Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №520/27280/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 р. Справа № 520/27280/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 року (ухвалене суддею Горшкова О.О.) в справі № 520/27280/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВ ЖИТЛОБУД»

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

третя особа Харківська міська рада

про визнання дій протиправними та скасування витягу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВ ЖИТЛОБУД» звернулось до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, у якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просило: визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 р. № 4677, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072; скасувати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 р. № 4677, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області; визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-9981759992025 від 13.10.2025 р., яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072; скасувати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від № НВ-9981759992025 від 13.10.2025 р., яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 р. частково задоволено адміністративний позов, а саме: скасовано Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від № НВ-9981759992025 від 13.10.2025 р., яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Харківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про оцінку земель», Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вважає, що зміна методики розрахунку не спричинила автоматичної втрати чинності або скасування затвердженої нормативної грошової оцінки, а відмінності у формулах та коефіцієнтах розрахунку не впливають на сам факт визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, адже такі формули і коефіцієнти мають застосовуватися лише у разі виготовлення та затвердження нової технічної документації органом місцевого самоврядування. Зазначає, що станом на 2021-2025 роки нормативна грошова оцінка земель відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» Харківською міською радою не розроблялась та не затверджувалась, у зв`язку з чим посилання суду на відмінний алгоритм проведення нормативної грошової оцінки, та незастосування коефіцієнтів, передбачених вищевказаною Методикою є безпідставним. Крім того, апелянт вважає, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі є «лише інформаційним документом» і не може бути предметом судового оскарження.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує доводи апеляційної скарги третьої особи, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.05.2025 р. № 427769972 право власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:04:010:0072 з 09.08.2021 р. належить ТОВ “Харків Житлобуд”.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.08.2018 р. № НВ-6306340772018 площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138800:04:010:0072 складає 11,0955 га, сформована земельна ділянка - 22.02.2017 р.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.05.2025 р. № 427769972 право власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, просп. Аерокосмічний, 100, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:04:010:0072 в період з 2013 р. по серпень 2021 р. зареєстровано за ТОВ “Харківський м`ясокомбінат”.

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області сформовано Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.07.2020 р. № 4677, яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 6310138800:04:010:0072.

Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області сформовано Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №НВ-9981759992025 від 13.10.2025 р., яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 6310138800:04:010:0072.

Позивач, не погоджуючись з коефіцієнтами індексації нормативно грошової оцінки та локальними коефіцієнтами на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони визначеними у вказаних витягах, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від № НВ-9981759992025 від 13.10.2025 р. не відповідає Методиці нормативної грошової оцінки земельних ділянок», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. №1147, та коефіцієнтам, які передбачені цією Методикою.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні, регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11.12.2003 р. (в подальшому – Закон № 1378-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок – це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 15 Закону № 1378-IV визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст. 18 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України “Про землеустрій”.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 1378-IV, за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 23 Закону № 1378-IV).

Верховний Суд у постановах від 24.11.2021 р. в справі № 817/1780/17, від 03.06.2022 р. в справі № 160/2702/22 дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Таким чином, рішення та дії суб`єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 28.05.2025 р. в справі № 520/9801/24, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховується судом.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не приймає довід апеляційної скарги про те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі є «лише інформаційним документом» і не може бути предметом судового оскарження.

Відповідно до пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України (в подальшому - ПК України), базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з до п. 271.2 ст. 271 ПК України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктом 289.2 статті 289 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

За змістом вказаних норм для визначення суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов`язань необхідно проіндексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки.

У постанові Верховного Суду від 18.08.2021 р. в справі № 818/912/18 зроблено висновки про те, що вимоги п. 271.2 ст. 271 ПК України, які стосуються рішення рад щодо нормативної грошової оцінки, не поширюються на питання застосування щорічних коефіцієнтів індексації. Натомість, правила застосування щорічних коефіцієнтів індексації встановлено пунктом 289.2 статті 289 ПК України. За змістом останнього кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення ради про її затвердження чи датою введення в дію нормативної грошової оцінки. Необхідно відрізняти поняття проведення нормативної грошової оцінки та її затвердження, які є різними видами діяльності у сфері оцінки земель та здійснюється різними суб`єктами. Згідно із законодавством, з моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки. При цьому, коефіцієнти щорічно розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 р. в справі № 804/937/16 судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначено: “правильне визначення поняття “дати проведення нормативної грошової оцінки земель” є визначальним у цьому спорі, оскільки від цієї дати необхідно починати кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, що, зрештою, впливає на розмір плати за землю.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №1378-IV “Про оцінку земель”, дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Отже, від висновків, які зробив Верховний Суд при розгляді інших справ, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель залежить від дати набрання чинності відповідним рішенням міської ради, необхідно відступити.

Законодавство не містить положень, які встановлюють обов`язок застосовувати коефіцієнт індексації перспективно. Натомість, сама базова величина нормативної грошової оцінки земель застосовується після введення її в дію.

Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.

Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком, визначеної, наприклад, у 2016 році на підставі нормативної грошової оцінки, розмір якої визначено станом на 2013 рік, шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів за цей період.

Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком.”.

Позивач посилався на те, що відповідачем при формуванні витягу не враховано локальні фактори та їх значення.

Верховним Судом у постанові від 28.05.2025 р. в справі № 520/9801/24 зазначено, що внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу, входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів. Вказано, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області зобов`язано було перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

При цьому, правова позиція щодо необхідності врахування при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки локальних факторів викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2022 р. в справі №160/1209/19.

Методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України “Про оцінку земель” встановлює Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1147 (в подальшому - Методика № 1147).

Згідно з п. 20 Методики, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.

У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.

Відповідно до п. 3 Методики № 1147, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів; Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1; Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст; Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів; Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення; Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки; Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру; Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням; Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

При цьому, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1147 “Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок”, установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу Українидо набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієїпостанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від № НВ-9981759992025 від 13.10.2025 р., яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072 неможливо встановити жодної інформації про те, які локальні коефіцієнти та з якими значеннями застосовані при його формуванні.

При здійснені розрахунку вартість земельної ділянки склала 405251231,84 грн., в той час як вартість земельної ділянки станом на 2020 рік складала 232245543,00 грн.

Судовим розглядом встановлено, що повивач через свого представника звернувся до відповідача з адвокатським запитом в якому просив повідомити, які показники Нрд, Км1, Км2, Км3, Км4, Кцп, Кмц, Кні були застосовані при вирахуванні нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною прощею 110955 кв. м. по проспекту Аерокосмічному, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 6310138800:04:010:0072, відповідно до Витягу № НВ-9981759992025 від 13.10.2025 року. Також адвокат просив повідомити чи враховані при формуванні витягу наступні коефіцієнти та в якому значенні: місцезнаходження земельної ділянки в зоні забруднення атмосферного повітря 0,80-0,95; місцезнаходження земельної ділянки в зоні перевищення допустимого рівня шуму - 0,90-0,97; місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів - 0,90-0,95; земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,90-0,95. Крім того адвокат просив повідомити про те, яким чином був розрахований коефіцієнт місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні та в якому значенні.

Листом Головного управління Держгеокажастру у Харківській області позивачу надано відповідь, з якої встановлено, що в новій формі витягу не відображаються показники економіко – планувальної зони, базової вартості 1м2, локальних коефіцієнтів, тощо. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розраховується автоматично на дату формування витягу. Крім того, зазначено, що рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 р. № 1474/19 була затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 р., яка застосовується з 01.01.2020 р. по теперішній час.

Судовим розглядом встановлено, що з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.08.2018 р. № НВ-6306340772018 вбачаєтеся, що земельна ділянка Харкові з кадастровим номером 6310138800:04:010:0072 містить 8 санітарно-захисних зон (1. ЗУ “Про Електроенергетику” - 0,0009 гектарів; 2. ЗУ “Про Електроенергетику” - 0,0653 гектарів; 3. ЗУ “Про Трубопровідній транспорт” - 0,0009 гектарів; 4. ЗУ “Про Трубопровідній транспорт” - 0,1037 гектарів; 5. ЗУ “Про Трубопровідній транспорт” -0,0505 гектарів; 6. ЗУ “Про Телекомунікації” - 0,0028 гектарів; 7. ЗУ “Про Електроенергетику” -0,802 гектарів; 8. ЗУ “Про Електроенергетику” -0,3412 гектарів). Отже, 1,3673 гектарів земельної ділянки з 11,09 гектарів знаходиться у санітарно-захисній зоні. Це 12,3 % земельної ділянки.

15.10.2025 р. представник позивача через електронний кабінет Держгеокадастру отримано інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 6310138800:04:010:0072, відповідно до якої станом на 15.10.2025 р. земельна ділянка містить 9 зареєстрованих обмежень. При чому, з наданої інформації неможливо встановити площу земельної ділянки, яка знаходиться під обмеженням.

Збільшення площі обмежень земельної ділянки має наслідком зниження коефіцієнту знаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, та, відповідно, вартості земельної ділянки. Однак, дані відомості у витягу відсутні.

Відповідно до п.п. 9, 10 Методики №1147 коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням, диференціюється за оціночними районами.

Вся територія, що перебуває в межах юрисдикції сільської, селищної, міської ради або в межах території територіальної громади, поділяється на оціночні райони, що мають переважно однотипні функціонально-планувальні якості та обмежені природними (морське узбережжя, річки, канали, струмки, балки, рівчаки тощо), антропогенними (дороги, вулиці та провулки, сельбищні, шляхові споруди, лісосмуги, канали, історико-культурні, промислові, рекреаційні масиви тощо), адміністративними (межі територій сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад) та іншими (межі кадастрових кварталів тощо) межами та рубежами. Під час виділення меж оціночних районів можуть використовуватися матеріали опорних планів генеральних планів населених пунктів (за наявності). Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), диференціюється за оціночними районами, які встановлюються на основі економічної оцінки території, з урахуванням груп факторів, зокрема, складність фізико-географічних та геоморфологічних умов (наявність ярів, крутосхилів, підтоплення тощо).

Згідно з п. 6 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (в подальшому - Порядок), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777, який діяв раніше, теж вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км були затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне уточнити, що згідно з п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (в подальшому - Порядок №1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до п. 5 Порядку №1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з п. 6 Порядку №1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).

Отже, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу, входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 року в справі №820/1804/16 зазначив: “спеціальним нормативним актом, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не було встановлено однозначного обов`язку використовувати лише програмне забезпечення для визначення відповідних коефіцієнтів. Таким чином, надаючи оскаржуваний витяг за підписом заступника начальника управління, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства”.

Ведення Державного земельного кадастру та внесення до нього відомостей є виключною компетенцією державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру. Посилання на автоматизований софт не звільняє державний орган від обов`язку забезпечувати коректність даних.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 05.09.2023 р. в справі №520/9277/2020.

Правова ж позиція щодо необхідності врахування при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки усіх локальних факторів викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2022 р. в справі №160/1209/19.

Отже, відповідач фактично обмежився лише посиланням на автоматичне формування витягу із використанням програмного комплексу “Національна кадастрова система”, однак не надав жодного належного обґрунтування того, які саме вихідні дані, коефіцієнти та складові були фактично застосовані при визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. При цьому відповідач одночасно зазначає, що програмний комплекс повністю відповідає технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 р., яка застосовується з 01.01.2020 р. по теперішній час, однак не пояснює причин відмінності між сформованими витягами та зміни результатів нормативної грошової оцінки за відсутності змін самої технічної документації.

Крім того, Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом №489, містив окремий нормативний механізм визначення локальних коефіцієнтів шляхом врахування частки площі відповідного фактору в межах земельної ділянки. Водночас чинна Методика, затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 03.11.2021 р., аналогічного механізму прямо не містить.

За таких обставин саме лише формальне посилання відповідача на автоматичний характер формування витягу не може вважатися належним підтвердженням правильності здійсненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки відповідач не довів, яким саме чином після зміни нормативного регулювання забезпечується коректне застосування відповідних локальних факторів, коефіцієнтів та складових технічної документації при автоматизованому визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не довів правомірності здійсненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не виконав обов`язку доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від № НВ-9981759992025 від 13.10.2025 р., яка розташована за адресою: проспект Аерокосмічний, 100 у місті Харкові з кадастровим номером 310138800:04:010:0072, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог щодо протиправних дії Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо неналежного розгляду депутатських звернень, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині стягнення правничої допомоги.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 по справі № 520/27280/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич