Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №320/6708/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/6708/26 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Златіна С.В.,

суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до Державної аудиторської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка-текст плюс», про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-11-20-015327-а від 21.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що були відсутні правові підстави для проведення моніторингу, оскільки спеціальним законодавством не передбачено моніторингу спрощених закупівель. Також оспорюваний висновок підписаний не уповноваженою особою, так само як і повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі прийнято не уповноваженою особою, що свідчить про незаконність висновку за результатом такого моніторингу. Наголошено, що висновок ДАСУ в частині порушення вимог пункту 1 частини 13 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» є безпідставним, а в цілому висновок є нечітким та невизначеним, не відповідає як акт індивідуальної дії критеріям обґрунтованості, вмотивованості, що є самостійною та достатньою підставою для його скасування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що:

- пунктом 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 передбачено, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону № 922;

- надані учасником ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» Акти перевірки зразка виробникам ПрАТ «Астра Люкс», ТОВ «МІК» та ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» видані у квітні 2024 року, та не містять інформації щодо перевірки зразка предмета речового майна «Костюм спеціальний зимовий» у маскувальному малюнку «ММ-25» Технічний опис від 28.09.2018 (інв. № 24)», чим не дотримано вимог пункту 2 Додатку 3 Оголошення;

- з чотирьох виробників товару, які зазначені учасником ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» у своїй ціновій пропозиції, лише один виробник товару, а саме ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ», надав Акт (від 28.11.2025) згідно із яким здійснено перевірку зразка предмета речового майна, а саме «Костюм спеціальний зимовий» у маскувальному малюнку «ММ-25», а інші три виробники товару, а саме ПрАТ «Астра Люкс», ТОВ «МІК» та ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» надали Акти (видані в квітні 2024 року) згідно яких здійснено перевірку зразка предмета речового майна, а саме ««Костюм спеціальний зимовий», вид 3», при цьому, згідно пункту 3.1.5 Технічного опису від 28.09.2018 (інв. № 24)» вид 3 це маскувальний малюнок ММ-14;

- з аналізу умов оголошення вбачається, що замовником конкретно визначено технічні та якісні характеристики товару, зокрема його тип та вид, які в сукупності утворюють єдиний предмет закупівлі;

- вказані характеристики є обов`язковими та визначаються для ідентифікації товару, що підлягає постачанню та є вичерпаними і не передбачають можливості їх альтернативного тлумачення або заміни;

- за таких обставин, встановлені контролюючим органом під час проведеного моніторингу порушення знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи та не спростовані позивачем.

Не погоджуючи з рішення суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що:

- ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» було виконано вимогу передбачену пунктом 2 додатку 3 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, а саме надано акти щодо перевірки зразка речового майна які відповідають Технічному опису (інв.№ 24 від 28.09.2018 р.) Міністерства оборони України «Костюм спеціальний зимовий»;

- відповідно до пункту 3.1.5. Технічного опису (інв.№ 24 від 28.09.2018 р.) вид- це назва кольору;

- документ, виданий Центральним управлінням розвитку матеріального забезпечення Збройних Сил України (або іншим уповноваженим органом військового управління у разі, якщо розробником технічної документації не є Міністерство оборони України), передбачений умовами оголошення, є документом, що підтверджує відповідність запропонованого до постачання товару нормативно- технічній документації Міністерства оборони України (відповідна нормативно-технічна документація зазначена у ДОДАТКУ № 3 до Оголошення), зокрема технічним, якісним та функціональним характеристикам;

- підтвердження відповідності за кожним видом виробу (кольором) не вимагається умовами Оголошення; зміна виду (кольору) не впливає на його технічні та якісні характеристики, визначені в Технічному описі (інв.№ 24 від 28.09.2018 р.) Міністерства оборони України. Замовник не вимагає окремого документу, лише, у зв`язку з візуальними відмінностями (кольором) за відсутності впливу на функціональні характеристики товару, оскільки такі вимоги є надмірними та необґрунтованими й порушують статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- одними нормативно-правовим актом не встановлено обов`язку отримувати Учаснику окремий документ для кожного виду (кольору) товару, якщо такі відмінності не впливають на його технічні, якісні та експлуатаційні властивості;

- зазначення Держаудитслужбою у висновку без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка-текст плюс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Представник Держаудитслужби подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Представник ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» подав письмові пояснення, в яких просив апеляційну скаргу - задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до фактичних обставин справи, 20 листопада 2025 року Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператора тилу» як службою державного замовника оголошено закупівлю за ідентифікатором UA-2025-11-20-015327-a за предметом закупівлі: Костюм спеціальний зимовий у маскувальному малюнку ММ-25 (ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування).

На підставі наказу Держаудитслужби від 29.12.2025 № 349 здійснила моніторинг процедури публічної закупівлі «Костюм спеціальний зимовий у маскувальному малюнку ММ-25 (ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування)» очікуваною вартістю 171 588 000,00 гривень (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2025-11-20-15327-a).

Предметом аналізу були питання: - визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостям здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (в редакції станом на дату проведення закупівлі), розгляду пропозиції, своєчасності укладання договору(ів) про закупівлю та його оприлюднення.

21.01.2026 в електронній системі закупівель опубліковано рішення Державної аудиторської служби України про початок моніторингу процедур закупівель, оформлене наказом від 29.12.2025 № 349 «Про початок моніторингу процедур закупівель / закупівель».

За результатами проведення моніторингу процедури спрощеної закупівлі «Костюм спеціальний зимовий у маскувальному малюнку ММ-25, 171588000 UAH, 35810000-5, ДК021, 40000, комплект», оголошеної ДП «ДОТ», ДАСУ складено та опубліковано висновок від 21.01.2025.

За результатами моніторингу встановлено, що Замовник порушив вимоги пункту 1 частини тринадцятої статті 14 Закону № 922, а саме: під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Ніка-текст плюс» встановлено невідповідність останньої умовам, визначеним в Оголошенні та вимогам до предмета закупівлі через відсутність інформації щодо перевірки зразка предмета речового майна.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року за № 922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 922-VIII).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII встановлено рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частин третьої шостої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною сьомою вказаної статті встановлено, у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з частиною 19 статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини 1 ст. 13 Закону № 922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

На період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу. (п. 3-7 Розділу X Закону № 922-VIII).

На період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.(п.3-8 Розділу X Закону № 922-VIII).

У разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (надалі за текстом Особливості №1275).

Так, пунктом 8 Особливостей №1275 встановлено державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:

1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);

2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України Про публічні закупівлі, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;

3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);

4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.

Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.

Згідно з п. 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Згідно з приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 за № 43 (далі Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення № 43).

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення № 43).

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 за № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241, затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі Порядок № 552).

Згідно з розділом І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Розділом ІІ Порядку № 552 встановлено порядок заповнення вступної частини форми висновку:

- у пункті 1 зазначаються: повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходження;

- у пункті 2 зазначаються назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), а також його очікувана вартість;

- у пункті 3 зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу;

- у пункті 4 зазначається, яку з визначених частиною першою статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» процедур закупівель застосовано замовником;

- у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», за наявності якої (яких) керівник органу державного фінансового контролю або його заступник прийняв рішення про початок моніторингу процедури закупівлі;

- у пункті 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу процедури закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю;

Інформація, зазначена у пунктах 1-4 розділу II цього Порядку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель.

Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.

Розділом III Порядку № 552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку:

- у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення);

- у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися;

- разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

За вказаних обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань і функцій здійснює державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом № 922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Колегією суддів встановлено, що Держаудитслужбою проведено моніторингу спірної процедури закупівлі порядку, установленому статтею 8 Закону №922-VII, та на підставі наказу Держаудитслужби від 29.12.2025 № 349.

Рішення про початок моніторингу закупівлі за номером UA-2025-11-20-015327-а оформлено у вигляді наказу Держаудитслужби від 29.12.2025 № 349, який підписаний Головою Державної аудиторської служби України Басалаєвою Аллою Валентинівною з дотриманням вимог законодавства, зокрема, положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Зокрема, наказ Держаудитслужби 29.12.2025 № 349 виданий відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, та згідно з пунктом 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43.

Слід зазначити, означений наказ, оголошення про початок моніторингу процедури закупівель, підстави для прийняття рішення про початок моніторингу опубліковані в електронній системі закупівель у відповідності до вимог статті 8 Закону № 922-VII.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-11-20-015327-а від 21.01.2026 складено та заповнено відповідно до форми, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 за № 552.

Також, вказаний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі підписаний посадовою особою органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі, відповідно до регламентів внутрішніх процесів проведення та реалізації результатів моніторингу процедур закупівель в Держаудитслужбі та належним чином оприлюднений в електронній системі закупівель з чітким дотриманням вимог пункту 5 розділу І Порядку № 552.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав.

Частиною третьою статті 8 Закону № 922 зазначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

При цьому, Закон № 922 не зобов`язує орган державного фінансового контролю оприлюднювати в електронній системі закупівель рішення про початок моніторингу, при цьому містить норму щодо оприлюднення лише повідомлення про прийняття такого рішення.

Суд критично відноситься до тверджень позивача про те, що Закон не передбачає моніторингу спрощених закупівель, оскільки пунктом 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 передбачено, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону № 922.

Отже Держаудитслужба на законних підставах здійснила моніторинг спрощеної закупівлі, керуючись вимогами Закону № 922 та Особливостей № 1178.

По суті встановлених під час моніторингу порушень колегія суддів зазначає наступне.

Предметом аналізу процедури публічної закупівлі «Костюм спеціальний зимовий у маскувальному малюнку ММ-25 (ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування)» були питання: визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимогам Закону № 922 та Особливостям № 1275 (у редакції станом на дату проведення закупівлі), розгляду пропозиції, своєчасності укладання договору(ів) про закупівлю та його оприлюднення.

Під час моніторингу процедури публічної закупівлі «Костюм спеціальний зимовий у маскувальному малюнку ММ-25 (ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування)» відповідачем було проаналізовано: оголошення про проведення спрощеної закупівлі (далі Оголошення), затверджене рішенням уповноваженої особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» від 20.11.2025 № 2011-9, реєстр отриманих пропозицій від 01.12.2025, протокол розкриття пропозицій, пропозиція ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС», повідомлення про намір укласти договір від 02.12.2025, державний контракт (договір) про закупівлю № 793/12-25-РМ від 08.12.2025 на загальну суму 171 506 400,00 грн з ПДВ (далі Договір), пояснення надані 07.01.2026 та 12.01.2026 через електронну систему закупівель.

Відповідно до пункту 2 Додатку 3 до Оголошення Замовник встановив вимогу, що для підтвердження відповідності товару технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, учасник у складі пропозиції надає, зокрема, «Документ(-и), виданий(-і) Центральним управлінням розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України (або іншим уповноваженим органом військового управління у разі, якщо розробником нормативно-технічної документації не є Міністерство оборони України) про те, що запропонований до постачання товар відповідає нормативно-технічній документації Міністерства оборони України (відповідна нормативно-технічна документація зазначена у стовпці 2 таблиці Додатку № 3 до Оголошення).

Учасник надає такий документ від кожного виробника зазначеного в Додатку № 2 до Оголошення - форма «Цінова пропозиція»».

Відповідно до інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, що зазначені в Додатку 3 до Оголошення, найменування предмету закупівлі «Костюм спеціальний зимовий у маскувальному малюнку «ММ-25», відповідність нормативно-технічній документації (НТД) - технічний опис (інв.№ 24 від 28.09.2018) (далі - Технічний опис), а також вимоги щодо пакування та маркування згідно з ТС 8105.30644-543:2025 (02).

Відповідно до вимог пункту 3.1.5 «Види предмету» Технічного опису, зазначені лише чотири види предмету із назвою кольору тканини, зокрема: вид 1 Olive green; вид 2 Coyote; вид 3 маскувальний малюнок ММ-14; вид 4 маскувальний малюнок - Varan ЗСУ.

У примітках до пункту 3.1.5 «Види предмету» цього Технічного опису, зазначено, що «Відповідність кольору визначається згідно із затвердженими зразками кольорів та колорометричних характеристик» (примітка 3), «Предмети інших кольорів та маскувальних малюнків можуть виготовлятись за вимогою замовника» (примітка 2), «Заміни кольорів дозволяються лише за погодженням з замовником» (примітка 1).

При цьому, предмет закупівлі «Костюм спеціальний зимовий у маскувальному малюнку «ММ-25»» передбачає закупівлю костюму спеціального зимового, саме за видом предмету «маскувальний малюнок «ММ- 25».

Установлено, що учасник ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» в складі пропозиції надав цінову пропозицію, в якій зазначив, що виробниками товару, а саме «Костюм спеціальний зимовий у маскувальному малюнку «ММ-25» є ТОВ «НІКА- ТЕКСТ ПЛЮС», ТОВ «МІК», ТОВ «ТЕКСТИЛЬКОНТАКТ» та ПрАТ «Астра ЛЮКС».

Для підтвердження вимоги, встановлених у пункті 2 Додатку 3 Оголошення про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі «Костюм спеціальний зимовий у маскувальному малюнку «ММ-25», учасник ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» у складі пропозиції надав «Акт щодо перевірки зразка предмету речового майна, виготовленого відповідно до нормативно-технічної документації Міністерства оборони України» № 629 від 26.11.2025 виданий Центральним управлінням розвитку матеріального забезпечення Міністерства оборони України (далі ЦУРМЗ) на звернення ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ» від 31.10.2025 № 13778 (далі Акт).

Згідно з Актом «здійснено перевірку зразка предмета речового майна «Костюм спеціальний зимовий» у маскувальному малюнку «ММ-25» Технічний опис від 28.09.2018 (інв. № 24)» та за результатами перевірки встановлено, що «зразок одиниці товару перевірено згідно обсягу перевірки та відповідає вимогам нормативно-технічної документації «Костюм спеціальний зимовий» Технічний опис від 28.09.2018 (інв. № 24) і зразку-еталону.

Також учасник ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» у складі пропозиції надав Акти перевірки зразка видані ЦУРМЗ виробникам ПрАТ «Астра Люкс» (№ 820 від 29.04.2024), ТОВ «МІК» (№ 753 від 15.04.2024) та ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» (№ 789 від 22.04.2024), згідно яких «здійснено перевірку зразка предмета речового майна «Костюм спеціальний зимовий», вид 3, Технічний опис від 28.09.2018 інв. № 24».

Однак, колегією суддів встановлено, що надані учасником ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» Акти перевірки зразка виробникам ПрАТ «Астра Люкс», ТОВ «МІК» та ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» видані у квітні 2024 року, та не містять інформації щодо перевірки зразка предмета речового майна «Костюм спеціальний зимовий» у маскувальному малюнку «ММ-25» Технічний опис від 28.09.2018 (інв. № 24)», чим не дотримано вимог пункту 2 Додатку 3 Оголошення.

ТОВ «НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС» надав Акт (виданий в квітні 2024 року) згідно яких здійснено перевірку зразка предмета речового майна, а саме ««Костюм спеціальний зимовий», вид 3», при цьому, згідно пункту 3.1.5 Технічного опису від 28.09.2018 (інв. № 24)» вид 3 це маскувальний малюнок ММ-14.

З аналізу умов оголошення вбачається, що замовником конкретно визначено технічні та якісні характеристики товару, зокрема його тип та вид, які в сукупності утворюють єдиний предмет закупівлі.

Вказані характеристики є обов`язковими та визначаються для ідентифікації товару, що підлягає постачанню та є вичерпаними і не передбачають можливості їх альтернативного тлумачення або заміни.

За таких обставин, встановлені контролюючим органом під час проведеного моніторингу порушення знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи та не спростовані позивачем.

Щодо доводів позивача стосовно протиправності спірного висновку Держаудитслужби у зобов`язальній частині та визначення способів усунення порушень, суд ураховує таке.

У постанові від 12 грудня 2024 року у справі № 380/14352/22 Верховний Суд наголосив, що у разі виявлення порушень під час публічних закупівель орган державного фінансового контролю має право зобов`язати замовника припинити зобов`язання за договором. При цьому, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним. Саме замовник обирає правомірний варіант поведінки, який повертає сторони до первісного стану та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно права органу державного фінансового контролю зобов`язати замовника припинити зобов`язання за договором займає Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2026 року у справі № 160/4596/22, від 06 березня 2025 року у справі №260/5129/22.

Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що відповідач конкретизував, які саме заходи має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

За висновками суду зобов`язальна частина висновку є пропорційною та співмірною до виявлених порушень під час спірного моніторингу.

Отже, колегія суддів приходить висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів відмовляє у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 320/6708/26 - залишити без змін.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст судового рішення виготовлено 14 вересня 2026 року.