Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №520/11158/19 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 р.Справа № 520/11158/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/11158/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) в межах справи № 520/11158/19 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням Рішень Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та від 05.07.2021 року з врахуванням змін внесених Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року в адміністративній справі № 520/11158/19;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у десятиденний строк до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішень Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та від 05.07.2021 з врахуванням змін внесених Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року в адміністративній справі № 520/11158/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом тридцяти днів з дня отримання даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, 05 липня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року по справі № 520/11158/19.

19.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач) про виконання судового рішення по справі № 520/11158/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, 05 липня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі № 520/11158/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне дослідження обставин справи, просить:

- скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 року;

- відмовити у прийнятті звіту від 18.06.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у десятиденний строк до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішень Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та від 05.07.2021 з врахуванням змін внесених Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року в адміністративній справі № 520/11158/19;

- постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що зі змісту поданого звіту вбачається, що відповідач повідомив суд виключно про нарахування та виплату пенсії за період з 18.10.2018 по 31.05.2020 року, який є предметом виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року. Водночас звіт не містить жодних відомостей про виконання рішення суду від 05.07.2021 року щодо поновлення виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 17.10.2018 року. У ньому відсутні будь-які дані про проведення нарахування пенсії за цей період, її поновлення, визначення належних до виплати сум, здійснення відповідних виплат чи інші дії, які б свідчили про виконання рішення суду. Отже, поданий відповідачем звіт не підтверджує виконання рішення від 05.07.2021 року.

Також апелянт зазначає, що рішенням суду відповідача було зобов`язано поновити виплату пенсії позивачу відповідно до вимог закону, що передбачає не лише формальне відновлення виплати, а й правильне визначення її розміру згідно з чинним пенсійним законодавством. Однак у поданому звіті Головне управління Пенсійного фонду України лише зазначило, що поновлено виплату пенсії у розмірі, який позивач отримував на момент її припинення. При цьому звіт не містить жодного належного обґрунтування такого розміру пенсії. Зокрема, відповідач не навів розрахунку пенсії, не зазначив її складових, не визначив показників, які відповідно до закону використовуються для обчислення пенсії (заробітної плати, страхового стажу, індивідуального коефіцієнта заробітку, коефіцієнта страхового стажу та інших складових), а також не пояснив, яким саме чином було визначено остаточний розмір пенсійної виплати. Таким чином, відповідач фактично повідомив лише кінцеву суму пенсії без будь-якого економічного та правового обґрунтування, що унеможливлює перевірку відповідності виконання судового рішення його змісту та вимогам законодавства.

Крім того, апелянт вказує, що рішеннями суду відповідача було зобов`язано провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів відповідно до вимог законодавства. У поданому звіті відповідач лише зазначив, що сума компенсації становить 37 грн 02 коп., однак не надав жодного розрахунку, який би давав можливість перевірити правильність її визначення та відповідність судовому рішенню. Натомість із долучених до звіту документів вбачається, що розрахунок компенсації здійснювався виходячи із бази нарахування 0,00 грн, що свідчить про очевидну неправильність її визначення та ставить під сумнів реальне виконання судового рішення.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Харківській області, в якому просив визнати бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії позивача протиправною, визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу викладене в листі відповідача від 15.08.2019 року та зобов`язати відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити певні дії – провести поновлення виплати пенсії позивачу з 07.10.2009 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) протиправною щодо не поновлення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 викладене в листі відповідача від 15.08.2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 18.10.2018 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 80 копійок.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії визнано неповажними.

Позовні вимоги в частині зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) вчинити дії - провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 07.10.2009 року по 17.10.2018 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 по справі № 520/11158/19 залишено без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 заяву представника відповідача про роз`яснення рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 29.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року скасовано, а справу № 520/11158/19 в частині позовних вимог за період з 07 жовтня 2009 року по 17 жовтня 2018 року направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 07.10.2009 року по 17.10.2018 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 по справі № 520/11158/19 скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року по 17.10.2018 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації, прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні цієї частини позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року у справі № 520/11158/19 залишено без змін.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 заяву ОСОБА_2 про виправлення описки в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі № 520/11158/19 залишено без задоволення.

12.05.2026 позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням Рішень Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та від 05.07.2021 року з врахуванням змін внесених Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року в адміністративній справі № 520/11158/19;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у десятиденний строк до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішень Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та від 05.07.2021 з врахуванням змін внесених Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року в адміністративній справі № 520/11158/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом тридцяти днів з дня отримання даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, 05 липня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року по справі № 520/11158/19.

19.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшов звіт ГУ ПФУ в Харківській області про виконання судового рішення по справі № 520/11158/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, 05 липня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі № 520/11158/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановляючи ухвалу про прийняття звіту суд першої інстанції виходив з того, що звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, 05 липня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі № 520/11158/19, виконано у повному обсязі.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі колегія суддів виходить з такого.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

За змістом ч. 2 ст. 381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами 1-3 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частин 1-2 ст. 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За змістом частин 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мету, задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що поданий відповідачем звіт містить інформацію виключно про нарахування та виплату пенсії за період з 18.10.2018 по 31.05.2020 року, що є предметом виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року, водночас жодних відомостей про виконання рішення суду від 05.07.2021 року щодо поновлення виплати пенсії за період з 07.10.2009 по 17.10.2018 року звіт не містить.

Колегія суддів вважає зазначені доводи обґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з поданого відповідачем звіту від 18.06.2026, ГУ ПФУ в Харківській області зазначає, що на виконання рішення суду поновлено нарахування пенсії за вислугу років у розмірі, яку ОСОБА_1 отримував на час припинення виплати пенсії, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ у зв`язку з виїздом до Ізраїлю з 18.10.2018 року. Із нарахованої загальної суми пенсії за період з 18.10.2018 по 31.05.2020 в розмірі 4318,64 грн в червні 2020 року виплачено 1664,79 грн та в листопаді 2022 року виплачено 2653,85 грн з нарахованою компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку їх виплати» в розмірі 37 гривень 02 копійок. Отже, рішення суду від 28.11.2019 по справі № 520/11158/19 виконано в повному обсязі.

Тобто відповідач вказує лише про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі № 520/11158/19.

Водночас колегія суддів зазначає, що у справі № 520/11158/19 було ухвалено ще одне рішення у зв`язку з тим, що постановою Верховного Суду від 29.04.2021 скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 і направлено справу № 520/11158/19 в частині позовних вимог за період з 07 жовтня 2009 року по 17 жовтня 2018 року до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 07.10.2009 року по 17.10.2018 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 по справі № 520/11158/19 скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року по 17.10.2018 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації, прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні цієї частини позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року у справі № 520/11158/19 залишено без змін.

При цьому як встановлено зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021, колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року по 17.10.2018 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням компенсації втрати частини доходів. Разом з тим, колегія суддів не погодилась з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині індексації поновленої виплати пенсії.

Також колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом тридцяти днів з дня отримання даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, 05 липня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року по справі № 520/11158/19.

Однак, як було зазначено вище, відповідач у поданому звіті вказує лише про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019.

При цьому суд першої інстанції вищезазначеним обставинам належної правової оцінки не надав, а тому дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для прийняття звіту ГУ ПФУ в Харківській області щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019, 05.07.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі № 520/11158/19.

Посилання апелянта на відсутність у поданому звіті розрахунку поновленої пенсії, її складових та розрахунку компенсації втрати частини доходів, колегія суддів теж вважає обґрунтованими, оскільки у поданому звіті відповідач лише зазначив, що за період з 18.10.2018 по 31.05.2020 позивачу нараховано пенсію у загальному розмірі 4318,64 грн, яку виплачено у червні 2020 року та листопаді 2022 року з нарахованою компенсацією втрати частини доходів у розмірі 37,02 грн.

При цьому поданий звіт не містить інформації у якому саме розмірі поновлено позивачу виплату пенсії, з наданням відповідних доказів, як і не надано до суду розрахунку компенсації втрати частини доходів у розмірі 37,02 грн.

Щодо вимог апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

За змістом ч. 4 ст. 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Отже, ст. 249 КАС України дає можливість суду у процесуальний спосіб відреагувати на порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.

Відтак окрема ухвала може бути постановлена у разі, коли під час судового розгляду справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити.

Отже, обов`язковими умовами для постановлення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акту із чітким зазначенням такої норми та обґрунтування, у чому саме полягає таке порушення.

При цьому колегія суддів зазначає, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, а визнання за результатами розгляду справи протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідачів – суб`єктів владних повноважень за нормами КАС України не має безумовного наслідку у вигляді постановлення окремої ухвали суду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зауважує, що апелянт, звертаючись з вимогою постановити окрему ухвалу у справі, не вказав ким і які порушення норм закону чи іншого нормативно-правового акту було допущено, що є підставою для застосування норм ст. 249 КАС України. Судом таких у ході розгляду також не встановлено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про постановлення окремої ухвали є необґрунтованим, а отже таким, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимог апеляційної скарги про ухвалення рішення про відмову у прийнятті звіту та зобов`язання відповідача подати у десятиденний строк до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та від 05.07.2021 з врахуванням змін внесених постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року в адміністративній справі № 520/11158/19, колегія суддів зазначає, що вони є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки вирішення таких вимог у розумінні ст. 382 КАС України віднесено до компетенції суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким у цьому випадку є Харківський окружний адміністративний суд.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За змістом ст. 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 229, 294, 308, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року по справі № 520/11158/19 скасувати.

Справу № 520/11158/19 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва

Повний текст постанови складено 14.09.2026.