Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №320/16031/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/16031/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Паріматч" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі за зустрічним адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Паріматч" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Паріматч" про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Паріматч", що знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства у сумі 10 674 041,77 грн на користь Держави.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05 травня 2025 року до Київського окружного адміністративного суду надійшов зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Паріматч" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому ТОВ "Паріматч" просило суд:

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо нарахування пені з єдиного податку в розмірі 6 726 633,97 грн шляхом внесення відповідного запису (даних, операцій) до інтегрованої картки платника з єдиного податку;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ТОВ "Паріматч" шляхом виключення з інтегрованої картки суми нарахованої пені з єдиного податку у сумі 6 726 633,97 грн;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ТОВ "Паріматч" шляхом виключення з інтегрованої картки суми штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2024 №000537700701;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ТОВ "Паріматч" шляхом виключення з інтегрованої картки суми податкового боргу з єдиного податку за лютий 2023 року в розмірі 119 790,15 грн;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ТОВ "Паріматч" шляхом виключення з інтегрованої картки суми нарахованої пені щодо податку на доходи, отримані від букмекерської діяльності та азартних ігор в розмірі 4 835,90 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви.

На виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 позивачем за зустрічним позовом подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року зустрічну позовну заяву повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Паріматч" з усіма доданими до неї документами на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви про які вказано в ухвалі суду.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем за зустрічним позовом подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу податкового органу.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог ст.160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.

Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги.

Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, вказав на те, що до суду від позивача не надходили докази усунення недоліків позовної заяви.

Поряд із цим, як вбачається з матерів справи, залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву подано поза межами строків встановлених ст. 122 КАС України, однак заява подана позивача позивачем до суду про визнання таких поважними залишена судом першої інстанції без задоволення.

Слід зауважити, що повертаючи позовну заяву з підстав передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України судом першої інстанції не враховано, що залишаючи позовну заяву без руху з підстав недотримання строку на звернення до суду, в разі неподання заяви з обґрунтованими причинами визнання таких поважними, позов підлягає поверненню на підставі п. 9 ч. 1 ст. 169 КАС України.

Що ж стосовно питання дотримання позивачем строку на звернення до суду з даним позовом колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, строк звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Аналогічного змісту правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 та підтримано у постановах Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 560/6104/22, від 29.03.2024 у справі № 460/17904/23 тощо.

У цьому аспекті "день, коли особа дізналася про порушення свого права" - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Отже, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Як вбачається з матеріалів справи, та доволів апелянта щодо строків звернення до суду зазначив, що в межах адміністративної справи №320/19912/23 оскаржується податкова вимога від 13.04.2023 №0008207-1303-2615, а також дії щодо невідображення заліку надмірно сплаченого ПДФО у розмірі 47335139,47 грн в рахунок сплати єдиного податку за лютий 2023 року. Представник ТОВ "Паріматч" стверджує, що Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, ігноруючи означений позов, у 2024 році починає списувати з рахунків відповідача в безспірному порядку кошти в якості погашення єдиного податку за лютий 2023 року і на такі списані суми нараховує спірну пеню, яка відображається в ІКП ТОВ "Паріматч" тільки за фактом погашення грошових зобов`язань.

На думку товариства сам по собі факт відображення пені в інтегрованій картці платника податків не створює для нього жодних наслідків, адже інтегрована картка платника є лише формою оперативного обліку, яка виключно містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС. В свою чергу, факт звернення позивача до суду з позовом про арешт рахунків відповідача (ТОВ "Паріматч") безпосередньо порушує права останнього, що має наслідком вчинення ним активних дій, зокрема і шляхом звернення до суду із зустрічним позовом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, товариством подано заяву №9054730237 від 20.03.2023 про зарахування надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДФО в рахунок сплати всієї суми єдиного податку за лютий 2023 року, однак контролюючий орган не здійснив залік надміру сплачених податків проти зобов`язань з єдиного податку, що в подальшому призвело до протиправного нарахування пені на суму податкового боргу, якого насправді не мало б існувати, якби ГУ ДПС здійснило залік.

Також, товариство зазначає, що податковий орган обліковує як борг штрафну санкцію, визначену за ППР №000537700701 від 13.06.2024 в розмірі 3 822 781,32 грн. Такий штраф визначений у зв`язку все тими ж обставинами несвоєчасним погашенням єдиного податку за лютий 2023 року. Натомість, товариство стверджує, що попри відсутність непогашених податкових зобов`язань з єдиного податку за лютий 2023 року та враховуючи управлінське рішення, штраф за таким ППР сплачено. На підтвердження вказаних обставин надано платіжне доручення №425 від 09.07.2024 на суму 3 822 781,32 грн. У зв`язку з цим вважає, що підстави для обліку як податкового боргу суми грошових зобов`язань за вказаним ППР відсутні.

Що стосується залишку непогашеної суми податку в розмірі 119 790,15 грн, то на думку платника податку, це виключно наслідок не відображення здійсненого заліку переплати із зобов`язаннями з єдиного податку, позаяк відповідач шляхом зарахування переплати погасив в повному обсязі та своєчасно податкові зобов`язання з єдиного податку за лютий 2023 року.

Відтак, судом першої інстанції зроблено цілком вірні висновки, що право товариства на звернення до суду з вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, найменше виникло у нього:

- щодо вимоги, пов`язаної з виключенням з інтегрованої картки суми податкового боргу з єдиного податку за лютий 2023 року в розмірі 119 790,15 грн, - після подання заяви №9054730237 від 20.03.2023 про зарахування надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДФО в рахунок сплати всієї суми єдиного податку за лютий 2023 року та ухилення контролюючого органу від здійснення дій за такою заявою;

- щодо вимоги, пов`язаної з виключенням з інтегрованої картки суми штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2024 №000537700701, - після сплати штрафу за таким ППР на підставі платіжного доручення №425 від 09.07.2024;

- щодо вимоги, пов`язаної з виключенням з інтегрованої картки суми нарахованої пені з єдиного податку у сумі 6 726 633,97 грн, - після нарахування такої пені, яке, згідно даних ІПП, було здійснено 12.02.2024, 09.04.2024 та 09.07.2024.

При цьому, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності доводів товариства, щодо того, що сам по собі факт відображення пені в інтегрованій картці платника податків не створює для нього жодних наслідків.

Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі №826/9288/18 виснував, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17 та від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а.

Відтак, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, а тому у випадку визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДПС у м. Києві від 13.04.2023 №008207-1303-2615, якою відповідача повідомлено про те, що станом на 12.04.2023 сума його податкового боргу становить 47 335 139,47 грн, у контролюючого органу виникне обов`язок вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці ТОВ "Паріматч" дійсного стану зобов`язань перед бюджетом, зокрема і в частині коригування пені, на підставі якої утворився податковий борг, що є підставою позову в межах цієї адміністративної справи.

Крім того, матеріали справи містять копію податкової вимоги ГУ ДПС у м. Києві від 13.04.2023 №008207-1303-2615, якою позивача повідомлено про те, що станом на 12.04.2023 сума його податкового боргу становить 47 335 139,47 грн з наданням детального розрахунку. Означену податкову вимогу відповідач отримав засобами поштового зв`язку 24.04.2023, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, колегія суддів враховує, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Колегія суддів вважає, що пропуск строку звернення до суду з даним позовом позивачем не обґрунтовано та запровадження воєнного стану не може бути беззаперечною підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку. Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що причини пропуску строку звернення з даним позовом є не поважними.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Паріматч" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі за зустрічним адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Паріматч" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. Ю. Ключкович

Суддя І. О. Грибан

(Повний текст постанови складено 11.09.2026)