Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №535/888/26 — Котелевський районний суд Полтавської області

Суд: Котелевський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №535/888/26

Суддя: Гуляєва Г. М.

Справа № 535/888/26

Провадження № 2/535/588/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року с- ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі

головуючого - судді Гулявої Г.М.,

за участю секретаря судових засідань Васильченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), представник позивача: адвокат КУЛИК ЮЛІЯ ВАСИЛІВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: 38600, Полтавська область, Полтавський район, с-ще Котельва, вул. Полтавський шлях, б.239, РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів на утримання дитини,-

УСТАНОВИВ:

19.08.2026 ОСОБА_3 звернулася до Котелевського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини- сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування своїх позовних вимог, з 11 січня 2017 року позивачка ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане Котелевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 11.01.2017 року.

Сімейне життя з відповідачем не склалося. З березня 2026 року позивачка переїхала проживати до своєї матері, за якою здійснює догляд, у с. Щербані Полтавського району Полтавської області.

Подружжя має спільну дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , видане Котелевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 11.01.2017 року.

Після закінчення 2025/2026 навчального року позивачка ОСОБА_3 забрала сина сторін для спільного проживання до АДРЕСА_4 , де проживає з ним без реєстрації, про що свідчить довідка № 1196, видана виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 07.08.2026 року.

ОСОБА_3 працює та отримує мінімальну заробітну плату, за рахунок якої самостійно забезпечує належне утримання та потреби свого малолітнього сина ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_4 фактично самоусунувся від виконання свого обов`язку щодо матеріального утримання сина та не надає позивачці жодної фінансової допомоги на забезпечення потреб дитини. Витрати, пов`язані з харчуванням, одягом, навчанням, лікуванням, придбанням необхідних речей та іншими повсякденними потребами сина, несе позивачка.

ОСОБА_4 є особою працездатного віку, має можливість працювати та отримує дохід від обробітку земельних паїв. При цьому інших осіб на утриманні немає. Таким чином, відповідач має реальну можливість брати участь у матеріальному забезпеченні свого сина, однак добровільно свій обов`язок щодо утримання дитини належним чином не виконує, тому вона вимушена була звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 24.08.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 не з`явилися, надали до суду письмову заяву, в якій просили розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справ.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з 11 січня 2017 року позивачка ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане Котелевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 11.01.2017 року (а.с.11).

З березня 2026 року позивачка переїхала проживати до своєї матері, за якою здійснює догляд, у с. Щербані Полтавського району Полтавської області.

Подружжя має спільну дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , видане Котелевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 11.01.2017 року (а.с.12).

Після закінчення 2025/2026 навчального року позивачка ОСОБА_3 забрала сина сторін для спільного проживання до АДРЕСА_4 , де проживає з ним без реєстрації, про що свідчить довідка № 1196, видана виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 07.08.2026 року (а.с.13).

ОСОБА_3 працює та отримує мінімальну заробітну плату, за рахунок якої самостійно забезпечує належне утримання та потреби свого малолітнього сина ОСОБА_5 (а.с.14).

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язками батьків по вихованню та розвитку дитини, відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України (далі СК України) є обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Згідно з частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), суд враховує положення сімейного законодавства, яким визначено, що аліменти у розмірі 1/4 частини доходів можуть бути стягнуті судом у порядку наказного (безспірного) провадження, що є фактичним законодавчим визначенням оптимального і звичайно прийнятого розміру аліментів на одну дитину, також суд враховує положення щодо гарантованого і рекомендованого мінімального розміру аліментів, і виходить з того, що вказаний рекомендований розмір аліментів є мінімальним, і не є поняттям, обмежуючим розмір аліментів, при умові, що батько дитини має матеріальну можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі. З урахуванням доводів позову та наданих доказів, суд дійшов висновку щодо стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини доходу на одну дитину, оскільки це в першу чергу відповідатиме її інтересам та не порушить прав сторін. Аліменти у заявленому розмірі підлягають стягненню до досягнення дитиною повноліття.

Частиною першою статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, аліменти підлягають стягненню з дня пред`явлення позивачем до суду позову, а саме з 19.08.2026 року.

Згідно із статтею 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог статей 141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 141, 206, 263-265, 430 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат КУЛИК ЮЛІЯ ВАСИЛІВНА до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.08.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), Представник позивача: адвокат КУЛИК ЮЛІЯ ВАСИЛІВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: 38600, Полтавська область, Полтавський район, с-ще Котельва, вул. Полтавський шлях, б.239, РНОКПП: НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).

Суддя: Г.М. Гуляєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua