Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №320/10443/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/10443/21 Суддя (судді) першої інстанції:

Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі за адміністративним позовом скаргу ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Ірпінської міської ради від 24.12.2020 №224-4-VIII "Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в м.Ірпінь, згідно додатку 1" в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована між земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:135:0186 та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210900000:01:170:1126.

Зобов`язано Ірпінську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована між земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:135:0186 та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210900000:01:170:1126.

11.04.2024 Ірпінська міська рада подала до Київського окружного адміністративного суду заяву про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 задоволено заяву Ірпінської міської ради про відстрочення виконання судового рішення.

Відстрочено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 в частині зобов`язання Ірпінської міської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована між земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:135:0186 та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210900000:01:170:1126, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Ірпінської міської ради про відстрочення виконання Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2022, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд розглянув вказану заяву без повідомлення позивача, тим самим позбавив її можливості надати заперечення щодо поданої заяви та права на справедливий суд.

Також позивач вказує, що станом на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду із позовом не існувало жодних заборон щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Крім того, позивач зауважила, що фактично дія воєнного стану не перешкоджає виконанню рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2022. Так, незважаючи на воєнний стан Ірпінська міська рада працює, у тому числі приймає рішення із земельних питань.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Наголосив на неможливості виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у період воєнного стану.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч.2 ст.378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд першої інстанції, посилаючись на дію воєнного стану в Україні та рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.

При цьому, відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Колегія суддів зазначає, що вказане рішення має рекомендаційний характер. Водночас, навіть врахування таких рекомендації не дозволяє суду здійснювати розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення в обхід порядку, передбаченого ч.2 ст.378 КАС України, яка містить імперативну норму про здійснення розгляду такої заяви саме у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Також апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів вжиття судом першої інстанції будь-яких заходів для повідомлення позивача про надходження заяви Ірпінської міської ради про відстрочення виконання судового рішення.

Вказані порушення судом першої інстанції норм процесуального права об`єктивно перешкодили у реалізації позивачем права на участь у розгляді заяви Ірпінської міської ради про відстрочення виконання судового рішення, подання заперечень на таку заяву.

Згідно із п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Таким чином, у даному випадку суд першої інстанції, не повідомивши позивача про розгляд вказаної заяви, допустив порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

При ухваленні нового рішення за вказаною заявою відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом статті 378 КАС України, відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Згідно із ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Встановлено, що відповідач у своїй заяві зазначає про те, що виконати рішення суду не може через введення воєнного стану на території України та внесення змін до Земельного кодексу України на період дії воєнного стану. Зокрема, під час дії воєнного стану заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі та розроблення такої документації.

Так, 07.04.2022 набрав чинності Закон України №2145-IX від 24.03.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», яким внесені зміни до Перехідних положень Земельного Кодексу України, доповнено пунктами 27 і 28, якими передбачено, що під час дії воєнного стану, зокрема забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Враховуючи вищезазначене, оскільки законодавцем були встановлені обмеження на розпорядження земельними ділянками комунальної власності та визначено особливості регулювання земельних відносин в період воєнного стану, колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача, що під час дії воєнного стану орган місцевого самоврядування не може у встановленому законом порядку на черговій сесії міської ради розглянути клопотання позивача та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Відтак, існують поважні причини, які обумовлюють неможливість виконання судового рішення через запроваджену законодавцем заборону застосовувати процедуру безоплатної передачі земельної ділянки у власність, а тому відповідно до частини третьої статті 378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення таких обставин.

Апеляційний суд враховує, що відповідачем не наведено жодних спростувань доводів позивача про те, що за місцезнаходженням відповідача не ведуться бойові дії і роботу органу місцевого самоврядування не припинено. Також не надано жодних пояснень щодо доданих позивачем до апеляційної скарги копії рішень Ірпінської міської ради із земельних питань, які прийняті під час дії воєнного стану.

Разом з цим, прийняття Ірпінською міською радою певних рішень всупереч вказаним положенням пунктів 27 і 28 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, жодним чином не скасовує заборону встановлену такими положення. Такі дії Ірпінської міської ради можуть свідчити про недотримання нею вказаних вимог Земельного кодексу України, а не про відсутність перешкод для виконання судового рішення.

Апеляційний суд наголошує на тому, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як наслідок, виконання судового рішення в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в період дії заборонної норми, викладеної у Перехідних положеннях ЗК України (підпункт 5 пункту 27), призведе до необхідності суб`єкта владних повноважень діяти всупереч вимогам Закону, що є недопустимим.

У свою чергу, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 29.01.2025 у справі № 320/8323/21.

Щодо висновків Верховного Суду, на які посилається позивач, що викладені у постанові від 27.07.2023 у справі № 392/856/22, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції вказав про те, що тлумачення підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили. У свою чергу, колегія суддів наголошує на тому, що ці висновки стосуються оцінки дій державного виконавця на стадії примусового виконання судового рішення, яке набрало законної сили. У свою чергу питання, яке вирішено судом першої інстанції та є предметом апеляційного оскарження, стосується відстрочення виконання такого судового рішення з підстав, встановлених законом.

Крім того, у згаданій вище постанові від 29.01.2025 у справі № 320/8323/21 Верховний Суд також вказував про те, що процесуальним законом не допускається ухвалення судом рішення про зобов`язання вчинити відповідача завідомо неправомірні дії, які суперечитимуть вимогам норм законодавства, чинних станом на момент ухвалення судового рішення. Зокрема, резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

У даній справі рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 ухвалене до набрання чинності забороною, що передбачена підпунктом 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України. Водночас, після ухвалення цього рішення та станом на час набранням ним законної сили законодавцем вже було уведено в дію відповідну заборону, яка об`єктивно унеможливила реалізацію судового рішення під час дії воєнного стану в Україні.

Таким чином, встановлені обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в частині надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, а тому відповідно до КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.

Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 про відстрочення виконання судового рішення скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким заяву Ірпінської міської ради про відстрочення виконання судового рішення задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 в частині зобов`язання Ірпінської міської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована між земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:135:0186 та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210900000:01:170:1126, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова