Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №320/55602/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/55602/25 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в м. Києві), у якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію з 01.12.2019 року в розмірі 85% грошового забезпеченні на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 08 вересня 2025 року №1431;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2019 року пенсію в розмірі 85% грошового забезпечення на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 08 вересня 2025 року №1431, з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII. Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві підготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення від 08.09.2025 за №1431 станом на листопад 2019 року. Проте органом пенсійного забезпечення протиправно відмовлено у такому перерахунку.

На переконання позивача, у зв`язку з скасуванням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за №103 в частині, що стосується перерахунку розміру пенсій, призначених згідно із Законом "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII визнано протиправним та скасовано рішенням суду у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, то з 01.12.2019 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 за №988 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію з 01.12.2019 року в розмірі 85% грошового забезпеченні на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 08 вересня 2025 року №1431.

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2019 року пенсію в розмірі 85% грошового забезпечення на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 08 вересня 2025 року №1431, з урахуванням проведених раніше виплат.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ОСОБА_1 не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відтак у силу частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відсутність останнього не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII.

Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві складено довідку від 08.09.2025 за №1431 про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.09.2025, у якій просив провести перерахунок з урахуванням оновленої довідки. Листом від 20.10.2025 за №49085-50954/Ю-02/8-2600/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в силу вимог статті 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також - Закон №2262-ХІІ).

За Законом №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини 1 та 2 статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (частина 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ).

В силу правового регулювання, визначеного частиною 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

29.12.2015 набрав чинності Закон України від 23.12.2015 за №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" (надалі по тексту також - Закон №900-VIII), яким статтю 63 Закону №2262-XII доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Цим же Законом пункт 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за №580-VIII доповнено абзацом другим, зі змісту якого за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі по тексту також - Постанова №988), постанова набрала чинності 02.12.2015. Згідно з пунктом першим цієї постанови КМУ установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 Постанови №988 КМУ затвердив: схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.

Згідно з пунктом 5 Постанови №988 визначено вичерпний перелік надбавок та доплат для поліцейських: 1) надбавку за стаж служби в поліції в розмірах згідно з додатком 11; 2) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень - у розмірах та порядку, визначених законодавством; 3) доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час; 4) надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі - у розмірі до 20 відсотків посадового окладу. Надбавка виплачується особам, які безпосередньо зайняті на шифрувальній роботі; 5) доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу; 6) доплату за вчене звання у разі, коли особа займає посаду, що пов`язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - у розмірі 5, професора - 10 відсотків посадового окладу; 7) надбавку за почесне звання заслужений - у розмірі 10 відсотків посадового окладу; 8) підвищення на 25 відсотків посадових окладів курсантам за відмінне навчання або отримання відповідної кількості балів за шкалою ECTS за результатами екзаменаційної сесії.

На виконання вимог статті 94 Закону №580-VII та Постанови №988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ №260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (надалі по тексту також -Порядок №260).

За приписами пункту 2 розділу І Порядку №260, наказ яким затверджений цей Порядок, набирає чинності з дня його офіційного опублікування (27.05.2016) та застосовується з дня набрання чинності Закону №580-VII, тобто з 07.11.2015. Пунктом 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому згаданим Порядком установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за стаж служби в поліції (пункт 3); надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).

Пунктом 13 розділу І Порядку №260 передбачено, що виплата грошового забезпечення поліцейським та здобувачам ЗВО здійснюється щомісяця з 25 числа по останній день місяця за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення поліцейським поліції охорони здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць.

За змістом пункту 12 розділу ІІ Порядку №260 встановлено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України. Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення. Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України на реалізацію частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ прийняв постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі по тексту також - Постанова №103)

Відповідно до абзацу першого пункту третього цієї Постанови постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (Офіційний вісник України, 2015 р., №96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Пунктом 5 Постанови №103 визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (Офіційний вісник України, 2008 р., №12, ст. 301).

Пунктом 6 Постанови №103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додавались. Так, пунктом 2 цих Змін внесені зміни до Порядку №45, зокрема:

- пункт 5 викладено в такій редакції:

"5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (Офіційний вісник України, 2015 р., №96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.";

- додаток 2 до Порядку викласти в новій редакції (форма ДОВІДКИ про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій);

- доповнено Порядок додатком 3 такого змісту "ДОВІДКА про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)". За змістом цієї довідки розмір грошового забезпечення визначався на нормами, чинними на січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського до посади на день звільнення зі служби, грошове забезпечення включало: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання заслужений чи народний, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, інші надбавки, які мають постійний характер та визначені постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", премія.

Отже, Постанова №988 з 01.01.2016 визначила нові розміри і внесла зміни до складу грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб.

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 від 12.12.2018 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою від 05.03.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018. Верховний Суд постановою від 12.11.2019 залишив без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14.05.2019 визнано протиправним та скасовано пункт постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). Постановою від 19.11.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін часткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019.

Отже, пункт 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), втратив чинність з 19.11.2019.

Надалі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №826/6453/18 від 29.01.2020 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким вносилися зміни у Порядок №45 (зокрема, у пункти 1, 2, 3, 5 та додаток 2, а також доповнено цей Порядок додатком 3).

Поряд з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №640/6077/19 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у частині пункту 5, яким визначалося, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку №45.

З наведеного слідує, що з 19.11.2019, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18, пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували чи встановлювали особливий порядок визначення складу та розміру грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.

Відносини щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за №3-1 (надалі по тексту також - Порядок №3-1).

Зокрема, пунктом 23 Порядку №3-1 визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, які призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Звідси тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом інформування територіального органу Пенсійного фонду України: органами влади (у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку №45) або шляхом безпосереднього звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами.

Зважаючи на коментовані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 - 19 листопада 2019 року відпали підстави для обмеження складу та розміру грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для цілей обчислення та перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.

Таким чином, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, тому з цієї дати ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, обчисленої за довідкою від 08.09.2025 за №1431, в якій зазначено розміри грошового забезпечення станом на листопад 2019.

При цьому, такий перерахунок має бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто у відповідності до частини 2 статті 51 Закону №2262-XII. У спірному випадку відповідач, враховуючи вимоги наведеної вище норми, має провести перерахунок, починаючи з 01.12.2019.

Тому висновки суду першої інстанції в цій частині позовних вимог є правильними.

У даній справі орган пенсійного забезпечення не навів перед судом жодного обґрунтування та не надав належних доказів про те, що довідка Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві від 08.09.2025 за №1431 за змістом і формою, в тому числі за її окремими складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не відповідає вимогам пункту 5 Постанови №988.

Головне управління ПФУ не повідомило суд апеляційної інстанції про наявність чи відсутність порушень в частині відомостей, зафіксованих у згаданій вище довідці, встановлених за наслідками перевірки правильності її складення, проведеної на виконання пункту 9 Порядку №45.

У межах доводів апеляційної скарги орган пенсійного забезпечення наполягає на відсутності підстав для зобов`язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 виходячи з 85% грошового забезпечення. Відтак, з огляду на вимоги частини 1 статті 308 КАС України оцінці підлягають доводи в цій частині.

Зі встановлених судом першої інстанції обставин слідує, що відповідач листом від 20.10.2025 за №49085-50954/Ю-02/8-2600/25 повідомив позивача про відмову в перерахунку пенсії з мотивів відсутності правових підстав для цього. При цьому будь-які дії з боку відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії фактично не вчинялися.

Колегія суддів критично ставиться до вимог щодо зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 85% з грошового забезпечення, визначеного в довідці про розмір від 08.09.2025 за №1431 станом на листопад 2019 року, оскільки така є передчасною. Вказана вимога заявлена на майбутнє, оскільки пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, враховуючи відомості довідки від 08.09.2025 за №1431, пенсійним органом на час звернення позивача до суду нараховані та виплачені не були. Спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок, наслідком якого є здійснення виплати, ще не проведено.

Задоволення таких вимог означало б фактичне вирішення спору, який наразі не виник, тобто спору про право, яке може виникнути у майбутньому внаслідок гіпотетичних дій відповідача. Такий підхід суперечить засадам адміністративного судочинства, а також положенням частини другої статті 2 КАС України, яка встановлює, що завданням адміністративного судочинства є захист вже порушених прав, свобод чи інтересів особи, а не ймовірних або гіпотетичних.

Таким чином, встановлені судом першої інстанції обставини справи не підтверджують факту вчинення відповідачем дій з перерахунку пенсії саме на підставі довідки від 08.09.2025 за №1431, які були б здійснені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема в розмірі іншому, аніж з 85% грошового забезпечення. Відповідно, відсутні докази існування порушеного права позивача саме у частині обраного ним способу захисту, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині є передчасними.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії в розмірі 85%, який обчислено з грошового забезпечення визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення від 08.09.2025 за №1431 станом на листопад 2019 року, є помилковим, таким, що ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Разом із тим, як встановлено із наявних у справі протоколів перерахунку пенсії, станом на 01.01.2015 основний розмір пенсії розраховувався з 85% грошового забезпечення, натомість з 01.01.2016 за наслідком проведення перерахунку з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років такий зменшено до 70% грошового забезпечення, котрий зберігався на час звернення до суду з цим позовом.

Органом пенсійного забезпечення не заперечується, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка була йому призначена з 31.12.2007 та на час її призначення відсотковий розмір грошового забезпечення складав 85%.

Питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі №240/5401/18.

За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 погодилася із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 05.02.2019, про наявність підстав для задоволення позову та про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, в силу приписів пункту першого частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Оскільки висновки щодо застосування положень статей 13, 63 Закону №2262-ХІІ при перерахунку пенсій військовослужбовців уже сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, відтак під час розгляду цієї справи підлягають обов`язковому врахуванню.

Одночасно з цим колегія суддів зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30.11.2022 у справі №380/24477/21 звертався до Великої Палати Верховного Суду стосовно необхідності відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у зразковій справі №240/5401/18.

Вказана ухвала була мотивована, зокрема, тим, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 правова позиція призводить до того, що особи, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, виходячи на пенсію у теперішній час, отримують виплати нижчі, аніж особи, яким пенсія виплачується на рівні 80-90%, але з оновленого грошового забезпечення.

У зв`язку із чим у спірних правовідносинах слід сформувати практику, за якої до правовідносин щодо перерахунку пенсій особам за нормами Закону №2262-ХІІ пенсійному органу слід застосовувати чинну на момент здійснення перерахунку редакцію статті 13 Закону №2262-ХІІ в частині визначення відсотку грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія (із законодавчо визначеним обмеженням, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій).

Проте ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 постановлено повернути справу №380/24477/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії. Ухвалюючи зазначене судове рішення, Велика Палата Верховного Суду оцінивши мотиви, викладені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №380/24477/21, вказала таке:

"Виходячи із загальної теорії права елементами правовідносин є суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, з метою застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини" таку подібність слід оцінювати за змістовним, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовний (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20).

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов`язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).

Так, у справі №240/5401/18, від висновку у якій висловив намір відступити Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №380/24477/21, спір виник щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до статті 63 указаного Закону, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

У справі №580/5962/20 спір стосується пенсійного забезпечення колишніх працівників прокуратури, а саме щодо правовідносин про визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру".

У справі №620/5437/20 спір стосується обчислення довічного грошового забезпечення судді, а саме щодо правовідносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, з урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що в ухвалі від 30.11.2022 у справі №380/24477/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не навів ґрунтовних підстав необхідності відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.09.2021 у справі №620/5437/20, від 21.12.2021 у справі №580/5962/20, які ухвалені за інших фактичних обставин, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18".

Отже, з огляду на мотиви цієї постанови, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 та ухвалі від 12.01.2023 у справі №380/24477/21, у територіальних органів Пенсійного фонду України відсутні передбачені законом повноваження зменшувати розмір пенсії для осіб, яким вона призначена раніше у розмірі більшому, аніж це передбачено чинною редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ.

Такий підхід ґрунтується на законі, який в аспекті спірних правовідносин, відповідає критерію якості та передбачуваності закону.

Також, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку "при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення".

У цій постанові Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: "у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку".

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2023 у справі №300/1668/21, від 02.03.2023 у справі №300/5520/21, від 16.03.2023 у справі №580/8568/21, від 23.05.2023 у справі №380/24477/21, від 27.06.2023 у справі №260/3724/22, від 27.08.2024 у справі №300/596/22, від 23.07.2025 у справі №380/26689/23, від 17.09.2025 у справі №300/2980/24.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача щодо обґрунтованості зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при проведенні перерахунку.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин у цій частині, адже навіть за відсутності підстав вважати, що на виконання рішення суду у цій справі відповідачем будуть вчинені дії з перерахунку пенсії на підставі довідки від 08.09.2025 за №1431 в розмірі іншому, аніж з 85% грошового забезпечення, матеріали справи вказуються про наявність порушеного права позивача у частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За висновкам Європейського суду з прав людини обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб засіб захисту був "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав, зважаючи на те, що позивач просив здійснити перерахунок пенсії, зокрема в розмірі 85% грошового забезпечення з 01.12.2019, суд доходить висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 85% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Суд враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 60 рішення "Helle v. Finland" (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.

Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні "Garcia Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах "Van de Hurk v. the Netherlands" (заява №16034/90, пункт 61), "Шкіря проти України" (заява №30850/11, пункт 43). Водночас, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися залежно від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях "Ruiz Torija v. Spain" (заява №18390/91, пункт 29), "Higgins and others v. France" (заява №20124/92, пункт 42), "Бендерський проти України" (заява №22750/02, пункт 42) та "Трофимчук проти України" (заява №4241/03, пункт 54).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Поруч із цим, в силу вимог частини 3 статті 308 Кодексу, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За частиною 1 статті 317 Кодексу, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 317 КАС України).

Колегія суддів зазначає про те, що суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи та надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для зобов`язання органу пенсійного забезпечення провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 08.09.2025 за №1431, в якій зазначено розміри грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.

Разом із тим, дійшов передчасного висновку в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 85% грошового забезпечення пенсії, з огляду на що у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Окрім того, за браком з`ясування обставин судом першої інстанції, що скориговано на стадії апеляційного перегляду, порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 85% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

В решті суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи та надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених учасниками справи, та з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак підстави для його скасування чи зміни у цій частині відсутні.

За пунктами 2, 3 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зміні резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 6 статті 139 КАС України).

Перерозподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову в розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція від 11.11.2025 за №584В-В4М8-АН15-В3Ф3 (а.с.13).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в суді першої інстанції в розмірі 908,40 гривень, що пропорційно становить 75% відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

Матеріали справи позбавлені будь-яких доказів про понесення сторонами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх перерозподілу.

Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у справі №320/55602/25, - змінити, виклавши абзаци другий, третій та четвертий резолютивної частини у такій редакції:

"Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) про розмір грошового забезпечення від 08.09.2025 за №1431, виданої станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 за №988.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.12.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) про розмір грошового забезпечення від 08.09.2025 за №1431, виданої станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 за №988, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з 85% до 70% сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.12.2019, виходячи із розрахунку 85% суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 42098368) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 908,40 гривень (дев`ятсот вісім гривень сорок копійок)".

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Чуприна О.В.

Суддя Попова О.Г.

Суддя Говорун О.В.