Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №161/15420/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15420/26

Провадження № 3/161/3911/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 10 вересня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю ІІ групи,

за ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

якому у відповідності до ст. 268 КУпАП роз`яснені його права,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 0019848 від 10.07.2026, ОСОБА_1 , 10.07.2026 об 15 год. 05 хв. в с.Забороль Луцького району, здійснював господарську діяльність по перевезенню пасажирів автомобілем марки Volkswagen Crafter, д.н.з. НОМЕР_1 , без державної реєстрації як суб`єкта господарської діяльності, чим порушив ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність за ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, зазначив, що не здійснює господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, попросив у товариша автомобіль, щоб відвезти родичів до м.Нововолинськ. Оплату не брав, тітка, яка сиділа в автомобілі на передньому пасажирському місці підтвердила зазначені обставини працівникам транспортної поліції. Також він добровільно відкривав багажник, щоб показати відсутність валіз чи іншого багажу у пасажирів, необхідних для віддаленої поїздки.

Також зазначив, що у протоколі не зазначено частини статті 164 КУпАП, за якою складено вказаний відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з наведеним, просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язани й з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП визначає відповідальність особи за: провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов`язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Надання суб`єктом господарювання органу ліцензування, дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового та транспортних засобів.

Зберігання та/або реалізація на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі, не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального або спирту етилового, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, тягне за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання суб`єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення суб`єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей, зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином стаття 164 КУпАП містить кілька частин, однак у протоколі про адміністративне правопорушення № 0019848 від 10.07.2026 не кваліфіковано діяння ОСОБА_1 за відповідною частиною ст. 164 КУпАП.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З урахуванням положень ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («MalafeyevaуRussia»,рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу.Russia»заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов до висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Крім того, згідно із ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність. Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків, зв`язати їх, а також довести їх повторність.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності правопорушника та отримання від такої прибутку. Фактично докази провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання - відсутні.

Орган, що склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не надано достатніх, допустимих, достовірних та належних доказів на підтвердження того, що дії останнього, які передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 164 КУпАП, носили систематичний характер, а господарська діяльність здійснювалася з певною тривалістю та регулярністю, та була спрямована на отримання прибутку.

Так, у доказах вказано період 10 липня 2026 року. Водночас, період - це відрізок часу, обмежений початком та кінцем.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достатні та достовірні докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Вказані докази мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

При цьому, сам факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З`ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке поставлено за провину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище (постанова ВС КАС у справі №537/2088/17 від 15.05.2019).

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає (ч. 1ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП), та не може бути перекладено на суд.

За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП.

Керуючись ст. 164 ст.ст. 247, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК