Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №520/27552/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 р.Справа № 520/27552/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) по справі № 520/27552/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 №204650022380 від 10.05.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити певні дії - поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 на вказаний нею банківський рахунок, з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025, яке за наслідками апеляційного перегляду набрало законної сили 30.06.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204650022380 від 10.05.2024 про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

21.04.2026 позивач звернулась до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України, в якій просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у десятиденний строк суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у адміністративній справі №520/27552/24.

В обґрунтування заяви зазначила, що пенсійний орган не виконує судове рішення від 09.04.2025, а саме по теперішній час не поновлює виплату пенсії ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 у задоволенні заяви відмовлено.

За наслідками апеляційного оскарження, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі № 520/27552/24 скасовано.

Справу № 520/27552/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 заяву залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо неналежного виконання відповідачем рішення суду, неможливості виконання судового рішення в порядку примусового виконання або щодо необхідності встановлення судового контролю за рішенням суду в даній справі.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, як наслідок, відмова в її задоволенні з цих підстав є такою, що суперечить ч. 4 ст. 382 КАС України.

Натомість наголошує, що судове рішення у справі № 520/27552/24 залишається невиконаним, оскільки пенсійним органом не поновлено виплату пенсії ОСОБА_1

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №520/27552/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009.

В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю позивач зазначає, що відповідач не поновлює ОСОБА_1 виплату пенсії всупереч судовому рішенню від 09.04.2025 у справі №520/27552/24, тому наявні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в поряду ст.382 КАС України.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю, суд першої інстанції послався на відсутність доказів звернення позивача до органів виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення та не наведення позивачем обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятись від його виконання.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наведені обставини слугували підставою для постановлення ухвали від 24.04.2026, яка за наслідками апеляційного перегляду скасована, а справа направлена до суду для продовження розгляду.

При постановленні ухвали від 09.07.2026, суд першої інстанції проігнорував висновки Другого апеляційного адміністративного суду та повторно відмовив у задоволенні заяви за аналогічних підстав.

В свою чергу, обставини виконання (невиконання) судового рішення (поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009) залишились недослідженими, докази на підтвердження виконання судового рішення у відповідача судом не витребовувались.

Суд першої інстанції не надав і жодної оцінки доводам позивача, викладеним у заяві щодо невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, а лише послався на не зазначення заявником обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятись від його виконання.

Отже, судом першої інстанції взагалі не досліджувалось питання виконання (невиконання) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 520/27552/24.

Висновки суду першої інстанції про те, що встановлення судового контролю можливе, якщо заходи з примусового виконання рішення в порядку Закону України "Про виконавче провадження" не призвели до належного виконання судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судовий контроль за виконанням рішення суду встановлюється без прив`язки до вчинення дій щодо примусового виконання рішення.

Аналіз норми статті 382 КАС України, у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України, дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.

Оскільки виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється як добровільно (самим боржником), так і у примусовому порядку (органами державної виконавчої служби), то судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо не залежить від тієї обставини, чи існує станом на час вжиття заходів такого контролю відкрите виконавче провадження.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою положення ч. 1 ст. 382 КАС України, в редакції, що діє з 19.12.2024 в частині обов`язку суду встановити судовий контроль за письмовою заявою заявника у справах, зокрема, з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Колегія суддів зазначає, що справа № 520/27552/24 стосується питання виплати пенсії, як наслідок, суд першої інстанції, отримавши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, мав зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, висновок суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви є помилковим, зробленим без повного та всебічного з`ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами.

Натомість, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 382 КАС України та не повного встановлення обставин справи знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України закріплено виключну підсудність питання про встановлення судового контролю, а саме суду, який ухвалив судове рішення.

Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 520/27552/24.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення питання щодо встановлення судового контролю, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду заяви від 21.04.2026, в порядку ст. 382 КАС України до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 310, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 по справі № 520/27552/24 скасувати.

Адміністративну справу № 520/27552/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.04.2026.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц

Повний текст постанови складено 14.09.2026 року