Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №520/14285/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 р.Справа № 520/14285/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 (головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О.) по справі № 520/14285/24

за позовом ОСОБА_1

до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язати Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з, військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024, яке набрало законної сили 15.08.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, які полягають у не підготовці та не надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 та з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 та з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

10.06.2026 ОСОБА_1 подав суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просив:

- визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не зазначення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у довідці №22 1143/4.1/4.1.4/8-24 від 04.09.2024 станом на 2022 рік та у довідці № 22 1142/4.1/4.1.4/8-24 від 04.09.2024, виданих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 520/14285/24;

- постановити окрему ухвалу про усунення причин та умов, що сприяли невиконанню відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 520/14285/24;

- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надати до Харківського окружного адміністративного суду відповідь про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 520/14285/24 та доказів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В обґрунтування заяви зазначив, що на виконання судового рішення у справі № 520/14285/24 відповідачем виготовлено оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, 01.01.2023, в яких зазначено відомості про основні складові грошового забезпечення без зазначення додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби та премії), що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зазначені обставини свідчать про протиправність дій, вчинених Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на виконання рішення суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 заяву залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне встановлення обставин справи, просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити заяву.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що на виконання судового рішення відповідач мав виготовити довідки, в яких зазначити відомості як про основні так і про додаткові складові грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Враховуючи, що дані, зазначені відповідачем у довідках про розмір грошового забезпечення, виданої на виконання судового рішення, не відповідає як змісту рішення суду так і постанови №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», вважає, що рішення суду від 15.07.2024 у справі № 520/14285/24 не виконано відповідачем у спосіб, встановлений судом.

Натомість, суд першої інстанції, не встановивши всі обставини справи, помилково відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви в порядку 383 КАС України.

Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач) не подало відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням не покладено обов`язку на відповідача визначати конкретний відсотковий розмір складових грошового забезпечення при виготовленні оновлених довідок, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на його виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими заявником.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 520/14285/24 зобов`язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 та з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

З мотивувальної частини рішення вбачається, що довідки позивачу не видавалися, судом вирішувалось питання щодо наявності в позивача права на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно з урахуванням складових грошового забезпечення з розрахунком посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

При цьому, у цій справі судом не вирішувалося питання зазначення у довідках конкретних складових грошового забезпечення та премії, а також їх відсоткових розмірів розрахованих відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Колегія суддів враховує, що судом в межах справи № 520/14285/24 відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень підготувати довідки із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки як передчасних.

Судове рішення в цій частині не оскаржено позивачем.

Як наслідок, в межах розгляду справи № 520/14285/24 спору щодо зазначення у довідках конкретних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії, а також їх відсоткового розміру не існувало.

На виконання судового рішення, відповідач виготовив оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 розрахувавши основні види грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, що підтверджується довідками та визнається самим позивачем.

Натомість, правовідносини, що виникли при виконанні судового рішення у справі № 520/14285/24, на виконання якого позивачу видано довідки про розмір грошового забезпечення у яких не зазначено відомості про додаткові види грошового забезпечення є новими та знаходяться поза межами судового спору, що розглядався судом у справі № 520/14285/24.

Отже, оскаржувані в порядку ст. 383 КАС України дії відповідача не пов`язані з виконанням судового рішення у цій справі.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 по справі № 520/14285/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц

Повний текст постанови складено 14.09.2026 року