Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №547/847/26 — Семенівський районний суд Полтавської області

Суд: Семенівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №547/847/26

Суддя: Самойленко Л. М.

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/847/26

Провадження №2/547/754/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Самойленко Л.М.,за участі секретаря судового засідання Вареник К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі – ТОВ "Коллект Центр") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.04.2013 між АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір № 010/0966/82/0098241. Сума кредиту 1000,00 грн Строк кредитування 48 місяців з 22.04.2013 по 22.04.2017. Проценти 36,00%. АТ "Райффайзен Банк" належним чином виконало всі зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Відповідач належним чином не виконує взяті зобов`язання.

20.09.2019 було укладено договір № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ "Райффайзен Банк" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0966/82/0098241.

03.10.2022 було укладено договір № 03-10/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0966/82/0098241.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 010/0966/82/0098241.

Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 010/0966/82/0098241, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості становить 12360,01 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 7267,80 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 4322,27 грн, інфляційні збитки 585,96 грн, нараховані 3% річних 183,98 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму боргу за договором в розмірі 12360,01 грн, понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 05.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін; надано відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано докази по справі.

Позивач ТОВ "Коллект Центр" належним чином повідомлене про відкриття провадження у справі шляхом направлення ухвали суду про відкриття спрощеного провадження до електронного кабінету позивача (а.с. 67,68).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про відкриття спрощеного провадження у справі шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 70). Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивача не подав, клопотань до суду не направив.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 22.04.2013 між АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0966/82/0098241, відповідно розділу III якого визначені умови кредитування. Згідно з п.9.1 Договору з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на КР надати клієнту в межах поточного ліміту грошові кошти (надалі – Кредит) у розмірі та на умовах, встановлених у розділі I та III договору. Відповідно до п.9.2 кредит надається шляхом зарахування грошових коштів на КР одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних операцій з КР. Пунктом 9.3 Договору передбачено, що без укладання додаткових угод до договору банк має право продовжити строк користування кредитом на той самий строк, за умови, що на останній робочий день строку користування кредитом банк не отримав листа клієнта про відмову від продовження строку користування кредитом.використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів після продовження строку користування кредитом, розглядається сторонами як згода клієнта на подовження строку користування кредитом. Максимальна розмір кредиту - 200000,00 грн, сума поточного кредиту, яка встановлена відповідачу, 1000,00 грн, в подальшому встановлюється та визначається відповідно до ст. 10 договору. Строк кредитування 48 місяців з 22.04.2013 по 22.04.2017.Процентна ставка 36% річних. Процентна ставка за користування овердрафтом 36 % річних. Картковий рахунок клієнта, до якого встановлюється ліміт - 2625550244. Рахунок клієнта в банку для зарахування заробітної плати та здійснення договірного списання 0862583500.

Згідно з п. 2.1 Договору банк на підставі заяви клієнта, яка є невідємною частиною договору, відкриває на імя клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів та випускає клієнту платіжні картки, тип яких визначається заявою.

У разі зняття готівки/здійснення розрахунків в торгівельній мережі з використанням платіжної картки за користування коштами в межах пільгового періоду 50 грн, з них погашення кредиту 46 грн, проценти 0, страхування 4 грн. Додатково сплачується комісія в розмірі 45 грн за кожну операцію зі зняття готівки. При користуванні кредитом в межах пільгового періоду 4,8%. При користуванні кредитом поза межами пільгового періоду 40,8% (34,8%).У разі зняття готівки з використанням платіжної картки/здійснення розрахунків з використанням платіжної картки за користування коштами в межах пільгового періоду 237/192 грн. У разі зняття готівки з використанням платіжної картки/здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами кредиту 1677(1437)1632(1392).

Договір, довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту підписно особисто відповідачем ОСОБА_1 22.04.2013 (а.с. 6-9, 10, 12-14).

Крім цього відповідачем підписано особисто заяву на відкриття поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням платіжної картки та встановлення ліміту (а.с. 11).

З інформації АТ «Райффайзен Банк» від 19.08.2026 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, знімав готівку, робив перекази коштів та користувався кредитними коштами, 20.04.2017 пролонговано дію кредитного договору.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст.ст. 526, 527 ч. 1 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику (кошти в такій же сумі) у термін і в порядку, що встановлені договором; за кредитним договором банк чи інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Первісний кредитори АТ «Райффайзен Банк» свої зобов`язання за вказаними вище зазначеним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти.

Відповідач не спростував факт перерахування йому коштів належними та допустимими доказами.

Водночас, судом встановлено, що відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Також судом встановлено, що 20.09.2019 було укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ "Райффайзен Банк" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0966/82/0098241 (а.с. 17-18, 19-23).

03.10.2022 було укладено договір № 03-10/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0966/82/0098241 (а.с. 24-25, 26-35).

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 010/0966/82/0098241.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього утворилася заборгованість.

Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 010/0966/82/0098241 від 22.04.2013, що підлягає стягненню з позичальника, відповідно до розрахунку заборгованості становить 12360,01 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7267,80 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4322,27 грн, інфляційні збитки 585,96 грн, нараховані 3% річних 183,98 грн (а.с. 15, 16).

Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наведений.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК).

На підставі викладеного вище, виходячи з того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження тих обставин, що ним належним чином виконувалися умови вказаного договору, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачем прав позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за договором №010/0966/82/0098241 від 22.04.2013 в загальному розмірі 12360,01 грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в сумі 7267,80 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 4322,27 грн, інфляційні збитки в сумі 585,96 грн, нараховані 3% річних 183,98 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Так, для підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір № 01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024 АО «Лігал Ассістанс», тарифи на послуги АО «Лігал Ассістанс», заявку № 2353 від 01.06.2026 на надання юридичної допомоги на суму 9000,00 грн, яка складається з надання усної консультації з вивченням документів 2 год по 1500,00 грн, разом 3000,00 грн та складання позовної заяви 2 год по 3000,00 грн, разом 6000,00 грн, всього 9000,00 грн, витяг з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 на 9000,00 грн (а.с. 44-46, 47, 48-49, 50, 51).

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн (а.с. 5).

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 352-354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором №010/0966/82/0098241 від 22.04.2013 в розмірі 12360,01 грн (дванадцять тисяч триста шістдесят гривень 01 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3; код ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 14.09.2026.

Суддя Л.М.Самойленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua