Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №520/20788/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р.Справа № 520/20788/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., повний текст складено 23.07.26 по справі № 520/20788/25

за позовом ОСОБА_1

до Національної академії Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

10.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 шляхом зобов`язання Національної академії Національної гвардії України подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 в частині надання доказів перерахунку окремих складових щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 з 20.05.2023 по 12.09.2024, а саме щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премії у належних відсоткових розмірах, установлених Національною академією Національної гвардії України під час її проходження служби, від перерахованих основних видів грошового забезпечення, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі №520/20788/25 та доказів виплати належно перерахованих сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 заяву представника ОСОБА_1 від 10.06.2026 про встановлення судового контролю задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 визнано виконаною в частині нарахування грошового забезпечення з 20.05.2023 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Встановлено судовий контроль за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 в частині виплати грошового забезпечення з 20.05.2023 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов`язано Національну академію Національної гвардії України протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 в частині виплати грошового забезпечення з 20.05.2023 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Заяву в решті вимог залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання встановлення судового контролю у повному обсязі відповідно до поданої заяви позивача в аспекті співставлення поданих відповідачем 18.07.2026 доказів на виконання ухвали від 01.07.2026 з доказами первинно встановлених позивачу під час його проходження служби відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, які відповідачем на виконання ухвали від 01.07.2026 суду не надані, отже, мають бути витребувані та досліджені.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що первинний перерахунок грошового забезпечення, за яким позивач ініціював процедуру судового контролю, свідчить про те, що за наслідками перерахунку визначено до нарахування суму 3435,31 грн, яка з компенсацією ПДФО складатиме 4053,67 грн. Вказує, що другим перерахунком грошового забезпечення, за наслідками якого суд вважав виконаною постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 в частині нарахування грошового забезпечення з 20.05.2023 по 12.09.2024, визначено до нарахування суму 114529,22 грн, яка з компенсацією ПДФО складає 135144,48 грн. Стверджує, що належність такого перерахунку в аспекті підстав ініційованої позивачем процедури судового контролю - зменшення відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, що призвело до неналежного підсумку до видачі, суд першої інстанції вбачав з доданої відповідачем копії наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 10.07.2026 №633, відповідно до якого наказано, зокрема: перерахувати та виплатити надбавку за особливості проходження служби в розмірі 33% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 20.05.2023 по 31.12.2023, в розмірі 30% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01.01.2024 по 12.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум, перерахувати та виплатити премію в розмірі 280% від посадового окладу за період з 20.05.2023 по 31.12.2023, премію в розмірі 245% від посадового окладу за період з 01.01.2024 по 12.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум. Однак суд першої інстанції взагалі не оцінював самий перерахунок грошового забезпечення в призмі питання, чи узгоджуються відомості такого перерахунку настановам означеного наказу.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного судуз позовом до Національної академії Національної гвардії України, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.05.2023 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; зобов`язати Національну академію Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 20.05.2023 по 31.12.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2024 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 по справі № 520/20788/25 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.05.2023 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов`язано Національну академію Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 20.05.2023 по 31.12.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2024 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

26.03.2026 представником позивача отримано виконавчий лист.

10.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 шляхом зобов`язання Національної академії Національної гвардії України подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 в частині надання доказів перерахунку окремих складових щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 з 20.05.2023 по 12.09.2024, а саме щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премії у належних відсоткових розмірах, установлених Національною академією Національної гвардії України під час її проходження служби, від перерахованих основних видів грошового забезпечення, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі №520/20788/25 та доказів виплати належно перерахованих сум.

Аргументуючи подану заяву зазначив, що відповідач неналежно виконав постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №520/20788/25, оскільки під час перерахунку грошового забезпечення безпідставно зменшив відсоткові значення надбавки за особливості проходження служби та премії, які були фактично встановлені й виплачувались позивачу під час проходження служби, чим штучно занизив належні до виплати суми, погіршив умови оплати праці всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України №704, Інструкції, затвердженої наказом МВС №200, положенням КЗпП України, принципу обов`язковості судового рішення та праву особи на мирне володіння майном.

Задовольняючи частково заяву представника позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що підтверджений матеріалами справи факт невиконання судового рішення у справі №520/20788/25 у повному обсязі у даному конкретному випадку доводить існування підстав для встановлення судового контролю у порядку ст.382 КАС України саме в частині виплати нарахованого грошового забезпечення.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що питання визначення відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії не було предметом судового розгляду у цій справі. При ухваленні постанови суд не досліджував правомірність встановлення конкретних відсоткових значень зазначених складових грошового забезпечення, не оцінював відповідні докази та не покладав на відповідача обов`язку здійснити їх перерахунок у конкретному відсотковому розмірі. Предметом судового контролю було виключно право позивача на проведення перерахунку грошового забезпечення із застосуванням визначеного судом механізму обчислення грошового забезпечення за визначений період, а не законність подальших управлінських рішень суб`єкта владних повноважень щодо визначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії при проведенні перерахунку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 – 382-3 КАС України.

За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

За цим, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як встановлено судом вище, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 зобов`язано Національну академію Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 20.05.2023 по 31.12.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2024 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Згідно наданого відповідачем розрахунку перерахованого грошового забезпечення згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду за період 20.05.2023 - 12.09.2024 позивачу донараховано 114529,22 грн.

Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 10.07.2026 №633 "Про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду №520/20788/25 від 12.03.2026р. на користь ОСОБА_1 " на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі №520/20788/25 від 12.03.2026 та керуючись Бюджетним кодексом України, Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам» наказано:

1. Начальнику фінансового відділу (головному бухгалтеру) перерахувати та виплатити посадовий оклад за період з 20.05.2023 по 31.12.2023 у розмірі 9660,00 грн, за період з 01.01.2024 по 12.09.2024 у розмірі 10 900,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

2 Начальнику фінансового відділу (головному бухгалтеру) перерахувати та виплатити оклад за військовим званням за період з 20.05.2023 по 31.12.2023 у розмірі 2040,00 грн, за період з 01.01.2024 по 12.09.2024 у розмірі 2300,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Начальнику фінансового відділу (головному бухгалтеру) перерахувати та виплатити надбавку за вислугу років в розмірі 40% за період з 20.05.2023 по 30.06.2024, в розмірі 45% за період з 01.07.2024 по 12.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Начальнику фінансового відділу (головному бухгалтеру) перерахувати та виплатити надбавку за особливості проходження служби в розмірі 33% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 20.05.2023 по 31.12.2023, в розмірі 30% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01.01.2024 по 12.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

5. Начальнику фінансового відділу (головному бухгалтеру) перерахувати та виплатити надбавку за кваліфікацію в розмірі 3% від посадового окладу за період з 20.05.2023 по 12.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

6. Начальнику фінансового відділу (головному бухгалтеру) перерахувати та виплатити премію в розмірі 280% від посадового окладу за період з 20.05.2023 по 31.12.2023, премію в розмірі 245% від посадового окладу за період з 01.01.2024 по 12.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

7. Начальнику фінансового відділу (головному бухгалтеру) здійснити перерахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

8. Кошти отримані для виплати належних сум перерахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на рахунок ІВАN НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Згідно з листом Національної академії Національної гвардії України від 14.07.2026 №84/1/6-4024-2026, адресованому Командувачеві Національної гвардії України, відповідачем заявлено вимогу про виділення коштів по КЕКВ 2112 для сплати судових рішень на загальну суму - 485481,09 грн, у тому числі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №520/20788/25 про перерахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 12.09.2024 на загальну суму 135144,48 грн.

За цим, відповідачем виконано постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 в частині нарахування грошового забезпечення з 20.05.2023 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Оскільки матеріали справи не містять доказів проведення виплати грошового забезпечення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 саме в частині виплати грошового забезпечення з 20.05.2023 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, та зобов`язання Національної академії Національної гвардії України протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 по справі №520/20788/25 в частині виплати грошового забезпечення з 20.05.2023 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

За позицією позивача, належність проведеного перерахунку грошового забезпечення позивача в аспекті підстав ініційованої процедури судового контролю - зменшення відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, що призвело до неналежного підсумку до видачі, суд першої інстанції вбачав з доданої відповідачем копії наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 10.07.2026 №633, відповідно до якого наказано, зокрема: перерахувати та виплатити надбавку за особливості проходження служби в розмірі 33% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 20.05.2023 по 31.12.2023, в розмірі 30% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01.01.2024 по 12.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум, перерахувати та виплатити премію в розмірі 280% від посадового окладу за період з 20.05.2023 по 31.12.2023, премію в розмірі 245% від посадового окладу за період з 01.01.2024 по 12.09.2024, з урахуванням раніше виплачених сум. Однак суд першої інстанції взагалі не оцінював самий перерахунок грошового забезпечення в призмі питання, чи узгоджуються відомості такого перерахунку настановам означеного наказу.

Суд звертає увагу на те, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин тощо.

Також в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі доходити висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою в порядку статті 382 КАС України, фактично вирішувати спір та зобов`язувати відповідача вчинити певні дії, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.

Вирішуючи питання щодо визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними щодо неналежного виконання рішення суду, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що наведені позивачем доводи стосуються не самого факту невиконання постанови суду в частині нарахування грошового забезпечення з 20.05.2023 по 12.09.2024 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а стосуються незгоди з діями відповідача під час перерахунку грошового забезпечення щодо зменшення відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби та премії, які були фактично встановлені й виплачувались позивачу під час проходження служби.

Отже, між позивачем та відповідачем наразі виникли нові правовідносини, пов`язані з оцінкою правомірності визначення відповідачем конкретних показників надбавки за особливості проходження служби та премії під час перерахунку грошового забезпечення.

Такий спір за своїм змістом є новим публічно-правовим спором. Він не може бути вирішений судом у межах процедури судового контролю за виконанням рішення, оскільки потребує самостійного з`ясування фактичних обставин, дослідження доказів, оцінки грошового атестата, нормативного регулювання порядку визначення премії та надбавки за особливості проходження служби, а також надання правової оцінки новим діям відповідача.

Суд зазначає, що в порядку статті 382 КАС України не може бути вирішено питання про правильність чи неправильність визначення конкретного відсоткового розміру премії та надбавки за особливості проходження служби, якщо таке питання не було предметом судового розгляду та не вирішувалося судом при ухваленні рішення по суті.

Тож у разі незгоди з діями відповідача під час перерахунку грошового забезпечення щодо зменшення відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби та премії, які були фактично встановлені й виплачувались позивачу під час проходження служби, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.

Доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Також колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 по справі № 520/20788/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий