Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №290/794/26 — Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/794/26

В И Р О К

Іменем України

14 вересня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні на підготовчому провадженні в залі суду в селищі Романів кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Булдичів Романівського району Житомирської області, з вищою освітою, працюючого старшим майстром лісу Чуднівського лісництва ДП «Романівський лісгосп АПК», інваліда ІІІ-ї групи, одруженого, на утриманні маючого двох малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 254 Кримінального кодексу України (далі КК України),-

В С Т А Н О В И В :

24 липня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості, в якій сформульовано обвинувачення та зазначено кримінальне правопорушення у вчинені якого обвинувачується особа, зокрема зазначено, що в достовірно не встановленні дізнанням час, день, місяць осені 2024 року, ОСОБА_7 перебував за своїм місцем проживання по АДРЕСА_1 , де у нього виник протиправний умисел спрямований на створення штучної водойми на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка перебуває у його власності та користуванні.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, ст. ст. 20, 91, 125, 126, 168 Земельного кодексу України, ст.ст. 35, 52 Закону України «Про охорону земель», з особистих мотивів, в достовірно не встановлений період осені 2024 року на частині земельної ділянки з кадастровим номером 1821480600:01:000:0441, загальною площею 2,0000 га поблизу с. Булдичів Романівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, не ініціюючи питання зміни цільового призначення даної земельної ділянки, за допомогою спеціальної техніки, незаконно зняв та переніс верхній ґрунтовий покрив (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, створивши (збудувавши) на ній штучну водойму (став), загальною площею 0,2925 га.

Таке нецільове використання ОСОБА_4 вищевказаної земельної ділянки, призвело до зміни рельєфу місцевості та спричинило: виведення її з сільськогосподарського обороту, що полягає у припиненні та неможливості подальшого використання зазначеної земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, тобто неможливості вирощування на ній сільськогосподарських культур; порушення структури ґрунту, що виразилось у втраті його фізичних, хімічних, біологічних та економічних властивостей, а також природного рослинного покриву, зміні його механічного і технічного складу під впливом антропогенного навантаження та спричинило шкоду довкіллю в розмірі 16184,21 грн.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за частиною 1 статті 254 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про винуватість суд виходить з наступного.

Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив безгосподарське використання землі, що спричинило втрату її родючості, виведенні землі з сільськогосподарського обороту та порушенні структури ґрунту – кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 254 КК України, за якою належить призначити йому узгоджене сторонами угоди визнання винуватості покарання.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 липня 2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 254 КК України за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1