Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: організації господарської діяльності, з них
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №320/32085/24
Суддя: Кобаль Михайло Іванович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/32085/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Колеснікова І.С.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,
при секретарі Литвин С.В.
за участю:
представника позивача: Волошина А.А.,
представника відповідача: Савченко І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКУЕРОР» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКУЕРОР» до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНКУЕРОР» (далі по тексту - позивач, ТОВ «КОНКУЕРОР») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного агентства України ПлейСіті (далі по тексту - відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасування рішення про результати позапланової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ КОНКУЕРОР, що прийняте Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей від 14.03.2024 № 150 зі змінами та доповненнями в повному обсязі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у задоволенні значеного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі також КРАІЛ) № 114 від 29.02.2024 уповноваженим посадовими особами було проведено позапланову перевірку ТОВ «КОНКУЕРОР».
За результатами проведеної позапланової перевірки уповноваженим посадовими особами КРАІЛ складено Акт від 05.03.2024 №00004/2024, в якому встановлено порушення ТОВ «КОНКУЕРОР» ч. 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», яке полягало у порушенні позивачем процедур ідентифікації громадянина України ОСОБА_1 та громадянки України ОСОБА_2 , а саме: не здійснення ідентифікації до моменту ставки, у результаті чого відбулося допущення до участі в азартній грі осіб, які включені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь і азартних іграх.
Не погоджуючись з наведеним, позивач подав заперечення вих. №1203/2024 від 12 березня 2023 року.
Листом № 14-8/766 від 07.03.2024 позивача було запрошено взяти участь у засіданні КРАІЛ, яке мало відбутись 14 березня 2024 року об 11:00 в приміщенні КРАІЛ за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3, та на якому мало розглядалось питання щодо результатів позапланової перевірки позивача.
За результатами засідання КРАІЛ, було прийнято рішення від 14.03.2024 № 150 «Про результати позапланової перевірки та застосування (штрафних) санкцій до ТОВ «КОНКУЕРОР», яким вирішено застосувати до ТОВ «КОНКУЕРОР» стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 550 000 грн., відповідно до частини 3 статті 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі по тексту - оскаржуване рішення).
В подальшому рішенням КРАІЛ від 04.06.2024 № 292 «Про внесення змін до рішення КРАІЛ від 14.03.2024 № 150» до рішення від 14.03.2024 № 150 «Про результати позапланової перевірки та застосування (штрафних) санкцій до ТОВ «КОНКУЕРОР» були внесені зміни, які полягали в уточненні строку пред`явлення оскаржуваного рішення до виконання та набрання чинності.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення КРАІЛ, з урахуванням змін внесених рішенням КРАІЛ від 04.06.2024 № 292 «Про внесення змін до рішення КРАІЛ від 14.03.2024 № 150» є обґрунтованим, оскільки відсутність державної системи онлайн-моніторингу жодним чином не впливає на можливість позивача і інших організаторів азартних ігор здійснювати ідентифікацію (верифікацію) гравців до моменту допуску до участі в азартних іграх.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Правовими положеннями ч.1 ст. 308 КАС України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі по тексту - Закон, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під час реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор Уповноважений орган, зокрема:
- виконує функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймає рішення про видачу та анулювання ліцензій у порядку, встановленому цим Законом;
- розглядає скарги гравців та інших осіб на дії організаторів азартних ігор, у разі виявлення порушень вживає заходів відповідно до цього Закону;
- організовує та здійснює державний контроль за організацією та проведенням азартних ігор, зокрема контроль за додержанням цього Закону, ліцензійних умов шляхом проведення планових, позапланових та фактичних перевірок, у тому числі методом контрольних закупок;
- застосовує санкції до організаторів азартних ігор та інших суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор у випадках, передбачених цим Законом.
Так, згідно з частиною 1 статті 10 Закону державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється шляхом проведення планових, позапланових перевірок, фактичних перевірок (методом контрольних закупок) та моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн- моніторингу.
Частинами 2 та 3 статті 10 Закону визначено, що планові перевірки організаторів азартних ігор, їх відокремлених підрозділів проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше ніж один раз на три роки відповідно до планів, затверджених Уповноваженим органом. Позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу з питань, зазначених у таких рішеннях.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 10 Закону письмове чи електроне звернення про порушення законодавства, стандартів чи інших нормативних документів у сфері організації та проведення азартних ігор є підставою для прийняття КРАІЛ рішення про проведення позапланової перевірки.
Позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу з питань, зазначених у таких рішеннях.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставами для прийняття КРАІЛ рішення від 29.02.2024 № 114 «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «КОНКУЕРОР» стали повідомлення про порушення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, які надійшли від громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та громадянки України ОСОБА_2 , та листів позивача, що надійшли до КРАІЛ з інформацією стосовно дотримання ТОВ «КОНКУЕРОР» вимог законодавства в сфері організації та проведення азартних ігор при допуску вказаних осіб до участі в азартних іграх.
Уповноваженими особами відповідача в акті перевірки було зафіксовано порушення позивачем частини 2 статті 17 Закону, відповідно до якої ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравця або відвідувача здійснюється працівником організатора азартних ігор під час першого відвідування грального закладу на підставі оригіналу документа, що посвідчує особу та підтверджує вік, а також до моменту прийняття ставки через мережу Інтернет із застосуванням методів ідентифікації та (або) інших методів верифікації, що використовуються відповідно до законодавства про захист персональних даних та правил організатора азартних ігор. Таким чином Позивачем на веб-сайті https://vulkancasino.ua створено умови допуску до участі в азартних іграх осіб, які відповідно до Закону не допускаються до участі в азартних іграх.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 1 Закону гравець це фізична особа, яка на момент участі в азартній грі досягла 21-річного віку, є дієздатною, не перебуває у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів тa/aбo участь в азартних іграх, та за власним бажанням бере участь в азартній грі.
Частиною першою статті 5 Закону, зокрема визначено, що Уповноважений орган формує та веде зокрема Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів тa/або участь в азартних іграх (далі - Реєстр).
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону, дані Реєстру, є інформацією з обмеженим доступом. Доступ до такої інформації в порядку, встановленому Уповноваженим органом, надається Уповноваженому органу та організаторам азартних ігор для виконання покладених на них цим Законом обов`язків, а також бюро кредитних історій у частині інформації про осіб, стосовно яких у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів тa/aбo участь в азартних іграх, міститься інформація про використання такими особами кредитних коштів для внесення ставок, для передачі кредитодавцям на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з пунктом 54 частини 1 статті 1 Закону реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, - база даних, що містить інформацію про фізичних осіб, яким відповідно до поданих заяв або за рішенням суду обмежено відвідування гральних закладів та участь в азартних іграх.
До основних обов`язків, яких організатор азартних ігор зобов`язаний дотримуватись та які визначені частиною першою статті 15 Закону, зокрема, віднесено:
дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов, що регулюють провадження того виду господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, на який вони мають ліцензію, а також інших нормативно-правових актів України;
дотримання правил проведення азартних ігор;
дотримання принципів відповідальної гри, встановлених Уповноваженим органом;
вжиття заходів для недопущення до гральних закладів та до участі в азартних іграх осіб, які не досягли 21-річного віку, та осіб, стосовно яких наявні обмеження згідно з цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону, з метою мінімізації негативного впливу азартних ігор організатори азартних ігор зобов`язані дотримуватися принципів відповідальної гри, зокрема:
1) забезпечувати ідентифікацію гравця (гравців) та відвідувача (відвідувачів) у порядку, визначеному цим Законом, у гральному закладі та ідентифікацію гравця (гравців) під час провадження діяльності в мережі Інтернет;
2) у випадках та порядку, встановлених Уповноваженим органом, не допускати до участі в азартних іграх осіб, яким обмежено доступ до участі в азартних іграх, та осіб, у яких виражена ігрова залежність (лудоманія);
3) утримуватися від надання гравцям будь-яких бонусних виплат, подарунків та/або надання товарів (послуг) у будь-якій формі, використання інших видів заохочення, надання яких прямо чи опосередковано обумовлено настанням факту програшу гравця у відповідній азартній грі.
За результатами проведеної перевірки ТОВ «КОНКУЕРОР» контролюючим органом було встановлено порушення процедури ідентифікації гравців, визначеної частиною 2 статті 17 Закону, а також правилами організатора азартних ігор, у результаті чого відбулося допущення до участі в азартних іграх громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інформацію щодо яких, на час такого допущення, було включено до Реєстру.
Так, відповідно до рішення КРАІЛ від 11.06.2021 № 356 запроваджено з 15 червня 2021 року дослідну експлуатацію Реєстру.
Згідно частини 4 та 5 статті 5 Закону порядок ведення реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор, порядок включення інформації, внесення змін до таких реєстрів, виключення інформації з реєстрів затверджуються Уповноваженим органом. Реєстри є державною власністю.
На виконання вимог Закону, КРАІЛ рішенням від 22 квітня 2021 року № 167 було затверджено Порядок формування і ведення Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 червня 2021 р. за № 747/36369 (далі - Порядок № 167).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 167 реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх - база даних, що містить інформацію про фізичних осіб, яким відповідно до поданих заяв або за рішенням суду обмежено відвідування гральних закладів та участь в азартних іграх.
Реєстр створюється з метою обліку осіб, яким відповідно до поданих заяв або за рішенням суду обмежено відвідування гральних закладів та участь в азартних іграх, мінімізації негативних наслідків участі фізичних осіб в азартній грі, а також вжиття заходів, спрямованих на боротьбу з ігровою залежністю (лудоманією).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 167 Ведення Реєстру передбачає:
- створення та функціонування особистих електронних кабінетів суб`єктів організаторів азартних ігор, Публічних реєстраторів та користувачів реєстру;
- формування, ведення, редагування, закриття реєстраційних карток про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх;
- ведення інформації стосовно обмежень доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх, зокрема про використання кредитних коштів для внесення ставок (за наявності);
- формування документів з можливістю редагування, збереження та друку;
- отримання інформації про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, зокрема про використання кредитних коштів для внесення ставок (за наявності);
- інформаційну взаємодію та обмін з іншими інформаційними системами, реєстрами та мережами, що складають державні інформаційні ресурси;
- підготовку та формування статистичних даних/звітів на підставі інформації, внесеної до Реєстру.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 167 під час внесення відомостей про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх до Реєстру, створюється та ведеться реєстраційна картка - обліковий запис про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх до Реєстру.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 167 публічними реєстраторами Реєстру (далі - Публічний реєстратор) є:
уповноважена посадова особа апарату Уповноважено органу, яка відповідно до законодавства має право вносити відомості про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх до Реєстру, а також редагувати такі відомості;
уповноважена посадова особа організатора азартних ігор, яка відповідно до законодавства має право вносити відомості про осіб, яким обмежено доступ до
гральних закладів та/або участь в азартних іграх до Реєстру, а також редагувати такі відомості.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 167 користувачами Реєстру (далі - Користувач) є:
уповноважені посадові особи Уповноваженого органу, які відповідно до законодавства мають право отримувати інформацію з Реєстру;
уповноважені посадові особи організатора азартних ігор, які відповідно до законодавства мають право отримувати інформацію з Реєстру.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 167 пошук відомостей у Реєстрі здійснюється за одним або декількома ідентифікаторами пошуку за принципом повного або часткового збігу одного чи декількох ідентифікаторів пошуку.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 167 під час відвідання особою грального закладу Користувачем Реєстру проводитися обов`язкова перевірка особи на наявність відомостей про таку особу в Реєстрі. Перевірка проводиться через електронний кабінет, з фіксацією часу та номера запиту за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності) особи, датою народження, реквізитами документа, що посвідчує особу, та на підставі якого особа бажає (намагається) відвідати гральний заклад. У разі наявності особи (із зазначеними реквізитами) в Реєстрі Користувач отримує витяг, в якому вказується термін та підстави обмеження.
У разі відвідання особою грального закладу у мережі Інтернет, під час входу до системи проводиться автоматичний запит до Реєстру за реквізитами, зазначеними в налаштуваннях відвідувача, час та ідентифікатори запиту фіксуються. У разі наявності особи в Реєстрі вхід забороняється на строк дії обмеження.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравця або відвідувача для цілей цього Закону передбачає збір організатором азартних ігор інформації про:
1)прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи;
2)вік (дату народження) особи;
3)наявність або відсутність особи в Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральни: закладів та/або участь в азартних іграх.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравця або відвідувача здійснюється працівником організатора азартних ігор під час першого відвідування грального закладу на підставі оригіналу документа, що посвідчує особу та підтверджує вік, а також до моменту прийняття ставки через мережу Інтернет із застосуванням методів ідентифікації та (або) інших методів верифікації, що використовуються відповідно до законодавства про захист персональних даних та правил організатора азартних ігор.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 17 Закону ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравця в мережі Інтернет здійснюється організатором азартних ігор за допомогою електронного підпису, sim-картки з підтримкою методу MobileID, методу BankID або інших методів верифікації, що використовуються відповідно до законодавства.
Організатор азартних ігор для проведення ідентифікації (верифікації, встановлення даних) гравця в мережі Інтернет має право запитувати у гравця додаткові документи відповідно до правил організатора азартних ігор, зокрема власне зображення гравця з необхідним документом, або вимагати використання засобів відеозв`язку.
Таким чином, для ідентифікації (встановлення даних) гравця або відвідувача і Закон, і Порядок № 167 передбачає вжиття позивачем заходів для пошуку особи, яка виявила бажання прийняти участь в азартних іграх, за різними критеріями такими як прізвище ім`я, по батькові (за наявності) особи, дата народження, реквізити документа, що посвідчують особу.
При цьому, зважаючи на той факт, що тільки перевірка особи по різним критеріям відбору такими як прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, датою народження, реквізитами документа, що посвідчує особу, надасть можливість достеменно встановити наявність або відсутність особи в реєстрі, очевидним є факт, що перевірка повинна здійснюватися як на підставі даних документів, що підтверджують особу гравця так і даних про прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, датою народження окремо по кожному критерію.
Як вбачається з доданих позивачем до позовної заяви доказів вбачається, що пошук особи в реєстрі здійснювався позивачем виключно на підставі паспорта громадянина України ОСОБА_1 та закордонного паспорту ОСОБА_2 , тобто без здійснення пошуку за прізвищем ім`ям, по батькові (за наявності) особи, датою народження.
Вказані обставини вказують на недотримання позивачем вимог частини 2 статті 17 Закону та вимог Порядку № 167, що призвело до порушення ТОВ «КОНКУЕРОР» процедури ідентифікації гравців.
У свою чергу, посилання апелянта на дослідну експлуатацію Реєстру, як на підставу не відображення даних про осіб в Реєстрі, не заслуговує на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки не спростовує виявленого порушення адже, будь-яких належних та допустимих доказів, що свідчать про порушення роботи Реєстру саме 31.12.2022 та 12.12.2023, коли було допущено до участі в грі гравців, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, позивачем суду не надано.
При цьому, відповідно до службової записки Департаменту цифрових рішень, здійснення контрольно-наглядових функцій та запобігання ігровій залежності (лудоманії) від 23.08.2024 № ВН-13/02/2916 від 31 грудня 2022 та 03 травня 2023 року, в роботі Реєстру збоїв з технічних або будь-яких інших причин зафіксовано не було, регламентні процедури, оновлення чи модернізація Реєстру не проводились.
Додана до позовної заяви інструкція, яка надсилалась КРАІЛ свідчить про наявні можливості пошуку інформації в Реєстрі як за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності) особи, датою народження так і за реквізити документа, що посвідчують особу.
Окрім того, на підтвердження можливостей Реєстру на здійснення належної ідентифікації (верифікації) свідчать і пояснення позивача, які надавалися під час перевірки щодо надання пояснень щодо механізму (процедури) налаштованого запиту в ТОВ «КОНКУЕРОР» до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, його частоту здійснення: «Запити в реєстр відбуваються за допомогою АРІ. Дані до АРІ та технічну документацію Товариству надали представники КРАІЛ. У Товариства є ключ за допомогою якого Товариство здійснює перевірку користувачів у Реєстрі.
Процедура перевіри ділиться на декілька етапів:
Перший етап - усі нові клієнти проходять перевірку в Реєстрі на етапі ідентифікації та верифікації до допуску до здійснення ставок. Як тільки користувач завантажує будь-які ідентифікаційні дані, за якими можна перевірити його наявність у Реєстрі, Товариство надсилає запит з даними та перевіряє клієнта.
Другий етап - у випадку будь-якої зміни в картці користувача, тобто, як тільки в картку користувача вносяться будь-які зміни, а саме: ПІД, стать, дата народження, тип документа, серія або номер документа, РНОКПП, Товариство надсилає запит з оновленими даними в Реєстр для перевірки гравця.
Третій етап - постійна база користувачів оновлюється щодня, двічі на день спеціально налаштований скрипт перевіряє всіх зареєстрованих користувачів, у яких є будь-яка ідентифікаційна інформація в Реєстрі. При виявленні користувача в Реєстрі, його позначає спеціальним прапором та автоматично блокує гравцю доступ до ставок».
Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта щодо неналежної роботи Реєстру не підтверджені відповідними доказами, а перебування Реєстру в дослідній експлуатації не є беззаперечним доказом наявності помилок в його роботі або технічних збоїв, а тому не заслуговують на увагу суду.
Щодо доводів апелянта про те, що Реєстр не здатен виконувати свою функцію, оскільки він перебуває в дослідній експлуатації, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, перебування Реєстру в дослідній експлуатації передбачає можливість доопрацювання його функціоналу, при цьому робота Реєстру навіть в дослідній експлуатації надає організаторам азартних ігор здійснити належну ідентифікацію (встановлення даних) гравця або відвідувача оскільки і Закон і Порядок № 167 передбачає вжиття організаторами азартних ігор заходів для пошуку особи, яка виявила бажання прийняти участь в азартних іграх, за різними критеріями такими як прізвище ім`я, по батькові (за наявності) особи, дата народження, реквізити документа, що посвідчують особу.
Ідентифікація гравця ОСОБА_1 , як зазначає сам позивач в позові, здійснювалася виключно на підставі паспорта громадянина України. При цьому за прізвищем ім`ям, по батькові (за наявності) особи її датою народження, в порушення вимог Закону та пункту 12 Порядку № 167 здійснено не було.
Ідентифікація гравця ОСОБА_2 , як зазначає сам позивач в позові, здійснювалася виключно на підставі закордонного паспорта через застосунок «Дія». При цьому за прізвищем ім`ям, по батькові (за наявності) особи її датою народження, в порушення вимог Закону та пункту 12 Порядку № 167 здійснено не було.
Таким чином, КРАІЛ забезпечив можливість позивачу та іншим організаторам провадити свою діяльність у відповідності до вимог Закону і запровадив дослідну експлуатацію Реєстру.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, шо якщо позивач вважав, що Реєстр не виконує всі свої функції, визначені Законом, то позивач не повинен був здійснювати свою діяльність, допускати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі в азартних іграх, у зв`язку з неможливістю здійснити верифікацію вказаних гравців, відповідно до вимог Закону.
Окрім того, в матеріалах справи не міститься, а позивачем суду не надано належних доказів звернення до КРАІЛ зі скаргами щодо неналежної роботи Реєстру, невідповідності його технічних можливостей вимогам Закону або неможливість виконувати Реєстром свої функції належним чином.
Вказані обставини в повній мірі підтверджують, що незважаючи на той факт, що Реєстр перебуває в дослідній експлуатації він забезпечує можливість всім організаторам азартних ігор здійснити належну ідентифікацію (верифікацію) гравців з метою недопущення до участі в грі осіб яким обмежено доступ до азартних ігор, що не було забезпечено позивачем.
Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 1 Закону державна система онлайн-моніторингу (далі - ДСОМ) спеціалізований програмно-апаратний комплекс, призначений для забезпечення здійснення моніторингу господарської діяльності організаторів азартних ігор, забезпечення відповідності ліцензійним умовам та технічним стандартам; отримання або передачі інформації в режимі реального часу від (до) відповідного грального обладнання через мережу Інтернет або інші канали зв`язку, збору, обробки, накопичення та реєстрації інформації про прийняті ставки, виплачені виграші (призи), здійснені виплати та інші операції, пов`язані з організацією та проведенням азартних ігор, забезпечення захисту інформації від втрати, розкрадання, спотворення, підробки, несанкціонованих дій щодо її знищення, модифікації, копіювання тощо, від несанкціонованого доступу через мережу Інтернет, а також для забезпечення принципу відповідальної гри.
Наявність або відсутність ДСОМ не позбавляє, як позивача, так і інших організаторів азартних ігор можливості здійснити належним чином ідентифікацію (верифікацію) гравців з метою недопущення їх до участі в грі у зв`язку із наявним обмеженням в Реєстрі.
Як зазначив відповідач, незважаючи на ті обставини, що фінансування створення ДСОМ та Реєстру Кабінетом Міністрів України не було передбачено ні в 2022, ні в 2023, ні в 2024 роках у зв`язку із запровадженням військового стану, КРАІЛ вжила всіх можливих організаційно-технічних заходів для того, щоб позивач міг здійснювати свою господарську діяльність і отримувати прибутки.
Таким чином, відсутність ДСОМ жодним чином не впливає на можливість позивача і інших організаторів азартних ігор здійснювати ідентифікацію (верифікацію) гравців.
У зв`язку з цим, висновки позивача про неналежну роботу Реєстру у зв`язку із не введенням ДСОМ в експлуатацію суд вважає безпідставними.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 15 Закону у своїй діяльності організатор азартних ігор зобов`язаний, зокрема, фіксувати в онлайн-системі, використання якої для організатора азартних ігор є обов`язковим відповідно до цього Закону та яка пов`язана каналами зв`язку (в режимі реального часу) з Державною системою онлайн-моніторингу, кожну операцію з прийняття ставки, з повернення ставки, з виплати виграшу в кожну азартну гру, із здійснення виплати, з обміну коштів на ігрові замінники гривні та навпаки, а також інші операції, визначені порядком функціонування Державної системи онлайн- моніторингу.
Відповідно до пункту 36 частини 1 статті 1 Закону онлайн-система організації та проведення азартних ігор (онлайн-система) це сукупність технічних, програмних та програмно-апаратних засобів, що забезпечує (у тому числі в мережі Інтернет) організацію та проведення азартних ігор, збір даних про прийняті ставки, їх облік та реєстрацію, визначення, облік та виплату виграшів (призів), а також здійснення інших операцій, пов`язаних з організацією та проведенням азартних ігор, та зберігання відповідної інформації.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що оскаржуване рішення КРАІЛ від 14.03.2024 № 150 «Про результати позапланової перевірки та застосування фінансових санкції (штрафів) до ТОВ «КОНКУЕРОР», з урахуванням змін внесених рішенням КРАІЛ від 04.06.2024 № 292 «Про внесення змін до рішення КРАІЛ від 14.03.2024 № 150», є законним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКУЕРОР» - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 11.09.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua