Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №369/6728/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6728/26

Провадження № 2/369/11469/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14.09.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИЛА:

У квітні 2026 року ТОВ «ФК Єврокредит» звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою та свої вимоги мотивує тим, що 29.10.2019 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №198-011-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до умов якого йому надано кредит в сумі 75759,35 грн.. Свої зобов`язання АТ «Мегабанк» виконало.

03.09.2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг», а в подальшому і ТОВ «ФК «Єврокредит» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, згідно умов якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором. Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов`язань із своєчасного їх повернення відповідач не виконав.

Станом на дату звернення до суду виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 90577,26 грн., з яких: 37644,77 грн. заборгованість за тілом кредиту, 9976,99 грн. – відсотки, 42955,50 грн. – комісія. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 90577,26 грн., понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн., а також витрати на правничу допомогу в сумі 11200,00 грн.

Ухвалою судді від 14.04.2026 у справі відкрито позовне та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на подання відзиву та заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ухвалу суду отримав 27.04.2026 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою, однак заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не направив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Під час судового розгляду судом встановлено, що 29.10.2019 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №198-011-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до умов якого йому останньому надано кредит в сумі 75759,35 грн. зі сплатою відсотків – 15 % річних, 2,7 % - комісія. Договір підписаний ОСОБА_1 .

Сторонами договору також узгоджено графік платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахування вартості супутніх послуг.

Факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджено наявною у матеріалах справи випискою по особовому рахунку.

Таким чином, Акціонерне товариство «Мегабанк» свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі виконало, натомість відповідач кредитні кошти АТ «Мегабанк» не повернув.

03 вересня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ « ФК «Мустанг Фінанс» укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, АТ «Мегабанк» відступило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить АТ «Мегабанк», а ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача.

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладений договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступило ТОВ «ФК Єврокредит» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 01.12.2025 характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами ТОВ «ФК Єврокредит» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 90577,26 грн., з яких: 37644,77 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 9976,99 грн. -відсотки, 42955,50 грн. – комісія.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.

За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості станом на 03.09.2024 року розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 90577,26 грн, та складається з: заборгованості за основним боргом – 37644,77 грн, 9976,99 грн. – заборгованості за відсотками, 42 955,50 грн. - комісія.

Наданий позивачем розрахунок відповідачем не оспорюється.

При цьому, щодо заборгованості за комісією суд зазначає.

Кредитним договором № 198-011-850-2-19-Г від 29.10.2019 передбачена сплата позичальником комісії за надання кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Отже, законом передбачено право банку чи іншої фінансової установи кредитодавця, встановлювати в договорі і вимагати сплати від позичальника комісій за додаткові та супутні послуги, пов`язані, зокрема, з наданням кредиту.

Однак в договорі не зазначено про надання позичальнику будь-яких додаткових чи супутніх послуг, пов`язаних з наданням кредиту. Не вбачається надання таких послуг і з інших матеріалів справи.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку кредитодавця надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Тобто надання кредитних коштів позичальнику є виконанням кредитодавцем зобов`язання, яке він взяв на себе, уклавши кредитний договір, і яке і складає зміст договору кредиту.

Таким чином, умова про встановлення комісії за сам факт надання кредиту в силу ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною, а позовна вимога про стягнення комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленої в постанові від 09.12.2019 по справі № 524/5152/15-ц: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику».

ВП ВС у постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 зазначив, що банк неповноважний стягувати з позичальника плату за дії, які не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам самого банку.

Також, колегія суддів ВП ВС у постановах від 13.07.2022 у справі №363/1834/17, 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зауважила, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

З огляду на зазначене, вимоги Позивача про стягнення заборгованості з комісії в сумі 42 955,50 грн, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитними договорами вбачається, що відповідач не погасив узятий ним кредит, не сплатив відсотки, а тому відповідно до зазначених вище норм цивільного законодавства заборгованість в сумі 47 621,76 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК Єврокредит».

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При зверненні з позовом у позовній заяві позивачем було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11200 грн.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 01 липня 2025 року ТОВ «ФК Єврокредит» уклало договір про надання правової допомоги №1/07 з адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» та за п. 3.1. вказаного договору сторони погодили, що оплата за надані послуги складається з гонорару, який сплачується клієнтом об`єднанню за надання послуг по стягненню заборгованості з боржників та гонорару за фактичне стягнення заборгованості.

Згідно акту прийому-передачі послуг з правничої допомоги №12090824 від 05.01.2026 загальна вартість наданої правової допомоги склала 11200 грн. 00 коп. та включає: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заява про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 складання позовної заяви, проведення юридичного та фінансового аналізу боржника.

Заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу, відповідачем не подана.

При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що такі витрати підтверджені належними доказами та клопотання про їх зменшення не подано іншою стороною. Тому відсутні передбачені ст.137 ЦПК України підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позову на 52,58 % з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 888 грн. 50 коп. відповідно до розміру задоволених вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи подання позивачем позову в електронному вигляді з використання підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 399,78 грн відповідно до розміру задоволених вимог.

На підставі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265, 273 ЦПК України

УХВАЛИЛА:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №198-011-850-2-19-Г від 29.10.2019 в розмірі 47 621 (сорок сім тисяч шістсот двадцять одна) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» 1 399 (одну тисячу триста дев`яносто дев`ять) гривень 78 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» 5 888 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 50 копійок, витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження м.Дніпро,пров.Ушинського,1,оф.105. ЄДРПОУ 40932411.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Тетяна ДУБАС