Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №520/32629/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р. Справа № 520/32629/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., повний текст складено 06.07.26 по справі № 520/32629/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить суд :

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 204950026409 від 10.10.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 10.10.2025 на підставі п.п.1 п. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України № 1058- IV), із зарахуванням до її пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 01.06.2004 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням від 10.10.2025 № 204950026409 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України № 1058-IV, з підстав відсутності належного підтвердження необхідного пільгового стажу. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ..

Визнано протиправним та скасовано Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 204950026409 від 10.10.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 01.06.2004 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.03.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.1 п.2 ст.114 Закону України № 1058- IV, з урахуванням правової оцінки про необхідність зарахування періодів роботи з 01.06.2004 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.03.2023 до пільгового стажу за Списком № 1, викладеної судом у рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 484.48 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 по справі № 520/32629/25 та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що за результатами розгляду заяви позивача апелянтом прийнято рішення № 204950026409 від 10.10.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України № 1058-IV, у зв`язку з відсутністю належного підтвердження пільгового стажу не менше 7 років 6 місяців. Під час розгляду заяви позивачки про призначення пенсії, апелянтом з`ясовано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить - 31 рік 09 місяців 12 днів (враховано всі періоди). Пільговий стаж роботи за Списком № 1 складає - 01 рік 04 місяців 08 днів зараховано відповідно до наказів атестації робочого місця за умовами праці, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, а саме, відповідно до довідки № 1456 в якій зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» за період роботи з 01.06.2023 по 08.10.2024 на посаді рентгенолаборант кабінету рентгенодіагностики (молодший спеціаліст з медичною освітою), виконувала роботу з джерелами іонізуючого випромінювання (Категорія «А»). До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано періоди роботи з 01.06.2004 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.03.2023 згідно з наданою довідкою № 37, оскільки довідка не відповідає додатку 5 пункту 20 Порядку № 637, а саме, довідка має бути підписана трьома відповідальними особами: керівником підприємства, начальником відділу кадрів, головним бухгалтером. Довідка №37 не містить підпису відділу кадрів. Позивачці роз`яснено, що для зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу, необхідно надати уточнюючі довідки відповідно до Порядку №637. Проте позивачка своїм правом не скористалась та довідки не надала. Отже, оскільки позивачкою не надавались до апелянта додаткові довідки про підтвердження пільгового стражу за Списком № 1 за період з 01.06.2004 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.03.2023, то відповідно у Головного управління відсутні підстави для зарахування спірних періодів роботи, до пільгового стажу за Списком № 1.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами фактично аналогічними наведеним у позовній заяві.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 03.10.2025 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України № 1058- IV.

До заяви додано: паспорт громадянина України; трудову книжку, реєстраційний номер облікової картки платника податків, диплом від 26.06.1995 серії НОМЕР_1 , диплом від 04.07.1997 серії ІК НОМЕР_2 , довідка від 01.10.2025 № 1456, видана Управлінням охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідка від 02.10.2025 № 37, видана Департаментом охорони здоров`я Харківської міської ради Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча поліклініка № 23» про трудової книжки або відповідних записів у ній.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та прийнято рішення від 10.10.2025 № 204950026409 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України № 1058-IV, у зв`язку з відсутністю належного підтвердження пільгового стажу не менше 7 років 6 місяців.

В рішення зазначено вік заявниці - 50 років 05 місяців 29 днів, страховий стаж особи - 31 рік 09 місяців 12 днів (враховано всі періоди). Пільговий стаж за Списком № 1 складає 01 рік 04 місяців 08 днів. До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно довідки № 37 від 02.10.2025 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, виданої Департаментом охорони здоров`я Харківської міської ради Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча поліклініка № 23» за періоди роботи з 01.06.2004 по 31.03.2023 (на посаді рентгенлаборанта рентгенологічного кабінету поліклініки, виконувала роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (категорія А), оскільки вищезазначена довідка не відповідає додатку № 5 Постанови № 637 (містить підписи директора та головного бухгалтера, відсутній підпис відділу кадрів).

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з не зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи на посаді рентгенлаборанта рентгенологічного кабінету поліклініки в період з 01.06.2004 по 31.03.2023 протиправним, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що надана позивачем до матеріалів позовної заяви довідка КНП «Міська дитяча поліклініка № 23» Харківської міської ради від 02.10.2025 № 37 містить підписи директора підприємства В.Хижняк, інспектора з кадрів Т. Вшеляк, головного бухгалтера І.Башликової та відтиск печатки підприємства. Отже, вказана довідка відповідає додатку № 5 Постанови № 637. Беручи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку, що неврахування довідки № 37 від 02.10.2025 з підстав того, що вона не відповідає Порядку № 637 є протиправним. Отже, відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України № 1058-IV, періоди роботи з 01.06.2004 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.03.2023.

Погоджуючись з висновками викладеними судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону України № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017.

Частиною першою статті 9 Закону України № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону України № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Частиною першою статті 114 Закону України № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічні норми містить пункт «а» частини 1 статті 13 Закону України № 1788-XII.

Тобто за приписами вказаних норм обов`язковими умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, є досягнення відповідного віку, зайнятість протягом повного робочого дня, відповідність назви професії чи посади, за якою працювала особа, назвам, вказаним у Списку виробництві, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, чинному на період роботи працівника, атестація робочого місця у період після 21.08.1992 відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.

Судом з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення (03.10.2025) виповнилось 50 років 05 місяців 29 днів, страховий стаж якої складає 31 рік 09 місяців 12 днів. Вказані обставини визнаються самим відповідачем в оскаржуваному рішенні.

Як вбачається із записів трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 , у спірний період:

01.06.2004 ОСОБА_1 переведена на посаду рентгенлаборанта рентгенологічного кабінету поліклініки;

01.01.2010 Комунальну установу охорони здоров`я «Дитяча стоматологічна поліклініка №1 Московського району» перейменовано на Комунальний заклад охорони здоров`я «Харківська міська дитяча стоматологічна поліклініка №1» на підставі рішення 37 сесії 5 скликання ХМР № 252/09 від 21.10.2009;

13.07.2018 Комунальний заклад охорони здоров`я «Харківська міська дитяча стоматологічна поліклініка № 1» реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча стоматологічна поліклініка № 1» ;

31.03.2023 ОСОБА_1 звільнена з займаної посади по п.5 ст. 36 КЗпП України по переведенню в комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча поліклініка №23» Харківської міської ради.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами п.п.1, 2, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.2). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20).

Тобто основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону України № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 у справі № 550/927/17, від 10.12.2020 в справі № 195/840/17, від 17.09.2025 у справі № 300/6565/23.

Відповідачем не заперечується, що позивачем до заяви про призначення пенсії подано довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 02.10.2025 № 37, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча поліклініка № 23» Харківської міської ради, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в КНП «Міська дитяча стоматологічна поліклініка № 1» Харківської міської ради і за період з 01.06.2004 (наказ № 57-к від 01.06.2004) по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.03.2023 (наказ № 01-09/18-к від 31.03.2023) виконувала роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (категорія «А») за професією, посадою рентгенлаборанта рентгенологічного кабінету поліклініки, що передбачена за період з 01.06.2004 по 23.06.2016 Списком № 1 - пункт 19 розділу ХІХ, код КП 3229 «Охорона здоров`я», затвердженого постановою КМУ № 36 від 16.01.2003, за період з 24.06.2016 по 31.03.2023 - Списком № 1 - розділ ХІХ, код КП 3229 «Охорона здоров`я», затвердженого постановою КМУ № 461 від 24.06.2016.

Вказана довідка також містить відомості про підстави її видачі; найменування обладнання, на якому працювала позивач; відомості про реорганізацію підприємства, інформацію про відпустки.

Також надана позивачем до матеріалів позовної заяви довідка КНП «Міська дитяча поліклініка № 23» Харківської міської ради від 02.10.2025 № 37 містить підписи директора підприємства В.Хижняк, інспектора з кадрів Т.Вшеляк, головного бухгалтера І.Башликової та відтиск печатки підприємства.

Поряд з тим, обґрунтовуючи відмову у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи позивача з 01.06.2004 по 31.03.2023 відповідно до довідки від 02.10.2025 № 37, відповідач посилається на невідповідність довідки додатку № 5 Постанови № 637, оскільки відсутній підпис відділу кадрів, на що колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Відсутність в довідці підпису відділу кадрів, на чому наголошує відповідач в оскаржуваному рішенні, не може бути підставою для неврахування страхового стажу, оскільки позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення таких довідок, а отже, не може бути обмежений в праві неврахування до трудового стажу періоду роботи на підприємстві внаслідок порушень, допущених при видачі відповідних довідок.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Колегія суддів також зауважує, що чинне законодавство не передбачає права органу Пенсійного фонду України не приймати до відома довідки у разі відсутності підпису відділу кадрів за наявності підпису директора підприємства, інспектора з кадрів, головного бухгалтера, печатки підприємства та підтвердження відповідних періодів у посад безпосередньо відомостями трудової книжки.

Крім того, відповідно до статті 101 Закону України № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Відповідно до абзацу 5 пункту 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

За умовами частини 3 статті 44 Закону України № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами або архівних установ.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 № 638/18467/15-а акцентував увагу, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.09.2022 у справі № 569/16691/16-а.

З огляду на зазначене, доводи відповідача про те, що довідка від 02.10.2025 № 37, не відповідає додатку № 5 Постанови № 637, оскільки відсутній підпис відділу кадрів, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 10.10.2025 № 204950026409 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п.п.1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності належного підтвердження пільгового стажу є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку для належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058-ІV періоди роботи з 01.06.2004 по 23.06.2016 та з 24.06.2016 по 31.03.2023 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2025 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки про необхідність зарахування періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1, викладеної судом у рішенні.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про скасування судового рішення в частині, якою судом відмовлено в задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки апеляційна скарга в цій частині не вмотивована та не містить доводів щодо неправомірності рішення суду першої інстанції. Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржене.

Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 по справі № 520/32629/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко