Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №542/1476/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1476/26

Провадження № 2/542/926/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді – Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання – Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 року до суду звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з позовом до ОСОБА_1 , просив стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 30188,72 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 24.09.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) №24.09.2025-100001884, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 16500,00 грн., строком на 217 днів. Дата повернення кредиту – 28.04.2026. Процентні ставки «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, які застосовуються у відповідних періодах.

07.10.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, згідно якого сторони домовились про надання додаткових коштів відповідачці в сумі 3500 грн. та 04.11.2025 додатковий договір про надання додаткових коштів відповідачці в сумі 1000 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 30188,72 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту – 14711,29 грн., по процентам – 7227,43 грн., процентів, нарахованих по ст.625 ЦК України – 8250 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 30188,72 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 21.07.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.55).

Ухвалою суду від 10.08.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 62).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 64), в позовній заяві просив справу розглядати без його участі (а.с. 10 на звороті).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с. 65-66) та не повідомила суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надала.

Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року встановлено заочний розгляд справи.

За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 24.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №24.09.2025-100001884, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 12000,00 грн., строком на 217 днів. Дата повернення кредиту 28.04.2026 рік. Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (а.с. 19 на звороті-25).

Як вбачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.04.2026 року було успішно перераховано кошти 24.09.2025 на суму 12000 грн. на картку НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту №24.09.2025-100001884 (а.с. 38).

Відповідно до п.10.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) вбачається, що цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року (а.с.19 на звороті-22).

Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 24.09.2025, відповіді позичальника про прийняття пропозиції було підтверджено укладення кредитного договору на вищенаведних умовах (а.с. 19 на звороті-26).

Крім того, 07 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до кредитного договору №24.09.2025-100001884 про надання позичальнику у кредит додаткових коштів в розмірі 3500,00 грн. (а.с.28 на звороті-30).

04 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до кредитного договору №24.09.2025-100001884 про надання позичальнику у кредит додаткових коштів в розмірі 1000,00 грн. (а.с.33-35).

Як вбачається з листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.04.2026 року було успішно перераховано кошти 07.10.2025 на суму 3500 грн. та 04.11.2025 року на суму 1000 грн. на картку НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту №24.09.2025-100001884 (а.с. 36, 37).

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачкою не надано.

Так, відповідачка в судове засідання не з`явилася, не скористалася своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача щодо укладення кредитного договору та розміру заборгованості.

Вказаний кредитний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що у зв`язку порушеннями зобов`язань відповідачка має заборгованість за кредитним договором №24.09.2025-100001884 від 24.09.2025 року в сумі 30188,72 грн., з яких: 14711,29 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 7227,43 грн. - заборгованість за відсотками, 8250 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими за ст.625 ЦК України.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно з нормою статті 562 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

Так в даному випадку матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачка отримала кредитні кошти за договором №24.09.2025-100001884 від 24.09.2025 року з ТОВ «Споживчий центр» та додатковими договорами від 07.10.2025 року та від 04.11.2025 року в загальній сумі кредиту 16500 грн.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості (а.с.14-16) вбачається сплата відповідачкою 24.10.2025 року 5800 грн., 24.11.2025 – 6600 грн., 25.12.2025 – 6600 грн., 25.01.2026 – 222,06 грн., 30.01.2026 – 500 грн., 04.03.2026 – 500 грн., 12.03.2026 – 3000 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування в повному обсязі.

Таким чином, оскільки відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернула, позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) по вищевказаному договору, підлягають задоволенню.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов договору №24.09.2025-100001884 від 24 вересня 2025 року сторонами погоджено строк кредитування терміном 217 днів, процентні ставки – 1,00% та 0,5% (а.с. 19 на звороті - 26).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що саме за наведеними відсотковими ставками та в межах строку кредитування розраховано заборгованість ОСОБА_1 за відсотками (а.с.14-16).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки й суму заборгованості за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України в сумі 8250 грн.

З наданого розрахунку заборгованості (а.с.14-16) вбачається, що таке нарахування за ст.625 ЦК України було здійснено за період 26.01.2026-28.02.2026, тобто, в межах строку кредитування, що суперечить ст.625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за простроченння виконання грошового зобов`язання, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.

Крім того, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлано, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, в наданому розрахунку заборгованості (а.с.14-16) зазначено, що заборгованість за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України нарахована за період: 26.01.2026-28.02.2026, тобто в період дії в Україні воєнного стану.

Отже, позивачем не враховано вищевказаних положень ст.625 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування» і перехідних положень ЦК України та безпідставно нараховано відсотки відповідно до ст.625 ЦК України, а тому така вимога щодо стягнення з відповідачки на користь позивача відсотків відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 8250 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, у зв`язку з порушеннями зобов`язань відповідачка має загальну заборгованість в сумі 21938,72 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14711,29 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 7227,43 грн.

Оскільки відповідачка отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі, а також сплатити відсотки за користування кредитом. При цьому, відповідачка не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідачки, приймається судом як достовірний.

Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти, а також відсотки за їх користування, у добровільному порядку та в визначені строки позивачу не повернуті та не сплачені, відповідачка не виконує умов кредитного договору, тож позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягення заборгованості за кредитним договором, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. З відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на 72,67% з розрахунку: 21938,72 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100%: 30188,72 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 72,67% (відсоток задоволених позовних вимог). Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідачки складає 1934,77 грн. з розрахунку: 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 72,67% (відсоток задоволених позовних вимог).

Крім того, позивачем заявлено про стягнення витрат на поштову відправку документів відповідачці в розмірі 141,78 грн.

Положеннями частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина друга статті 140 ЦПК України).

Відповідно до квитанції №2137926 від 30.06.2026 «Поштова служба «Е-Пост» позивачем понесено витрати на відправку копії позову з додатками для відповідача на загальну суму 141,78 грн (а.с.12).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволені частково, витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 141,78 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Та сума витрат на поштову відправку документів відповідачці, що підлягає стягненню з неї складає 103,03 грн. з розрахунку: 141,78 грн (сума витрат на відправку копії позову з додатками для відповідачки) х 72,67% (відсоток задоволених позовних вимог) : 100.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №24.09.2025-100001884 від 24.09.2025 в розмірі 21938 (двадцять одну тисячу дев`ятсот тридцять вісім) грн. 72 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 14711,29 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом – 7227,43 грн., а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1934 (одна тисяча дев`ятсот тридцять чотири) грн. 77 коп. та витрати за відправку документів відповідачці у розмірі 103 (сто три) грн. 03 коп.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул.Саксаганського, буд.133А, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 14 вересня 2026 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва