Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №538/1675/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер №538/1675/26

Провадження №2/538/1230/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кунець М.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Петрової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років,

Суд

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін.

До Лохвицького районного суду Полтавської області звернулася ОСОБА_1 (далі -позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі -відповідач) про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 19 грудня 2015 року.

Від спільного проживання з відповідачем мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стверджує, що відповідач ухиляється від утримання дитини, яка проживає разом з нею і перебуває на її утриманні.

До того ж, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, позивачка не має можливості працювати.

Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття та аліменти на своє утримання як матері, що доглядає за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку відповідача, до досягнення дитиною трьох років.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

29 липня 2026 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачці термін для усунення недоліків, зокрема надання доказів, які підтверджують спільне проживання малолітньої дитини з нею.

На виконання ухвали суду від 29 липня 2026 року позивачкою надано Витяг з реєстру територіальної громади Заводської міської територіальної громади від 28.07.2026.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 05 серпня 2026 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання сторони по справі не викликалися, однак повідомлялися про розгляд вказаної судової справи судом.

Відзиву та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення на адресу його фактичного місця проживання та зареєстрованого місця проживання кореспонденції, а саме: копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, про вручення яких 15.08.2026 свідчать рекомендовані повідомлення, що повернулися на адресу суду 18.08.2026.

Крім того, відповідач про розгляд судової справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань до суду не направляв, відзиву не подавав, підстав для відкладення розгляду справи немає.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21 квітня 2026 року (а.с. 14).

Витягом з реєстру територіальної громади Заводської міської територіальної громади за № 2026/012700232 від 28.07.2026, підтверджено, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Факт проживання дитини разом з матір`ю, підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади Заводської міської територіальної громади за № 2026/006295220 від 21.04.2026, згідно якого адресою місця проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Із копії Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 19 грудня 2015 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 13).

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до положень ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У ст.182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: - стан здоров`я та матеріальне становище дитини; - стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; - наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; - наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; - доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; - інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач, будучи батьком неповнолітньої дитини, зобов`язаний утримувати її до досягнення нею повноліття, при цьому розділяючи цей обов`язок з матір`ю, оскільки законодавча вимога передбачає - обов`язок по утриманню дитини обома батьками.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини слід задовольнити.

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і у зв`язку з цим не має змоги отримувати самостійного доходу.

Відповідно до ст.ст. 80, 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя, розмір аліментів визначається з урахуванням обставин, що мають значення для справи, який може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

У зв`язку з тим, що малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю (позивачкою), а також враховуючи, що остання здійснює догляд за дитиною і через це не працює, вона має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Від відповідача будь-яких заперечень чи спростувань з приводу викладених у позові обставин до суду не надходило, а тому суд бере до уваги доводи позивачки про те, що має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, а тому здатний сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Згідно ч .1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Частиною 1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Своїми процесуальними правами сторони розпорядились на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що сторони не позбавлені можливості у разі зміни матеріального стану звернутися до суду з позовом про збільшення або зменшення розміру аліментів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та коштів на утримання матері дитини до досягнення нею трьох років, є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Виходячи з вимог ст.430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році становить 3 328 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачкою ставиться дві позовні вимоги, а саме: стягнення аліментів на дитину та коштів на утримання матері дитини до досягнення нею трьох років.

У зв`язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" та відповідно до ст.141 ЦПК України, так як позов підлягає задоволенню, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. (із розрахунку 3 328 х 0,4 х2 = 2 662,40 грн.) в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів доходу відповідача, щомісячно, починаючи з 28 липня 2026 року, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ