Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №365/901/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/901/26

Номер провадження: 3/365/254/26

ПОСТАНОВА

іменем України

14 вересня 2026 року с-ще Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Хижний Р.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , пенсіонерки, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 978443 від 27.07.2026 року, встановлено, що 27.07.2026 року о 09:00 год. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою в бік дочки ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у протоколі кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, вчинене повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину не визнала повністю. Її донька ОСОБА_3 разом з чоловіком примушують прописати новонароджену дитину подружжя в будинку ОСОБА_1 . Батько дитини у себе дитину прописати не бажає, грошей на утримання дитини не надає. Вся турбота і забезпечення новонародженої дитини ляже не плечі ОСОБА_1 , проте вона вже не має достатньо сил та грошей щоб дбати про немовля. Її донька і зять спеціально провокують конфлікти, потім викликають поліцію, щоб примусити ОСОБА_1 зробити що вони хочуть.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 3 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, словесні образи (в тому числі, нецензурна лексика), погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, набувають характеру психологічного насильства за умови, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері та за умови, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Ці умови не є альтернативними та мають оцінюватися у їх сукупності.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Не будь-який конфлікт між членами сім`ї набуває ознак домашнього насильства.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом досліджені письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 978443 від 27.07.2026 (а.с. 1); витяг з Єдиного обліку реєстрацій звернень ЄО № 8166 від 27.07.2026 (а.с. 2); копія термінового заборонного припису стосовно кривдника від 27.07.2026 (а.с. 3), копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, в якій відносно ОСОБА_1 визначено низький рівень небезпеки (а.с. 4-6); рапорт (а.с. 7), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , в яких остання пояснила, що 27.07.2026 року близько 09:00 год. у неї виник конфлікт з матір`ю ОСОБА_1 через те, що вона не може приписати свою дитину для подальшого отримання грошових коштів, а саме допомоги від держави при народженні дитини, чим завдано шкоду її психологічному здоров`ю (а.с. 8), довідка про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року (а.с. 9), копія постанови Згурівського районного суду Київської області від 24.06.2026 року у справі № 365/582/26 (а.с. 10-12).

Відповідно до положення ч. 2 ст. 7 КупАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Невід`ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (зокрема, словесні образи (в тому числі, нецензурна лексика), які спрямовані на обмеження волевиявлення особи та викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що 27.07.2026 року близько 09:00 год. між ними виник конфлікт.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечує, що під час словесного конфлікту виражлася в адресу дочки ОСОБА_2 нецензурною лексикою. Потерпіла ОСОБА_2 у своїх поясненнях також не зазначає, що мати ображала її нецензурними словами. Крім письмових пояснень ОСОБА_2 , в яких констатовано факт заподіяння їй шкоди її психологічному здоров`ю, відстуні жодні докази того, що внаслідок дій ОСОБА_1 було завдано шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 . Тобто, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що дії ОСОБА_4 містять ознаки домашнього насильства психологічного характеру, а відтак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У своїй постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд зазначає, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Отже, враховуючи обставини справи суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, відтак провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст. 173-2, 245, 247, 251, 252 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.В. Хижний