Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №366/1952/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1952/26

Провадження №3/366/1019/26

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань с-ще Іванків матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , учениці 11-Б класу Іванківського ліцею № 2, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області надійшов протокол та матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД№ 976023:

«21.05.2026 о 20:49 год. в АДРЕСА_1 неповнолітня ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила хуліганські дії відносно вчителя Іванківського ліцею № 2 ОСОБА_2 , а також вчителя ОСОБА_3 , а саме на освітній онлайн платформі «Human» зі свого акаунту ОСОБА_1 надсилала вислови з нецензурним змістом та фото з образливим і аморальним характером, що порушують спокій громадян і людську гідність».

Протокол склала старший інспектор ЮПСВГВП № 1 Вишгородського РУП майор поліції Хоменко Н.С.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А.

Розгляд справи призначено на 17.08.2026, у вказане судове засідання викликалась особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, законний представник, працівник поліції, що склав протокол, потерпілі не викликались оскільки їх позиція щодо події відображена в письмових поясненнях наданих в матеріалах справи.

В судове засідання працівник поліції Хоменко Н.С. не з`явилася, повідомлялася шляхом направлення телефонограми, клопотання про поважність причин відсутності на судовому засіданні до суду не надходили.

ОСОБА_1 за участю законного представника ОСОБА_4 , в судовому засіданні надала пояснення, що від вчителів вона дізналася, що з її акаунту на освітній онлайн платформі «Human» на адресу вчителів булли надіслані вислови образливого характеру. В своїх поясненнях зазначила, що вона не друкувала вказаний текст та не направляла його до онлайн платформи. Хто саме міг це зробити не знає, але ноутбук яким вона користується, також використовується іншими членами сім`ї. Крім того зазначила, що її акаунт у вказаній онлайн платформі могли зламати сторонні особи. Законний представник ОСОБА_4 також додала, що її дочка ніколи не дозволяла собі висловлюватися в бік вчителів образливими словами, поведінка в школі задовільна, вважає що акаунт дочки було зламано.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976023 від 08.07.2026,в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення;

-лист начальника ВП № 1 Вишгородського РУП полковника Рясенчука О. на адресу начальника управління протидії кіберзлочинам в Київській області від 16.06.2026, в якому зазначено, що під час проведеної перевірки по заяві громадянки ОСОБА_2 встановити причетність ОСОБА_5 до розсилання повідомлень педагогам не представилося можливим;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.05.2026, згідно до якої громадянка ОСОБА_2 повідомила до органів національної поліції про обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976023 від 08.07.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 27.05.2026, в яких викладено обставини, що 21.05.2026 із акаунту платформи «HUMAN» учениці 10-Б класу Іванківського ліцею № 2 ОСОБА_1 надійшло повідомлення із нецензурною лайкою в її бік. При розмові з батьками учениці, останні заперечували причетність її доньки до вказаних дій;

- письмові пояснення ОСОБА_3 від 27.05.2026, відповідно до яких близько 3 тижнів до дати надання пояснень, під час перевірки робіт учнів класу, вона помітила повідомлення від акаунту учениці 10-Б класу Іванківського ліцею № 2 ОСОБА_1 із змістом фото аморального характеру та нецензурною лайкою;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 26.05.2026, 03.06.2026 згідно змісту яких, остання дізналася від вчителів про те, що з її акаунту невідома особа направляла вислови та фотографії образливого, аморального характеру на адресу педагогів. Зазначає, що вона цього не робила;

- пояснювальна записка від ОСОБА_4 від 26.05.2026, відповідно до якої вона повідомляє, що їй від класного керівника класу де навчається її донька стало відомо про вказану вище подію. Після розмови з своєю донькою ОСОБА_4 зрозуміла що донька вказаних дій не робила;

- роздруківки скриншотів на восьми аркушах, без зазначення джерела їх походження та пояснювальних записів;

- копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши наявні у справах докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності,її законного представника, дослідивши письмові доказиприходить до наступних висновків.

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, що здійснили дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22 грудня 2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об`єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вищевказаного правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіон (п. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 року).

Також суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Судом встановлено, що надані до адміністративного протоколу докази не містять обставин та фактів, які встановлюють, що саме громадянка ОСОБА_6 створювала повідомлення з нецензурними, аморальними висловами на адресу вчителів та направляла їх до освітньої онлайн платформи «HUMAN». До вказаних висновків також дійшли працівники поліції, що відображено в останньому абзаці листа начальника ВП № 1 Вишгородського РУП від 16.06.2026. При перевірці заяви громадянки ОСОБА_2 , працівниками поліції не встановлено IP – адресу пристрою, з якого входили до акаунта ОСОБА_6 , кому він належить, територіальне його місцезнаходження та можливу причетність до вказаної події сторонніх осіб. Працівники поліції не направляли офіційних запитів до провайдерів та адміністрації освітньої онлайн платформи «HUMAN», для ідентифікації особи що причетна до вказаної події (отримання ІР-адреси, номерів телефону, реєстраційних даних, місце знаходження пристрою).

Також, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні покази свідків, що прямо вказували б на вчинення адміністративного правопорушення громадянкою ОСОБА_6 . Крім того, до суду не надано належних та достатніх доказів, які б вказували на поведінку учениці ОСОБА_6 під час навчання, в частині відношення до педагогів та можливих образливих висловлювань в їх бік, під час навчального процесу в Іванківському ліцеї. В справі відсутня характеристика учениці Іванківського ліцею № 2 ОСОБА_6 .

Суд приходить до висновків, що працівники поліції зібраними доказами задокументовали лише факт події, а саме розміщення на онлайн ресурсі аморальних висловів у бік педагогів, але встановити особу належними та достатніми доказами, яка це вчинила не змогли.

Суд не може встановлювати винуватість особи, без наявності належних та допустимих доказів, що вказують, що саме ОСОБА_6 вчинила адміністративне правопорушення. Обов`язок доказування покладається в даній категорії справ на органи національної поліції, які повинні збирати докази з використанням наданих повноважень та надавати їх суду для дослідження.

Згідно ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені обставини справи, суддя приходить до висновку, що відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, факт вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, не доведено належними та допустимими доказами, а отже провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 повинно бути закрито, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

В свою чергу, суд враховує, що Законом України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.

Керуючись ст.ст. 7, ч.1 ст.173,ст.ст. 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження усправі проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити,у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постановиособою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ