Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №169/1037/25 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/1037/25

Провадження № 1-кп/169/52/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Турійськ Турійського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має повну загальну середню освіту, неодружений, є особою з інвалідністю ІІ групи, громадянином України, раніше несудимий,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 18 серпня 2025 року в період часу з 00 годин 20 хвилин до 03 години 58 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно з метою заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечний наслідок у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, утримуючи в руці ніж, умисно наніс не менше чотирьох ударів у верхню частину тулуба ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої половини грудної клітки в VІ міжребер`ї в проекції серця з пошкодженням правого шлуночка серця з тампонадою перикарда, пошкодженням міжреберної артерії та з розвитком гемоперикарду, гемопневмотораксу зліва, що за ступенем тяжкості належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, колото-різаної рани передньої поверхні шиї з пошкодженням венозного сплетіння, претироїдних м`язів і щитовидної залози, різаної рани грудної клітки зліва в проекції грудини та четвертого ребра, різаних ран в ділянці лівих плеча та передпліччя, що за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винуватим себе в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю і суду показав, що ввечері 17 серпня 2025 року вживав алкоголь вдома з сусідами до 21 години 30 хвилин, близько 23 години виходив на вулицю, після чого повернувся в кімнату та дивився телевізор. Вхідні двері не зачиняв, бо було жарко. Коли спав, то почув якийсь шум і стук. Запитав: «Хто там?», але ніхто не відповів. Побачив, що в кімнату заходить «тінь», схожа на людину. Взяв ніж, який лежав на стільці біля ліжка, підвівся, відштовхнув чоловіка, який зайшов у кімнату, але той почав махати руками. Тоді він вдарив його ножем декілька разів. Бив навмання, куди саме попав не знає. У кімнаті було темно, бо освітлення не працює. Він на ліве око зовсім не бачить, а на праве – дуже погано, у зв`язку з чим має другу групу інвалідності. Чоловік, якого він вдарив ножем, побіг на вулицю та, вибігши за межі подвір`я, впав. Підійшовши до нього, він побачив, що це його знайомий – ОСОБА_8 , який був у крові. Злякався, кинув ніж та побіг до бабусі останнього ОСОБА_9 , яка проживає навпроти, покликав її на допомогу та просив, щоб викликала швидку, оскільки власного телефону не має. Бабуся забрала ніж та поїхала з ним на швидкій у лікарню. Після цього пішов додому, випив 100 мл горілки, переодягнувся та чекав біля будинку поліцію. Стверджував, що не знав, хто до нього приходив, та в кімнаті не впізнав ОСОБА_10 . З потерпілим перебуває в хороших відносинах і конфліктів між ними ніколи не було, завдану потерпілому шкоду повністю відшкодував.

У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Винуватість ОСОБА_7 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що ввечері 17 серпня 2025 року разом із товаришем ОСОБА_11 пили пиво вдома в останнього. Близько 00 годин 20 хвилин він пішов додому. По дорозі вирішив зайти до сусіда ОСОБА_7 . Двері були зачинені. Постукав та присів на лавку покурити. ОСОБА_7 відкрив двері, він зайшов у кімнату, де попередньо бував неодноразово. Коли обернувся, то ОСОБА_7 стояв із ножем. Він запитав: «Що ти робиш?», на що ОСОБА_7 відповів щось незрозуміле та почав наносити йому удар ножем. Він відходив назад та захищався правою рукою. Після цього штовхнув ОСОБА_7 , від чого той впав на ліжко. Тоді пішов на вихід із будинку, зайшовши за ворота, впав та втратив свідомість. Вказував, що з обвинуваченим перебуває в хороших відносинах, пробачив його, жодних претензій майнового чи морального характеру до обвинуваченого немає, заподіяна йому шкода повністю відшкодована обвинуваченим. Просив призначити обвинуваченому мінімальну можливу міру покарання, не пов`язану з реальним відбуванням, про що подав відповідну письмову заяву (а. к. п. 155 т. 1).

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що 17 серпня 2025 року її внук ОСОБА_12 повернувся додому з роботи та невдовзі пішов до товариша. Близько 04 години ночі 18 серпня 2025 року до неї прийшов ОСОБА_7 та повідомив, що її внука ОСОБА_10 бандити зарізали. Вона відразу вийшла на вулицю. ОСОБА_10 лежав на боку на дорозі в білій футболці, яка була в крові, головою до будинку ОСОБА_7 без свідомості. ОСОБА_7 постійно питав, чи ОСОБА_10 дихає. О 03 годині 57 хвилин викликала швидку. У будинку обвинуваченого взяла рушник та закрила рани. Коли лікарі підняли ОСОБА_10 , то побачила ніж, який був у крові та який вона забрала. Ніж та телефон ОСОБА_10 в лікарні віддала поліцейським.

Будучи допитаним у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав суду, що близько 18 години 17 серпня 2025 року зустрівся з ОСОБА_13 , купили дві дволітрові пляшки пива та пішли до нього додому. Випили одну пляшку. О 23 годині 30 хвилин потерпілий пішов додому. Живе поряд – три хвилини ходьби. Про обставини нанесення потерпілому тілесних ушкоджень йому відомо лише зі слів інших людей, оскільки очевидцем події він не був.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18 серпня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено та вилучено ніж з чорною ручкою зі слідами бурого кольору, належні потерпілому одяг, взуття, телефон, годинник зі слідами бурого кольору та інші речі (а. к. п. 247-250 т. 1, а. к. п. 35-36 т. 2).

У протоколі огляду місця події від 18 серпня 2025 року за адресою місця проживання обвинуваченого по АДРЕСА_1 зафіксовано наявність речовини бурого кольору на дерев`яній шафі, підлозі біля неї та на дверному отворі, виявлено та вилучено одяг зі слідами речовини бурого кольору (а. к. п. 4-19 т. 2).

Вказані у зазначених вище протоколах обставини зафіксовані на фототаблицях до протоколів.

Об 11 годині 10 хвилин 18 серпня 2025 року ОСОБА_7 затриманий за підозрою у вчиненні злочину, під час особистого обшуку затриманого у нього вилучено кофту червоного кольору зі слідами у вигляді плям бурого кольору (а. к. п. 26-29 т. 2).

Відповідно до повідомлення Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Волинської обласної ради № 1254/1.10 від 07 жовтня 2025 року виклик на лінію « НОМЕР_1 » за адресою АДРЕСА_1 щодо ОСОБА_5 поступив о 03 годині 58 хвилин 18 серпня 2025 року від ОСОБА_9 (а. к. п. 53-60 т. 2).

За змістом висновку експерта № 218 від 16 жовтня 2025 року при проведенні судово-медичної експертизи в потерпілого ОСОБА_5 виявлені такі тілесні ушкодження

проникаюче поранення лівої половини грудної клітки в VІ міжребір`ї в проекції серця з пошкодженням правого шлуночка серця з тампонадою перикарда, пошкодженням міжреберної артерії та з розвитком гемоперикарду, гемопневмотораксу зліва, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя;

різана рана грудної клітки зліва в проекції грудини та 4 ребра, колото-разіна рана передньої поверхні шиї з пошкодженням венозного сплетіння, претироїдних м`язів і щитовидної залози, різані рани в ділянці лівих плеча та передпліччя, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Такі тілесні ушкодження утворилися від дії предмету, який має колото-ріжучі, гострі, ріжучі властивості.

Зазначені тілесні ушкодження утворитися внаслідок падіння з висоти власного зросту не могли (а. к. п. 67-71 т. 2).

Висновок експерта є чітким і зрозумілим та підтверджує одну з кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, передбаченого диспозицією частини першої статті 121 Кримінального кодексу України, а саме, наслідок протиправних дій обвинуваченого – заподіяння потерпілому умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Експертиза проведена на підставі постанови слідчого ОСОБА_14 про призначення судово-медичної експертизи від 23 вересня 2025 року по медичній документації: медичній картці стаціонарного хворого ОСОБА_5 , отриманій слідчим на підставі ухвали слідчого судді від 25 вересня 2025 року про тимчасовий доступ до документів, що містять охоронювану законом таємницю (а. к. п. 62-65 т. 2).

Відповідно до висновку експерта № 183 від 10 жовтня 2025 року на наданих на дослідження телефоні, шортах, футболці, сумці, кросівках, годиннику, вилучених під час огляду місця події в ІНФОРМАЦІЯ_4 та належних потерпілому ОСОБА_5 , виявлені сліди крові, яка може походити від потерпілого ОСОБА_5 та не може походити від обвинуваченого ОСОБА_7 (а. к. п. 78-85 т. 2).

За змістом висновку експерта № 184 від 13 жовтня 2025 року на наданих на дослідження футболці, резинових тапках, кофті червоного кольору, змивах з поверхні підлоги, шафи, вилучених під час огляду місця події за місцем проживання обвинуваченого, виявлені сліди крові, яка може походити від потерпілого ОСОБА_5 та не може походити від обвинуваченого ОСОБА_7 (а. к. п. 90-96 т. 2).

Згідно з висновком експерта № 185 від 13 жовтня 2025 року при судово-медичному дослідженні ножа з руків`ям з полімеру чорного кольору на його клинку та руків`ї знайдено кров людини та виявлено антигени А і В ізосерологічної системи АВО.

Кров ОСОБА_5 належить до групи « ІНФОРМАЦІЯ_5 » системи « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а кров обвинуваченого ОСОБА_7 – до групи «О» з ізогемаглютинінами анти-«В» і анти-«А» системи «АВО».

З урахуванням груп крові потерпілого та обвинуваченого кров на клинку та руків`ї ножа походить від особи, кров якої містить антигени А і В ізосерологічної системи АВО або від змішування крові кількох осіб з різною комбінацією вищевказаних антигенів в крові, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_5 і, навпаки, – виключає її належність обвинуваченому ОСОБА_7 (а. к. п. 100-105 т. 2).

За результатом проведення судової медико-криміналістичної експертизи речових доказів (висновок експерта № 117-МК від 24 жовтня 2025 року) встановлено, що на одязі потерпілого виявлено шість колото-різаних пошкоджень на футболці спереду, які утворилися від трьохразової дії плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа з лезом і обушком, причому максимальна ширина клинка в межах його поринання не менше 1.5 см і обушок в межах 2.0 мм з добре вираженими ребрами. На сумці потерпілого виявлене одне різане пошкодження, яке утворилося від предмета з ріжучими властивостями (не виключається леза клинка ножа). Інші пошкодження, виявлені на тілі потерпілого, не відобразилися на одязі у зв`язку з тим, що ділянки тіла були відкритими.

Тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілого, та пошкодження на його одязі могли бути заподіяні наданим на експертизу ножем (а. к. п. 107-112 т. 2).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 301 від 17 жовтня 2025 року в обвинуваченого ОСОБА_7 ознак будь-якого психічного захворювання, хворобливого розладу психічної діяльності в період, що належить до часу вчинення інкримінованого йому злочину, не виявлялося, проте, у цей період обвинувачений перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації (простого алкогольного сп`яніння), міг усвідомлювати свої дії/бездіяльність та керувати ними (а. к. п. 122-123 т. 2).

Перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння підтверджується також довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5491 від 18 серпня 2025 року та консультаційним висновком № 518 від 18 серпня 2025 року (а. к. п. 145 т. 1, а. к. п. 139 т. 2).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 17 жовтня 2025 року підтверджується, що потерпілий ОСОБА_5 показав, яким чином 18 серпня 2025 року в будинку за місцем проживання обвинуваченого на АДРЕСА_1 були розташовані його тіло відносно тіла обвинуваченого під час конфлікту, де саме вони стояли, а також відтворив механізм нанесення обвинуваченим першого удару ножем зверху вниз у руку, якою потерпілий захищався, вказав, що порядок нанесення наступних ударів, не пам`ятає, показав, як вийшов з будинку та де втратив свідомість (а. к. п. 124-127 т. 2).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 17 жовтня 2025 року обвинувачений ОСОБА_7 показав, яким чином 18 серпня 2025 року в будинку за місцем його проживання на АДРЕСА_1 були розташовані його тіло відносно тіла потерпілого під час конфлікту, де саме вони стояли, де він взяв ніж, а також відтворив механізм нанесення потерпілому трьох ударів ножем правою рукою, показав, як потерпілий вийшов з будинку та де, втративши свідомість, впав на дорогу (а. к. п. 130-132 т. 2).

Вказані у зазначених вище протоколах обставини зафіксовані на оптичних дисках, які є додатками до протоколів.

Таким чином, повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, враховуючи, що провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування у ході судового розгляду не встановлено, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти ОСОБА_7 кримінального обвинувачення, доведеність стороною обвинувачення його винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікує його дії за частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину у суду немає та будь-які належні, допустимі, достовірні й достатні докази на спростування вищевказаного відсутні.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Виходячи із мети кримінального покарання й принципів справедливості, законності, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу винного, який є особою з інвалідністю ІІ групи, хворіє (діагноз: катаракта лівого ока, що потребує хірургічного втручання), на обліку осіб, щодо яких здійснюється профілактична (превентивна) робота в секторі поліцейської діяльності, та на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, неодружений, має постійне місце проживання, за яким характеризується добре, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

З урахуванням наведеного вище та виходячи із необхідності та достатності покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк межах санкції частини першої статті 121 Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.

Також суд враховує, що під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість в межах зміненого прокурором обвинувачення визнав в повному обсязі та щиро каявся у вчиненому, що свідчить про те, що обвинувачений критично ставиться до своїх дій та виявляє готовність нести кримінальну відповідальність за скоєне.

З огляду на вказане, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його поведінку під час судового розгляду та стан здоров`я, думку потерпілого, який примирився з обвинуваченим, заявив про відсутність претензій та просив не позбавляти останнього волі, а також інші наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе і без відбування покарання, а тому на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільняє обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та з покладенням на нього передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України обов`язків.

Наявність обтяжуючої обставини (стан алкогольного сп`яніння) на переконання суду не є абсолютною перешкодою для застосування до обвинуваченого інституту звільнення від відбування покарання, передбаченого статтею 75 Кримінального кодексу України, оскільки сукупність інших факторів у цьому провадженні свідчить про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Такі ж висновки щодо можливості застосування статті 75 Кримінального кодексу України при призначенні покарання за частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України викладені в постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 442/2407/22 (провадження № 51-2963км23).

Щодо позиції сторони обвинувачення, яка в судових дебатах просила призначити покарання із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України у виді трьох років позбавлення волі, то суд вважає, що наявність у цьому провадженні двох пом`якшуючих та однієї обтяжуючої покарання обставин в сукупності не дають достатніх підстав для висновку про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Окрім того, на переконання суду призначення реального покарання особі, яка повністю нівелювала наслідки свого вчинку та примирилася з потерпілим, за обставин цього кримінального провадження не відповідатиме меті покарання та принципам справедливості й індивідуалізації покарання.

До набрання цим вироком законної сили застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту залишити незмінним.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України та статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, на підставі положень статті 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2025 року відповідно до вимог частини четвертої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України слід скасувати.

Керуючись статтями 368, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У разі скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_7 для відбування призначеного цим вироком покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років у вказаний строк покарання зарахувати:

на підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України термін його попереднього ув`язнення (затримання, тримання під вартою): з 18 серпня 2025 року по 17 листопада 2025 року включно, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення (затримання, тримання під вартою);

на підставі частини сьомої статті 72 Кримінального кодексу України термін його перебування під цілодобовим домашнім арештом: з 18 листопада 2025 року по день набрання цим вироком законної сили, виходячи із співвідношення, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

До набрання цим вироком законної сили застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту залишити незмінним.

Речові докази:

футболку білого та синього кольорів, шорти сірого кольору, резинові тапки чорного кольору, кофту червоного кольору, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_5 , повернути обвинуваченому ОСОБА_7 ;

ніж з чорною ручкою, який знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_5 , конфіскувати у власність держави;

телефон чорного кольору «Cubot», шорти сірого кольору з розрізом між ногами, футболку білого кольору, яка розірвана, кросівки чорного кольору з написами «Swin aomous WNESTREEP», сумку чорного кольору «Sport», металеву ємність, шкіряний гаманець чорного кольору, годинник чорного кольору з червоним ремінцем, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_5 , повернути потерпілому ОСОБА_5 ;

п`ять DVD дисків, круглої форми, діаметром 12 см, об`ємом пам`яті 4700 МВ, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20 серпня 2025 року у справі № 159/5750/25 (провадження № 1-кс/159/1695/25) на футболку білого та синього кольорів, шорти сірого кольору, резинові тапки чорного кольору, ніж з чорною ручкою, телефон чорного кольору «Cubot», шорти сірого кольору з розрізом між ногами, футболку білого кольору, яка розірвана, кросівки чорного кольору з написами «Swin aomous WNESTREEP», сумку чорного кольору «Sport», металеву ємність зі слідами речовини бурого кольору, шкіряний гаманець чорного кольору, годинник чорного кольору з червоним ремінцем, кофту червоного кольору зі слідами речовини бурого кольору, скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий