Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №420/36934/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36934/25

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,

повний текст судового рішення

складено 16.02.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та на додаткове рішення від 20 березня 2026 року у справі № 420/36934/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 04.09.2025 за № 13244483/33218048, від 09.09.2025 за № 13256206/33218048 та від 09.09.2025 за № 13256207/33218048;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.07.2025 за № 3, від 01.08.2025 за № 1 та від 12.08.2025 за № 2, датою їх подання на реєстрацію.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 було задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ». Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13244483/33218048 від 04.09.2025, № 13256206/33218048 від 09.09.2025 та № 13256207/33218048 від 09.09.2025 про відмову у реєстрації податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» № 3 від 17.07.2025, № 1 від 01.08.2025 та № 2 від 12.08.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 7 267, 20 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року суд задовольнив частково заяву представника позивача. Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Головного управління ДПС в Одеській області подав апеляційну скаргу.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області вмотивована правомірністю спірних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На переконання апелянта, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є повністю обґрунтованими, оскільки надані позивачем документи є недостатніми для підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних.

Так, апелянт вказав, що контролюючим органом було складено та направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Під час моніторингу наданих платником документів контролюючий орган дійшов висновку, що окремі з них складені з порушенням чинного законодавства.

Зокрема, за твердженням відповідача, у доданих ТОВ «СПЕЦБУДМОНТАЖ - ЮГ» документах до повідомлень про подання додаткових пояснень відсутні документи складського обліку, а до податкових накладних не надано всього обсягу документів, які б засвідчували повноту та весь ланцюг здійснення господарських операцій з виконання будівельних, оздоблювальних та інших робіт на будівельному об`єкті. Апелянт наголошує на відсутності таких документів: декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці; оборотно-сальдових відомостей по рахунках з обліку основних засобів і матеріальних активів; договорів на право власності або оренди майна (споруд, приміщень для здійснення господарської діяльності, устаткування тощо); документів на виконання робіт, а саме: дозволу Держпраці, договорів оренди або співпраці з власниками будівельного устаткування, будівельних машин, кранів та іншої спеціальної техніки, підсумкової відомості ресурсів (трудові витрати, будівельні машини і механізми, будівельні матеріали, вироби і комплекти) до локального кошторису, актів приймання виконаних будівельних робіт та розрахунку загальновиробничих витрат до них.

З огляду на це, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у позивача основних засобів (машин, обладнання, устаткування), які використовуються у будівництві, виробничих потужностей для їх зберігання та обслуговування, складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів, а також об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням чи через які проводиться господарська діяльність.

З урахуванням викладеного, апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» зазначив, що позивач надав вичерпний перелік документів, зокрема договори, акти виконаних робіт, кошторисну документацію, підтвердження оренди приміщень та ліцензії. Крім того, у відзиві наголошено, що податковий орган не конкретизував, які саме документи є необхідними, чим створив стан правової невизначеності для платника податків. Також наявні факти реєстрації інших податкових накладних за цим же договором на підставі аналогічних документів, що свідчить про непослідовність рішень ДПС. При цьому відсутність окремих документів не може бути підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо інші дані підтверджують її реальність, а позиція ДПС суперечить принципам верховенства права та правової визначеності. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Поряд з цим, представник Головного управління ДПС в Одеській області просить суд скасувати додаткове рішення суду першої інстанції. На обґрунтування цих вимог апелянт зазначає, що на підтвердження витрат на надання правничої допомоги позивачем не було надано детального опису виконаних робіт (наданих послуг) та витраченого адвокатом часу. Відповідач наголошує, що в матеріалах справи має міститися належне обґрунтування та докази співмірності розміру витрат на правову допомогу, чого представником позивача дотримано не було, а отже, відповідні витрати є недоведеними та непідтвердженими. Крім того, Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що ця справа є нескладною та не потребувала значних часових затрат чи великого обсягу юридичної і технічної роботи. З огляду на це апелянт зазначає, що співмірним та справедливим розміром компенсації витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» на правничу допомогу є сума в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2025 рік. Тому просить суд скасувати додаткове рішення та прийняти нову постанову, якою зменшити позивачу розмір витрат на правничу допомогу до 3 028, 00 грн.

Позивачем надано відзив на вказану апеляційну скаргу, у якому представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» зазначив, що з урахуванням складності справи, кількості позовних вимог, обсягу опрацьованого адвокатом матеріалу, а також здійснення заходів із підготовки та подання позовної заяви й безпосередньої участі представника в судовому процесі, заявлена сума судових витрат є повністю обґрунтованою та співмірною. За переконанням позивача, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та не можуть слугувати підставою для скасування або зміни додаткового рішення суду першої інстанції від 20.03.2026 щодо зменшення розміру стягнутих витрат на правничу допомогу.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» (далі також – підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом – 33218048.

При здійсненні господарської діяльності, між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» (як підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ОДЕСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (як замовником) (далі – сторони) було укладено Договір підряду з будівництва: Влаштування тимчасового покриття майданчика на причалі № 3 з ПАГ-14, який розташований в Одеській області, Одеський район, село Визирка, вулиця Берегова, 11, морський торгівельний порт «Южний» № 01/07/25 від 01.07.2025 (далі – Договір), за п.1.1 якого підрядник зобов`язується власними силами виконати будівельно-монтажні роботи з влаштування тимчасового покриття майданчика з 170 плит ПАГ-14 площею 2040 м2 на причалі № 3, згідно затвердженої схеми, який розташований в Одеській області, Одеський район, село Визирка, вулиця Берегова 11 морський торгівельний порт «Южний»», що включає в себе: улаштування тимчасового покриття майданчика з ПАГ-14 по відсіву (р-80мм); улаштування тимчасових залізобетонних пандусів заїзду 30 м2 та гаутелі продовж закінчення плит з бетону В-20/25 марки М-300, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані підрядником будівельно-монтажні роботи у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.2.1 Договору загальна сума Договору складає 5 636 722,34 грн., в тому числі ПДВ 939 453,72 грн. Загальна договірна ціна за будівельно-монтажні роботи визначається на основі договірної ціни, яка встановлена у відповідних додатках та додаткових угодах до даного Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору. Договірна ціна за цим Договором є твердою.

Відповідно до п. 2.2 Договору вартість конкретних будівельно-монтажних робіт встановлюється сторонами у відповідних додатках та додаткових угодах до цього Договору, що визначають обсяг, характер та зміст таких робіт.

За п. 2.6 Договору замовник здійснює розрахунок за будівельно-монтажні роботи за цим Договором наступним чином:

1) здійснюється передоплата у розмірі 60 % від вартості Договору протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору;

2) здійснюється другий авансовий платіж у розмірі 25 % від вартості Договору через 7 днів після першого аванса;

3) остаточна оплата здійснюється у розмірі 15 % від вартості Договору протягом 3 банківських днів з моменту повного завершення виконання всіх видів робіт за Договором та підписання сторонами акта виконаних робіт за формою КБ-2 та довідки за формою КБ-3.

На підтвердження виконання вимог вищевказаного Договору, а саме оплати наданих послуг будівельно-монтажних робіт з влаштування тимчасового покриття майданчика, до суду надано платіжну інструкцію № 1784 від 17.07.2025 на суму 1 265 000,00 грн., платіжну інструкцію № 1839 від 01.08.2025 на суму 1 485 000,00 грн., платіжну інструкцію № 1900 від 12.08.2025 на суму 346 722,34 грн.

За фактом першої події, а саме отримання оплати за надані послуги, позивач виписав та подав на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових наступні податкові накладні:

№ 3 від 17.07.2025 на суму 1 265 000,00 грн. з ПДВ;

№ 1 від 01.08.2025 на суму 1 485 000,00 грн. з ПДВ;

№ 2 від 12.08.2025 на суму 346 722,34 грн. з ПДВ.

Вищезазначені податкові накладні згідно з квитанціями були доставлені до Державної податкової служби України, але їх реєстрацію було зупинено з посиланням на положення п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. У квитанціях зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 43.29, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Було запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З огляду на зазначене, підприємством засобами електронного сервісу М.E.DOC було направлено до Головного управління ДПС в Одеській області:

повідомлення № 1 від 23.08.2025 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме відносно ПН № 3 від 17.07.2025;

повідомлення № 1 від 28.08.2025 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме відносно ПН № 1 від 01.08.2025 та № 2 від 12.08.2025.

До вищезазначених повідомлень була додана документація на підтвердження здійснення спірних господарських операцій, а також письмові пояснення, в яких зазначалось, що для здійснення основного виду господарської діяльності (КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель) підприємство орендує приміщення, на підтвердження чого надано відповідні договори, а також отримує послуги по закритому зберіганню свого майна у ДП МО УКРАЇНИ «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД»; також підприємство має достатню кількість трудового ресурсу, який забезпечує виконання взятих підприємством зобов`язань з будівельно-монтажних робіт, на підтвердження чого надано штатний розклад.

Водночас, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були винесені повідомлення № 13221983/33218048 від 28.08.2025, № 13235329/33218048 від 02.09.2025 та № 13235330/33218048 від 02.09.2025 відносно спірних ПН про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У повідомленні було вказано, що у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, запропоновано надати такі копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у спірній податковій накладній, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

Враховуючи вищезазначене, підприємством повторно засобами електронного сервісу М.E.DOC було направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення № 1 від 03.09.2025 (відносно ПН № 3 від 17.07.2025) та № 1 від 08.09.2025 (відносно ПН № 1 від 01.08.2025 та ПН № 2 від 12.08.2025) про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. До вказаних повідомлень були повторно долучені письмові пояснення, з якими було надано первинну документацію на підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних, які вже надавались до попередніх повідомлень № 1 від 23.08.2025 та № 1 від 28.08.2025.

Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13244483/33218048 від 04.09.2025, № 13256206/33218048 від 09.09.2025 та № 13256207/33218048 від 09.09.2025 позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаних ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

У додатковій інформації до рішення № 13244483/33218048 від 04.09.2025 зазначено, що відсутня технічна документація щодо виготовлення продукції та документи складського обліку.

У додатковій інформації до рішень № 13256206/33218048 від 09.09.2025 та № 13256207/33218048 від 09.09.2025 зазначено, що відсутні документи складського обліку.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями, позивач звертався із скаргами до ДПС України, водночас, скарги були залишені без задоволення, а рішення – без змін.

Вважаючи вищевказані рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач повною мірою виконав свій обов`язок щодо надання податковому органу всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту здійснення господарських операцій із контрагентом, за якими було складено податкові накладні. Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарських операцій, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала правових підстав для відмови позивачу в їх реєстрації.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з такого.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. першого п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок 1246).

За змістом п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

За змістом п. 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Положеннями п. 17 Порядку № 1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу). Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За змістом п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Положеннями п. 9 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п. 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

Колегія суддів зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Тобто, рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до отриманих позивачем повідомлення № 13221983/33218048 від 28.08.2025, № 13235329/33218048 від 02.09.2025 та № 13235330/33218048 від 02.09.2025 реєстрація податкових накладних зупинена у зв`язку з відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком № 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, у пункті 1 якого зазначено: «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку».

Так, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган вказав на те, що обсяг постачання товару/послуги, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

При цьому колегія суддів зауважує, що квитанція не містить розрахунків щодо обсягів постачання товарів/послуг, обсяг яких перевищує величину придбання такого товару/послуги, що саме і стало підставою для зупинення спірних податкових накладних. Відповідачами не надано належних доказів, на підставі яких можливо було б визначити наявність обставин, що зумовили зупинення реєстрації податкової накладної, у тому числі, на підтвердження перевищення обсягу постачання відповідного товару/послуги, величині залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, у зв`язку з чим суд констатує, що у порушення встановленого статтею 77 КАС України обов`язку відповідачами не доведено правомірність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Також колегія зазначає, що відповідач у зазначеній вище квитанції пропонує надати додаткові документи, перелік яких фактично дублює положення п. 5 Порядку № 520, не конкретизувавши, які саме документи необхідно надати платнику податків.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 16.04.2026 у справі № 440/12686/24.

Таким чином, для контролюючого органу створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Крім того, у постанові від 29.01.2026 у справі № 160/29956/24 Верховний Суд зазначив, що пропозиція «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми пп. 3 п. 11 Порядку № 1165. Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що позивач, реагуючи на отриману квитанцію, подав до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів щодо податкової накладної, складеної за операцією з контрагентом. Разом з повідомленням позивачем також направлено до контролюючого органу додатки у вигляді довільного формату. Подання таких пояснень і документів свідчить про реалізацію позивачем права, передбаченого Порядком № 520, та про вчинення ним дій, спрямованих на усунення сумнівів контролюючого органу.

Так само позивач, добросовісно, реагуючи на повідомлення контролюючого органу про необхідність надання додаткових документів подав повідомлення, до якого долучив додаткові пояснення та документи на підтвердження обставин, які були підставою для реєстрації податкових накладних.

Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення № 13244483/33218048 від 04.09.2025, № 13256206/33218048 від 09.09.2025 та № 13256207/33218048 від 09.09.2025 про відмову у реєстрації податкових накладних.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийняті на підставі ненадання / часткового наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових - накладних, платником податку.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено про відсутність документів складського обліку, а також технічної документація щодо виготовлення продукції.

Колегія суддів зауважує, що контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, які були фактично подані платником податку.

У цьому випадку, відповідачем обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено таких у рішенні про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, як і не зазначено у спірному рішенні підстави неврахування документів, наданих позивачем разом з поясненнями.

Колегія суддів критично ставиться до вищевказаних посилань податкового органу у спірних рішеннях про ненадання позивачем технічної документації щодо виготовлення продукції та документів складського обліку, оскільки згідно з приписами Договору підряду з будівництва «Влаштування тимчасового покриття майданчика на причалі № 3 з ПАГ-14, який розташований в Одеській області, Одеський район, село Визирка, вулиця Берегова, 11, морський торговельний порт "Южний"» № 01/07/25 від 01.07.2025 вищезгадана документація не є первинною в межах спірних правовідносин.

Разом з тим, ураховуючи приписи вищевказаного Договору № 01/07/25 від 01.07.2025, первинною документацією, що підтверджує господарські операції, на підставі яких були складені та подані на реєстрацію податкові накладні № 3 від 17.07.2025, № 1 від 01.08.2025 та № 2 від 12.08.2025, є платіжні інструкції № 1784 від 17.07.2025, № 1839 від 01.08.2025 та № 1900 від 12.08.2025, які підтверджують факт оплати наданих підрядником послуг.

Крім того, вищезгадані платіжні інструкції були надані підприємством до контролюючого органу, що останнім під час розгляду справи не заперечувалося.

Також суд зауважує, що відстеження ланцюгу постачання та надання змістовної оцінки господарських операцій може бути проведено лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Посилання апелянта на відсутність у позивача основних засобів (машин, обладнання, устаткування), які використовуються у будівництві, виробничих потужностей для їх зберігання та обслуговування, складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів, а також об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням чи через які проводиться господарська діяльність, колегія суддів вважає помилковими.

Так, як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз усіх господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення і відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу копій усіх необхідних документів, та додаткових пояснень на запит контролюючого органу, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкових накладних, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення про відмову реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апелянта про те, суд зобов`язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, фактично бере на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів щодо прийняття рішення про реєстрацію або у відмові у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За змістом п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Положеннями п. 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Із вищезазначеного вбачається, що реєстрація податкових накладних належить до компетенції контролюючого органу. Водночас, нормами Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Тобто, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» підлягає задоволенню.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою та третьою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

· на професійну правничу допомогу;

· сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

· пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

· пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

· пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина перша статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Так, колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши надані докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про вирішення питання розподілу судових витрат з огляду на її обґрунтованість в частині послуг, які підтверджуються документально, виходячи з принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката обсягу фактично наданим послугам.

Варто зазначити, що апелянт, заявляючи про те, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є завищеним, не надав жодного доказу у підтвердження вказаної позиції та належним чином її не обґрунтував.

Колегія суддів вважає розмір витрат на правову допомогу, заявлений позивачем у розмірі 10 000,00 грн., не є співмірним, оскільки дана адміністративна справи є типовою справою незначної складності та розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, про що вірно вказано судом першої інстанції.

Враховуючи те, що судом першої інстанції правомірно вказано про завищення витрат на правову допомогу та їх неспівмірність, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про вирішення питання розподілу судових витрат з огляду на її обґрунтованість в частині послуг, які підтверджуються документально, виходячи з принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката обсягу фактично наданим послугам.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Отже, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлені судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та на додаткове рішення від 20 березня 2026 року у справі № 420/36934/25 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та додаткове рішення від 20 березня 2026 року у справі № 420/36934/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДМОНТАЖ-ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко