Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №460/13622/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/13622/24 пров. № А/857/22855/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2025р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (суддя суду І інстанції: Комшелюк Т.О., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 06.05.2025р., м.Рівне; дата складання повного рішення суду І інстанції: 06.05.2025р.),-

В С Т А Н О В И В:

08.11.2024р. (згідно із відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування грудня 2015 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р.;

зобов`язати відповідача Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

визнати протиправними дії відповідача Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 1078 від 17.07.2003р., при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018р. по 31.12.2019р.;

зобов`язати відповідача Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018р. по 31.12.2019р., із урахуванням вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р.;

визнати протиправними дії відповідача Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.01.2020р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 30.09.2024р.;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2020р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 30.09.2024р., із урахуванням вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р. (а.с.1-13).

Розгляд справи здійснено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.36 і на звороті).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2025р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування грудня 2015 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018р. по 30.11.2018р.; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 30.11.2018р., із урахуванням вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.75-85).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржили позивач ОСОБА_1 та відповідач Військова частина НОМЕР_1 .

В поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю (а.с.95-102).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що суд помилково відмовив в задоволенні позовних вимог в частині, що стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням березня 2018 року, як місяця обчислення індексу споживчих цін з фіксованою сумою індексації 4463 грн. 15 коп. для подальшої індексації з врахуванням абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р.

При цьому, суд не визначив фіксовану суму індексації 2416 грн. 23 коп. для обрахунку за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р., з 01.01.2024р. по 30.09.2024р., що в кінцевому результаті призведе до значно заниженого розміру нарахованої суми.

У своїй апеляційній скарзі відповідач Військової частини НОМЕР_1 , покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 відмовити (а.с.87-88).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що з 01.01.2020р. апелянт перебуває на фінансовому забезпечення Військової частини НОМЕР_2 , яка здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 . Тому належним відповідачем слід вважати Військову частину НОМЕР_2 .

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційні скарги в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалах про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, зокрема, у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 05.08.2015р. по 30.09.2024р. (а.с.19-20).

Починаючи з 01.01.2020р., відповідач Військова частина НОМЕР_1 виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів та зарахована на фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_2 згідно наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 821 від 28.12.2019р.

Відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 1026 від 21.09.2024р. позивача звільнено з військової служби (а.с.21).

Згідно наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 273 від 30.09.2024р. позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини (а.с.22-23).

27.09.2024р. позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_2 із запитом щодо, зокрема, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 2016 року по 30.09.2024р., а також надання відповідних документів, що стосуються нарахованої та виплаченої за вказаний період цієї індексації та грошового забезпечення.

Згідно відповіді Військової частини НОМЕР_2 за № 39/1720 від 21.10.2024р. правові підстави для перерахунку і виплати індексації грошового забезпечення з 2016 року по 30.09.2024р., з урахуванням базового місяця січень 2008 року та фіксованої величини відповідно до абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078 є відсутніми (а.с.24-27).

Із довідки про суму нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по 30.11.2019р. вбачається, що позивачу: у період з 01.08.2015р. по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася; у період з 01.12.2018р. по 28.02.2019р. індексація грошового забезпечення нарахована і виплачена в розмірі 71 грн. 08 коп. щомісяця, з 01.03.2019р. по 30.06.2019р. – в розмірі 134 грн. 47 коп. щомісяця, з 01.07.2019р. по 30.11.2019р. – у розмірі 206 грн. 72 коп. щомісяця (а.с.29-30).

Згідно довідки про суму нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2019р. по 30.09.2024р. слідує, що позивачу: у період з 01.12.2019р. по 30.06.2020р. індексація грошового забезпечення нарахована і виплачена в розмірі 216 грн. 51 коп. щомісяця; у період з 01.07.2020р. по 30.11.2020р. - в розмірі 226 грн. 29 коп. щомісяця; у період з 01.12.2020р. по 31.12.2020р. - в розмірі 233 грн. 81 коп. щомісяця; у період з 01.01.2021р. по 31.03.2021р. - в розмірі 331 грн. 42 коп. щомісяця; у період з 01.04.2021р. по 30.06.2021р. - в розмірі 415 грн. 41 коп. щомісяця; у період з 01.07.2021р. по 30.11.2021р. - в розмірі 540 грн. 03 коп. щомісяця; у період з 01.12.2021р. по 31.01.2022р. - в розмірі 563 грн. 19 коп. щомісяця; у період з 01.02.2022р. по 30.04.2022р. - в розмірі 672 грн. 35 коп. щомісяця; у травні 2022 року – 913 грн. 01 коп., у червні 2022 року – 1017 грн. 21 коп., у липні 2022 року – 1066 грн. 21 коп., у період з 01.08.2022р. по 30.10.2022р. - в розмірі 1281 грн. 80 коп. щомісяця; у листопаді 2022 року – 1424 грн. 80 коп., у грудні 2022 року – 1470 грн. 83 коп.; протягом 2023 року і січня-липня 2024 року індексація не нараховувалася і не виплачувалася; у період з 01.08.2024р. по 30.09.2024р. - в розмірі 130 грн. 20 коп. щомісяця (а.с.31-32).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування у належному розмірі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р., а також ігнорування вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., при проведенні індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.03.2018р. до 31.12.2019р., з 01.01.2020р. по 31.12.2022р., з 01.01.2024р. по 30.09.2024р., позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що січень 2008 року слід вважати базовим місяцем для обчислення індексації з 01.01.2016р., а не з 01.12.2015р., тобто, з наступного місяця після запровадження описаного нового правового регулювання, що набрало чинності в грудні 2015 року.

Звідси, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із встановленням базового місяця грудень 2015 року та зобов`язання відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період із встановленням базового місяця січень 2008 року, є обґрунтованими.

Під час здійснення розрахунку розміру індексації грошового забезпечення позивача з березня 2018 року по листопад 2018 року включно відповідачем безпідставно не враховано приписи п.5 постанови КМ України № 1078; доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.

Водночас, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Звідси, у межах спірних правовідносинах судом не визначається конкретний (фіксований) розмір індексації, на виплату якого мав право позивач до підвищення свого посадового окладу у березні 2018 році та після його підвищення.

Розрахунок розміру спірної індексації є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.

В період з 01.12.2018р. по 30.11.2019р., з 01.12.2019р. по 31.12.2022р. відповідачі здійснювали нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення зі встановленням базового місяця березень 2018 року. З огляду на вказане, позовні вимоги позивача в частині визнання дій відповідача щодо неправильного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням п.5 Порядку №1078 та вимоги зобов`язального характеру в цій частині, є безпідставними та необґрунтованими, як наслідок, задоволенню не підлягають.

Протягом періоду з 01.01.2024р. по 31.07.2024р. відповідачами не здійснювалось нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення. Таке нарахування та виплата відновилась з 01.08.2024р. по 30.09.2024р.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024р.

Таким чином, для роботодавців, які підвищували оклади (тарифні ставки) до 01.01.2024р. (по грудень 2023 року включно), базовим місяцем є грудень 2023 року.

Так, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2024 року становив 100,4 %, в лютому 2024 року - 100,3 %, в березні 2024 року - 100,5 %, в квітні 2024 року - 100,2 %, в травні 2024 року - 100,6 %, в червні 2024 року - 102,2 %.

Вказані відсоткові показники індексу інфляції свідчать про те, що індексацію слід проводити з 01.08.2024р., як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Ураховуючи те, що індекс споживчих цін за червень опублікований в газеті «Урядовий кур`єр» 12.07.2024р., і наростаючим підсумком з січня по червень 2024 року перевищив 103 % (103,8 % за посадами працівників, у яких посадові оклади підвищення з 01.01.2024р. ((100,0% (місць підвищення приймається 100%) х 100,3% х 100,5% х 100,2% х 100,6% х 102,2%) і 104,3% за посадами, працівників і військовослужбовців, у яких не відбулося підвищення посадових окладів, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін провадиться з 01.01.2024р. (100,4% х 100,3% х 100,5% х 100,2% х 100,6% х 102,2%)) індексація нараховується в серпні.

Отже, індексації в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.) підлягають грошові доходи (заробітна плата, грошове забезпечення), починаючи з серпня 2024 року, що і було здійснено відповідачами.

Також суд врахував, що з 01.01.2020р. нарахування коштів з відповідних рахунків, призначених для фінансового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 на підставі наказів та рішень, прийнятих у Військовій частині НОМЕР_1 та наданих Військовій частині НОМЕР_2 для виконання, тому саме дії відповідача Військової частини НОМЕР_1 є протиправними і його слід зобов`язати здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову. Разом тим, правильно по суті вирішивши справу, суд неправильно застосував норми матеріального права, з наступних підстав.

Предметом спору в цій справі є право позивача ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Також спір виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою позивачу (військовослужбовцю) у період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р., з 01.01.2024р. по 30.09.2024р. індексації-різниці відповідно до абз.4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою - третьою ст.9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України № 1282-ХІІ від 03.07.1991р. «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі – Закон № 1282-ХІІ).

Положеннями ст.1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст.2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р. (надалі - Порядок № 1078), цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

З огляду на те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, тому механізм індексації має універсальний характер.

Правове ж регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

У постановах від 04.05.2023р. у справі № 640/29759/21, від 19.07.2019р. у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019р. у справі № 825/694/17, від 20.11.2019р. у справі № 620/1892/19, Верховний Суд вказав, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

У справі, що розглядається, позивач звернувся до суду за захистом права на індексацію свого грошового забезпечення у період 01.12.2015р.-28.02.2018р., оскільки відповідач фактично здійснив нарахування та виплату індексації із застосуванням грудня 2015 року як місяця зростання грошового забезпечення, а не січня 2008 року.

Так, Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015р., містив поняття «базовий місяць».

Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).

Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

Так, для прикладу, абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015р., передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Абзац 3 пункт 10-1 Порядку № 1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Зрештою, пункт 10-2 Порядку № 1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Тож до 01.12.2015р. новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.

На ці особливості правового регулювання обчислення індексації грошового доходу Верховний Суд уже звертав увагу у постанові від 19.05.2022р. у справі № 200/3859/21.

09.12.2015р. КМ України видав постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова КМ України № 1013).

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту постанови КМ України № 1013, мета цього акту полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

Пунктом 2 постанови КМ України № 1013 були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеної пояснювальної записки, ці зміни передбачали:

«здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну «базовий місяць»;

«зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади)».

Крім цього, за змістом пунктів 1, 3 постанови КМ України № 1013, було встановлено, що:

підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;

у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;

міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

За змістом пункту 6 постанови КМ України № 1013 цей акт застосовується з 01.12.2015р.

Отже, постановою КМ України № 1013 з 01.12.2015р. були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого непідвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв зі змінами, внесеними постановою КМ України №1013.

У цьому контексті з аналізу приписів норм постанови КМ України № 1013 висновується, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01.12.2015р.

Водночас, норми постанови КМ України № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними постановою КМ України № 1013).

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 21.03.2023р. та від 22.03.2023р. у справах № 620/7687/21 та № 380/1730/22 відповідно.

Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01.01.2008р. та діяла до 01.03.2018р., тобто до набрання чинності постановою КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Порівняльний аналіз викладених положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 свідчить, що внаслідок змін, запроваджених постановою КМ України № 1013, з 01.12.2015р. діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Внаслідок цих змін Порядок № 1978 у редакції, що застосовується з 01.12.2015р., не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати. Для проведення індексації з 01.12.2015р. замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015р. зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», оскільки визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас, на що звертав увагу Верховний Суд у справі № 420/9187/21, вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з 01.12.2015р. відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Відтак, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078, зі змінами, внесеними постановою КМ України № 1013, є січень 2008 року.

З огляду на місяць підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким і слід здійснювати нарахування індексації його грошового забезпечення за спірний період, тобто з 01.12.2015р. по 28.02.2018р.

За період 01.12.2015р. - 28.02.2018р. розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років ОСОБА_1 залишалися незмінними; доказів зворотного відповідачем не представлено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.12.2015р. - 28.02.2018р. слід застосовувати базовий місяць січень 2008 року.

01.03.2018р. вступила в дію постанова КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, у березні 2018 року відбулося зростання грошового забезпечення військовослужбовців.

Отже, після 01.03.2018р. базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що базовим місяцем може бути лише місяць, коли на законодавчому рівні змінюється посадовий оклад військовослужбовця.

Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007р., яка набрала чинності з 01.01.2008р.

У подальшому після прийняття КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Звідси, на законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців встановився у січні 2008 року (постанова КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).

Таким чином, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців за спірний період повинен бути січень 2008 року, водночас всі інші місяці у цьому проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, з урахуванням Порядку № 1078, за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р., із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Також позивач звернувся до суду за захистом права на щомісячну індексацію-різницю за період з 01.03.2018р. до дня звільнення з військової служби, оскільки відповідач цієї щомісячної індексації-різниці не нараховував і не виплачував, та одночасно з цим не визнавав права позивача на її отримання.

Починаючи з 01.12.2015р., положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою КМ України № 1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).

За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку із цим вказаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).

Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто, за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100 %, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою КМ України № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Тож з 01.12.2015р. відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

З 01.12.2015р. в абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 п. 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015р. до 01.04.2021р., передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Цей же абзац 3 з 15.03.2018р. і дотепер діє у редакції постанови Уряду № 141 від 28.02.2018р. та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 п.5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015р. і дотепер у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015р. і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 п.5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015р. до 01.04.2021р. у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015р. і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Цей же абзац діє з 02.04.2021р. у редакції постанови Уряду № 278 від 31.03.2021р. і встановлює, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 (діє в редакціях постанов Уряду № 1013, № 141 та № 278 і дотепер) додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз п.1, абз.4, 6 п.5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018р. набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила п.п.5, 102 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абз.3, 4 п.5 Порядку № 1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має остання право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023р. у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023р. про виправлення описки), від 29.03.2023р. у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023р. у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023р. у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, яка, в аспекті порушеного у апеляційній скарзі питання, колегія суддів уважає є застосовною і до спірних правовідносин.

Таким чином, з огляду на абз.4 п.5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Для правильного застосування абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі № 400/3826/21, суду у цій справі потрібно було встановити:

розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року). В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абз.5 п.5 Порядку № 1078);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абз.5 п.4 Порядку № 1078));

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

При цьому апеляційний суд зауважує, що визначальним значенням для врахування видів грошового забезпечення при визначенні розміру доходу позивача у лютому та березні 2018 року для визначення різниці доходу має значення факт виплати у конкретних місяцях складових грошового забезпечення, а не період, за який вони виплачені.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2021р. у справі № 240/5760/19, від 14.07.2021р. у справі № 240/12040/19.

Відповідно до абз.5 п.4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножена на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100 %.

Згідно з даними про рівень індексу інфляції, оприлюдненого Держстатом, індекс споживчих цін з січня 2008 року до січня 2018 року становить 353,3 відсотки:

Індекси споживчих цін на місяць: лютий 2008 року = 1,027; березень 2008 року = 1,038; квітень 2008 року - 1,031; травень 2008 року = 1,013; червень 2008 року = 1,008; липень 2008 року = 0,995; серпень 2008 року - 0,999; вересень 2008 року = 1,011; жовтень 2008 року = 1,017; листопад 2008 року = 1,015; грудень 2008 року = 1.021; січень 2009 року = 1,029; лютий 2009 року - 1,015; березень 2009 року = 1,014; квітень 2009 року = 1,009; травень 2009 року - 1,005; червень 2009 року = 1,011; липень 2009 року = 0,999; серпень 2009 року = 0,998; вересень 2009 року = 1,008; жовтень 2009 року = 1,009; листопад 2009 року = 1,011; грудень 2009 року = 1,009; січня 2010 року = 1,018; лютий 2010 року = 1,019; березень 2010 року = 1.009; квітень 2010 року = 0.997; травень 2010 року = 0,994; червень 2010 року = 0,996; липень 2010 року = 0,998; серпень 2010 року = 1,012; вересень 2010 року = 1,029; жовтень 2010 року = 1,005; листопад 2010 року = 1,003; грудень 2010 року = 1,008; січень 2011 року = 1,01; лютий 2011 року - 1,009; березень 2011 року = 1,014; квітень 2011 року = 1,013; травень 2011 року = 1,008; червень 2011 року - 1,004; липень 2011 року - 0,987; серпень 2011 року = 0,996; вересень 2011 року = 1,001; жовтень 2011 року = І; листопад 2011 року = 1.001; грудень 2011 року = 1,002; січень 2012 року - 1,002; лютий 2012 року - 1,002; березень 2012 року = 1,003; квітень 2012 року = 1; травень 2012 року = 0,997; червень 2012 року = 0,997; липень 2012 року = 0,998; серпень 2012 року = 0,997; вересень 2012 року = 1,001; жовтень 2012 року = 1; листопад 2012 року - 0,999; грудень 2012 року - 1,002; січень 2013 року - 1.002; лютий 2013 року = 0,999; березень 2013 року = 1; квітень 2013 року = 1; травень 2013 року = 1,001; червень 2013 року = 1; липень 2013 року - 0,999; серпень 2013 року = 0,993; вересень 2013 року = 1; жовтень 2013 року = 1,004; листопад 2013 року = 1,002; грудень 2013 року = 1,005; січень 2014 року = 1,002; лютий 2014 року = 1,006; березень 2014 року ~ 1,022; квітень 2014 року = 1,033; травень 2014 року = 1,038; червень 2014 року = 1,01; липень 2014 року = 1,004; серпень 2014 року ~ 1,008; вересень 2014 року = 1,029; жовтень 2014 року = 1,024; листопад 2014 року = 1,019; грудень 2014 року = 1,03; січень 2015 року = 1,031; лютий 2015 року = 1,053; березень 2015 року = 1,108; квітень 2015 року = 1,14; травень 2015 року = 1,022; червень 2015 року = 1,004; липень 2015 року = 0,99; серпень 2015 року = 0.992; вересень 2015 року = 1,023; жовтень 2015 року = 0,987; листопад 2015 року - 1,02; грудень 2015 року - 1,007; січень 2016 року = 1,009; лютий 2016 року = 0.996; березень 2016 року - 1,01; квітень 2016 року - 1,035; травень 2016 року = 1,001; червень 2016 року = 0,998; липень 2016 року = 0,999; серпень 2016 року = 0,997; вересень 2016 року = 1,018; жовтень 2016 року = 1,028; листопад 2016 року = 1,018; грудень 2016 року = 1,009; січень 2017 року = 1,011; лютий 2017 року = 1,01; березень 2017 року = 1,018; квітень 2017року = 1,009; травень 2017 року = 1,013; червень 2017 року = 1,016; липень 2017 року = 1,002; серпень 2017 року = 0,999; вересень 2017 року = 1,02; жовтень 2017 року = 1,012; листопад 2017 року = 1,009; грудень 2017 року = 1,01; січень 2018 року = 1.015.

Наростаючий індекс споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року становить 353,3 %: 1,027 X 1.038 X 1,031 X 1,013 X 1,008 X 0,995 X 0,999 X 1,011 X 1,017 X 1.015 X 1,021 X 1,029 X 1,015 X 1,014 X 1,009 X 1,005 X 1,011 X 0,999 X 0,998 X 1,008 X 1,009 X = 1,011 X 1,009 X 1,018X 1,019 X 1,009 X 0,997 X 0,994 X 0,996 X 0,998 X 1,012 X 1,029 X 1,005 X 1.003 X 1,008 X 1,01 X 1,009 X 1,014 X 1,013 X 1,008 X 1,004 X 0,987 X 0,996 X 1,001 X 1 X 1,001 XI,002 X 1,002 X 1,002 X 1,003 X 1 X 0.997 X 0,997 X 0,998 X 0,997 X 1,001 X 1 X 0,999 X 1,002 X 1,002 X 0.999 X 1 X 1 X 1,001 X 1 X 0,999 X 0,993 X 1 X 1,004 X 1,002 X 1.005 X 1,002 X 1,006 X 1,022 X 1,033 X 1,038 X 1,01 X 1,004 X 1,008 X 1,029 X 1,024 X 1,019 X 1,03 X 1,031 X 1,053 X 1,108 X 1,14 X1.022 X 1,004 X 0,99 X 0,992 X 1,023 X 0,987 X 1,02 X 1,007 X 1,009 X 0.996 X 1,01 X 1,035 X 1,001 X 0,998 X 0,999 X 0.997 X 1,018 X 1,028 X 1,018 X 1,009 X 1.011 X 1,01 X 1,018 X 1,009 X 1,013 X 1,016 X 1,002 X 0,999 X 1,02 X 1,012 X 1,009 X 1,01 X 1,015 (індекси споживчих цін на місяці за період з лютого 2008 року по січень 2018 року включно) = 3,533 (353,3%).

Величина приросту індексу споживчих цін становить 253,3 відсотка (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) – 100%)(розраховано згідно з Додатком 1 Порядку № 1078).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762 грн.

Відтак, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463 грн. 15 коп.: 1762 грн. (розмір прожиткового мінімуму в березні 2018 року) х 253,30 % (величина приросту індексу споживчих цін).

Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року склала 4463 грн. 15 коп.

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку відповідно до абз.4 п.5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Як встановлено з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача до підвищення посадового окладу в лютому 2018 року становило 15601 грн. 12 коп., водночас розмір грошового забезпечення позивача у березні 2018 року склав 16346 грн. 08 коп.

Розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

Таким чином, місячний грошовий дохід позивача з 01.03.2018р. збільшився на 744 грн. 96 коп. (16346,08 – 15601,12).

Оскільки розмір грошового забезпечення позивача в березні 2018 року збільшився на 744 грн. 96 коп., а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становить 4463 грн. 15 коп., відтак, сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу.

Таким чином, відповідно до абз.4 п.5 Порядку № 1078, починаючи з березня 2018 року, відповідач Військова частина НОМЕР_1 повинен був нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю в розмірі 3718 грн. 19 коп. (4463,15 – 744,96) щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

При цьому, до чергового підвищення посадового окладу (після березня 2018 року), до визначеної суми індексації «Різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу» повинна додаватися сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 %).

Відтак, відповідач Військова частина НОМЕР_1 , вказуючи про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р., врахував лише норми абз.1 та 2 п.5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Саме тому, з урахуванням зазначених норм, відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за указаний період.

Однак, відповідач Військова частина НОМЕР_1 у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абз.4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації її грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року); не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.

Що стосується періоду з 01.01.2023р. по 31.12.2023р., то відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»; зазначена норма набрала законної сили з 01.01.2023р. Вказаний припис Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинним та неконституційним не визнавався.

Таким чином, оскільки дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» була зупинена на 2023 рік, тому підстави для проведення нарахування суми індексації грошового забезпечення, механізм розрахунку якої визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., у 2023 році були відсутні.

Досліджуючи питання індексації-різниці грошового забезпечення позивача за 2024 рік, апеляційний суд враховує наступне.

Статтею 39 Закону України № 3460-IХ від 09.11.2023р. «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024р.

Отже, положення вказаних норм права не стосуються нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р. Положення вказаних норм стосуються поточної індексації, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Позивач у період з 01.01.2024р. по 30.09.2024р. продовжував проходити військову службу, чергового підвищення тарифних ставок у військовослужбовців не відбулося, тому, враховуючи абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., сума індексації-різниці повинна виплачуватися позивачу за вказаний період 2024 року.

Разом з цим, згідно з наказом наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 821 від 28.12.2019р. Військова частина НОМЕР_1 виключена з 01.01.2020р. з мережі розпорядників бюджетних коштів та зарахована на фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_2 .

Звідси, виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 здійснюється Військовою частиною НОМЕР_2 (в тому числі за минулі періоди на виконання судових рішень).

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абз.3, 4, 6 п.5 Порядку № 1078, апеляційний суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Окрім цього, за усталеною судовою практикою дискреційні повноваження – це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Відповідачі не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця); зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу, та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., за періоди з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 30.09.2024р.; зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 30.09.2024р., виходячи з фіксованої величини 3718 грн. 19 коп. на місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р., з урахуванням раніше виплачених сум; решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Звідси, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з вищевикладених мотивів.

Водночас, колегія суддів вказує на застереження про врахування відповідачем вже виплачених сум індексації грошового забезпечення, що унеможливить повторне нарахування та виплати таких позивачу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права (незастосування закону, який підлягає застосуванню), через що оскаржуване рішення суду в цій частині слід змінити.

В решті рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують інших висновків прийнятого судом рішення, а тому підстави для його скасування чи зміни у цій частині є відсутніми.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2025р. в адміністративній справі № 460/13622/24 змінити в частині мотивів часткового задоволення позову та викласти резолютивну частину рішення суду в наступній редакції:

«Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу, та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., за періоди з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 30.09.2024р.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 01.01.2024р. по 30.09.2024р., виходячи з фіксованої величини 3718 (три тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 19 коп. на місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р., з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.».

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Військову частину НОМЕР_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель

судді Н. В. Бруновська

Р. Б. Хобор

Дата складання повного судового рішення: 11.09.2026р.