Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №520/10335/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р.Справа № 520/10335/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., повний текст складено 20.07.26 року по справі № 520/10335/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях ХМУ МЮ України Баранова Я.О. із заявою, в якій просить суд вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/10335/24 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену пенсію з 01.02.2023 по 30.09.2024 в розмірі 65 086.07 грн.

В обґрунтування вказаної заяви зазначив зокрема, що після відкриття виконавчого провадження, до Відділу примусового виконання рішень надійшов лист ГУ ПФУ в Харківській області від 27.05.2026, яким останній повідомив, що за період з 01.02.2023 по 30.09.2024 нараховано різницю в пенсії розмірі 65 086.07 грн, а отже з тексту листа Боржника вбачається факт невиконання рішення у повному обсязі та наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення або роблять його неможливим.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях ХМУ МЮ України Баранової Я.О. від 15.07.2026 про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24 залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 та ухвалити постанову, якою заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях ХМУ МЮ України Баранової Я.О. від 15.07.2026 про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24 задовольнити. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24. Стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24 нараховану, але невиплачену пенсію з 01.02.2023 по 30.09.2024 в розмірі 65 086.07 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що положення частини третьої статті 378 КАС України були доповнені абзацом другим зазначеного вище змісту на підставі Закону України від 21.11.2024 № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі – Закон України № 4094-ІХ), який набрав чинності з 19.12.2024. Цією нормою встановлено самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання судового рішення (у відповідних категоріях справ) після двомісячного строку його невиконання. Разом з тим, судом першої інстанції не було застосовано вказані вимоги частини третьої статті 378 КАС України у редакції Закону № 4094-ІХ. Резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24 має зобов`язальний характер, а саме зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі який обчислено з грошового забезпечення визначеного Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 17.11.2023 № 760 з 01.02.2023. На виконання зазначеного судового рішення відповідачем було здійснено перерахунок пенсії за період з лютого 2023 по вересень 2024 та нарахована сума на доплату у розмірі 65 086.07 грн, що підтверджується розрахунком за пенсійною справою ОСОБА_1 № 2012012015. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів виплати ОСОБА_1 заборгованості, нарахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24 у розмірі 65 086.07 грн , отже така виконана тільки в частині здійснення перерахунку пенсії. Враховуючи встановлені обставини, з огляду на положення частини третьої статті 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Посилання суду першої інстанції на відсутність надання доказів та зазначення обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим є необґрунтованими, оскільки можливість застосування передбаченого частиною третьою статті 378 КАС України способу виконання судових рішень у відповідній категорії спорів закон не ставить у залежність від доведення наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Зазначив, що виплата коштів на виконання рішення суду здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Відповідачем було вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення. Також зазначено, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може здійснювати останнє по суті.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області яка полягає у не перерахунку та не виплаті ОСОБА_1 пенсії в розмірі який обчислено з грошового забезпечення визначеного Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 17.11.2023 № 760 з 01.02.2023.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі який обчислено з грошового забезпечення визначеного Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 17.11.2023 № 760 з 01.02.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 968.96 грн.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 набрало законної сили: 15.08.2024.

Із матеріалів справи встановлено, що ГУ ПФУ в Харківській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24 та нараховано заборгованість у сумі 65 086.07 грн, що підтверджено розрахунком за пенсійною справою № 2012012015.

Вказана сума різниці пенсії обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що заявником в обґрунтування вимог про зміну способу виконання рішення по даній справі жодних обставин, які б ускладнювали виконання рішення, не наведено, а суд, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, не вбачає існування у спірних правовідносинах перелічених у нормі процесуального закону підстав.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 29-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.

Частиною 2 ст. 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон України № 1404-VIII) встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі – Закон України № 4901- VI) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 4901- VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статтею 7 Закону України № 4901- VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області яка полягає у не перерахунку та не виплаті ОСОБА_1 пенсії в розмірі який обчислено з грошового забезпечення визначеного Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 17.11.2023 № 760 з 01.02.2023. Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі який обчислено з грошового забезпечення визначеного Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 17.11.2023 № 760 з 01.02.2023. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 968.96 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 дата набрання законної сили: 15.08.2024.

Із матеріалів справи встановлено, що ГУ ПФУ в Харківській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24 та нараховано заборгованість у сумі 65 086.07 грн, що підтверджено розрахунком за пенсійною справою № 2012012015.

Вказана сума різниці пенсії обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Відповідачем як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції не надано доказів виплати різниці пенсії у розмірі 65 086.07 грн, як і не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду по справі № 520/10335/24 або роблять його неможливим.

Отже, рішення суду у справі № 520/10335/24 ГУ ПФУ в Харківській області виконано лише в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії в розмірі який обчислено з грошового забезпечення визначеного Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 17.11.2023 № 760 з 01.02.2023.

Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24, що набрало законної сили 15.08.2024, не виконується у повному обсязі вже більше року.

Тож, враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону України № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області недоотриманої заборгованості по пенсії у розмірі 65 086.07 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Отже, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24.

Реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Отже, відхиляючи доводи відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на виплату пенсії.

З огляду на наведене правове регулювання та встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку, що заява позивача про зміну способу та порядку виконання рішення обґрунтована та підлягає задоволенню.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 та ухвалити нову постанову про задоволення заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях ХМУ МЮ України Баранової Я.О. про зміну способу та порядку виконання рішення.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 по справі № 520/10335/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях ХМУ МЮ України Баранової Яни Олександрівни від 15.07.2026 про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24 задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/10335/24 суму доплати пенсії у розмірі 65 086 (шістдесят п`ять тисяч вісімдесят шість гривень) гривень 07 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий