Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №276/1071/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/1071/26

Провадження по справі №2/276/838/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

за участю секретаря судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5067178 від 11.07.2021 року в розмірі 32716,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує про те, що 11.07.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5067178, який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 5000,00 грн зі сплатою процентів на визначених договором умовах. Строк дії кредитного договору до 15.01.2022 року.

01.04.2026 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу № АК 01-04/2026, відповідно до якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №5067178 від 11.07.2021 року.

Відповідач зобов`язання за договором не виконав, в результаті чого в нього виникла заборгованість у сумі 32716,00 грн., яка складається з: 5000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 27716,00 грн. заборгованість по відсоткам.

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №5067178 від 11.07.2021 року в розмірі 32716,00 грн. сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правничу в розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13.07.2026 року через систему «Електронний суд» до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких остання пояснила, що з позовними вимогами не погоджується у частині заявленого розміру заборгованості та судових витрат. Зазначила, що номер мобільного телефону та адреса електронної пошти, зазначені при оформленні кредитного договору, ніколи їй не належали та нею не використовувалися. Матеріали справи не містять належних доказів того, що одноразовий ідентифікатор був направлений саме на номер телефону, який належав відповідачу, або що саме вона здійснювала електронну ідентифікацію та підтверджувала укладення договору. Вказує на те, що проценти за користування кредитом повинні нараховуватися лише за базовий період та просить суд перевірити правомірність нарахування процентів після 19.07.2021 та відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів, нарахованих після закінчення базового періоду кредитування. Звертає увагу суду, що сума отриманого кредиту становила 5000,00 грн, тоді як позивач просить стягнути 27716,00 грн процентів, що більш ніж у п`ять разів перевищує суму самого кредиту. Окрім того, відповідач вважає заявлену позивачем суму на відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі заявлені витрати у розмірі 13000,00 грн завищеною та неспівмірною зі складністю цієї справи. Зважаючи на вказане, відповідач просить суд: відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів, нарахованих після закінчення базового періоду кредитування, якщо суд встановить відсутність правових підстав для їх нарахування; відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, а у разі якщо суд визнає їх такими, що підлягають стягненню, - зменшити їх до розумного та співмірного розміру.

Представник позивача 15.07.2026 подав до суду відповідь на відзив, в яких не погодився з наведеними поясненнями відповідача та вважає, що вони є необґрунтованими та безпідставними. Аргументуючи відповідь, представник позивача вказує, що укладання між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем коштів за кредитним договором підтверджено належними та допустимими доказами, Зазначає, що розмір заявлених до стягнення відсотків відповідає умовам кредитного договору та строку кредитування. Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмір 13000,00 грн представник позивача вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим, та таким, що підлягають задоволенню, надані послуги відповідають обсягу виконаних завдань, а їх вартість є обґрунтованою та необхідною для ефективного захисту прав та інтересів клієнта. На підставі наведеного, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Також, 28.08.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення у справі відповідача ОСОБА_1 , в яких остання зазначила, що ніколи не мала у власності та не використовувала номер телефону, зазначений у кредитному договорі, а також не зазначала його у своїх анкетних даних у банку, що підтверджується інформацією, наданою банком на запит суду. Також зазначила, що адреса електронної пошти, яка вказана у кредитному договорі, їй не належала та нею не використовувалася. Зазначає, що не заперечує факт наявності на її ім`я банківської картки, на яку, згідно з матеріалами справи, були перераховані кредитні кошти. Водночас сама по собі належність картки відповідачці не доводить факту укладення кредитного договору саме нею, оскільки вона не укладала зазначеного кредитного договору та не надавала згоди на його оформлення. Просить врахувати під час розгляду справи інформацію, надану банком на запит суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення з підстав, викладених у поданих нею поясненнях.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судом ухвалено здійснювати розгляд справи за відсутності її учасників.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5067178, який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», за допомогою відправленого на номер телефону НОМЕР_1 одноразового ідентифікатора PS5067178, згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 5000,00 грн. строком до 15.01.2022, зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.22-27).

Кредитний договір №5067178 укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Істотні умови договору такі як сума кредиту, строк, процентна ставка та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов`язання погоджено в Договорі, який містять електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору (п. 1.3, 1.4, 1.7.2, 1.7.3) сума кредиту - 5000,00 грн, при використанні позичальником загальних умов кредитування - процентна ставка в базовий період з 11.07.2021 по 19.07.2021 - 1,79 % за один день, процентна ставка в спеціальний період з 20.07.2021 до 15.01.2022 - 3,00 % в день.

В додатку № 1 до Договору позики №5067178 від 11.07.2021 «графік платежів», сторонами узгоджено графік платежів за прикладом Максимально ефективного користування кредитом. (а.с.27).

Також між сторонами підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.49-50).

ТОВ «Алекскредит» виконало умови договору та 11.07.2021 перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідачки через ТОВ «ФК «Елаєнс» кошти у розмірі 5000,00 грн за Кредитним договором № 5067178 від 11.07.2021, найменування платіжної системи: Visa, банк-еквайр: Privatbank, що підтверджується копією квитанції 13072148863919854778165216401322 від 11.07.2021. (а.с.65).

Окрім того, згідно витребуваної судом інформації АТ КБ «ПриватБанк» (повідомлення №20.1.0.0.0/7- 260804/53521-БТ від 28.07.2026), на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).

З вказаної інформації банку слідує, що номером телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період 11.07.2021 по 16.07.2021 є саме номер телефону: НОМЕР_1 та був і є фінансовим.

Вказівка в інформації банку на те, що номер телефону НОМЕР_1 не знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 не спростовує інформацію банку про те, що підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період 11.07.2021 - 16-07-2021 відбувалось саме за вказаним номером НОМЕР_1 .

Окрім того, АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку по рахунку з карткового рахунку відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якої 11.07.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_2 здійснено зарахування коштів у розмірі 5000,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що факт укладення 11.07.2021 кредитного договору №5067178 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 та отримання неї кредитних коштів за договором підтверджується достатніми та належними доказами, які було досліджено судом.

Доводи відповідача, що кредитний договір нею не підписувався, спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, змістом кредитного договору, який містить відомості про його підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором PS5067178, відправленим на номер телефону НОМЕР_1 , який як встановлено з матеріалів справи є номером телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження операцій за належною ОСОБА_1 платіжною карткою № НОМЕР_2 за період 11.07.2021-16.07.2021.

Крім того, суд зауважує, що відповідачка вказуючи на те, що вона не укладала кредитний договір, не отримувала електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора та не підписувала ним кредитний договір з метою оформлення кредиту, при цьому не надала суду жодних доказів того, що вона зверталася до поліції із заявою про вчинення стосовно неї шахрайських чи будь-яких інших протиправних дій, пов`язаних із оформленням цього кредиту. Також відповідачка не надала суду жодних доказів, які б підтверджували те, що вона звернулася до суду із позовом про визнання недійсним чи нікчемним вказаного вище кредитного договору.

Окрім того, відповідачка в наданому поясненні не заперечує належність на її ім`я банківської картки, на яку згідно з матеріалами справи були перераховані кредитні кошти.

Доказів того, що персональні дані відповідача були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій позичальник не звертався.

01.04.2026 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений договір факторингу № АК 01-04/2026, за яким ТОВ «Алекскредит» (клієнт) зобов`язався відступити ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) права вимоги, зазначені в відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату (п. 1.1) (а.с.12-16).

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу № АК 01-04/2026 від 01.04.2026 вбачається, що в такому є запис про кредитний договір №5067178 від 11.07.2021, укладений з ОСОБА_1 , сума заборгованості 32716,00 грн (а.с. 20,21).

01.04.2026 ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Алекскредит» складено та підписано акт прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № АК 01-04/2026 від 01.04.2026 (а.с. 18).

Відповідно до платіжної інструкції № 0631060000 від 01.04.2026 (а.с. 17) ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило на користь ТОВ «Алекскредит» 2035143,88 грн оплати за переуступлення права вимоги за грошовими зобов`язаннями згідно договору факторингу № АК 01-04/2026 від 01.04.2026.

На підставі наведених доказів суд вважає доведеним перехід права вимоги до відповідача за кредитним договором №5067178 від ТОВ «Алекскредит» до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Таким чином, вказаними доказами, які суд вважає належними і допустимими підтверджено факт набуття позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до відповідача за договором №5067178 від 11.07.2021.

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту №5067178 від 11.07.2021 року станом на 31.01.2026 року мається заборгованість в розмірі 32716,00 грн, яка складається з тіла кредиту в сумі 5000,00 грн., нарахованих відсотків в сумі 27716,00 грн (а.с.8-9).

З даного розрахунку вбачається, що позивачем здійснено нарахування відсотків в межах строку кредитування, тобто до 15.01.2022. Відповідачем оплати по тілу кредиту та відсоткам не здійснювалися.

З розрахунку заборгованості слідує, що відсотки нараховувалися на визначених кредитним договором умовах та в межах строку кредитування до 15.01.2022.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав, а відтак вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Що стосується заперечень відповідача щодо нарахування непропорційних по відношенню до тіла кредиту відсотків, суд зазначає, що у зв`язку з тим, що відсотки не є пенею, то їх зменшення судом у випадку обґрунтованого нарахування відповідно до умов договору чинним законодавством не передбачено.

Інші доводи сторони відповідача, наведені нею у справі, не спростовують встановлені судом та наведені вище обставини щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором у встановленому судом розмірі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Розподіл судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 2662,40 гривень судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Також, судом встановлено, що 02.07.2024 року між позивачем та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024. Предметом вказаного договору є зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до розділу 4 даного договору, сторони погодили порядок здійснення розрахунків, зокрема, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги.

Згідно з заявкою на надання юридичної допомоги №902 від 01.05.2026 та актом про надання правової допомоги №35 від 29.05.2026 сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 13000 грн., зокрема: надання усної консультації 2 години вартістю 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу 3 години вартістю 9000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні відповідача всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, складністю справи та ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи та ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За таких обставин, при визначенні розміру витрат на правову допомогу судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу в розмірі 13000 грн. є завищеною та необґрунтованою. Окрім того, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.

Враховуючи незначну складність справи, розгляд її у порядку спрощеного провадження, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи без участі представника позивача, виходячи з конкретних обставин справи та ціни позову, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу на загальну суму 3000,00 грн.

З огляду на наведене, керуючись ст..ст. 12, 13, 76-79, 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 265, 268, 354, 355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №5067178 від 11.07.2021 у розмірі 32716,00 гривень (тридцять дві тисячі сімсот шістнадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»» судовий збір в розмірі 2662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя А.С.Семенюк