Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №370/2267/26 — Макарівський районний суд Київської області

Суд: Макарівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №370/2267/26

Суддя: Сініцина О. С.

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел/факс (04578) 5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. Справа № 370/2267/26

Провадження № 1-кп/370/86/26

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12026111210000125

від 29 травня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Колонщина Макарівського району Київської області, громадянки України, не одруженої, яка не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України

у с т а н о в и в:

У світлу пору доби 29 травня 2026 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 та її співмешканець ОСОБА_6 розпивали спиртні напої у кімнаті будинку за місцем їх мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час розпивання спиртних напоїв, між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 раптово виник конфлікт, спровокований діями ОСОБА_6 , у результаті якого у ОСОБА_4 виник умисел на нанесення особі, з якою вона перебуває у близьких відносинах, тяжких тілесних ушкоджень на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

Одразу реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 29.05.2026 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість спричинення тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, взяла із тумби, яка стояла біля ліжка, кухонний ніж у праву руку та нанесла ОСОБА_6 один удар в ділянку стегна лівої ноги, чим спричинила йому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани на межі тазу і стегна зліва з ушкодженням загальної клубової вени, яка супроводжувалася масивною зовнішньою кровотечою, від чого настала його смерть.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала повністю, підтвердила обставини, вчиненого нею кримінального правопорушення та повідомила суду, що 29 травня 2026 року разом з її співмешканцем ОСОБА_6 у помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , розпивали спиртні напої. Між нею та ОСОБА_6 виникла сварка, під час якої він її вдарив по обличчю, тож вона взяла кухонний ніж, який лежав на тумбочці біля ліжка та вдарила ним ОСОБА_6 у стегно. Коли побачила, що почалася кровотеча намагалася зупинити кровотечу та почала викликати швидку допомогу, оскільки з першого разу їй не відповіли, вона здійснила дзвінок повторно. Коли приїхала швидка допомога ОСОБА_6 вже був мертвий. У скоєному щиро розкаюється, шкодує у вчиненому, просила пробачення у потерпілої та готова понести покарання.

Під час судового розгляду, суд дослідив, у порядку статті 358 Кримінального процесуального кодексу України, у судовому засіданні, письмові матеріали, долучені стороною обвинувачення, протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, у яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин цього кримінального провадження, з яких встановлено таке.

Так, зокрема, згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 30 травня 2026 року № 85, смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті – колото-різана рана на межі тазу і стегна зліва. До смерті призвела крововтрата з ушкодженої клубової вени, ушкодження завдано гострим предметом.

З висновка експерта № 85 (експертиза розпочата 30.05.2026 та закінчена 11.07.2026) вбачається, що смерть ОСОБА_6 настала від колото-різаної рани лівої нижньої кінцівки в ділянці стегна з ушкодженням загальної клубової вени, що супроводжувалася масивною крововтратою з явищами шоку. Рана виникла від дії гострого предмета, яким міг бути клинок ножа. Колото-різана рана з ушкодженням великої кровоносної судини нижньої кінцівки має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. У крові трупа ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,75%, що за життя може відповідати сильному ступеню алкогольного сп`яніння.

Крім того, на підставі постанови про проведення освідування особи на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», був проведений огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 , за результатами тесту № 953 від 29.05.2026 виявлений вміст алкоголю 1,52%.

Згідно з висновком експерта від 30.05.2026 № 4 у ОСОБА_4 виявлені множинні синці на обличчі в ділянці лівої вилиці, а також на внутрішній поверхні середньої третини лівого плеча і внутрішньої поверхні верхньої третини правого плеча. Ушкодження відносять до категорії легких тілесних ушкоджень, завдані тупими травмуючими предметами внаслідок їх неодноразової дії. Синець в ділянці лівої вилиці міг утворитися 29 травня 2026 року.

Відповідно до висновку за результатами судово-психіатричної експертизи від № 143 ОСОБА_4 у період вчинення інкримінованих їй дій на психічні захворювання не страждала, під час скоєння інкримінованих їй дій могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено, за своїм психічним станом на цей час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

За таких обставин, ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обсяг доказів наданих стороною обвинувачення у своїй сукупності доводять вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального злочину, визначеного частиною другої статті 121 Кримінального кодексу України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.

Прокурор у судовому засіданні підтримала обвинувачення відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального злочину та просила призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.

Обвинувачена та захисник просили врахувати її молодий вік, активне сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні двох малолітніх дітей, а також те, що ОСОБА_4 шкодує у вчиненому нею кримінального правопорушенні, що призвело до смерті потерпілого, водночас вона не бажала смерті ОСОБА_6 , після скоєння злочину намагалась зупинити кровотечу та викликала швидку допомогу, а тому просили призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до

статті 65 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно із статтею 50 Кримінального кодексу України, суд враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_4 , її молодий вік, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем реєстрації та місцем постійного проживання характеризується негативно, офіційно не працевлаштована.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає як пом`якшуючі покарання обставини обвинуваченому – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою перебуває у сімейних (близьких) відносинах.

Згідно із частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілому карається позбавленням волі на строк від семи до восьми років.

З огляду на викладене, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального злочину, згідно із статтею 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, ураховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне призначити покарання у мінімальній межі зазначеної санкції статті у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі, оскільки призначення ОСОБА_4 більш суворого покарання, у частині строку покарання буде явно несправедливим через суворість, з огляду на обставини вчинення нею кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, її відношення до вчиненого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – залишити тримання під вартою.

Вирішуючи питання про зарахування до строку відбування покарання обвинуваченій терміну попереднього ув`язнення суд вирішує на підставі частини п`ятої статті 72 КК України.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна (частина четверта статті 174 Кримінального процесуального кодексу України.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати – відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 174, 368, 371, 373, 374, 376, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Визнати винною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального злочину за частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк перебування її під вартою з 29 травня 2026 року, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений слідчим суддею Макарівського районного суду Київської області ухвалою від 01 червня 2026 року.

Речові докази у справі:

- змиви з рук тіла ОСОБА_6 , кофту чорного кольору та футболку в горизонтальну полосу червоного та чорного кольору зі слідами РБК, ніж жовтого кольору зі слідами РБК розмірами 19 см, довжина клинка 9 см, ширина 2 см, товщина леза 1 мм, ніж рожевого кольору розмірами 19 см, довжина клинка 9 см, ширина 2 см, товщина леза 1 мм, змив з підлоги РБК поруч з трупом, штани синього кольору зі слідами РБК, кофту сірого кольору зі слідами РБК – знищити;

- відеофайл формату «МР4» «eхport-sqoui», який знаходився на диску, поміщений до паперового конверту з пояснювальними записами та підписами – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після завершення строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку – після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua