Суд: Макарівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №370/1932/26
Суддя: Білоцька Л. В.
Макарівський районний суд Київської області
вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08000, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2026 року Справа № 370/1932/26
Суддя Макарівського районного суду Київської області Білоцька Л.В., розглянувши матеріали які надійшли від БПП в с. Чайки УПП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691860 від 13.06.2026, цього ж дня о 11 год. 00 хв., за адресою Київська область, Бучанський район, а/д М-06, 56 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi 100, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest 7510, 0371, що зафіксовано на бк VB400 470339,470306, що підтверджується тестом 838 від 13.06.2026, результат огляду 0,24 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 пояснив, що не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Вказав на те, що працівники поліції зупинили його без підстав та запропонували пройти освідування на місці зупинки за допомогою алкотестеру, на що він погодився. Після чого йому надали трубку для тестового продуву, після першого продуву трубку працівник поліції не змінив, а вказав продувати вдруге, після чого алкотестер показав результат який не відповідав дійсності. Крім того, вказав на те, що йому не було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння там.
Відповідно до п. 7 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року: «Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові». В інструкції йдеться про показник 0,2 проміле алкоголю в крові, а приладом Драгер досліджується рівень алкоголю у повітрі, що видихається. Жодного посилання в законодавстві України на допустиму чи не допустиму норму алкоголю у повітрі, що видихається немає. Немає такого посилання, навіть, у прийнятому законопроекті про криміналізацію цього правопорушення.
Віденська конвенція про дорожній рух, яка була ратифікована ще президією ВР УРСР у далекому 1968 році, точніше у Європейській угоді від 01.05.1971 року, якою була доповнена ця Віденська конвенція. Даною Європейською угодою було доповнено Віденську конвенцію, а саме ст. 8 Конвенції, яка має назву «Водії», було доповнено пунктом шість, який звучить у перекладі на українську так: «У національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом.
Так, відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові.
Тобто мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп`яніння згідно норм міжнародного права повинна становити згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і видихаємому повітрі 0,5 проміле.
Згідно результатів Драгер, то у ОСОБА_1 виявлено 0.24 проміле алкоголю в видихаємому повітрі, не в крові. З них 0,2 — мінімально допустимі (малозначність правопорушення), 0,05 — похибка та 0,05 — наявність в ротовій порожнині лікарського препарату у концентрації 80% спирту, адже 20 хвилинний інтервал не був дотриманий поліцантами після вживання їжі/напоїв чим порушено процедуру освідування.
ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, вину у вчиненому правопорушенні не визнає.
ОСОБА_1 на запитання суду пояснив, що він алкогольні напої в той день не вживав, не погодився із результатом огляду на стан сп`яніння на місці, проте йому не було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння там.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також згідно ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним з доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі якого у визначеному законом порядку орган (посадова особа), яка розглядає справу, встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України, суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння визначено статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Частинами 2-5 статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
До матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП було поміж іншим долучено диск з відеозаписом з бодікамери працівників поліції.
ОСОБА_1 стверджує, що висловив незгоду із результатами огляду за допомогою спеціального приладу, однак йому не запропонували пройти такий у медичному закладі. Крім того, підстав для його зупинки не було, проте його було безпідставно зупинено працівниками поліції.
Протилежного на відеозапису не зафільмовано.
Тобто, у порушення норми ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння його огляд мав би проводитися виключно у медичному закладі і лише відповідний висновок лікаря-нарколога був би належним та допустимим доказом перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.
Однак у матеріалах справи хоч і присутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, але на відеозаписі йому не пропонували та його не вручали що опосередковано підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 такий огляд не пропонувався і це узгоджується із його поясненнями, наданими при розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
А згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналізуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що огляд особи на стан сп`яніння був проведений з порушенням ст. 266 КУпАП, що свідчить про недоведеність об`єктивної сторони правопорушення.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, встановлені під час розгляду справи обставини, а також те, що згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю у діях особи складу даного правопорушення.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у разі закриття провадження у справі не стягується.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 221, 283, 284 КУпАП, суддя –
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутністю у його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП -на підставі п.1 ст.247КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду Апеляційним судом.
Суддя Л.В. Білоцька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua