Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №274/3154/26
Суддя: Вдовиченко Т. М.
справа № 274/3154/26
провадження № 2/0274/2516/26
Рішення
Іменем України
14.09.2026 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
в с т а н о в и в :
Представник позивача - Романенко М.Е. звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь Товариства заборгованість за договором позики №495397 від 15.07.2024 року в розмірі 17737,50 грн. з тих підстав, що відповідач порушив свої зобов`язання, які передбачені договором, право вимоги за яким перейшло до позивача.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №495397, згідно умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк для придбання товарів та/або робіт та/або послуг, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
У відповідності до умов договору позики, його підписання здійснювалося електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договору позики.
На виконання умов договору позики ТОВ «Сіроко Фінанс» відповідачу були передані грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок у розмірі 5500,00 грн.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором позики та має заборгованість в сумі 17737,50 грн., яка складається з: 5500,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 1237,50 грн. заборгованості за відсотками; 11000,00 грн. суми заборгованості по штрафним санкціям.
29.11.2024 року між ТОВ «Джіджи Фінанс» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу №495387, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги за договором позики№495397 від 15.07.2024 року до відповідача в сумі 17737,50 грн.
Вказану суму заборгованості та судові витрати позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 18.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.45).
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.07.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №495387 (з фіксованою процентною ставкою), відповідно до п.1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с.9-14).
Договір позики підписано електронним підписом позичальника "а217yC", відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить п.30 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін».
Відповідно до п.2.1 договору сума кредиту становить 5500,00 грн. Строк договору 15 днів (п 2.2).
Процентна ставка 1,5% в день (фіксована), діє протягом строку дії договору, визначеного в п.2.2 договору (п.2.3 договору).
Дата надання позики 15.07.2024 року. Дата повернення позики 30.07.2024 року. Денна процентна ставка 1,5%. Проценти за понадстрокове користування 3,00% в день. Пеня 3,00% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 13852,27%. Орієнтовна загальна вартість позики 6737,50 грн.
З п.22 договору позики слідує, що вказаний договір укладений в електронному вигляді.
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору позики №495397 від 15.07.2024, встановлено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також визначено загальну вартість кредиту для позичальника та реальну процентну ставку за договором про споживчий кредит (а.с.15 - 16).
Згідно довідки ТОВ «Сіроко Фінанс» ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Заявка на кредит подана 15.07.2024. Грошові кошти перераховано - 15.07.2024 (а.с.22).
Копією платіжної інструкції від 15.07.2026 року стверджується, що ТОВ «Сіроко Фінанс» 15.07.2024 року на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 5500,00 грн.(а.с.17).
Таким чином ТОВ «Сіроко Фінанс» свої зобов`язання за договором позики виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 5500,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №495397 від 15.07.2024 відповідач має заборгованість в сумі 17737,50 грн., яка складається з: 5500,00 грн. тіла кредиту; 1237,50 грн. відсотків; 11000,00 грн. - пені (а.с.18-21).
Відповідно до договору факторингу №29112024 від 29.11.2024 року ТОВ «Сіроко Фінанс» (клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «Діджи Фінанс» (фактору) права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором (а.с.23-34).
Згідно п.4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього договору.
Згідно витягу із Додатку до договору факторингу №29112024 від 29.11.2024 року ОСОБА_1 є боржником за договором позики №495397 від 15.07.2024, сума заборгованості становить 17737,50 грн., яка складається з: 5500,00 грн. тіла кредиту; 1237,50 грн. відсотків; 11000,00 грн. - пені (а.с.38).
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується договором позики та договором факторингу.
Як встановлено судом, відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за договором позики, допустивши заборгованість. Невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у позику і суд приходить до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6737,50 грн., що складається з: 5500 грн. суми заборгованості за тілом; 1237,50 грн. суми заборгованості за відсотками.
Щодо нарахування заборгованості за пенею в сумі 11000,00 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено та діє на даний час.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачу заборгованість за пенею по кредитному договору нарахована безпідставно та в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
На підтвердження отриманої правової допомоги та понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача суду надано:
1) договір про надання правової допомоги №42649746 від 02.02.2026 року, згідно умов якого клієнт ТОВ «Джіджи Фінанс» (клієнт), в особі директора Романенка Михайла Едуардовича, та ФОП Міньковська А.В. (виконавець) уклали даний договір про наступне: клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (а.с.39);
2) додаткову угоду №495387 до договору про надання правової допомоги №42649746 від 02.02.2026 року, згідно умов якого виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із гр. ОСОБА_1 (а.с.35);
3) акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 24.04.2026 року, згідно якого сторони підтвердили, що виконавець ФОП Міньковська А.В. надала, а клієнт - ТОВ «Джіджи Фінанс», в особі директора Романенка М.Е., прийняв правову допомогу загальною вартістю 6000 грн. Склад виконаних робіт: письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин; правовий аналіз обставин правовідносин та надання правових рекомендацій; складання позовної заяви; формування додатків до позовної заяви (а.с.40);
4) детальний опис робіт, виконаних ФОП Міньковською А.В. необхідних для надання правової допомоги за позовом ТОВ «Джіджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.41);
5) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 Міньковської А.В. ( в електронній формі).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно частини 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
З матеріалів справи слідує, що всі заяви по суті справи підписані представником позивача Романенко М.Е. У позовній заяві зазначено, що представником позивача ТОВ «Джіджи Фінанс» є Романенко М.Е.
Згідно витягу з наказу №7-к від 05.10.2022 року Романенко М.Е. приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Джіджи Фінанс» з 05.10.2022 року.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «Джіджи Фінанс» є Романенко М.Е.( в електронному виді).
За таких обставин, суд вважає, що Романенко М.Е. здійснював представництво позивача ТОВ «Джіджи Фінанс» як його керівник, тобто здійснював самопредставництво юридичної особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено надання ФОП Міньковською А.В. правової допомоги ТОВ «Джіджи Фінанс», в зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1011,30 грн.
Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 133,137, 141,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс", ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1) заборгованість за кредитним договором №495397 від 15.07.2024 року у розмірі 6737,50 грн., що складається з: 5500 грн. суми заборгованості за тілом; 1237,50 грн. суми заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс", ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1011,30 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 14 вересня 2026 року
Суддя: Т.М. Вдовиченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua