Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №949/875/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/875/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1592-5192 від 24 серпня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Соломко Анастасія Геннадіївна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з нього на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1592-5192 від 24 серпня 2025 року у загальному розмірі 70970,80 грн, яка складається з: 21700,00 грн — заборгованості за кредитом; 35165,80 грн — заборгованості за нарахованими процентами; 10850,00 грн — заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України; 3255,00 грн — заборгованості по комісії. Одночасно просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1592-5192, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 21700,00 грн та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за його видачу у строки та на умовах, визначених договором.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9565.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши 24 серпня 2025 року на платіжний інструмент відповідача кредитні кошти у сумі 21700,00 грн.

Відповідач здійснював часткові платежі, однак належним чином зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 02 березня 2026 року, за розрахунком позивача, утворилася заборгованість у загальному розмірі 70970,80 грн.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань понад один календарний місяць позивач також посилається на направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту.

Представник позивача подав клопотання, у якому просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

У позовній заяві представник позивача просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи двічі належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про його виклик (а.с. 19, 21), у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, тобто постановляє заочне рішення.

Суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1592-5192 продукту «MiniKasa».

Пунктом 4.6 договору передбачено, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника із використанням вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу.

Пунктом 4.7 договору визначено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксований.

Відповідно до п.4.8 договору базовий період складає 16 календарних днів.

Згідно з п.4.9 договору проценти за користування кредитом та комісія за видачу кредиту підлягають сплаті не пізніше останніх днів відповідних базових періодів.

Пунктом 4.10 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою: 1,00% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,74% за кожен день користування кредитом, починаючи зі 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, залежно від того, яка із зазначених дат настане раніше.

Пунктом 4.11 договору встановлено одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 15% від суми виданого кредиту. При сумі виданого кредиту 21700,00 грн розмір такої комісії становить 3255,00 грн.

Пунктом 4.14 договору визначено, що строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Датою повернення кредиту визначено 23 серпня 2026 року.

Згідно з п.5.1 договору позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту.

Договір укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9565.

У реквізитах договору зазначені ідентифікаційні дані відповідача, його електронна адреса та масковані реквізити особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

До укладення договору відповідачу також надано паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про суму кредиту 21700,00 грн, строк кредитування 365 календарних днів, базовий період 16 календарних днів, процентні ставки, комісію за видачу кредиту, орієнтовну загальну вартість кредиту та інші істотні умови кредитування.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною, а моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Частинами першою, другою ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім», відповідно до якої 24 серпня 2025 року о 21 год. 27 хв. здійснено платіжну операцію №1662885661 у сумі 21700,00 грн на платіжний інструмент із маскованим номером, що закінчується цифрами 3113, зі статусом операції «Виконано».

У призначенні платежу зазначено: «Видача кредитних коштів за договором 1592-5192, 2025-08-24, ОСОБА_1 ».

Наведені реквізити платіжного інструменту узгоджуються з реквізитами, зазначеними у кредитному договорі.

Крім того, після отримання кредитних коштів відповідач здійснював платежі на виконання договору, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Так, 21 жовтня 2025 року відповідачем сплачено 3500,00 грн, а 14 січня 2026 року - 2000,00 грн, всього 5500,00 грн.

Оцінюючи зазначені докази у сукупності, суд враховує, що договір містить ідентифікаційні дані відповідача та електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а платіжні документи узгоджуються з договором за датою, номером договору, сумою кредиту та реквізитами платіжного інструменту.

За таких обставин суд вважає доведеними факт укладення між сторонами договору про відкриття кредитної лінії №1592-5192 та факт надання відповідачу кредитних коштів у сумі 21700,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 02 березня 2026 року позивачем визначено заборгованість за договором №1592-5192 у загальному розмірі 70970,80 грн, з яких: 21700,00 грн — основний борг; 35165,80 грн — проценти за користування кредитом; 10850,00 грн — проценти річних на підставі ст.625 ЦК України; 3255,00 грн — комісія.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що за період користування кредитом відповідачу нараховано договірні проценти у загальному розмірі 40665,80 грн та одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 3255,00 грн.

Відповідачем сплачено 5500,00 грн, які враховані позивачем у розрахунку, унаслідок чого залишок несплачених процентів становить 35165,80 грн.

Проценти у розмірі 1% на день нараховувалися по 19 лютого 2026 року включно, а починаючи з 20 лютого 2026 року - у розмірі 0,74% на день. Останнє нарахування договірних процентів здійснено 01 березня 2026 року, 02 березня 2026 року нові договірні проценти не нараховувалися.

Таким чином, заявлені до стягнення 35165,80 грн є процентами за користування кредитом, передбаченими умовами договору, а не мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Нарахування цих процентів здійснено у межах установленого договором строку кредитування за визначеними сторонами фіксованими процентними ставками.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо правильності розрахунку договірних процентів та комісії не висловив, доказів неправильності зарахування здійснених ним платежів або власного розрахунку суду не надав.

Дослідивши умови договору, паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та розрахунок заборгованості, суд не встановив нарахування договірних процентів поза межами передбаченого договором строку кредитування, застосування процентної ставки, не передбаченої умовами договору, чи неврахування здійснених відповідачем платежів.

Щодо заборгованості за кредитом у сумі 21700,00 грн суд враховує наступне.

Кінцевою датою повернення кредиту пунктом 4.14 договору визначено 23 серпня 2026 року.

Позивач до настання цієї дати направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту від 23 березня 2026 року. Водночас наданий доказ направлення підтверджує факт відправлення рекомендованого листа, однак не підтверджує конкретної дати одержання цієї вимоги відповідачем.

Разом із тим на час ухвалення рішення встановлений сторонами договору кінцевий строк повернення кредиту - 23 серпня 2026 року - настав, а доказів повернення відповідачем суми кредиту матеріали справи не містять.

Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 21700,00 грн неповернутої суми кредиту.

Заявлена позивачем комісія за видачу кредиту у розмірі 3255,00 грн передбачена пунктом 4.11 договору, становить 15% від виданого кредиту та нарахована одноразово в день його видачі. Вказана комісія також відображена у паспорті споживчого кредиту та таблиці обчислення загальної вартості кредиту.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 21700,00 грн заборгованості за кредитом, 35165,80 грн договірних процентів та 3255,00 грн комісії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 10850,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання останній зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст.625 ЦК України. Водночас розмір таких процентів за кожен день прострочення обмежено 2% від неповернутої суми кредиту, а їх сукупний розмір - половиною суми кредиту.

На підставі зазначеної умови договору позивач починаючи з 09 вересня 2025 року здійснював нарахування процентів річних за ст.625 ЦК України по 434,00 грн на день, унаслідок чого їх загальна сума досягла 10850,00 грн.

Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Зміст наведеної норми свідчить, що нею встановлено спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними та позиковими договорами у період дії воєнного або надзвичайного стану.

Верховний Суд у своїй практиці звертав увагу, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитні договори, у тому числі договори про споживчий кредит, а позичальник у визначений цією нормою період звільняється від відповідальності, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України.

Зокрема, такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі №751/4086/24.

Заявлені позивачем 10850,00 грн прямо визначені як проценти річних, нараховані на підставі ст.625 ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, а тому на них поширюється встановлене пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнення позичальника від відповідальності.

Та обставина, що сторони у договорі встановили інший, ніж передбачені ч.2 ст.625 ЦК України три проценти річних, розмір процентів, не змінює правової природи такого платежу, оскільки самим договором він прямо визначений як проценти річних, що сплачуються в силу положень ст.625 ЦК України внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин позовні вимоги у частині стягнення 10850,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку, що із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за договором №1592-5192 у загальному розмірі 60120,80 грн, яка складається з: 21700,00 грн заборгованості за кредитом; 35165,80 грн заборгованості за нарахованими процентами; 3255,00 грн заборгованості по комісії.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 10850,00 грн процентів річних на підставі ст.625 ЦК України слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Позивачем понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн за подання позовної заяви, що підтверджується платіжною інструкцією №35771 від 08 травня 2026 року.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 70970,80 грн, а задоволена судом сума — 60120,80 грн.

Частка задоволених позовних вимог становить 84,7120%.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2255,37 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 223, 247, 263–265, 280–282 ЦПК України, статтями 204, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1592-5192 від 24 серпня 2025 року у загальному розмірі 60120,80 грн (шістдесят тисяч сто двадцять гривень 80 копійок), яка складається з: 21700,00 грн — заборгованості за кредитом; 35165,80 грн — заборгованості за нарахованими процентами; 3255,00 грн — заборгованості по комісії.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 в частині стягнення 10850,00 грн (десять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2255,37 грн (дві тисячі двісті п`ятдесят п`ять гривень 37 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 14 вересня 2026 року о 09-45 год.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 5617 08 грудня 2020 року.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматиованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.