Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №120/8557/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/8557/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

14 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова Вінницької обласної ради" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи в особі спеціалізованої травматологічної медико-соціальної-експертної комісії, Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної Ради» про визнання протиправними та скасування акту огляду і довідки, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи в особі спеціалізованої травматологічної медико-соціальної-експертної комісії, Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної Ради» про визнання протиправними та скасування акту огляду і довідки, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувати Акт огляду медико-соціальною експертною комісією Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи в особі спеціалізованої травматологічної медико-соціальної-експертної комісії №3733 вiд 18.12.2024 року.

Визнано протиправною та скасувати довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках cepiї 12 ААА №119582 від 18.12.2024 року, видану Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи в особі спеціалізованої травматологічної медико-соціальної-експертної комісії на підставі акту огляду МСЕК № 3733 вiд 18.12.2024 року відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» забезпечити проведення експертною комісією з оцінювання повсякденного функціонування особи оцінювання повсякденного функціонування Телюха Вадима Миколайовича, щодо якого спеціалізована травматологічна медико-соціальна експертна комісія Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи» прийняла Акт огляду № 3733 від 18 грудня 2024 року та довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 119582 від 18 грудня 2024 року, з урахуванням правової оцінки, викладеної судом у цьому рішенні.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

В свою чергу, на заперечення відповідача, позивач подав до суду відповідь на відзив, який також враховано судом апеляційної інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Військової частини НОМЕР_1 від 06.11.2023 року №693/10719 вбачається, що ОСОБА_1 отримав 16.10.2023 року вибухову травму. Вогнепальне осколкове поранення лівого колінного суглобу під час безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , на території України, в результаті вогневого ураження противником, перебуваючи у засобах індивідуального захисту (бронежилет, кевларова маска).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 15.11.2023 року, постанови №3755 Гарнізонної ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 15.11.2023 року ОСОБА_1 встановлено діагноз посттравматична(16.10.2023 року) невропатія лівого сідничного нерва з вираженим парезом стопи з тимчасовим функціональним розладом кінцівки. Травма пов`язана з захистом Батьківщини. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 – травма тяжка.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 25.01.2024 року №362 військової частини НОМЕР_2 вбачається, що проведено медичний огляд ОСОБА_1 гарнізонною ВЛК в/ч НОМЕР_2 . Стан після перенесеної вибухової травми(16.10.2024 року) вогнепального осколкового сліпого поранення нижньої третини лівого стегна у вигляді посттравматичної невропатії лівого великогомілкового та малогомілкового нервів з вираженим парезом стопи з тимчасовим функціональним розладом кінцівки. За наказом МОЗ України від 04.07.2007 року №370 – травма тяжка. Поранення пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 26.02.2024 року №226/1 вбачається, що наслідки вибухової травми(16.10.2023 року), вогнепальне осколкове поранення лівого стегна з вогнепальним перелолом наколінка, зовнішнього виростку стегнової кістки без зміщення відламків, наявністю інтраоссального чужорідного тіла(металевий осколок) після операцій: первинної хірургічної обробки вогнепальних ран(16.10.2023), повторної хірургічної обробки, видалення чужорідного тіла (24.10.2023), повторної хірургічної обробки вогнепальних ран, накладення швів на рани(25.10.2023) у вигляді зміцнілих шкірних рубців лівої нижньої кінцівки, консолідованих переломів зовнішнього виростку лівої стегнової кістки, лівого колінка, післятравматичного деформуючого артрозу лівого колінного суглобу першої стадії, післятравматичної невропатії лівих малогомілкового та великогомілкового нервів з тимчасовим функціональним розладом. За наказом МОЗ України від 04.07.2007 року №370 травма тяжка. Поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №226 від 26.02.2024 року вбачається, що наслідки вибухової травми(16.10.2023 року), вогнепальне осколкове поранення лівого стегна з вогнепальним перелолом наколінка, зовнішнього виростку стегнової кістки без зміщення відламків, наявністю інтраоссального чужорідного тіла(металевий осколок) після операцій: первинної хірургічної обробки вогнепальних ран(16.10.2023), повторної хірургічної обробки, видалення чужорідного тіла (24.10.2023), повторної хірургічної обробки вогнепальних ран, накладення швів на рани(25.10.2023) у вигляді зміцнілих шкірних рубців лівої нижньої кінцівки, консолідованих переломів зовнішнього виростку лівої стегнової кістки, лівого колінка, післятравматичного деформуючого артрозу лівого колінного суглобу першої стадії, післятравматичної невропатії лівих малогомілкового та великогомілкового нервів з тимчасовим функціональним розладом. За наказом МОЗ України від 04.07.2007 року №370 травма тяжка. Поранення, із захистом Батьківщини. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо. На підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №38-РС від 28.03.2024 року ОСОБА_1 звільнений у запас за підпунктом «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6 місяців).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2024 року №100 ОСОБА_1 направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 06.04.2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №2541 від 09.12.2024 року гарнізонної ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.09.2024 року №952/14/2018 вбачається, що наслідки ВТ (16.10.2023): вогнепального осколкового поранення лівого стегна з вогнепальним переломом надколінка, зовнішнього виростку стегнової кістки без зміщення відламків, наявністю інтраосального чужородного тіла (металевого осколка), лікованого оперативно: первинна хірургічна обробка вогнепальних ран (16.10.2023), повторна хірургічна обробка, видалення чужорідного тіла (металевого осколка) (24.10.2023), повторна хірургічна ка вогнепальних ран, накладання швів на рани (25.10.2023), у вигляді консолідованих переломів зовнішнього виростку лівої стегнової кістки, лівого надколінка, посттравматичного артрозу першої стадії лівого колінного суглобу з больовим синдромом без порушення функції (М17.1), посттравматичної нейропатії великогомілкового та малогомілкового нервів лівої кінцівки зі значним порушенням функції (S84,S84.1) (згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 07.08.2007 року за №902/14169 травма відноситься до тяжких). Помірно виражений розлад особистості по експлозивному типу з психотичними включеннями в стадії медикаментозної компенсації.

Постанова ВЛК про придатність до військової служби за військовою спеціальністю тощо. На підставі статті 76а графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби.

18.12.2024 року Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи в особі спеціалізованої травматологічної медико-соціальної-експертної комісії проведено огляд ОСОБА_1 та складено акт огляду медико-соціальної експертної комісії №3733

За результатами проведеного огляду МСЕК та на підставі акта огляду МСЕК №3733 від 18.12.2024 року позивачу видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках, відповідно до якої позивачу встановлено ступінь втрати працездатності, який становить 15%. У вказаній довідці зазначено причину втрати професійної працездатності, а саме: поранення, травма, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Позивач вважає, що при проведенні огляду не взято до уваги свідоцтво про хворобу №2541 від 09.12.2024 року гарнізонної ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, що свідчить про поверхневість такого огляду та допущення грубого порушення порядку огляду медико-соціальної експертною комісією та прийняття оскаржуваних рішень.

Вважаючи протиправними акт огляду медико-соціальної експертної комісії Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи в особі спеціалізованої травматологічної медико-соціальної-експертної комісії № 3733 від 18.12.2024 року та довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 AAA №119582 від 18.12.2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до статті 2 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон №875-ХІІ) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" Кабінетом Міністрів України 03 грудня 2009 року затверджено Положення про медико-соціальну експертизу № 1317, яким врегульовано процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого - педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації (далі - Положення № 1317).

Згідно пункту 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до пункту 4 Положення № 1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з які утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Приписами пункту 10 Положення № 1317 визначено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар - психолог або психолог.

Згідно з пунктом 11 Положення № 1317 міські, міжрайонні, районні комісії, серед іншого визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Відповідно до пункту 13 Положення №1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ:

здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;

узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;

повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;

забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;

впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;

бере участь в акредитації обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;

проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.

З аналізу пункту 13 Положення №1317 вбачається, що на Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ покладено повноваження перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями, та їх скасування. При цьому, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення.

Згідно пункту 19 Положення №1317 Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Разом із тим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 затверджено Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Відповідно до пункту 3 цього Положення медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно з пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько - консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Пунктом 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Комісія під час заповнення форми первинної облікової документації керується Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-5/о "Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії", затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30 липня 2012 року № 577, у якій вказано, що дана форма має бути завірена головою МСЕК та печаткою закладу охорони здоров`я.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення про медико - соціальну експертизу).

Так, згідно з пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561 (далі -Інструкція; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Отже, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

- обмеження самообслуговування I ступеня здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

- обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

- обмеження здатності до навчання I ступеня здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

- обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

- обмеження здатності до орієнтації I ступеня здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

- обмеження здатності до спілкування I ступеня здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

- обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Зі змісту процитованих норм слідує, що підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі та у разі відповідності певним критеріям, комісія може визнати особу інвалідом, про що приймається рішення.

Водночас механізм встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності під час проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що здійснюється в закладах охорони здоров`я експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Порядок встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності в рамках проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 05 червня 2012 року № 420 (далі - Порядок № 420; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 1.9. Порядку № 420 за наявності у потерпілого наслідків, спричинених двома або більше травмами або професійними захворюваннями, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється:

при І групі інвалідності - не вище 100%;

при ІІ групі інвалідності - не вище 85%;

при ІІІ групі інвалідності - не вище 65%.

У випадках невизнання потерпілого інвалідом сумарний відсоток втрати професійної працездатності не повинен перевищувати 40%.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 420 ступінь стійкої втрати професійної працездатності встановлюється у відсотках.

Відповідно до пункту 2.1. розділу І Порядку № 420 ступінь втрати професійної працездатності у відсотках встановлюється, виходячи з наслідків ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з урахуванням професійних здібностей, що є у потерпілого, клініко-функціональних можливостей і важливих професійних якостей, які дозволяють продовжувати виконання роботи за попередньою професією до нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання. Враховуються зниження кваліфікації, зменшення обсягу виконуваної роботи та важкість праці в звичайних, спеціально створених виробничих або інших умовах, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється в межах від 5 до 100 відсотків.

За приписами пункту 4 розділу І Порядку № 420 оцінювання проводиться експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі Порядок оцінювання функціонування).

Як унормовано пунктом 5 розділу І Порядку № 420, визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності здійснюється відповідно до Порядку оцінювання функціонування та за наявності доданих до електронного направлення сканованих копій таких документів:

1) для осіб з числа військовослужбовців або військовозобов`язаних, яким часткова втрата працездатності встановлюється без встановлення інвалідності:

постанови військово-лікарської комісії, оформленої як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони;

направлення командира військової частини чи територіального центру комплектування та соціальної підтримки на встановлення ступеня стійкої втрати працездатності;

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 420 основним принципом встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності особа є сукупний аналіз таких критеріїв:

1) клініко-функціональних критеріїв;

2) характеру професійної діяльності (кваліфікації, якості і обсягу праці, здатності до його виконання);

3) виду і ступеня обмеження життєдіяльності.

Клініко-функціональні критерії включають:

характер і важкість травми, професійного захворювання;

особливості перебігу патологічного процесу, зумовленого травмою або професійним захворюванням (регресуючий, прогресуючий, стабільний);

характер (вид) порушень функцій організму; ступінь порушень функцій організму (значно виражений, виражений, помірний, легкий);

клінічний і реабілітаційний прогнози;

професійні здібності;

клініко-трудовий прогноз.

Як визначено пунктом 12 Порядку № 420, встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках здійснюється відповідно до принципів, наведених у пункті 2 цього розділу.

При повній втраті здатності особи до самообслуговування та потреби у постійному догляді чи допомозі (I група інвалідності) встановлюються 85 - 100 відсотків втрати професійної працездатності.

При виражених порушеннях функцій організму, що призводять до значного обмеження життєдіяльності за умови збереження здатності до самообслуговування, та відсутності потреби в постійному догляді чи допомозі (II група інвалідності) і можливості виконання професійної діяльності лише у спеціально створених виробничих умовах ступінь стійкої втрати професійної працездатності встановлюється в межах 65 - 80 відсотків.

При помірно виражених порушеннях функцій організму (III група інвалідності), якщо особа може у звичайних виробничих умовах виконувати професійну працю з вираженим зниженням кваліфікації або із зменшенням обсягу виконуваної роботи або якщо він втратив здатність продовжувати професійну діяльність внаслідок помірного порушення функцій організму, але може у звичайних виробничих умовах продовжувати професійну діяльність нижчої кваліфікації, ступінь стійкої втрати професійної працездатності встановлюється в межах 30 - 60 відсотків.

У разі невстановлення інвалідності особі, якщо вона може у звичайних виробничих умовах виконувати професійну працю з помірним або незначним зниженням складності робіт, або із зменшенням обсягу виконуваної роботи, або при зміні умов праці, що призводять до зниження заробітку, або якщо виконання її професійної діяльності вимагає більшого навантаження, ніж раніше, відсотки втрати професійної працездатності не повинні перевищувати 25 відсотків, а при поєднанні декількох випадків 40 відсотків.

Відтак для встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності особи є проведення відповідною медико-соціальною експертною комісією сукупного аналізу згадуваних вище критеріїв. При цьому встановлення особі інвалідності перебуває у взаємозв`язку із визначеним комісією відсотка втрати працездатності.

Поряд з цим, суд зауважує, що під час розгляду спорів щодо рішень МСЕК суд не вправі здійснювати власну оцінку медичних показників та визначати обґрунтованість встановленого ступеня порушень функцій організму, оскільки такі питання належать до спеціальних знань і віднесені до компетенції відповідного експертного органу.

Перевірка судом законності рішення МСЕК обмежується встановленням дотримання процедури його прийняття, зокрема вимог Інструкції № 561, Положення № 1317 та Порядку № 420.

Отже, визначення конкретного ступеня розладу функцій органів і систем організму, виду та ступеня обмеження життєдіяльності, а також встановлення відсотка стійкої втрати професійної працездатності є дискреційними повноваженнями МСЕК, у які суд не втручається.

Водночас реалізація таких повноважень має здійснюватися з дотриманням установленої процедури та на підставі повного дослідження всіх медичних документів.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що прийняття рішення МСЕК можливе лише після повного медичного обстеження особи, дослідження усіх документів, що підтверджують стійкі порушення функцій організму, та проведення об`єктивного огляду членами комісії.

В свою чергу позивач у позовній заяві зазначив, що під час проведення експертизи не було враховано свідоцтво про хворобу № 2541 від 09.12.2024 року, яке містить відомості про характер та наслідки ушкодження здоров`я.

Як вбачалось з акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 3733 вiд 18.12.2024 року огляд проводився на підставі направлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2024 року та свідоцтва про хворобу №226 від 26.02.2024 року, разом з тим при проведенні огляду не взято до уваги свідоцтво про хворобу №2541 від 09.12.2024 року гарнізонної ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, що підтверджувало поверхневість такого огляду та допущення грубого порушення порядку огляду медико-соціальної експертною комісією та прийняття оскаржуваних рішень.

Суд першої інстанції звернув увагу, що у матеріалах справи були відсутні докази дослідження та оцінки під час прийняття оскаржуваного рішення свідоцтва про хворобу № 2541 від 09.12.2024 року.

Крім того, суд очікував на обґрунтовані пояснення відповідача щодо наведених у позовній заяві доводів із посиланням на докази та медичні дані, які б підтверджували, що свідоцтво про хворобу № 2541 від 09.12.2024 року було належним чином досліджене експертною комісією та враховане при визначенні ступеня втрати професійної працездатності. Однак відповідач відзиву на позов не подав, доводів позивача не спростував, доказів повного та всебічного дослідження всіх медичних документів суду не надав.

Суд звертав увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ненадання відповідачем доказів дотримання процедури прийняття рішення, зокрема доказів дослідження всіх медичних документів, які характеризують стан здоров`я позивача на момент огляду, свідчить про недоведеність правомірності оскаржуваних рішень.

А тому, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування акту огляду медико-соціальної експертної комісії Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи в особі спеціалізованої травматологічної медико-соціальної-експертної комісії № 3733 від 18.12.2024 року та довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 AAA №119582 від 18.12.2024 року.

Окрім того судом встановлено, що ОСОБА_1 було визначено ступінь втрати працездатності 15 %, при цьому, за приписами пункту 27 Положення обмеження трудової діяльності може мати наслідком встановлення III групи інвалідності. ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби, тобто відбулась втрата професії.

Крім того, відповідно до свідоцтва про хворобу №2541 від 09.12.2024 року гарнізонної ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.09.2024 року №952/14/2018 вбачається, що наслідки ВТ (16.10.2023): вогнепального осколкового поранення лівого стегна з вогнепальним переломом надколінка, зовнішнього виростку стегнової кістки без зміщення відламків, наявністю інтраосального чужородного тіла (металевого осколка), лікованого оперативно: первинна хірургічна обробка вогнепальних ран (16.10.2023), повторна хірургічна обробка, видалення чужорідного тіла (металевого осколка) (24.10.2023), повторна хірургічна ка вогнепальних ран, накладання швів на рани (25.10.2023), у вигляді консолідованих переломів зовнішнього виростку лівої стегнової кістки, лівого надколінка, посттравматичного артрозу першої стадії лівого колінного суглобу з больовим синдромом без порушення функції (М17.1), посттравматичної нейропатії великогомілкового та малогомілкового нервів лівої кінцівки зі значним порушенням функції (S84,S84.1) (згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 07.08.2007 року за №902/14169 травма відноситься до тяжких). Помірно виражений розлад особистості по експлозивному типу з психотичними включеннями в стадії медикаментозної компенсації.

Разом з тим, будь-якого обґрунтування про застосування 15 % ступеню втрати працездатності Вінницький обласний центр медико соціальної експертизи в особі спеціалізованої травматологічної медико соціальної-експертної комісії не навів. Крім того, оскільки різниця між поняттями «ступінь втрати працездатності 15 %» та «зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків» законодавчо не визначена та має різні правові наслідки для особи, то уповноважений суб`єкт повинен обґрунтувати підстави, за яких він дійшов висновку про застосування конкретного ступеню втрати працездатності.

Визначаючись щодо вимог зобов`язального характеру, суд вірно зазначив, що 22.10.2024 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", згідно з пп. "д" п. 2 якого доручено Кабінету Міністрів України забезпечити розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України разом із Міністерством охорони здоров`я України у місячний строк законопроєкту про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, розробленого з метою забезпечення невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.

Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 вказане рішення РНБО України введено в дію.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" доручено обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити:

до 25 грудня 2024 р. з визначеною такими органами періодичністю - передачу медико-соціальними експертними комісіями (обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними) визначеним для кожної з них закладам охорони здоров`я всіх наявних у них направлень лікарсько-консультативних комісій для проведення медико-соціальної експертизи, розгляд яких не завершено медико-соціальними експертними комісіями та розгляд яких призначено після 1 січня 2025 р. або не був призначений;

у період до 10 січня 2025 р. - передачу медико-соціальними експертними комісіями (обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними) визначеним для кожної з них закладам охорони здоров`я всіх наявних в них медико-експертних справ, за якими розгляд медико-соціальними експертними комісіями був проведений до 31 грудня 2024 року.

Починаючи з 27 грудня 2024 р. і до 31 грудня 2024 р. включно медико-соціальні експертні комісії не розпочинають розгляд направлень лікарсько-консультативних комісій для проведення медико-соціальної експертизи, отриманих після зазначеної дати. Такі направлення готуються для передачі до відповідного закладу охорони здоров`я, визначеного для кожної медико-соціальної експертної комісії згідно з переліком закладів охорони здоров`я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), разом з витягами.

За змістом п. 6 вищевказаної постанови Уряду керівникам обласних, Київської міської державних адміністрацій (військових адміністрацій):

організувати та забезпечити процес передачі медико-експертних справ, визначених у пункті 4 цієї постанови, та забезпечити здійснення контролю за проведенням закладами охорони здоров`я заходів щодо формування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та організаційного забезпечення їх діяльності;

протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цією постановою забезпечити затвердження переліку закладів охорони здоров`я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Перелік повинен містити інформацію, в який саме заклад охорони здоров`я передає документи кожна конкретна медико-соціальна експертна комісія, адреси зазначених закладів та контактні дані осіб, відповідальних за приймання документів;

забезпечити до 31 грудня 2024 р. внесення до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи відомостей і документів з направлень лікарсько-консультативних комісій для проведення медико-соціальної експертизи, розгляд яких не завершений медико-соціальними експертними комісіями та призначений на дати після 1 січня 2025 р., із збереженням черговості розгляду згідно з переданим витягом відповідно до форми первинної облікової документації № 165/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я від 30 липня 2012 р. № 577, а також інформування рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідних осіб, стосовно яких сформована медико-експертна справа, про зміну місця проведення розгляду.

Так, наказом Вінницької обласної військової адміністрації від 03.12.2024 року № 765 "Про затвердження Переліку закладів охорони здоров`я області, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи" затверджено Перелік закладів охорони здоров`я області, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Тобто, починаючи з 01.01.2025 медико-соціальні експертні комісії (обласні, центральні міські, міські, міжрайонні, районні) втратили повноваження на проведення медико-соціальної експертизи, зокрема, з виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності.

Разом з тим, починаючи з 01.01.2025 року такі повноваження перейшли до закладів охорони здоров`я області, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, перелік яких затверджується керівникам обласних, Київської міської державних адміністрацій (військових адміністрацій).

Тобто, враховуючи пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 та наказ Вінницької обласної військової адміністрації від 03.12.2024 року № 765, медико-експертні справи, за якими розгляд медико-соціальними експертними комісіями був проведений до 31 грудня 2024 року, в даному випадку, передаються до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради».

З 01.01.2025 року відповідні повноваження покладено на визначені органами обласної військової адміністрації заклади охорони здоров`я, у тому числі на Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради», що прямо випливає з положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 та наказу Вінницької обласної військової адміністрації від 03.12.2024 №765.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» слід зобов`язати забезпечити проведення експертною комісією з оцінювання повсякденного функціонування особи оцінювання повсякденного функціонування Телюха Вадима Миколайовича, щодо якого спеціалізована травматологічна медико-соціальна експертна комісія Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний центр медико соціальної експертизи» прийняла Акт огляду № 3733 від 18 грудня 2024 року та довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 119582 від 18 грудня 2024 року, з урахуванням правової оцінки, викладеної судом у рішенні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що саме Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» слід зобов`язати забезпечити проведення експертною комісією з оцінювання повсякденного функціонування особи оцінювання повсякденного функціонування Телюха Вадима Миколайовича, щодо якого спеціалізована травматологічна медико-соціальна експертна комісія Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи» прийняла Акт огляду № 3733 від 18 грудня 2024 року та довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 119582 від 18 грудня 2024 року, з урахуванням правової оцінки, викладеної судом у цьому рішенні.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова Вінницької обласної ради" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.