Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №293/889/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/889/26

Провадження № 2/293/803/2026

14 вересня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

18.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 про зміну (зменшення) розміру аліментів.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що відповідно до рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.02.2023 у справі № 278/3996/22 з нього стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.12.2022 та до досягнення дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилась дитина ОСОБА_4 , від другого шлюбу, яка перебуває повністю на його утриманні, оскільки мати дитини ОСОБА_5 перебуває за кордоном. Також, після 09.07.2024 у позивача зменшився його дохід у зв`язку із встановленням неповного робочого часу, тому його заробітна плата з серпня 2024 року зменшилась удвічі.

На підставі викладеного, позивач просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на підставі рішення суду на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/8 частини від його доходів.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.06.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 22.06.2026 суд отримав відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про місце реєстрації відповідача.

22.06.2026 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначений на 20.07.2026.

Ухвалою суду від 20.07.2026, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 14.09.2026

14.09.2026 сторони в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не прибула в судове засідання. Причини неявки суду не повідомила, правом на подання відзиву на позов не скористалась, про день та час розгляду справи повідомлялась встановленим порядком (а.с.19,23).

У постанові від 14.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім того, відповідач повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 21.07.2026.

Враховуючи норми ст. 128 ЦПК України, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлялась про розгляд справи.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 14.09.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Судом встановлено, що за рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.02.2023 у справі № 278/3996/22 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.12.2022 та до досягнення дитиною повноліття (а.с.8).

Після стягнення аліментів ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилась друга дитина ОСОБА_4 . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.06.2023 батьками дитини зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.9).

Згідно наказу №51-к від 09.07.2024 виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Візевен Європа», на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.07.2024, відповідач ОСОБА_1 переведений на неповний робочий день з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. (а.с.11).

Відповідно до довідки про доходи виданої головним бухгалтером ТОВ «Візевен Європа», доходи відповідача за серпень 2024 по травень 2026 року складають в середньому 13000,00грн. на місяць (а.с.12).

Згідно відмітки у паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 перебуває за кордоном з 18.03.2026 (а.с.10).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно вимог ч. 1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною першою ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу зменшення розміру аліментів визначених рішенням суду на утримання неповнолітньої дитини.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Верховний Суд України в постанові від 16.09.2020 в справі № 565/2071/19 дійшов висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, що зміна розміру аліментів у бік зменшення можлива за обов`язкової сукупності наступних обставин.

По-перше, відбулася зміна матеріального стану платника в результаті якого у нього погіршився матеріальний стан (зменшився його дохід чи у його розпорядженні залишається менша сума грошових коштів, чи виникли грошові зобов`язання, які потребують додаткових матеріальних витрат тощо), або змінився сімейний стан (одруження, народження дітей, поява інших утриманців тощо).

По-друге, такі зміни у матеріальному стані платника аліментів мають бути істотними.

По-третє, вказані обставини мають виникнути виключно після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, оскільки презюмується, що при визначенні аліментів суд встановлює дійсні обставини, в тому числі передбачені ст. 182 СК України щодо наявності утриманців тощо, які необхідні для визначення розміру аліментів.

У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19 (провадження №61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20 (провадження №61-1031св21) викладено такий правовий висновок щодо застосування статті 192 СК України: «Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 зазначає, що в нього змінився матеріальний стан, а саме зменшився його дохід удвічі у зв`язку із переведенням на неповний робочий день з 09.07.2024.

Відповідно до норм ст. 56 КЗпП, неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватись за угодою між працівником і роботодавцем як при прийнятті на роботу, так і згодом. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Дослідивши в судовому засіданні наказ №51-к від 09.07.2024 виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Візевен Європа», вбачається, що на підставі заяви позивача від 08.07.2024, останній з 09.07.2024 переведений на неповний робочий день.

Також ОСОБА_1 вказував на те, що після винесення рішення про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , в нього змінився сімейний стан, оскільки у нього народилася друга дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на утриманні позивача.

Дослідивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що з часу винесення рішення суду про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , матеріальний стан позивача змінився в бік погіршення, оскільки у нього з`явились додаткові зобов`язання щодо утримання ще однієї неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , а також зменшився його щомісячний дохід удвічі. Отже, змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів, тому позовні вимоги в частині зменшення розміру аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у розмірі зменшення з 1/4 частини на 1/6 частину від всіх видів доходу (заробітку) позивача щомісячно до повноліття дитини.

На думку суду такий розмір аліментів є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітньої дитини, обов`язок по утриманню якої покладений на позивача, та захистом його прав.

При цьому суд відмовляє позивачу у визначенні аліментів у мінімальному розмірі (не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

За вказаних фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.02.2023 у справі № 278/3996/22, та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів за рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.02.2023 у справі № 278/3996/22 припинити, виконавчий лист, виданий на підставі вказаного рішення суду – відкликати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4

адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_3

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ