Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №460/2862/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/2862/24 пров. № А/857/19268/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Шинкар Т.І., Валюха В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року (суддя Дудар О.М., ухвалене в м. Рівне) у справі № 460/2862/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.02.2024 №172050005737 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити й виплачувати пенсію із зменшенням пенсійного віку на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 19.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідачем-2 протиправно відмовлено в призначенні пенсії, оскільки на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має пільгу щодо зменшення пенсійного віку на 6 років.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії від 26.02.2024 №172050005737.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19 лютого 2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19 лютого 2024 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати із сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.

Зазначене рішенням суду оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася в с. Озерці Вараського (Володимирецького) району Рівненської області, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим 29.10.1997 Ульяновським РВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 5, зворот).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 25.09.2014 Рівненською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) (а.с.24).

19.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до органу пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком згідно із ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.10).

Зазначену заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.02.2024 №172050005737 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки недостатньо строку проживання в зоні гарантованого добровільного відселення.

Згідно із зазначеним рішенням: страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 роки 06 місяців 14 днів; період проживання на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 – менше 3 років.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача у призначенні пенсії та вважаючи її протиправною, позивач звернулася в суд за захистом своїх прав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.03.2003 року передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За нормою статті 26 вказаного Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року – не менше 30 років.

Як встановлено судом, що станом на дату звернення із відповідною заявою про призначення пенсії вік позивача становив 56 років 11 місяців 18 днів, а її страховий стаж – 27 роки 06 місяців 14 днів.

Позивач просить відповідача призначити пенсію зі зменшенням встановленого законом віку виходу на пенсію, як особі, яка постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі – Закон № 796-XII).

Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки, та додатково на 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Отже, умовою для надання пенсій особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки, та додатково на 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 6 років, є те, що особа проживала або працювала у цій зоні не менше 3 років станом на 1 січня 1993 року.

У іншому випадку питання про зменшення пенсійного віку не розглядається.

Крім того, початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється особам, які постійно проживали або постійно працювали у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Додаткове зниження пенсійного віку на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 6 років, визначається залежно від часу проживання, роботи особи у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії.

Відповідно до статті 15 Закон № 796-XII, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 постанови правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи є:

документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);

посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);

Апеляційний суд встановив те, що позивач має посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_2 .

Отже, позивач має посвідчення особи, яка постійно проживала або працювала (не навчалася) на території зони обов`язкового та гарантованого добровільного відселення.

Відповідне посвідчення громадянина, який працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення (категорія 3) засвідчує те, що позивач постійно проживав чи працював, на час видачі відповідного посвідчення, у зонах у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення станом 1 січня 1993 року не менше трьох років.

Зважаючи на наведене, позивач має право на зниження пенсійного віку, кількість років зниження якого залежить від тривалості проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення.

Для встановлення права позивача на початкову величину зниження пенсійного віку строком на 3 роки, необхідно встановити чи позивач постійно проживав або постійно працював у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії, тобто з 26.04.1986 року по 27.12.1989 року, незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

На підтвердження факту проживання та праці на території гарантованого добровільного відселення з моменту аварії, тобто з 26.04.1986 року по 27.12 1989 року, позивач надав довідку Вараської міської ради Рівненської області від 16.02.2024 №118, згідно даних якої ОСОБА_2 , зареєстрована та проживає з 01.01.1986 по 01.06.1986, з 15.05.1989 по 06.05.1991, з 07.02.2007 по даний час в с.Озерці Володимирецького району Рівненської області (а.с.16).

Підстава видачі зазначеної довідки: погосподарські книги: №6 за 1986-1990 роки, особові рахунки №304; №1 за 2006-2010 роки, особовий рахунок №72; №1 за 2011-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 ; №3 за 2016-2020роки, особовий рахунок № НОМЕР_4 ; №2 за 2021-2025роки, особовий рахунок № НОМЕР_5 .

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що факт проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років та відповідно, право останньої на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-XII, підтверджено належними та допустимими доказами.

Отже, висновки, які зробив апеляційний суд у цій справі свідчать про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.02.2024 №172050005737 про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправним.

При визначенні територіального органу Пенсійного фонду України, який має обов`язок поновлення порушеного права позивача, судом першої інстанції вірно враховано положення абз.1 п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), згідно з яким заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (абз.14 п.4.2 Порядку №22-1).

Відтак, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що з метою ефективного захисту прав позивача та вважає, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 26.02.2024 №172050005737 про відмову у призначенні пенсії, зобов`язання останнього призначити, а зобов`язання відповідача-1 (на обліку в якому перебуватиме позивач) виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із 19.02.2024 із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону №796-ХІІ.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 460/2862/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді Т. І. Шинкар

В. М. Валюх