Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №356/397/26 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/393/26

Справа № 356/397/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулось до Березанського міського суду Київської області з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 24.07.2024 в розмірі 12 500,36 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 6 846,87 грн., заборгованості за пенею в сумі 1 569,44 грн., заборгованості за порушення грошового зобов`язання в сумі 4 084,05 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що «Мonobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Онбординг – встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 року, відбувається, в тому числі, дистанційно шляхом: відеоверифікації працівником Банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощеної процедури через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.

24.07.2024 відповідач ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг звернувся до банку та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, чим погодився, що вказана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач також підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах кредитного ліміту. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання порушив, не надавав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, та станом на 30.07.2025 прострочення зобов`язання сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 30.07.2025 банк направив повідомлення “пуш” про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв`язку з чим відповідно до п.п. 5.18, 5.19 кредит 29.08.2025 став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості Банк нараховував неустойку, передбачену Тарифами. Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” за договором станом на 26.02.2026 становить 12 500,36 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 6 846,87 грн., заборгованості за пенею в сумі 1 569,44 грн., заборгованості за порушення грошового зобов`язання в сумі 4 084,05 грн. В добровільному порядку відповідач заборгованість не погашає, тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 29.04.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали на подачу до суду відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, при зверненні до суду з позовом подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував та просив розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника (а.с.5-на звороті,9,14).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, а саме шляхом публікації оголошення на офіційному вебсайті судової влади, а також поштою рекомендованими листами з повідомленнями за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, та додатково електронною поштою. Причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.62,64-65,67,71,73-74,76,80,82,84-85,87,89,93,96-97,100).

Так, згідно з вимогами ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до п.п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з вимогами ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23, від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, провадження № 61-7181св22, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

За ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і аргументів, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.

Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористалась та відзиву не подала.

За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами за відсутності вказаних учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував, а належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзиву не подала та не повідомив про причини своєї неявки.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, прийшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 24.07.2024 відповідач ОСОБА_2 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 24.07.2024, в якій просив відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні на його ім`я НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт до 500 000,00 грн. (в залежності від суми, погодженої банком та відображеної у мобільному за стосунку), з процентною ставкою 3,1 % на місяць, що нараховуватиметься з першого дня користування кредитом у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних дні (п.п.1-2 анкети-заяви) (а.с.23).

Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив свою згоду на те, що вказана анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Мonobank/Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, а також Тарифами, що розміщені за посиланнями www.monobank.ua/terms, www.monobank.ua/rates, разом складають Договір про надання банківських послуг (далі – договір).

Пунктом 4 поданої Анкети-заяви відповідач також засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 03ce7cddc332fd36acd41aed9cabb7b58bcc8bb6e9ff15 181b04bb5fa1e43b2e47, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій.

В п. 5 анкети-заяви відповідач погодився, що невід`ємною частиною даної анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору, з підписанням яких у Мобільному застосунку договір набуває чинності.

Згідно з п. 1 вказаних вище Запевнень Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, що підписані відповідачем електронним підписом, останній підтвердив своє ознайомлення та згоду з умовами укладеного договору, примірник якого отримав в Мобільному додатку monobank, та зобов`язався виконувати його умови (а.с.47-48).

24.07.2024 відповідач також ознайомився з Паспортом споживчого кредиту Чорної картки monobank та Тарифами, в яких визначено основні умови кредитування, тип кредитної лінії (поновлювальна), з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту від 0 до 500 000 грн. включно (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному застосунку), строк кредитування 25 років з правом автоматичного продовження; розмір обов`язкового щомісячного платежу, що становить 4 % від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості, пільгова процентна ставка в розмірі 0,00001 % та базова процентна ставка на залишок заборгованості в розмірі 3,1 % в місяць (37,2 % річних), розмір реальної річної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту, комісії, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором, що засвідчив своїм електронним підписом (а.с.31-32,48-на звороті,49).

Ознайомившись із вказаним Паспортом споживчого кредиту, відповідач також підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, загальну вартість кредитування, а також підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі, в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

Умови і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/Universal Bank, містяться в матеріалах справи (а.с.24-30).

Анкета-заява містить також детальну інформацію щодо особи відповідача, що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб`єкта персональних даних, зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, номер паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться фотографії відповідних сторінок паспорта відповідача та картки платника податків та в п. 3 анкети-заяви відповідач підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними), їх копії відповідають оригіналу, а надана ним інформація є правдивою (а.с.23,37).

Згідно з п. 2.1 розділу І Умов і правил для надання послуг банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка згідно умов договору, в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Пунктом п. 2.1 розділу ІІ Умов і правил для надання послуг для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням Анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання відповідачем анкети-заяви та отримання картки.

Відповідно до п.п. 5.8, 5.11 розділу ІІ Умов і правил банк надає клієнту кредит для оплати всіх видаткових операцій, здійснених клієнтом з використанням платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати клієнтом комісій і плат, передбачених договором, а клієнт, в свою чергу, зобов`язується сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку.

Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додана до матеріалів справи (а.с.36).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, відкривши на ім`я відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , поточний рахунок НОМЕР_2 (№ НОМЕР_1 ) у гривні, тип рахунку Картка Чорна, статус картки активна до 09/29, та встановивши на картку 24.07.2024 кредитний ліміт на суму 5 000,00 грн., що підтверджується довідками АТ «Універсал Банк» від 26.02.2026 як банка-емітента, а також випискою АТ «Універсал Банк» від 26.02.2026 про рух коштів по картці № НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , за період з 24.07.2024 по 26.02.2026, що є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, та у сукупності з іншими зібраними у справі доказами підтверджують обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку, що не спростований будь-яким контррозрахунком відповідача (а.с.19-22).

Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19, від 15.01.2025 у справі № 753/16762/15-ц, які суд враховує до даних спірних правовідносин у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Таким чином, АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, визначених договором.

Відповідач скористався наданим йому позивачем кредитом, що підтверджується вказаною вище випискою по рахунку, яка містить детальний перелік усіх здійснених відповідачем фінансових операцій, шляхом грошових переказів, оплат та зарахувань (а.с.19-20).

Однак відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за договором, не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, в результаті чого відповідачу нараховано прострочену заборгованість за договором № б/н від 24.07.2024 в загальному розмірі 12 500,36 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 6 846,87 грн., заборгованості за пенею в сумі 1 569,44 грн., заборгованості за порушення грошового зобов`язання в сумі 4 084,05 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 24.07.2024 станом на 26.02.2026 (а.с.15-на звороті,16-17).

При цьому з наданих суду розрахунку та виписки також вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення нарахованої заборгованості за договором, чим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, боргу за договором, що відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 в справі № 338/180/17, від 23.12.2020 в справі № 127/23910/14-ц.

В добровільному порядку відповідач заборгованість не погашає.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, поданими розрахунками підтверджується, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, кредит та відсотки за його користування вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог статті 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач ОСОБА_2 скористався наданим йому банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, що призвело до виникнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 846,87 грн., що підлягає стягненню з відповідача.

Будь-яких доказів на спростування вказаних розрахунків, а також доказів належного виконання умов вищезазначеного договору відповідач суду не надав.

Водночас, даючи правову оцінку вимогам про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 1 569,44 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в сумі 4 084,05 грн., суд виходить з наступного.

Так, правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 ЦК України, серед яких, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штраф, як і пеня, є різновидами неустойки, порядок обчислення яких різниться і встановлюється умовами договору.

Окрім того, частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Зазначені висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, які суд враховує до даних спірних правовідносин у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, що набрав чинності 17.03.2022, яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, серед іншого, пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, від 18.10.2023 у справі № 706/68/23, від 21.01.2025 у справі № 751/3052/23, висновки якого щодо застосування норм права суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Таким чином, Верховний Суд неодноразово робив висновки щодо застосування саме пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів, зокрема, договорів про споживчий кредит.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на викладене, оскільки вказаний вище договір № б/н укладений 24.07.2024, нарахування неустойки (пені) та заборгованості за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України неправомірно проведено у період дії воєнного стану, тому така заборгованість підлягає списанню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо посилань представника позивача на Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)“, вони безпідставні, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, 30.06.2023 відмінено на всій території України з 24 години 00 хвилин 30.06.2023, тобто до укладення договору, за яким виникла спірна заборгованість, відтак, не регулюють дані правовідносини, що є предметом судового розгляду.

Натомість Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, що набрав чинності 17.03.2022, прямо встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється як від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, так і від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, що спеціальним та підлягає застосуванню до даних спірних правовідносин.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в межах вказаних вище сум боргу за тілом кредиту в сумі 6 846,87 грн., в іншій частині щодо стягнення пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України - позивачем не доведено правомірності їх нарахування, тому суд прийшов до висновку, що у цій частині позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 УПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положенням ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Універсал Банк» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2662,40 грн. згідно платіжного доручення № 52396811266 від 18.03.2026 (а.с.50,52).

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн. х (6 846,87 грн. : 12 500,36 грн.) = 1 458,29 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄРДПОУ 21133352), місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 23, заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 24.07.2024 у розмірі 6 846 (шість тисяч вісімсот сорок шість) гривень 87 копійок.

В решті – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄРДПОУ 21133352), місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, 23, судові витрати в розмірі 1 458 (одна тисяча чотириста п`ятдесят вісім) гривень 29 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя І. О. Капшученко