Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №200/2004/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 р.Справа № 200/2004/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) по справі № 200/2004/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання рішення протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення обчислення та перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 1 грудня 2019 року на підставі довідки від 3 березня 2023 року № 33/25-551 про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року, яка надана Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести обчислення, перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року на підставі довідки від 3 березня 2023 року № 33/25-551 про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України, станом на листопад 2019 року, з урахуванням зазначених у довідці від 3 березня 2023 року № 33/25-551 складових грошового забезпечення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023, яке за наслідками апеляційного перегляду набрало законної сили 31.08.2023 позов задоволено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» змінено територіальну підсудність Донецького окружного адміністративного суду на Харківський окружний адміністративний суд.

13.07.2026 позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №200/2004/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з грудня 2019 року по вересень 2023 року в розмірі 210 671,95 грн.

В обґрунтування заяви зазначив, що на виконання судового рішення пенсійний орган провів перерахунок її пенсії з 01.12.2019, проте до теперішнього часу не виплатив заборгованість з пенсії за попередній період в розмірі 210 671,95 грн, у зв`язку з чим наявні підстави для зміни способу його виконання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 у задоволенні заяви відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви, поданої в порядку ст. 378 КАС України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що чинною редакцією ст. 378 КАС України передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Просить врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені ст. 378 КАС України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 зазначив, що норма ст. 378 КАС України встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. Прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі № 200/2004/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі оновленої довідки ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" від 3 березня 2023 року № 33/25-551, здійснивши виплату з урахуванням виплачених сум.

На виконання судового рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, нараховано позивачу доплату до пенсії за період з 01.12.2019 до 30.09.2023 в розмірі 211 638,00 грн, що підтверджується розрахунком на доплату пенсії ОСОБА_1 .

В листі від 26.05.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомляло ОСОБА_1 , що в період 2025-2026 рр. пенсійним органом виплачено пенсійонеру 966,05 грн із загальної суми заборгованості.

Таким чином, сума заборгованості склала 210 671,95 грн.

Суд першої інстанції вважав, що відповідачем не виконано судове рішення в частині виплати позивачу заборгованості з пенсії з поважних підстав, а саме через відсутність коштів на вказані цілі.

Натомість, зміна способу виконання судового рішення із зобов`язання виплатити недоплачену суму пенсії на її стягнення призведе до зміни рішення по суті.

Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення, не врахував, що чинна редакція ст. 378 КАС України включає самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі № 200/2004/23 стосувався перерахунку та виплати пенсії позивачу в належному розмірі.

Як наслідок, суд першої інстанції мав встановити чи виконано судове рішення у цій справі та у випадку його невиконання дослідити, протягом якого строку з дня набрання законної сили судовим рішенням останнє не виконується.

Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/2004/23 (31.08.2023) до часу вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення як в суді першої, так і апеляційної інстанції заборгованість з перерахованої позивачу пенсії залишається не виплаченою.

ГУ ПФУ в Донецькій області не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції жодних доказів, що свідчили б про вжиття ним заходів з метою виконання судового рішення в частині виплати позивачу заборгованості.

Твердження пенсійного органу у відзиві на апеляційну скаргу про те, що сума заборгованості станом на 27.08.2026 складає 210 539,95 грн, колегія суддів оцінює критично, оскільки належних доказів в підтвердження зазначених обставин ним не надано.

Висновки суду першої інстанції, що зміна способу та порядку виконання судового рішення, призведе до зміни рішення по суті колегія суддів вважає помилковими та такими, що зроблені без урахування ст. 378 КАС України, в редакції, що діє з 19.12.2024.

Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 755/7058/16-а колегія суддів відхиляє, оскільки остання прийнята за іншого правового регулювання, а саме під час дії ст. 378 КАС України, в редакції до 19.12.2024.

Враховуючи, що судове рішення не виконується відповідачем більше трьох років, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у цій справі.

Натомість, суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви позивача.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваній ухвалі, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 по справі № 200/2004/23 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою, заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 200/2004/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 нарахованої різниці в пенсії за період з 01.12.2019 до 30.09.2023 в розмірі 210 671,95 грн (двісті десять тисяч шістсот сімдесят одна гривня 95 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц

Повний текст постанови складено 14.09.2026 року