Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №536/274/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/274/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Салівка, Кременчуцького району, Полтавської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

07.02.2024 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

за ч.1 ст.121 КК України,

за участю:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

Встановив:

06 жовтня 2024 року, близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_3 перебував поблизу зупинки громадського транспорту, що розташована по вулиці Придніпровській на виїзді із с. Салівка, Кременчуцького району, Полтавської області, разом з раніше незнайомим йому ОСОБА_8 . У цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 стався конфлікт на гранті особистої неприязні, у ході якого у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 лівою рукою, стиснутою в кулак, наніс не менше одного удару в область обличчя потерпілого ОСОБА_8 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: синця в ділянці правого ока, перелому великого крила основної кістки праворуч із зміщенням, перелому передньої, задньої стінок правої гайморової пазухи, підочного краю праворуч, перелому вилично-лобного шва праворуч без зміщення, перелому скроневого відростку правої скулової кістки із зміщенням, які відповідно до висновку експерта № 1437 від 18.11.2024, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час отримання.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 статті 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та пояснив, що наніс один чи два удари потерпілому (точно не пам`ятає), рукою, зажатою в кулак (якою саме рукою, точно не пам`ятає), в область обличчя потерпілого, куди саме не пам`ятає. Інші обставини вчиненого за минуванням часу точно не пам`ятає. Засуджує свій вчинок, щиро кається, та просить пробачення у потерпілого, а також при призначенні покарання просить суд врахувати його сімейний стан та наявність на утриманні малолітніх дітей, батька, який має незадовільний стан здоров`я. Вказав, що він на даний час працює трактористом, створив сім`ю, у нього народилися у 2025 році двоє дітей, та є діти від попереднього шлюбу.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення у повній мірі доведена наступними дослідженими судом доказами, а саме:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_8 , який суду пояснив, що 06 чи 10 жовтня, точно не пам`ятає, близько 15 год. він рухався на електричному транспортному засобі поблизу с. Салівка Кременчуцького району в напрямку м. Горішні Плавні, поблизу зупинки громадського транспорту. Посеред дороги стояли два невідомих йому чоловіки, та щоб їх об`їхати потерпілий сповільнився, однак ті чоловіки почали некоректно висловлюватися з необґрунтованими претензіями. Один з чоловіків, а саме ОСОБА_3 , почав його штовхати в груди, а потім почалась сутичка: обвинувачений наніс йому удар в обличчя, у відповідь на що ОСОБА_8 повалив його. Інший чоловік тілесних ушкоджень не наносив. Потім ОСОБА_3 наніс йому удар лівою рукою в праву скроневу кістку, від чого у потерпілого сильно закрутилась голова. В загальному було нанесено близько п`яти ударів, головними були один-два удари в скроневу частину голови. Потерпілий впевнений, що нападником був саме ОСОБА_3 , у той день він був у кепці, чорній майці, а інший чоловік - у бордовій кофті, він тримав ОСОБА_8 , а після відійшов. Потім невідомі особи втрутилися у конфлікт, залили нападників газовим балончиком та допомогли дістатися до лікарні. Під час досудового розслідування було відтворення місця події, також під час впізнання він точно вказував на ОСОБА_3 . При визначенні покарання обвинуваченому, просив призначити суворе покарання;

- поясненнями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що він їхав зі своєю дівчиною ОСОБА_10 на автомобілі (точний час та дату не пам`ятає) та побачив, що лежить невідомий хлопець, біля якого були ще два хлопці та моноколесо. Коли свідок під`їхав ближче, то в дзеркало заднього виду побачив, що хлопець піднявся, а чоловіки, які були поруч з ним, почали його штовхати. ОСОБА_9 зупинив авто та побачив, що потерпілого почали сильно штовхати, потім один чоловік схопив його за руки, які утримував за спиною, а іншою наносив удари кулаками в корпус та голову потерпілого (в голову приблизно два-три удари). Свідок підбіг до них з газовим балончиком та залив того чоловіка, який бив. Вказав, що нападник був лисий, трішки вище від нього. З іншим хлопцем свідок поспілкувалися, щоб той заспокоївся, а потім сказав потерпілому сісти до автомобіль, та відвезли потерпілого до лікарні. Дівчина ОСОБА_9 увесь час перебувала в автомобілі, бачила дані події та вела відеозйомку на мобільний телефон;

- поясненнями свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що на початку жовтня 2024 року вона з хлопцем ( ОСОБА_9 ) їхали на автомобілі в с. Салівка Кременчуцького району, та побачили трьох чоловіків, один з них був на землі, а інші двоє поруч з ним. Біля них було моноколесо. Вона та ОСОБА_9 думали, що той хлопець впав, у зв`язку з чим почали повільно від`їжджати, ОСОБА_9 дивився у заднє дзеркало. Вони побачили, що хлопці почали штовхати один одного. Її хлопець пішов допомогти, а вона почала фіксувати події на відео, повністю відкривши вікно автомобіля та висунувшись у вікно (перебувала приблизно за 20-30 метрів від подій). З автомобілю вона не виходила поки всі не розійшлися, лише потім вийшла та підійшла, щоб допомогти постраждалому. З іншого телефону вона викликала поліцію, оператор повідомила їй, що потрібно відвезти потерпілого до лікарні, а туди вже приїде поліція. Свідок бачила як потерпілого били склом шолома для моноколеса. ОСОБА_9 почав бризкати балоном у нападника, а той у зв`язку з цим почав плюватися. Інший чоловік вирішив домовитися, на що ОСОБА_9 відмовився, та вони відвезли потерпілого до лікарні. ОСОБА_11 повідомила, що потерпілого звали ОСОБА_12 , він мав веснянки та він був трішки нижче від неї (свідок повідомила, що має зріст близько 170 см.). Нападник був у панамці, потім коли зняв панамку, свідок побачила, що він був лисий, нападник був у темному одязі та майці. Той чоловік, що тримав потерпілого був у червоній кофті. Коли вже вони їхали до лікарні, то потерпілий пояснив, що коли він їхав на моноколесі, то стався конфлікт із чоловіком. Вона відразу повідомила, що все зняла на відео, яке потім віддала слідчому, також проводився огляд її телефону. На даний час свідок вже погано пам`ятає осіб, а на час тих подій добре усіх запам`ятала, пам`ятає, що нападником був лисий чоловік з більш світлим кольором шкіри звичайної статури, а той хто тримав – був більш засмаглий;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію від 06.10.2024 року, відповідно до якого було слідчим СВ ВП №2 КРУП ГУНП в Полтавській області прийнято усну заяву від ОСОБА_8 про те, що 06.10.2024 о 15 год. 10 хв. на виїзді з с. Салівка в сторону м. Горішні Плавні двоє невідомих чоловіків на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин нанесли заявнику тілесні ушкодження в область правої щоки (а.с.103 т.1);

- висновком експерта №1272 від 07.10.2024 року за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого при судово-медичній експертизі у ОСОБА_8 виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці правого ока, який утворився від дії тупого предмету, можливо в строк і при обставинах, вказаних у постанові і підекспертним, та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Під час отримання тілесного ушкодження потерпілий міг знаходитися, як у вертикальному, так і близькому до нього положенні. Вище вказане тілесне ушкодження не могло утворитися під час падіння тіла з висоти власного зросту, як при вільному падінні, так і при падінні, коли тілу було придане прискорення (а.с.104 т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.11.2024 року з фототаблицями, проведеного дізнавачем СД ВП №2 КРУП ГУНП в Полтавській області, за участю потерпілого ОСОБА_8 , статиста, у присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , відповідно до якого потерпілий ОСОБА_8 розповів про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень, зокрема особою у чорній майці нанесено не менше 10 ударів обома руками стиснутими в кулак в область грудної клітини та два удари кулаком лівої руки в область правої щоки, під оком, після чого за участі статиста потерпілим було відтворено механізм нанесених йому ударів, а також положення його та нападників відносно один одного в момент їх нанесення (а.с.105-115 т.1);

- висновком експерта №1441 від 18.11.2024 року за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого покази потерпілого ОСОБА_8 , дані ним під час слідчого експерименту від 15.11.2024 року, по факту спричинення йому тілесних ушкоджень, по механізму, локалізації, характеру та кількості нанесених тілесних ушкоджень, по механізму, локалізації, характеру та кількості нанесених тілесних ушкоджень, можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на його ім`я (а.с.116 т.1);

- протоколом огляду предмету від 15.10.2024 року з фототаблицями, проведеного дізнавачем СД ВП №2 КРУП ГУНП в Полтавській області, за добровільної згоди власника ОСОБА_11 , та за її участі, оглянуто Iphone 14 Pro Max пурпурного кольору в прозорому чохлі, у галереї телефону виявлено три відео, які тривають 4 сек., 26 сек., та 60 сек., з позначкою місця події «с. Салівка», час відео – 15:13, 15:14, 15:15. На відео два невідомі чоловіки наносять тілесні ушкодження (а.с.118-120 т.1);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.11.2024 року, проведеного СД ВП №2 КРУП ГУНП в Полтавській області у приміщенні КП «ПОКП ім. М.В.Скліфосовського», у присутності мед. реєстратора ОСОБА_15 , на підставі ухвали слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області (провадження №1-кс/534/532/24) від 04.11.2024 року, було вилучено документи, зазначені в ухвалі. Відповідно до листа КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на підставі вищевказаної ухвали надано оригінал медичної карти №35057 ОСОБА_8 (а.с.121-122 т.1);

- висновком експерта №1437 від 18.11.2024 року за результатами додаткової судово-медичної експертизи, відповідно до якого при додатковій судово-медичній експертизі з урахуванням медичної документації у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця в ділянці правого ока, перелому великого крила основної кістки праворуч із зміщенням, перелому передньої, задньої стінок правої гайморової пазухи, підочного краю праворуч, перелому вилично-лобного шва праворуч без зміщення, перелому скроневого відростку правої акулової кістки із зміщенням, які утворилися від дії тупого предмету, можливо і від удару стиснутою в кулак, в строк і при обставинах, вказаних у постанові і підекспертним, та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час отримання. Під час отримання тілесного ушкодження потерпілий міг знаходитися, як у вертикальному, так і близькому до нього положенні. Вище вказане тілесне ушкодження не могло утворитися під час падіння тіла з висоти власного зросту, як при вільному падінні, так і при падінні, коли тілу було придане прискорення (а.с.160-161 т.1);

- протоколом огляду відеозаписів від 21.11.2024 року з додатком у виді оптичного носія, проведеного слідчим СВ ВП №2 КРУП ГУНП в Полтавській області, відповідно до якого переглянуто відеофайл під назвою «Відео WhatsApp, дата_2024-11-20 о 12.24.38_ 1f5459аa» тривалістю 00:01:00 год. та встановлено, що на початку зафіксовано відкриту територію ділянки, потерпілого ОСОБА_8 , невідому особу №1 чоловічої статі (котра одягнена у кофту темно-червоного кольору (капюшон на голові) з довгими рукавами, футболку (кофту) темного кольору з абстракцією, шорти темного кольору, взуття темного кольору), свідка ОСОБА_9 та невідому особу №2 чоловічої статі (котра одягнена у футболку чорного кольору, штани чорного кольору, взуття темного кольору). Потерпілий ОСОБА_8 тримає у руках шлем, в цей час невідома особа №1 підіймає з дороги (землі) ймовірно куртку (кофту), невідома особа №2 рухається вздовж дороги у протилежному напрямку, свідок ОСОБА_9 відходить у лівий бік. В цей час між потерпілим ОСОБА_8 та невідомою особою №2 відбувається розмова, потерпілий бере моноколесо (при цьому тримаючи у правій руці шлем) та йде за свідком ОСОБА_9 , невідома особа №2 дещо пройшов за ними, але потім розвертається. В ході відеозапису мається розмова свідка ОСОБА_11 з оператором з лінії «102»: «Зараз зачекайте, вони одягаються, от забрав куртку, один вже пішов, наче уходять, можете якщо є така можливість, можливо не класти трубку, я вам скажу ну я не знаю просто...так ну один вже пішов, його просто балоном залили в лице, він один вже пішов, а другий наче вибачається, так давайте зафіксуємо якщо треба, якщо хлопець звернеться в поліцію, щоб було звернення у мене є відеофіксація... так хлопець забрав того хлопчика, так давайте всьо наряд нe треба.. скину відео, щоб якщо що була заявка оформлена.

Переглянуто відеофайл під назвою «Відео WhatsApp, дата_2024-11-20 о 12.24.38_ 7b47fb9b» тривалістю 00:00:26 год. та встановлено, що на початку відеозапису зафіксовано відкриту територію ділянки, потерпілого ОСОБА_8 , невідому особу №1 чоловічої статі (котра одягнена у кофту темно-червоного кольору з довгими рукавами, футболку (кофту) темного кольору з абстракцією, шорти темного кольору, взуття темного кольору), свідка ОСОБА_9 та невідому особу №2 чоловічої статі (котра одягнена у футболку чорного кольору, штани чорного кольору, взуття темного кольору). Між потерпілим ОСОБА_8 та невідомою особою №1 та невідомою особою №2 відбувається бійка. Невідома особа №1 тримає потерпілого ОСОБА_8 позаду, ймовірно за руки, в цей час невідома особа №2 лівою рукою тримає потерпілого за праве плече, а правою рукою, ймовірно кулаком завдає удари в область голови або тулуба (на відео чітко не прослідковується), в цей час до них біжить свідок ОСОБА_9 , але невідома особа №2 знову завдає удар кулаком лівої руки в область голови потерпілого, ОСОБА_9 одразу ж розпилює газовий балон в напрямку невідомої особи №1 та №2 та потерпілий відходить від невідомих осіб. В ході відеозапису мається розмова свідка ОСОБА_11 з оператором з лінії «102»: «Я звоню в міліцію.. я в міліцію уже позвонила, наряд уже едет».

Переглянуто відеофайл під назвою «Відео WhatsApp, дата 2024-11-20 о 12.24.38_ c12d58e8» тривалістю 00:00:03 год. та встановлено, що на початку відеозапису зафіксовано відкриту територію ділянки, потерпілого ОСОБА_8 , невідому особу №1 чоловічої статі (котра одягнена у кофту темно-червоного кольору з довгими рукавами, футболку (кофту) темного кольору з абстракцією, шорти темного кольору, взуття темного кольору), свідка ОСОБА_9 та невідому особу №2 чоловічої статі (котра одягнена у футболку чорного кольору, штани чорного кольору, взуття темного кольору, на голові мається панама), між котрими відбувається розмова (а.с.167-169 т.1);

- висновком експерта №1464 від 21.11.2024 року за результатами додаткової судово-медичної експертизи, відповідно до якого при додатковій судово-медичній експертизі у ОСОБА_8 утворилися від дії тупих предметів, не менш ніж від одного удару, можливо в строк і при обставинах, вказаних у постанові і підекспертним, та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх отримання. При отриманні тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитися, як у вертикальному, так і близькому до нього положенні. У тілесних ушкодженнях виявлених на тілі ОСОБА_8 будь-яких ознак, що дозволяють судити про форму, розмір, масу, інші ознаки знаряддя або предмету, який заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_8 не мається (а.с.183 т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.11.2024 року з додатком у виді оптичного носія, проведеного слідчим СВ ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області, за участю свідка ОСОБА_9 , спеціаліста ОСУ СКП ВП №2 КРУП та ОСУ СКП ВП№2 КРУП, відповідно до якого перебуваючи на місці вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 зазначив, що 06.10.2024 року близько 15 год. він разом з ОСОБА_11 їхали з с. Салівка у напрямку м. Горішні Плавні, де побачив 3 невідомих осіб, це були потерпілий та 2 нападники, потерпілий сидів на сідницях, поруч із було лежало моноколесо та двоє чоловіків. Під`їхавши ОСОБА_9 запитав чи все гаразд, оскільки зрозумів, що його не почули, то поїхав далі, зупинився та спостерігав за даною компанією, при цьому сказав дівчині подзвонити на лінію «102». Потім побачив як двоє чоловіків почали штовхати хлопця у шоломі. Особа 1 – чоловік в чорній майці та кепці, особа 2 – у червоній кофті. Особа 1 завдав один удар в область тулуба потерпілого, унаслідок чого той почав нагинатися та повалив Особу 1 з ніг. Свідок вибіг з машини та почав бігти у їх напрямку та побачив, що Особа 2 наніс удар ймовірно в область голови, у зв`язку з чим ОСОБА_9 застосував перцевий балон в бік нападників. Також свідок бачив як Особа 1 завдавав удари шоломом по хребту потерпілого, внаслідок чого шолом відлетів, а візер залишився у нього в руці, яким він наніс кілька ударів в область тулуба чи обличчя. Особа 2 схопив руки потерпілого позаду, а Особа 1 почав наносити удари рукою (ймовірно кулаком) в область обличчя потерпілого. З приводу загальної кількості ударів вказав, що Особа 1 наніс один удар рукою (ймовірно кулаком) в область тулуба та один удар по хребту шоломом, декілька ударів (3-4) візером в область тулуба можливо і в обличчя, також удари кулаками (обома руками) в область обличчя (точну кількість вказати не може) (а.с.218-222 т.1);

- висновком експерта №1517 від 06.12.2024 року за результатами додаткової судово-медичної експертизи, відповідно до якого покази свідка ОСОБА_9 , дані ним під час проведення слідчого експерименту від 24.11.2024 року, по механізму та локалізації нанесених тілесних ушкоджень в ділянці голови потерпілому ОСОБА_8 , можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на ім`я ОСОБА_8 . Покази свідка ОСОБА_9 , дані ним під час проведення слідчого експерименту від 24.11.2024 року, по механізму, локалізації та кількості нанесених тілесних ушкоджень, в ділянці тулуба потерпілому ОСОБА_8 , не відповідають даним судово-медичної експертизи на ім`я ОСОБА_8 (а.с.223 т.1).

Аналізуючи вищевказані докази в їх сукупності, які суд, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, вважає належними, допустимими і достовірними та достатніми для прийняття процесуального рішення по справі, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, доведена.

Також судом було досліджено інші документи, а саме: матеріали службового розслідування військової частини відносно ОСОБА_8 (а.с.123-159 т.1); довідку №2668 від 06.10.2024 року про діагноз ОСОБА_8 (а.с.162 т.1); протокол огляду місця події від 24.11.2024 року з фототаблицями; протокол проведення слідчого експерименту від 24.11.2024 року з додатком у виді оптичного носія; висновок експерта №1516 від 06.12.2024 року за результатами додаткової судово-медичної експертизи; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.11.2024 року (а.с.184-198 т.1).

Надаючи оцінку протоколам пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.11.2024 року, за участі понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , суд зазначає наступне.

Згідно ч. 7 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_17 , який суду пояснив, що за станом здоров`я погано пам`ятає події, які минули, він часто брав участь в слідчих діях. ОСОБА_16 він не знає.

Оглянувши протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.11.2024, свідок ОСОБА_17 вказав, що в протоколах стоїть не його підпис.

За даним фактом 16.10.2025 було винесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 366 КК України.

Щодо іншої особи, вказаної в протоколах впізнання за фотознімками від 26.11.2024, а саме ОСОБА_16 , прокурором було надано інформацію про його смерть.

Суд наголошує, що при проведенні слідчих дій участь понятих є гарантією правильного відображення обставин та фактів, що мають значення для кримінального провадження, у процесуальних документах. Тому суд не бере до уваги як належні докази протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.11.2024, встановивши, що їх було здобуто з порушенням вимог кримінального процесуального закону, адже участь понятого ОСОБА_17 у впізнанні осіб не підтверджена показами останнього, окрім того ОСОБА_17 заперечено належність підписів у зазначених протоколах саме йому, а тому відомості, викладені у протоколах, викликають сумніви в їх достовірності.

Відеозапису ходу проведення відповідних слідчих дій як пред`явлення особи для впізнання, стороною обвинувачення не надано.

Однак, відсутність впізнання під час досудового розслідування не спростовує встановлених судом обставин, та сукупність зібраних у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством доказів, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні та судом визнані належними і допустимими для використання в процесі доказування, та містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим злочину, інкримінованого стороною обвинувачення.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів; особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив злочин під час відбування покарання з випробуванням; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є рецидив злочинів.

Суд не визнає каяття обвинуваченого як пом`якшуючу обставину виходячи із обставин даного кримінального провадження, а також поведінки обвинуваченого, який визнавав свою провину частково, змінював покази під час судового розгляду, та лише під час судових дебатів визнав провину повністю, вказавши, що розкаявся. Таким чином, суд не вбачає щирого каяття в його поведінці.

Так, щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину.

Отже, основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі. Підстав для застосування вимог статей 69, 75 КК України відносно ОСОБА_3 суд не вбачає.

Також, покарання обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено із застосуванням вимог ст. 71 КК України, оскільки він, будучи засудженим 07 лютого 2024 року Комсомольським міським судом Полтавської області від 07.02.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком один рік, на шлях виправлення не став та вчинив 06.10.2024 нове кримінальне правопорушення, тому, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Призначаючи саме таке покарання суд наголошує, що відповідно до усталеної судової практики, узагальненої, зокрема, у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, і у таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. Така ж позиція відображена і в рішеннях Верховного Суду.

Суд вважає, що призначене покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого на теперішній час відсутній.

Ухвалою слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 29 листопада 2024 було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, стосовно підозрюваного ОСОБА_3 та було обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. з покладенням на нього відповідних обов`язків.

Ухвалами Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29.01.2025, та від 26.03.2025 за клопотанням прокурора запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби з покладенням відповідних обов`язків стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено.

Після закінчення строку дії ухвал суду (24.05.2025) під час судового розгляду кримінального провадження прокурором не було подано клопотань про продовження чи обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого.

Під час судових дебатів прокурор просив обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, однак обґрунтованого клопотання у відповідності до вимог КПК України для його вирішення до суду не було подано, тому підстави для вирішення заяви прокурора відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

Ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 07 лютого 2024 року у виді одного місяця позбавлення волі, та остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання.

Після набрання вироком законної сили, речовий доказ по справі - оптичний носій інформації «My MEDIA» DVD-R 4.7 GB 16xSpeed 120Min, який містить відеозаписи від 06.10.2024 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1