Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №537/5353/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 3/537/1089/2026

Справа № 537/5353/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2026 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Зоріна Діана Олександрівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

07.08.2026 о 01:07по вулиці Європейській, будинок 43, в місті Кременчуці, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме електросамокатом wings №Р091 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 7510 АRND – 0025, результат огляду 0,38% проміле, тест №245, з результатом водій згоден. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, вказаних у протоколі, визнав в повному обсязі. Одночасно просив суд розстрочити йому виконання постанови суду в частині сплати штрафу строком на дванадцять місяців, про що також надав відповідне письмове клопотання.

Суддя, приймаючи до уваги пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно змісту рапорту ТВО ЗКР роти 4 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП старшого лейтенанта поліції Богданова Р. від 7.08.2026, під час несення служби в складі екіпажу «Залік - 151» по вулиці Європейська, будинок 43, в місті Кременчуці, було зупинено транспорний засіб – електросамокат Wings, державний номерний знак відсутній, під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARND-0025, результат 0,38%, тест №245, водій з результатом згоден.

Згідно висновку від 07.08.2026 щодо результатів огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведеного за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest ARND-0025, Акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат 0,38%, тест №245.

У вказаному висновку наявні письмові пояснення ОСОБА_1 , за змістом яких останній згоден з результатом огляду на стан сп`яніння.

Згідно статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Підстави та сама процедура проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння підтверджується змістом відеозаписів з нагрудної камери патрульного поліцейського від 07.08.2026, на яких зафіксовано повідомлення інспектора патрульної поліції про наявність у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція останнього пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, згода водія, процедура огляду.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання ними є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005, зі змінами, при розгляді адміністративних справ, зокрема, за ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст.121 КУпАП, п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №13-06.

За положеннями ст.121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Пункт 1.10 ПДР України передбачає, що транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Вказаний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування. В свою чергу, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Аналіз наведених термінів свідчить про те, що поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати так: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електросамокат, і в вузькому – механічний транспортний засіб.

Слід зазначити, що 23.03.2023 року набрав чинності Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», яким визначено, що електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Згідно характеристики електричного транспортного засобу, який експлуатується під торговельною маркою Е-Wings, наданою у відповіді від 30.07.2026 ТОВ «Е-Вінгс»: марка/модель Freego ES-08S V4.6, потужність електродвигуна 500 Ат, максимальна конструктивна швидкість до 25 км/год. Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, зазначена модель належить до легких персональних електричних транспортних засобів.

Відтак, електросамокат, яким керував ОСОБА_1 в день події, є легким персональним електричним транспортним засобом, який відноситься до категорії транспортних засобів.

В цьому контексті суд також приймає до уваги правовий висновок, викладений у постанові ККС ВС від 15.03.2023 року у справі №127/5920/22 (провадження №61-10553св22), за яким використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Слід звернути увагу, що частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою в стані сп`яніння. Отже, суб`єктом вказаного правопорушення є, зокрема, особа, яка керує транспортним засобом в стані сп`яніння. При цьому, вказана норма закону передбачає відповідальність осіб, які керують всіма транспортними засобами, а не лише механічними транспортними засобами та не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші, не враховуючи їх потужність.

З урахуванням того, що Законом України «Про дорожній рух» передбачений обов`язок водіїв транспортних засобів, до категорії яких також відноситься електросамокат, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані сп`яніння, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що на таких водіїв також розповсюджується обов`язок, передбачений п.2.5 ПДР України щодо проходження на вимогу поліцейського медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також п. 2.9а щодо заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, навіть з урахуванням того, що такий обов`язок закріплений в розділі ІІ ПДР України, який регулює права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів.

Таким чином, з огляду на досліджені письмові та електронні докази, наявні в матеріалах справи, приймаючи до уваги пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надані в судовому засіданні, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно частини 2 статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не враховуються.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, та накласти на правопорушника стягнення в межах санкції, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки, згідно довідки від 07.08.2026 старшого інспектора відділення адміністративної практики БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП капітана поліції Чаплянко С., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (в силу частини 2 статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення позбавлення застосовується до вже наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами).

Cтаттею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) передбачено справляння судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, у зв`язку із чим суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

Вирішуючи заявлене ОСОБА_1 клопотання про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу, суддя виходить з наступного.

У відповідності до статті 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно частини 2 статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За викладених обставин, враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , щодо якого відсутні відомості про його дохід, а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який, в свою чергу, є достатньо великим в порівнянні зі встановленим розміром мінімальної заробітної плати, суд приходить до висновку, що сплата ОСОБА_2 штрафу в розмірі 17 000 грн. одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, у зв`язку із чим суд, на підставі частини 2 статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення, приходить до висновку про те, що клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню, та вважає за можливе відстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати частинами строком на дванадцять місяців.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 36, 130, 280, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови в частині сплати штрафу – задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання постанови Крюківського районного суду міста Кременчука від 11.09.2026 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. 00 коп., строком на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою штрафу частинами: 12 платежів по 1 416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 67 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Штраф підлягає добровільній сплаті протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Стягувач: держава.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адресаа АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу:

Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

Номер рахунку:

№ UA048999980313050149000016001

Код за ЄДРПОУ : 37959255

Отримувач:ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300

Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП)

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Діана Олександрівна Зоріна