Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №460/23489/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/23489/25 пров. № А/857/17133/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в змішаній формі в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року в справі № 460/23489/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції – Зозуля Д.П.,

час ухвалення рішення – 16 лютого 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення – 16 лютого 2026 року,

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - відповідач) нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по жовтень 2025 року включно.

Зобов`язано 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно з Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по жовтень 2025 року включно.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач проходив службу у 6 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області та на теперішній час позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Так, 06.05.2025 року Рівненським окружним адміністративним судом по справі №460/15772/24 було прийнято рішення, яке набрало законної сили та було виконано 5 ДПРЗ в повному обсязі. 27 листопада 2025 року на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду по справі № 460/15772/24 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення. Посилання позивача на висновки Верховного Суду, зокрема від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20, зазначених висновків не спростовує, адже позивачі у цих справах за вирішенням трудового спору щодо неповного розрахунку звернулися у строк, що не перевищував стислого терміну, тоді як позивач за вирішенням спору позивач звернувся більш ніж через 5 років.

Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про право позивача на компенсацію за втрату частини доходів, нараховану на суму індексації грошового забезпечення, яка була виплачена на виконання судового рішення. Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду (постанови від 28.04.2021 у справі № 380/3069/20, від 19.08.2020 у справі № 620/4109/19, від 13.05.2020 у справі № 260/554/19), компенсація відповідно до зазначеного Закону не нараховується на суми, виплачені на виконання судових рішень, оскільки такі кошти не є поточним доходом громадянина. 5 ДПРЗ звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому, тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію. З огляду на те, що у цій справі Позивач не звертався до Відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право позивача ще не було порушено суб`єктом владних повноважень і звернення її до суду з цим позовом є передчасним.

Затримка виплати у даному випадку зумовлена тривалістю судового розгляду та зверненням з позивними вимогами саме до 6 ДПРЗ, що виключає вину 5 ДПРЗ.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами, в тому числі електронної справи, Так, наказом Головного управління ДСНС України у Рівненській області від 29.04.2020 №92 (по о/c) ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту з посади начальника караулу 11 ДПРЧ ( смт. Володимирець) 6 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області, виключено з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення з 02.05.2020.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №460/15772/24 позов ОСОБА_1 до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області задоволено повністю. Визнано протиправними дії 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 02.05.2020 в неповному обсязі, з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язано 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 по 02.05.2020 включно в розмірі 97499,50 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Вказане рішення набрало законної сили 06.06.2025.

На виконання зазначеного судового рішення 5 ДПРЗ, як правонаступник 6 ДПРЗ, 26.11.2025 року здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у повному обсязі. Вказана обставина визнається відповідачем згідно відзиву на адміністративний позов.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 27 листопада 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення та вважаючи її протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Правове регулювання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати визначене Законом № 2050-III.

Відповідно до змісту статті 1 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зміст цієї норми свідчить, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ установлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати;

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» затвердив відповідний Порядок.

Згідно з нормою пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Таким чином, Порядок № 159 порівняно із Законом № 2050-III деталізував види соціальних виплат як доходів громадян.

У контексті спірних правовідносин та видів грошових доходів, які підлягають компенсації відповідно до наведених нормативно-правових актів, варто виділити заробітну плату (грошове забезпечення) та зазначити, що це схожі за функцією виплати (винагорода за службу / роботу), але різні за юридичною природою.

Так, заробітна плата регулюється нормами Кодексу законів про працю України та Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Вона є винагородою, обчисленою у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу згідно з трудовим договором.

У свою чергу, грошове забезпечення регулюється спеціальним законодавством, зокрема нормами Закону № 2011-ХІІ, профільними постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України. Це не оплата за «роботу» в класичному розумінні, а засіб стимулювання та забезпечення життєдіяльності особи, яка виконує державну функцію з оборони країни.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 травня 2026 року в справі № 280/8933/24 виснувала, що особа має право на компенсацію втрати частини доходів, визначену Законом № 2050-ІІІ, за сукупності таких умов:

1) строки виплати доходів порушено щонайменше на один місяць

2) такий дохід повинен мати систематичний, а не разовий характер;

3) дохід, про компенсацію втрати частини якого просить особа, має бути нею фактично отриманий.

Як уже було зазначено вище, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення, і як одна з основних державних гарантій щодо оплати праці підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Як встановлено судом, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №460/15772/25 (набрало законної сили 06.06.2025) зобов`язано 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 по 02.05.2020 включно в розмірі 97499,50 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Суд також зауважує, що наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 31.03.2025 № 381, вирішено припинити 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (ідентифікаційний код 38637200), реорганізувавши його шляхом приєднання до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (ідентифікаційний код 38791081). При цьому, 5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків відповідача у цій справі. Таким чином, з метою добровільного виконання рішення суду в справі 460/15772/24 заявник просить замінити боржника - 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області, на правонаступника - 5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.

Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 жовтня 2025 року в справі №460/15772/24, за заявою 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про заміну боржника, замінив боржника у виконавчому листі Рівненського окружного адміністративного суду виданого 19.09.2025 у справі №460/15772/24 з 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на його правонаступника - 5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.

Так, на виконання рішення 5 ДПРЗ, як правонаступник 6 ДПРЗ, здійснено відповідний перерахунок грошового забезпечення позивачу та нараховано суму такої виплати у розмірі 97499,50 грн. Фактичну виплату здійснено 26.11.2025.

Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному розмірі, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.

При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Судова колегія вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Невиплата компенсації у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Виплата компенсації не обумовлюється зверненням із відповідною заявою, натомість обов`язок щодо її виплати виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.

Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 31 липня 2024 року в справі № 480/1704/19 та від 21 серпня 2024 року в справі № 200/63/23, основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що право на компенсацію втрати частини доходу в особи пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація, передбачена Законом № 2050-III і Порядком № 159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 24 січня 2025 року в справі № 380/1607/24.

Ураховуючи наявність факту невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, яка була йому нарахована та виплачена лише на підставі Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №460/15772/24, ОСОБА_1 має право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків виплати грошового забезпечення за весь час невиплати.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року в справі № 460/23489/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційного провадження надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 11 вересня 2026 року.