Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №520/29635/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р.Справа № 520/29635/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., повний текст складено 29.07.26 по справі № 520/29635/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

10.04.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у штучному створенні та подачі від імені ОСОБА_1 неіснуючої заяви до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, на підставі якої було змінено статус протиправно внесених відомостей шляхом винесення постанови №R351453 від 12.02.2026 про закриття справи за статтею 210-1 КУпАП; визнати незаконною та скасувати постанову №R351453 від 12.02.2026 про закриття справи, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харкові Пушкарьовим О.К. без законних підстав та з порушенням встановленої процедури, зокрема за відсутності поданої заяви про визнання правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харкові виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/29635/25 від 18.12.2025 у повному обсязі та належним чином, шляхом повного видалення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протиправного запису про справу, у тому числі будь-яких похідних записів, зокрема записів про винесення постанови №R351453 від 12.02.2026, «закриття справи», «відмову від проходження ВЛК» або інших пов`язаних статусів цього запису.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суду першої інстанції належало вчинити конкретні процесуальні дії: перевірити, які саме дії відповідач вчинив або не вчинив на виконання рішення суду від 18.12.2025, дослідити подані позивачем докази та надати їм оцінку, а також оцінити поведінку відповідача на предмет протиправності. Жодної з цих дій судом першої інстанції виконано не було. Вказує, що з витягів із застосунку «Резерв+» беззаперечно вбачається, що відповідний запис у Реєстрі позначений саме як заява, подана позивачем особисто за відсутності всіх обов`язкових реквізитів для особистого подання. Разом з тим, жодних заяв, які надавали б відповідачу право розпочати розгляд справи без участі позивача, не подавалися. А єдиною передбаченою законом заявою для такого розгляду є визначена частиною третьою статті 279-9 КУпАП заява, в якій особа зазначає, що не оспорює порушення та згодна на притягнення до адміністративної відповідальності за своєї відсутності; жодних інших заяв, які могли б мати таке правове значення, законодавством не передбачено. Водночас текст документа, позначеного в Реєстрі як подана позивачем заява, залишається невідомим позивачу дотепер – саме з метою його встановлення позивачем і було заявлено клопотання про витребування цього доказу, у задоволенні якого суд першої інстанції безпідставно відмовив. Стверджує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам ОСОБА_1 , викладеним у заяві, безпідставно, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, перекладено на нього обов`язок надати докази невиконання ІНФОРМАЦІЯ_4 судового рішення. Зауважує, що 16.06.2026 позивачем подано клопотання про розгляд заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, у судовому засіданні з викликом сторін, можливість чого прямо зазначена в частині 5 статті 383 КАС України, однак, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання з посиланням на не наведення переконливих доводів.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, у тому числі записів про не проходження (відмову від проходження) ВЛК та звернення до органів Національної поліції щодо доставки ОСОБА_1 до ТЦК та СП. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів усі внесені дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, зокрема записи про не проходження (відмову від проходження) ВЛК та звернення до органів Національної поліції щодо доставки ОСОБА_1 до ТЦК та СП.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025, яке набрало законної сили 20.01.2026, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про звернення до органів Національної поліції стосовно доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу, підстава: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесені дані про звернення до органів Національної поліції стосовно доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу, підстава: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10.04.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у штучному створенні та подачі від імені ОСОБА_1 неіснуючої заяви до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, на підставі якої було змінено статус протиправно внесених відомостей шляхом винесення постанови №R351453 від 12.02.2026 про закриття справи за статтею 210-1 КУпАП; визнати незаконною та скасувати постанову №R351453 від 12.02.2026 про закриття справи, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харкові Пушкарьовим О.К. без законних підстав та з порушенням встановленої процедури, зокрема за відсутності поданої заяви про визнання правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харкові виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/29635/25 від 18.12.2025 у повному обсязі та належним чином, шляхом повного видалення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протиправного запису про справу, у тому числі будь-яких похідних записів, зокрема записів про винесення постанови №R351453 від 12.02.2026, «закриття справи», «відмову від проходження ВЛК» або інших пов`язаних статусів цього запису.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що встановлений судом обов`язок «видалити дані» з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було фактично підмінено дією, яка судом не передбачалась та не відповідає змісту й обсягу судового рішення. При цьому, як вбачається з інформації, отриманої через застосунок «Резерв+», так зване «закриття справи» було здійснено на підставі нібито поданої ОСОБА_1 заяви, яка в системі зазначена як така, що «подана особисто», однак жодних заяв через особистий кабінет (застосунок «Резерв+») до відповідача заявник не подавав, зміст згаданої у системі заяви йому невідомий, її текст не надсилався та не відображався, зазначений документ заявник особисто не складав і не підписував.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України, відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 по справі № 520/29635/25 скасовано. Адміністративну справу №520/29635/25 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що заявник, як ініціатор провадження, передбаченого ст.383 КАС України, має надати до суду докази вчинення відповідачем протиправних дій на виконання судового рішення, в достатній мірі сформулювавши підстави, з яких він вважає такі дії протиправними. Втім, до поданої заяви ОСОБА_1 доказів, які вказують на складання від його імені відповідачем – ІНФОРМАЦІЯ_6 заяв, не надав. Його посилання на зміст цієї заяви мають характер припущень.

Що стосується визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке ухвалено на виконання судового рішення, то дійсно це передбачено приписами ст.383 КАС України. Однак, слід зазначити і про те, що заявником фактично поставлено питання про скасування постанови, ухваленої у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому, суд першої інстанції звернув увагу, що взаємозв`язок постанови №R351453 від 12.02.2026 про закриття справи про адміністративне правопорушення, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харкові Пушкарьовим О. К. з виконанням судового рішення в цій справі згідно поданої заяви ОСОБА_1 судом не вбачається, оскільки зазначену постанову ухвалено в порядку провадження з притягнення особи до адміністративної відповідальності за правилами КУпАП. У разі незгоди з рішеннями, ухваленими відповідно до норм КУпАП, заявник не позбавлений можливості оскаржити їх до місцевого загального суду, як адміністративного.

Колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України, з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Як встановлено вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025, яке набрало законної сили 20.01.2026, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесені дані про звернення до органів Національної поліції стосовно доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу, підстава: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК.

За твердженням заявника, ІНФОРМАЦІЯ_4 ухиляється від виконання рішення, у спосіб, встановлений судом, натомість за невідомих обставин, приймає постанову від 12.02.2026 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та вносить до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані щодо закриття провадження, на підтвердження чого ОСОБА_1 надає, в тому числі, витяги із застосунку «Резерв +».

Тобто, заява позивача від 10.04.2026, подана в порядку ст.383 КАС України, мотивована тим, що відповідач не виконав рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 в повному обсязі шляхом видалення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесених даних про звернення до органів Національної поліції стосовно доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу, підстава: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України, згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026, суд першої інстанції виходив з того, що заявник, як ініціатор провадження, передбаченого ст.383 КАС України, має надати до суду докази вчинення відповідачем протиправних дій на виконання судового рішення, в достатній мірі сформулювавши підстави, з яких він вважає такі дії протиправними. Втім, до поданої заяви ОСОБА_1 доказів, які вказують на складання від його імені відповідачем – ІНФОРМАЦІЯ_6 заяв, не надав. Його посилання на зміст цієї заяви мають характер припущень.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що взаємозв`язок постанови №R351453 від 12.02.2026 про закриття справи про адміністративне правопорушення, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харкові Пушкарьовим О. К. з виконанням судового рішення в цій справі згідно поданої заяви ОСОБА_1 судом не вбачається, оскільки зазначену постанову ухвалено в порядку провадження з притягнення особи до адміністративної відповідальності за правилами КУпАП. У разі незгоди з рішеннями, ухваленими відповідно до норм КУпАП, заявник не позбавлений можливості оскаржити їх до місцевого загального суду, як адміністративного.

Натомість, скасовуючи ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 та направляючи справу №520/29635/25 до суду першої інстанції для продовження розгляду, згідно з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не перевірив доводи заявника щодо вчинення чи не вчинення ІНФОРМАЦІЯ_4 дій, спрямованих на виконання судового рішення, у спосіб, встановлений судом. Суд першої інстанції не надав жодної оцінки доказам, наданим ОСОБА_1 в підтвердження ухилення боржника від виконання судового рішення, зокрема, витягам із застосунку «Резерв +».

У зв`язку з вищенаведеним, суд апеляційної інстанції вказав, що висновок суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви з підстав не надання ОСОБА_1 доказів є передчасним, зробленим без повного та всебічного з`ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами.

Водночас, після повернення справи до суду першої інстанції та продовження розгляду заяви, судом повторно не було надано належної оцінки обставинам виконання / не виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 в повному обсязі шляхом видалення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесених даних про звернення до органів Національної поліції стосовно доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу, підстава: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неможливості оскарження постанови від 12.02.2026 в межах розгляду заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України, проте вказані обставини не звільняють суд від перевірки обставин вчинення боржником дій чи бездіяльності під час виконання / невиконання судового рішення та надання їм оцінки на предмет протиправності.

Посилання суду першої інстанції на те, що заявником фактично поставлено питання про скасування постанови, ухваленої у справі про адміністративне правопорушення, як на підставу для відмови у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України, колегія суддів вважає помилковими, оскільки, в першу чергу, заява позивача від 10.04.2026 мотивована тим, що відповідач не виконав рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 в повному обсязі шляхом видалення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесених даних про звернення до органів Національної поліції стосовно доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу, підстава: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК.

Суд наголошує, що звертаючись до суду першої інстанції із заявою про визнання протиправними дій відповідачів в порядку ст.383 КАС України, заявник наводив аргументи та доводи, які вказують на не виконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, однак останнім не надано судом належної оцінки.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що обставини виконання / не виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі №520/29635/25, з урахуванням висновків, визначених у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026, судом першої інстанції не досліджувалися та їм не надана належна правова оцінка.

За цим, доводи апеляційної скарги позивача про те, що суду першої інстанції належало вчинити конкретні процесуальні дії: перевірити, які саме дії відповідач вчинив або не вчинив на виконання рішення суду від 18.12.2025, дослідити подані позивачем докази та надати їм оцінку, а також оцінити поведінку відповідача на предмет протиправності, приймаються колегією суддів в якості належних.

Суд враховує, що застосування інституту судового контролю є правом, а не обов`язком суду, однак задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені у заяві та навести підстави для висновку про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України, чого у даному випадку зроблено не було.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень.

Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи судом встановлюється на підставі доказів, якими є будь-які дані. Відповідно до статей 73 та 74 КАС України докази мають бути належними та допустимими.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України, висновки суду першої інстанції є передчасними.

Разом з тим, доводи апелянта про те, що 16.06.2026 позивачем подано клопотання про розгляд заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, у судовому засіданні з викликом сторін, однак, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання (ч.5 ст.383 КАС України).

Посилання апеляційної скарги позивача на те, що судом першої інстанції протиправно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Харкові оригінал (або електронний примірник) заяви, на підставі якої 12.02.2026 розглянуто справу за відсутності позивача та винесено постанову №R351453 про закриття справи про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП і яка у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначена як подана ОСОБА_1 «особисто», та відомостей, що дозволяють ідентифікувати зазначену заяву та джерело її походження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі докази стосуються ухвалення постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка адміністративним судом не переглядається.

Дослідивши клопотання позивача про витребування доказів, враховуючи предмет спору та наявні в матеріалах справи відомості щодо спірних правовідносин та їх правового регулювання, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

При цьому, суд першої інстанції має встановити обставини виконання / не виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі №520/29635/25, тому може витребувати у відповідача відповідні докази за власною ініціативою згідно зі ст.80 КАС України.

Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про відмову у задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 по справі № 520/29635/25 скасувати.

Справу № 520/29635/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко