунтованими з огляду на таке.

Механізм притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), чітко регламентований приписами ст. 279-1 КУпАП.

Нормами вказаної статті встановлено двоетапну процедуру фіксації та розгляду справи.

Так, системний аналіз положень ч.ч. 2–5 статті 279-1 КУпАП свідчить, що за загальним правилом у день виявлення правопорушення уповноважена посадова особа зобов`язана зафіксувати відповідний факт шляхом розміщення на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Проте, правове регулювання досліджуваних правовідносин передбачає виключення з вказаного правила.

Зокрема, у разі застосування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик, норма ч. 8 статті 265-4 КУпАП звільняє уповноважену особу від обов`язку залишати повідомлення на лобовому склі, якщо транспортний засіб евакуйовано. У такому випадку факт фіксації правопорушення та затримання автомобіля невідкладно реєструється в електронній системі із передачею інформації на лінію «102» та внесенням відомостей до відповідних державних реєстрів.

Своєю чергою винесення постанови про накладення адміністративного стягнення пізніше ніж складення відповідного повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, не свідчить про допущення порушень чинного законодавства, позаяк закон покладає на посадову особу обов`язок спершу встановити відповідальну особу (власника або належного користувача) за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

З огляду на викладене, різниця у датах фіксації проступку (02 квітня) та датою винесенням остаточного процесуального документа (06 квітня), за умов евакуації транспортного засобу, повністю узгоджується із визначеним законом алгоритмом дій Відповідача та не може слугувати самостійною підставою для визнання постанови протиправною.

При цьому строк на добровільну сплату штрафу у розмірі 50 відсотків, так само як і строк на судове оскарження, обчислюється саме з дня винесення оскаржуваної постанови.

Апеляційний суд вважає за доцільне наголосити, що за змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

За таких обставин, вирішальним для оцінки відповідності спірної постанови критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, є не дата її винесення чи факт евакуації, а наявність у матеріалах адміністративної справи беззаперечних, належних та допустимих доказів (фотознімків із відображенням GPS-координат та часу фіксації), які б достеменно підтверджували факт недотримання водієм вимог пункту 15.9 (и) ПДР щодо заборони зупинки ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій, а також наявність передбачених ст. 265-4 КУпАП підстав для затримання ТЗ (створення суттєвої перешкоди для дорожнього руху).

Отже, вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Підсумовуючи викладене в сукупності, апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції в частині відсутності підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ №00221534 від 06.04.2024, тому апеляційна скарга у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею.

При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та шостою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.

Пунктом 3 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №990 від 14.11.2018 (далі – Порядок №990) визначено, що зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів здійснюється на спеціальних майданчиках чи стоянках Національної поліції, її територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів, а також підприємств, установ та організацій, з якими територіальними (у тому числі міжрегіональними) органами Національної поліції укладено договори про надання послуг із зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Відповідно до ст. 265-4 КУпАП повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 у справі №686/14075/16-а вказав, що виключною підставою для доставлення затриманого транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик дозволяється лише у випадку, якщо транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Отже, інспектори з паркування наділені повноваженнями здійснювати евакуацію транспортного засобу, якщо він розміщений у заборонених місцях зупинки чи стоянки, або ж у разі, якщо такий засіб суттєво перешкоджає чи унеможливлює рух інших автомобілів чи пішоходів.

Водночас приписи п. 8 Порядку №990, відповідно до якого у разі коли в режимі фотозйомки (відеозапису) зафіксоване адміністративне правопорушення, передбачене частинами третьою та сьомою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки; а також зупинки чи стоянки транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома); створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці), частинами першою, дозволеною другою або восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності — якщо технічні можливості дають можливість установити відповідальну особу, зазначену в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення; або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності — якщо технічні можливості не дають можливості установити відповідальну особу, зазначену в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що законодавець передбачив альтернативні варіанти реагування на виявлене правопорушення, відтак тимчасове затримання (евакуація) транспортного засобу не є безумовним чи автоматичним обов`язком інспектора.

Крім того, застосування такого заходу як евакуація автомобіля потребує належного обґрунтування та доцільності у кожному конкретному випадку. Аналіз наявних у матеріалах справи фотодоказів не дає змоги однозначно стверджувати, що у спірній ситуації автомобіль позивача створював реальну небезпеку для дорожнього руху чи суттєві перешкоди для інших транспортних засобів або пішоходів.

Транспортний засіб не перекривав проїзд, не створював перешкод для габаритів інших автомобілів, а інші транспортні засоби мали змогу проїхати безперешкодно. Сама по собі фіксація автомобіля у вказаному місці не підтверджує, що в даній ситуації він створював реальну небезпеку чи заважав іншим учасникам дорожнього руху.

Водночас, складений відповідачами акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 02.04.2026 не містить опису конкретних підстав та кваліфікуючих ознак, визначених законом для застосування цього заходу. Інспектор обмежився лише формальним покликанням на ч. 3 ст. 122 КУпАП, не зазначивши при цьому, в чому саме полягало перешкоджання дорожньому руху або створення загрози його безпеці, та якими конкретно діями чи положеннями автомобіля це обумовлювалось. Брак такої фіксації в самому процесуальному документі свідчить про невстановлення інспекцією обов`язкових обставин для евакуації.

За таких обставин дії відповідачів щодо застосування до позивача заходу у вигляді тимчасового затримання (евакуації) транспортного засобу позивача не є такими, що вчинені обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тобто не відповідають критеріям правомірності, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

За приписами статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Дане конституційне положення знайшло своє закріплення у статтях 1173, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з якими шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (посадових або службових осіб даних органів) при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №826/12003/16, аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що якщо вимоги про відшкодування шкоди пов`язані з вимогою вирішити публічно-правовий спір, то такі вимоги підлягають розгляду за нормами КАС України.

З огляду на зазначені обставини суд вказує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У зв`язку з цим суд вважає, що ефективним способом захисту позивача, який унеможливить подальше існування негативного для нього стану та убезпечить від необхідності повторного звернення до суду з новим позовом, є саме визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди, заподіяної такими протиправними діями.

Судом встановлено, що позивачем сплачено за транспортування транспортного засобу 1790,00 грн; за зберігання транспортного засобу 270,00 грн (а.с.21, 22), разом 2060,00 грн, що свідчить про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди.

Оцінюючи встановлене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині щодо визнати протиправними дії Управління муніціпальної інспекції Тернопільської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування транспортних засобів Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 щодо тимчасового затримання належного ОСОБА_1 транспортного засобу AUDI, державний номерний знак НОМЕР_1 та доставки його для зберігання на спеціальний майданчик та стягнення матеріальної шкоди, шляхом скасування рішення суду першої інстанції в цій частині і ухвалення нової постанови про задоволення відповідних позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 2, 268, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року у справі №607/7805/26 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій стосовно тимчасового затримання транспортного засобу та стягнення матеріальної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати протиправними дії Управління муніціпальної інспекції Тернопільської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування транспортних засобів Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 щодо тимчасового затримання належного ОСОБА_1 транспортного засобу AUDI, державний номерний знак НОМЕР_1 та доставки його для зберігання на спеціальний майданчик.

Стягнути з Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2060,00 грн, в тому числі 270,00 грн сплачених коштів за зберігання транспортного засобу; 1790,00 грн за транспортування автомобіля на спеціальний майданчик.

В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року у справі №607/7805/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 10.09.26