Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №359/9487/26
Суддя: Шевченко О. В.
Справа № 359/9487/26
Провадження № 3/359/3206/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 вересня 2026 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Шевченко О.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 633515, 07 серпня 2026 року о 20 годині 02 хвилин у м. Бориспіль Київської області по вул. Шкільна, буд. 15, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW 316 D» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , не з`явився. Суду надав клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що 07 серпня 2026 року, приблизно о 19 год. 45 хв. він повертався додому після роботи і в цей час він отримав інформацію, що з групою військовослужбовців, до складу якої входив його син - ОСОБА_2 , та яка виконувала бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України безпосередньо в районі ведення бойових дій, втрачено зв`язок. Перебуваючи у розгубленому та пригніченому стані, він шукав контакти побратимів сина та прагнув якнайшвидше приїхати додому, і встановити, що сталося з ним та іншими військовослужбовцями. Однак проїжджаючи у м. Борисполі, приблизно о 20-00 годині, його зупинили працівники патрульної поліції. Він був цілком зосереджений на вирішенні питання пошуку зв`язку із сином, тому без належної уваги поставився до пропозиції працівників патрульної поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння. Ситуація, що склалася, вплинула на прийняття ним неправильного рішення, однак того дня він алкоголю ніякого не вживав. Пізніше, коли він отримав інформацію, що військовослужбовці, в тому числі його син, продовжують виконувати бойове завдання, зв`язок із групою відновлено, втрат серед особового складу немає, він прийшов до себе. Будучи юридично не обізнаним, він зателефонував знайомому адвокату, який роз`яснив, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, прирівнюється до керування автотранспортом у нетверезому стані, тому йому необхідно негайно їхати до лікарні та пройти огляд. Зважаючи на вказані обставини, цього ж дня, він звернувся до медичного закладу та пройшов відповідний огляд і отримав відповідний висновок, який долучив до матеріалів провадження.
Ознайомившись із клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Положеннями ст. 252 цього Кодексу зазначено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Органами Національної поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП, диспозиція якої визначає склад правопорушення, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура та порядок огляду на стан сп`яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103.
Так, пунктом 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп`яніння, які передбачені пунктом 4 розділу 1 Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння.
Відповідно до протоколу серії ААД № 633515 від 07.08.2026, у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови, проте з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, наданого працівниками поліції, неможливо пересвідчитись, яким чином співробітник патрульної поліції встановив наявність вказаних ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 .
Разом із тим, суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження неухильного додержання поліцейським вимог Інструкції в частині виявлення і встановлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. З досліджених судом відеозаписів вбачається, що ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 фактично не встановлювалися, тобто поліцейський формально обмежився оголошенням однієї з зазначених у протоколі ознак сп`яніння. Крім того з відеозапису не вбачається чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі.
Натомість згідно пункту 9 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно висновку лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» від 07.08.2026, щодо результатів медичного огляду, проведеного в межах 2-годинного терміну, вбачається, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.
Отже судом встановлено, що достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння у поліцейських не було, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на проходження медичного огляду вписані ознаки, які не підтверджуються жодними доказами. Більше того, на відеозаписах не зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 була сумнівною, неадекватною для подій зафіксованих в протоколі. Таким чином, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не може становити складу адміністративного правопорушення за умови, коли вимога про проходження медичного огляду була безпідставною, а дії працівників поліції не в повній мірі відповідали вимогам закону.
У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, а також того, що усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведено, тому провадження у справі необхідно закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 130, 245, 247, 251 - 252, 268, 280, 284, 287 - 291 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку оскарження постанови вона набирає законної сили з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження у випадку залишення її без змін.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя Олена ШЕВЧЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua