Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №160/31788/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31788/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 (суддя Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/31788/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загіну Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець), КНП "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради" про визнання протиправними дій, скасування наказу та постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13.04.2026 року надійшла заява представника ОСОБА_1 – Піскарьова Артема Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 160/31788/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець), НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець), третя особа - КНП "Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради", про визнання протиправними дій, скасування наказу та постанови, зобов`язання вчинити певні дії, в якій заявник просить стягнути пропорційно задоволених вимог з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець), НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (ВЧ НОМЕР_2 ), КНП “Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради”, Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу понесені у справі у розмірі 36 500, 00 гривень.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 відмовлено в розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу у справі.

ОСОБА_1 просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким стягнути заявлену суму судових витрат.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 та 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини першої та другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі — Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Судом встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу було надано за договором про надання правничої (правової) допомоги № 51/25ЮК від 15.09.2025 року, укладеним між ОСОБА_1 (замовник) та Піскарьовим Артемом Олександровичем (адвокат).

Предметом договору є: надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

За правову допомогу, передбачену у п.1.2 договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеному додатком №1 до цього договору (п.3.1 договору).

До вказаного договору складено акт № 1 від 07.04.2026 року, за яким загальна вартість послуг становить 36500,00 грн. У переліку видів юридичних послуг міститься 22 позиції, зокрема: 14 “складання адвокатського запиту”, заява про прискорення розгляду справи, складення уточненої адміністративної позовної заяви, складання відповіді на відзив.

Колегія суддів вважає, що виходячи зі змісту статті 134 КАС України, питання про відшкодування витрат на правничу допомогу та питання про підтвердження повноважень представника в процесі є самостійними і не тотожними. Відшкодування витрат пов`язане з підтвердженням факту надання правової допомоги та її вартості, а не з підтвердженням повноважень на представництво у судовому засіданні. Факт надання правової допомоги підтверджується договором, актом виконаних робіт та детальним описом послуг, які адвокат надав у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Законодавець у наведеній нормі прямо і недвозначно закріпив, що до судових витрат на правничу допомогу належить не лише безпосереднє представництво у судовому засіданні, а й будь-яка інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Зокрема, пряму вказівку містить словосполучення «іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо» — що охоплює вивчення матеріалів, аналіз доказів, надання консультацій, складання процесуальних документів тощо.

Аналогічну позицію займає Верховний Суд. У додатковій постанові від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20 КАС ВС підтвердив, що до правничої допомоги відносяться консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, необхідних для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 також передбачено, що правова допомога є багатоаспектною і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, здійснення представництва тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи.

Таким чином, послуги, зазначені в акті виконаних робіт № 1 від 07.04.2026 року входять до складу судових витрат на правничу допомогу. Те, що ці послуги пов`язані з підготовкою позовної заяви та іншими процесуальними документами, не є підставою для відмови у їх відшкодуванні.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про стягнення судових витрат з підстави відсутності ордера.

Визначаючись щодо розміру витрат на правничу допомогу, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу лише за клопотанням іншої сторони. Частина сьома цієї ж статті покладає обов`язок доведення неспівмірності витрат на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Колегія суддів враховує, що розгляд справи проводився у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про відсутність судових засідань. Водночас відсутність судових засідань не усуває необхідності підготовки позовної заяви, аналізу доказів, підготовки відповіді на відзив, які відображено в акті виконаних робіт.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції зазначає, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем у суді першої інстанції у розмірі 36500,00 грн, є завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказана сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем в розмірі 36500,00 грн, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням співмірності та пропорційності витраченого часу, складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, зміст позовної заяви, значення справи для сторони, колегія суддів вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну допомогу у розмірі 36500,00 грн не є співмірною зі складністю спору та предметом доказування у справі, отже підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн., що є співмірним зі складністю справи та відповідає принципу справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 в адміністративній справі №160/31788/25 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким:

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко