Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №542/1598/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Суд: Новосанжарський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №542/1598/26

Суддя: Афанасьєва Ю. О.

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1598/26

Провадження № 2/542/988/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді – Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання – Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,–

В С Т А Н О В И В:

06.08.2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить:

- розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 14 червня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №36;

- стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.08.2026.

А також просить вирішити питання судових витрат.

В обгрунтування позову зазначила, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі з 14 червня 2014 року. У шлюбі в них народилося двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що з часом сімейне життя поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між ними та ведення спільного господарства. Кожен має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю, між ними постійно виникають сварки. Збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дітей.

Крім того зазначає, що діти залишилися проживати з нею. Відповідач здоровий, працездатний та має змогу брати участь у матеріальному забезпеченні дітей.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2026 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.23).

Позивачка в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання (а.с. 26), надавши заяву про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити (а.с. 27).

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 25), надавши заяву в якій просив справу розглядати без його участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с. 28).

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Щодо вимоги про розірвання шлюбу суд виходить із такого.

Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 14 червня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №36 (а.с.18).

Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12, 13).

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 СК України).

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно достатті 110 СК України.

За змістом частини третьоїстатті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Враховуючи, що сторони припинили подружні стосунки спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, сім`я фактично розпалась та її відновлення неможливе, є підстави для розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка скористалась правом на вибір прізвища після розірвання шлюбу в порядку ст.113 Сімейного Кодексу України, тому суд залишає шлюбне прізвище позивачки – ОСОБА_5 .

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей суд виходить із такого.

Так судом встановлено, сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать записи у свідоцтвах про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно (а.с.12, 13).

Встановлено, що неповнолітні діти проживають разом з позивачкою, перебувають на її утриманні та сторони не дійшли згоди щодо добровільного надання допомоги відповідачем на утримання дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України та ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 3 статі 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти стягуються, починаючи від дня подачі позову.

Таким чином, суд враховує матеріальне становище дітей, які є неповнолітніми, та не мають самостійного заробітку чи доходу, перебувають на утриманні позивачки, матеріальне становище платника аліментів, який є молодою, працездатною особою, відсутність даних щодо хворобливого стану його здоров`я, з нього підлягає стягненню на користь позивачки на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06.08.2026 року і до повноліття дітей.

В силу ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір в сумі 1331,20 грн, сплачений нею за вимогу про розірвання шлюбу.

З урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 даного Закону та ст. 141 ЦПК України, з відповідача має бути стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп за вимогу про стягнення аліментів.

На підставі ст.ст. 79, 80, 84, 110, 112, 113, 180, 181, 182, 191 СК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований між ними 14 червня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №36 – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 – залишити без змін - ОСОБА_5 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.08.2026 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 14 вересня 2026 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua