Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №276/1286/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/1286/26

Провадження по справі №2/276/957/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

при секретарі судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін

23.07.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до Хорошівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, укладений між ними та який зареєстрований 07 жовтня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис № 1966.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами 07.10.2011 укладено шлюб. Від даного шлюбу у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне сімейне життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на життя, у відповідачки відсутня до позивача повага та любов. Окрім того, неодноразові спроби впродовж тривалого часу з його сторони зберегти сім`ю та спільно виховувати дочку бажаного результату не дали та виявилися марними. Зважаючи на вищенаведене, позивач прийшов до твердого переконання, що сім`я розпалася і зберегти її неможливо. Вважає, що причини, які спонукають його наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя із відповідачкою як подружжя та збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачці ОСОБА_2 було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами на адресу її зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення було вручено 30.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи.

У встановлений судом п`ятнадцятиденний строк, відповідачка відзив на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не направила, про причини своєї неявки чи неподання відзиву суд не повідомила.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 07 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис № 1966. Після державної реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ». Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 07 жовтня 2011 року.

Від спільного подружнього життя сторони мають одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про народження №71, складеним 24.07.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі – СК України) та Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Згідно із ч. 2 ст. 24 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 51 Конституції України та ст. 5 СК України проголошено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Право одного з подружжя на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу передбачено ч. 1 ст. 110 СК України.

Переходячи до вирішення спору по суті, суд керується положеннями ст. 112 СК України. Відповідно до ч. 1 цієї статті, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач у позовній заяві категорично наполягає на розірванні шлюбу, вказуючи, що сім`я розпалась, а збереження шлюбу є неможливим. Відповідачка, будучи обізнаною про наявність у суді справи про розірвання шлюбу, не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву, в якому могла би висловити свої заперечення проти позову або просити суд надати строк для примирення. Така процесуальна пасивність відповідачки до судового процесу підтверджує доводи позивача про фактичний розпад сім`ї. Відсутність з боку відповідачки дій, спрямованих на збереження шлюбу, свідчить про те, що шлюбні відносини між сторонами існують лише формально, а збереження такого шлюбу не відповідає волі та інтересам принаймні одного з подружжя – позивача.

Оскільки відповідачка не виявила бажання зберегти сім`ю, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідачка не зверталася до суду із заявою про відновлення свого дошлюбного прізвища.

Щодо судових витрат, позивач у позовній заяві просив судові витрати покласти на нього. Враховуючи вказане, суд залишає судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який зареєстрований 07 жовтня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис № 1966.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки залишити – « ОСОБА_5 ».

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 14.09.2026.

Суддя А.С. Семенюк