Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №554/4435/26 — Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 554/4435/26

Номер провадження 2/525/582/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2026 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У березні 2026 представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" в особі директора Сердійчук Я. звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави через систему "Електронний суд" з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В направленому на адресу суду позові представник позивача зазначив, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 , 07 лютого 2025 укладено договір № 2079544. На умовах, встановлених договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту: 9100,00 грн. Звертається увага, що загальний розмір вданих коштів складається із сум, отриманих відповідачем за основним кредитним договором, а також за додатковою(ими) угодою(ами) про збільшення суми кредиту. Тип кредиту – кредит. Строк кредитування – 360 днів. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатися кредитним коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором. Сторони договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі на рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника. Сторони домовились, що несуть відповідальність за порушення умов цього договору, згідно чинного законодавства України, цього Договору, а також, що порушенням умов цього договору є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. Внесення змін та доповнень до цього договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів/угод. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕЛФІ КРЕДИТ", які розміщені на веб-сайті кредитодавця. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит кредитодавцю в строк передбачений кредитним договором. Проте, своїх зобов`язань з повернення грошових коштів відповідач не виконував, внаслідок чого у позичальника виникла заборгованість.

26 листопада 2025 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" було укладено договір № 26-11/25, відповідно до умов якого ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2079544. Таким чином, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2079544. Станом на день звернення до суду заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Враховуючи вищезазначене представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за кредитним договором № 2079544 від 07.02.2025 в сумі 53793,93 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 16000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 01.04.2026 цивільну справу № 554/4435/26 передано до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області за підсудністю (а.с. 139).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08.06.2026 цивільну справу № 554/4435/26 передано до Великобагачанського районного суду Полтавської області за підсудністю (а.с. 148-149).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 цивільну справу № 554/4435/26 передано на розгляд судді Ячалу Юрію Івановичу (а.с. 157).

Ухвалою суду від 22.07.2026 по справі відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (а.с. 160).

В судове засідання представник позивача не з`явився, в резолютивній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 5).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 166), клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав, відзив на позовну заяву не подавав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 233 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що 07.02.2025 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір № 2079544 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort", відповідно до умов якого ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" надало відповідачеві кредит в розмірі 9100,00 грн., строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, первісна версія якого наведена в додатку № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконує свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставки становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,97 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, в дату першого платежу – 09.03.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в графіку платежів. Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95 % річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2285,20 % річних. Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 41860 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 41778,10 грн. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 (а.с. 167-173).

Відповідач ОСОБА_1 підписав договір про надання споживчого кредиту № 2079544 від 07.02.2025, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором С472 (зворотній а.с. 173).

07 лютого 2025 відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 176-177).

Також відповідач підписав Додаток № 1 до вищевказаного договору, а саме Графік платежів за договором (а.с. 174).

10 лютого 2025 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 2079544 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 07.02.2025, відповідно до якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 3500,00 грн., в зв`язку з чим погодили внести зміни до договору: сума кредиту складає 12600,00 грн., тип кредиту – кредит. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначають, що на момент укладення цієї додаткової угоди денна процентна ставка складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,99 % в день. Орієнтована реальна річна процентна ставка зазначена в договорі на дату його укладення складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2324,22 % річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2277,13 % річних. Орієнтована загальна вартість кредиту зазначена в договорі на дату його укладення, збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 57820 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 57710,80 грн. (а.с. 178).

Відповідач ОСОБА_1 підписав Додаткову угоду до Договору № 2079544 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 07.02.2025, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А147 (зворотній а.с. 178).

10 лютого 2025 відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення додаткової угоди до договору про споживчий кредит (а.с. 181-182).

Також відповідач підписав Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2079544 від 07.02.2025 в редакції додаткової угоди від 10.02.2025, а саме Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 179).

Відповідно до листа ТОВ "ПЕЙТЕК" від 27.11.2025 за вих. № 20251127-1690, повідомляється, що ними та ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-01, відповідно до якого, на картковий рахунок відповідача 07.02.2025 13:30:12, перераховані кредитні кошти в сумі 9100,00 грн., призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5355082109518405 (а.с. 183).

Відповідно до листа ТОВ "ПЕЙТЕК" від 27.11.2025 за вих. № 20251127-1691, повідомляється, що ними та ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-01, відповідно до якого, на картковий рахунок відповідача 10.02.2025 11:16:12, перераховані кредитні кошти в сумі 3500,00 грн., призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5355082109518405 (зворотній а.с. 183).

Відповідно до розрахунку заборгованості доданого до позовної заяви, за договором № 2079544 від 07.02.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.11.2025, вбачається, що відповідач має заборгованість, яка становить 52793,93 грн. та складається з наступного: 12599,96 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25326,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 8567,97 грн. - заборгованість за нарахованим процентами згідно договору, 6300,00 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафом (а.с. 186-189).

Всупереч умов договору про надання споживчого кредиту відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

26 листопада 2025 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" і ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено Договір Факторингу № 26-11/25, відповідно до умов якого ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" відступило свої права вимоги, а ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло право вимоги за договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", визначеними в реєстрі боржників (а.с. 192-195).

Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру боржників на електронному носії до договору факторингу від 26 листопада 2025 № 26-11/25 підтверджується, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у формі електронного документа, складений за формою згідно з додатком 1-1 до договору (а.с. 199).

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як ст. 625, ст. 1048 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ст. 1048 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом").

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Отже, суд приходить до висновку, що підписавши вище зазначений договір та додаткову угоду за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови, що свідчить про волю відповідача на укладення такого договору.

З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2079544 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort", у розмірі 46493,93 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12599,96 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 25326,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами згідно кредитного договору в розмірі 8567,97 грн., необхідно задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2079544 від 07.02.2025 за пенею в сумі 6300,00 грн., то суд зазначає таке.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. 15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також розділ ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

На підставі вищевикладеного вимога в частині стягнення пені у розмірі 6300,00 грн. з відповідача задоволенню не підлягає.

Доказів, що спростовують висновки суду, стороною відповідача до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Відповідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав: договір про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 (а.с. 200-204), прас-лист АО "Лігол Ассістанс" (а.с. 208-209), витяг з акту № 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 (а.с. 210) та заявку на надання юридичної допомоги № 464 від 02.02.2026 (а.с. 211), за змістом яких сторони погодили, що сума витрат, за надання послуг по справі становить 16000,00 грн.

За вказаних вище обставин на підставі зібраних у справі доказів суд приходить до переконання, що стороною позивача в силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України доведено реальність витрат на правову допомогу, розмір яких суд вважає співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що об`єктивно вбачається з матеріалів справи та розцінюється судом, як достатніми підставами для розподілу судових витрат.

На думку суду, зазначені витрати є фактично понесеними, а їх розмір належно обґрунтований стороною позивача, проте позовні вимоги суд задовольняє частково, тому з відповідача необхідно стягнути витрати на правову допомогу у процентному відношенні до задоволеної частини позовних вимог, що становить 14091,20 грн.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривні, відповідно до Закону України ''Про судовий збір''.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в загальній сумі 46493,93 грн., що становить 88,07 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в сумі 2344,76 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", місцезнаходження юридичної адреси: вулиця Гердойця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, 03150, ідентифікаційний номер юридичної особи 42640371, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", ідентифікаційний номер юридичної особи 42640371, заборгованість за кредитним договором № 2079544 від 07 лютого 2025 року в сумі 46493,93 (сорок шість тисяч чотириста дев`яносто три гривні 93 копійки).

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", ідентифікаційний номер юридичної особи 42640371, судові витрати в сумі 16435,96 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять п`ять гривень 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 11.09.2026 року.

Суддя Ю.І. Ячало