Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №440/16494/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р. Справа № 440/16494/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. (ухвалене суддею Бевза В.І.) по справі № 440/16494/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРСКЛА-МОДА»

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОРСКЛА-МОДА» (в подальшому – ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 27.11.2025 р. № 00182000701, № 00182010701, № 00181980701, № 00181960701, № 001819507.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00181950701 від 27.11.2025 р. частково в сумі грошових зобов`язань із податку на прибуток - 647125 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення № 00181950701 від 27.11.2025 р. - залишено в силі; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00181980701, № 00182010701 від 27.11.2025 р.; в іншій частині в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 р. в частині задоволення позовних вимог ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області від 27.11.2025 р. № 00181950701 – частково в сумі грошових зобов`язань із податку на прибуток на суму 647125 грн., № 00181980701 та № 00182010701 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог: Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2023 р. по 30.06.2025 р. правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2023 р. по 30.06.2025 р. за результатами якої складено акт перевірки № 15241/16-31-07-01-01/43278833 від 23.10.2025 р., висновками якого встановлені наступні порушення: п. 44.1, ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в подальшому – ПК України), ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 5.4, п. 5.5 ПСБО 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 р. № 161/4382, П(С)БО 15 «Доходи», П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248, в результаті чого занижений податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 520399 грн., у т.ч. по періодах: 2024 рік 517700 грн., півріччя 2025 року 2699 грн.; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 89 ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальний обсяг постачання 2000200 грн.; підпункт «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункт «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України; п. 7 ст. 16 Закону України від 18.06.2024 р. № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині реалізації алкогольних напоїв у грудні 2024 року на загальну суму 6862,04 грн.; підпункт «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункт «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, визначена суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 2660,74 грн., в т.ч. за липень 2024 року 1262,22 грн., серпень 2024 року 762,13 грн., жовтень 2024450 грн., листопад 2024 року 186,39 грн.;ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» подані заперечення на висновки акту перевірки від 06.11.2025 р. № 36/11 (вх. № 71387/6/16-31/ЕКПП від 06.11.2025 р.): щодо заниження інших операційних доходів внаслідок перерахунку курсових різниць; щодо включення до складу інших операційних витрат донарахованих сум основного платежу за актом перевірки контролюючого органу; щодо включення до складу інших операційних витрат адміністративних витрат, сформованих за операціями зі списання підзвітних сум щодо відряджень керівника за межі України; щодо не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого фізичною особою доходу як додаткове благо у вигляді відшкодування витрат на відрядження; щодо реалізації алкогольних напоїв у грудні 2024 року на загальну суму 6862,04 грн. без отримання відповідної ліцензії на торгівлю.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області перевірки прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 00182000701 від 27.11.2025 р., застосована сума штрафних санкцій 24000 грн. за оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків передбачених Законом); № 00182010701 від 27.11.2025 р., яким збільшена сума грошового зобов`язання з військового збору у сумі 3636,35 грн. (у т.ч. за податковим зобов`язанням у сумі 2660,74 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафами) у сумі 665,19 грн., пеня у сумі 310,42 грн.); № 00181980701 від 27.11.2025 р., яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у суму 43636,21 грн. (у т.ч. з податковим зобов`язанням у сумі 31928,93 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафами) у сумі 7982,23 грн., пеня у сумі 3725,05 грн.); № 00181960701 від 27.11.2025 р., визначені грошові зобов`язання за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, застосований штраф у сумі 2098,70 грн.; № 00181950701 від 27.11.2025 р., яким збільшена сума грошового зобов`язання із податку на прибуток у сумі 650498,75 грн. (у т.ч. за податковими зобов`язаннями 520399 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафами) у сумі 130099,75 грн).

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області № 00181980701, № 00182010701 від 27.11.2025 р. та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00181950701 від 27.11.2025 р. в сумі грошових зобов`язань із податку на прибуток 647125 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання встановлено, що - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пп. 58.1.2 п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити: обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість.

Згідно з п. 58.2 ст. 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення. У Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, міститься інформація про: дати складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення; дату відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення; визначену суму (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та дати настання граничного строку їх сплати.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПК України, не включаються до оподатковуваного доходу платника податку будь-які витрати на відрядження за наявності документів, що підтверджують зв`язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р. (в подальшому – Порядок № 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 3 розділу II Порядку № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 4 розділу III Порядку № 727, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Відповідно до з п. 1 розділу IV Порядку № 727, інформативні додатки до акта (довідки) документальної перевірки. Залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать: затверджений керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу та підписаний начальником відділу (управління) працівника, що очолює перевірку, план (перелік питань) перевірки платника податків; відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються; розрахунок податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені у випадках, встановлених податковим, валютним та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) або звіту, відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового (грошового) зобов`язання, бюджетного відшкодування, від`ємних значень об`єктів оподаткування, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов`язання.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (в подальшому – Порядок № 1204).

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 11 розділу ІІ Порядку № 1204, контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. У випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «П» - у разі зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (додатки 15, 16). При складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком. Податкові повідомлення-рішення у випадках, визначених Кодексом, повинні містити: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок. У разі якщо податкове повідомлення-рішення приймається за результатами документальної перевірки, розпочатої після 01 січня 2021 року, та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у підпунктах 1-5 пункту 3 цього розділу, повинно містити: обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо: розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість (у разі необхідності такий розрахунок може бути винесений у додаток до податкового повідомлення-рішення, що є його невід`ємною частиною). У податковому повідомленні-рішенні наводиться або додається до нього розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі орган та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами «Р» (крім пені відповідно до статті 129 глави 12 розділу II Кодексу), «Д» (крім пені за заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподаткованого доходу на користь нерезидентів відповідно до статті 129 глави 12 розділу II Кодексу) та «С») із зазначенням у ньому відповідної інформації, необхідної для їх визначення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (в подальшому – Закон № 996-ХІV), господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 статті 3 Закону № 996-ХІV встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 3 Закону № 996-ХІV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV України, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 6 статті 14 Закону № 996-ХІV встановлено, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Згідно з п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (в подальшому – Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 4 Положення № 88, у тексті та цифрових даних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності підчистки і необумовлені виправлення не допускаються. Помилки в первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені у паперовій формі, виправляються способом «червоного сторно» або додаткових бухгалтерських проведень, або коректурним способом. Виправлення помилок у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені у паперовій формі, з використанням способу «червоного сторно» здійснюється шляхом внесення неправильного запису (кореспонденції рахунків чи суми) червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо, що означає від`ємні числа, які в підсумку вираховуються. Одночасно під записом червоним кольором чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору здійснюється другий запис із зазначенням правильної кореспонденції рахунків чи суми. Виправлення помилок у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені у паперовій формі, з використанням коректурного способу здійснюється шляхом закреслення неправильного тексту або цифри і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилок у регістрах бухгалтерського обліку, що складені у паперовій формі, з використанням способу додаткових бухгалтерських проведень здійснюється шляхом внесення додаткової кореспонденції рахунків на суму, яка є різницею між правильною та відображеною в цих регістрах. Помилки в регістрах бухгалтерського обліку за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або зі знаком «мінус», а виправлення (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та регістри бухгалтерського обліку, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером. Виправлення помилки у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені у паперовій формі, повинно бути обумовлено надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення. У документах, якими оформлені касові і банківські операції та операції з цінними паперами, виправлення не допускається. Помилки в первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, виправляються способом сторно або додаткових бухгалтерських проведень. Виправлення помилок у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, способом сторно передбачає здійснення зворотного запису на величину помилки та одночасне зазначення правильної суми. У первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, під час виправлення помилок має бути збережена інформація, яка виправляється, та міститися відомості про дату виправлення, посади і прізвища осіб, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які склали виправлений електронний документ. Виправлення вносяться до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку в тому звітному періоді, у якому виявлені помилки.

Згідно з п. 4 Наказу Міністерства фінансів України № 137 від 28.05.1999 р. «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" (далі ПСБО 6), виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Дата балансу - дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. Облікові оцінки - грошовий вираз елементів фінансової звітності, які не піддаються безпосередньому спостереженню, а визначаються наближено, тобто попередньо оцінені (пункт 3 ПСБО 6). Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (пункт 5 ПСБО 6).

Пунктами 15-17 ПСБО 6 встановлене наступне: події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів. Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов`язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов`язань. Коригування активів і зобов`язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу. Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.

Пунктом 20 ПСБО 6 визначене, що у примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах: Зміст і суму помилки. Статті фінансової звітності минулих періодів, які були виправлені з метою повторного подання порівняльної інформації.

Згідно з п. 18 Наказу Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 р. «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» (далі ПСБО 16), до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг).

Пунктом 20 ПСБО 16 визначене, що до інших операційних витрат включаються визнані штрафи, пеня, неустойка.

Згідно з п. 30 ПСБО 16, податки на прибуток визнаються витратами згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».

Відповідно до п. 3 Наказу Міністерства фінансів України № 353 від 28.12.2000 р. «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток" (далі ПСБО 17) Терміни, що використовуються у Національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: витрати (дохід) з податку на прибуток - загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов`язання і відстроченого податкового активу.

Згідно з п.п. 1, 7, 8, 10 Наказом Міністерства фінансів України № 193 від 10.08.2000 р. «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" (далі ПСБО 21): монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат). На кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу; на кожну дату балансу: а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу; визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення господарської операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Національного положення (стандарту) 21. Показники статей фінансової звітності господарської одиниці за межами України включаються у валюті звітності до фінансової звітності підприємства в такому порядку: монетарні і немонетарні статті (крім статей власного капіталу) господарської одиниці за межами України підлягають перерахунку за валютним курсом на кінець дня дати балансу. Статті доходів, витрат та руху грошових коштів підлягають перерахунку за валютним курсом на кінець дня дати здійснення господарських операцій, за винятком випадків, коли фінансова звітність господарської одиниці складена у валюті країни з гіперінфляційною економікою.

Згідно з п. 4 Наказу Міністерства фінансів України № 353 від 28.12.2000 р. «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток", поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов`язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у звіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок: дооцінки активів та інших господарських операцій, які відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшенням власного капіталу; об`єднання підприємств шляхом придбання.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 затверджено Інструкцію «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» (далі Інструкція № 291), затверджені рахунки: Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов`язань. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу - статутного, пайового, у дооцінках, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів. Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" На рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку. За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом - збитки та використання прибутку. Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" має такі субрахунки: 441 "Прибуток нерозподілений" 442 "Непокриті збитки" 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді". На субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку. На субрахунку 442 "Непокриті збитки" відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо. На субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. Сальдо на цьому субрахунку у кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 та/або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків.

Виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році, відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" відображається кореспонденцією рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об`єктів класів 1-6.

Клас 6. Поточні зобов`язання. Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов`язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов`язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів. На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями. Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки: 641 "Розрахунки за податками" 642 "Розрахунки за обов`язковими платежами" 643 "Податкові зобов`язання" 644 "Податковий кредит"

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов`язковими платежами" ведеться облік розрахунків за зборами (обов`язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 "Розрахунки з страхування".

На субрахунку 643 "Податкові зобов`язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов`язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" кореспондує 84 "Інші операційні витрати", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності", 95 "Фінансові витрати", 97 "Інші витрати", 98 "Податок на прибуток"

Рахунки класу "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати".

На рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображаються загальногосподарські витрати, пов`язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. За дебетом рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати". До загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов`язкових платежів).

На рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

Рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності" має такі субрахунки: 940 "Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю"; 941 "Витрати на дослідження і розробки"; 942 "Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти"; 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"; 944 "Сумнівні та безнадійні борги"; 945 "Втрати від операційної курсової різниці"; 946 "Втрати від знецінення запасів"; 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"; 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки"; 949 "Інші витрати операційної діяльності";

На субрахунку 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки" ведеться облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів.

На субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", зокрема витрати житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення, виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню тощо. Підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України "Про страхування", на цьому субрахунку узагальнюють інформацію про витрати страховика, зокрема відрахування у централізовані страхові резервні фонди, які утворюються для забезпечення виконання зобов`язань щодо окремих видів обов`язкового страхування, відрахування в страхові резерви, інші, ніж резерв незароблених премій, які формуються у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з пунктом 9 Методичних рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356, в облікових регістрах підчистки і необумовлені виправлення тексту та цифрових даних не допускаються.

Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст та/або цифри закреслюються і над закресленим наводиться правильний текст та/або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей регістр, із зазначенням дати виправлення.

Помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання Бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або у дужках, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку і Головної книги у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображуються правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Виправлення помилок минулих років оформлюється у місяці виявлення помилки Бухгалтерською довідкою, в якій наводиться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання Бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 375 «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України», Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, забезпечує формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, державної політики у сфері контролю за трансфертним ціноутворенням, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку. Мінфін відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов`язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), здійснює адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку та аудиту в Україні до законодавства ЄС, надає індивідуальні роз`яснення з цих питань, якщо вони належать до діяльності заявників (пункт 4 Положення про Міністерство фінансів України).

Листом Міністерства фінансів України від 23.02.2010 р. № 31-34000-20-10/3939, Міністерство фінансів України на запит щодо виправлення помилок повідомлено, що передбачене Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. №137, для виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року здійснюється і при відсутності залишку нерозподіленого прибутку (наявності непокритих збитків). Таке виправлення вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності. Відповідно до Методичних рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356, дані про виправлення помилок минулих років, оформлені бухгалтерською довідкою, у регістри бухгалтерського обліку записуються у місяці складання цієї бухгалтерської довідки.

Пунктом 2 наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73, «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі ПСБО 1) визначено, що фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності (пункт 3 ПСБО 1).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в акті перевірки мають бути деталізовані обставини податкового правопорушення, зокрема первинні документи, що підтверджують показники, які відображені платником податків у податковій звітності та використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансова, статистична та інша звітність, пов`язана з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи.

Акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, такий є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких приймають податкові повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 14.08.2024 р. у справі № 560/12984/23, від 14.08.2026 р. у справі № 810/3170/18.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом при встановленні порушення з податку на прибуток в розмірі 2450995 грн. занижені інші операційні доходи за рахунок проведеного перерахунку операційних курсових різниць за попередні звітні періоди, які перевірені попередньою документальною перевіркою, проте, в акті відсутні відомості про дослідження відповідачем уточнюючих декларацій позивача із податку на прибуток за 2023, 2024 роки та перше півріччя 2025 року.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано первинні бухгалтерські документи, банківські виписки, бухгалтерську довідку та інші документи, які підтверджували технічний характер помилки у формуванні доходу від операційної курсової різниці та правомірність проведеного коригування, проте, відповідачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано доказів дослідження вказаних документів під час проведення перевірки.

Також відповідачем не надано оцінку впливу наявних помилок у розрахунку курсових різниць за перше півріччя 2023 року на завищення доходів та збільшення податкових зобов`язань.

Відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів винесення податкового повідомлення-рішення форми «П» про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік у сумі «-2698725грн.».

Висновки акту перевірки не містять висновку (питання) про завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік у сумі «-2698725,00 грн.».

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом збільшено об`єкт оподаткування з податку на прибуток у 2024 році позивачу, проте не зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік на цю ж суму «-2698725,00 грн.» на підставі відповідного податкового повідомлення-рішення.

Тобто, в обліку позивача існує одночасно два показники із від`ємним значенням на суму «-» 2698725,00 грн. та позитивним значенням «+» 2698725,00 грн., що не призводить технічно, фактично та реально до існування заниженого показника об`єкта оподаткування, оскільки ці дві суми віднімаються, а їх сума дорівнює « 0,00 грн.».

Оскільки відсутнє збільшення бази оподаткування «+» 2698725,00 грн., то відсутнє і податкове зобов`язання на суму 485771 грн. та штрафна санкція у розмірі 25% у сумі 121442,75 грн. по цим двом епізодам порушень за 2023 рік., що визначені у 2024 році.

Таким чином, зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток може здійснювати тільки за податковим повідомленням-рішенням форми «П», яке не прийняте, та висновки акту перевірки не містять відомостей про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік.

Судовим розглядом встановлено, що в бухгалтерському обліку проведено наступним чином: Дт 92 «Адміністративні витрати» Кт 372 «Розрахунки по підзвітним особам» Дт 372 «Розрахунки по підзвітним особам» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено включення до складу інших операційних витрат адміністративних витрат, сформованих за операціями зі списання підзвітних сум по відрядженні за межами України за 2024 рок в сумі 177382,92 грн. Так, за даними перевірки встановлено перебування директора ОСОБА_1 у відрядженні за межами України, доцільність яких не підтверджено первинними документами. понесені ним витрати відшкодовано платником ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА» в повній мірі. Перевіркою не встановлено взаємовідносин з нерезидентами GKALLIS Limited, Swing Collections Gmb, Modasst, Maglieria spl, Santinelli Patnostritelina Tehnika ED, відсутнє підтвердження пов`язаності даних витрат з господарською діяльністю платника.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем контролюючому органу під час перевірки подані наступні документи: наказ від 17.06.2024 р. №89 про перебування директора ОСОБА_1 протягом 17.06.2024 р. - 30.06.2024 р. (Кіпр, фабрика GKALLIS Limited, м. Лефкосія), проживання в м. Ларнака, Кіпр. Авансовий звіт на загальну суму 84147,92 грн.; наказ від 31.07.2024 р. № 117 про перебування директора ОСОБА_1 протягом 02.08.2024 р. - 11.08.2024 р. (Румунія, м. Слатіна, фірма Modasst, м. Орадея, фірма Мaglieria, Болгарія, фірма Santinelli Patnostritelina Tehnika ED). Авансовий звіт на загальну суму 50808,77 грн.; наказ від 31.10.2024 р. № 179 про перебування директора ОСОБА_1 протягом 05.11.2024 р. - 13.11.2024 р. (Німеччина, м. Schermbeck, участь у переговорах з фірмою Swing Collections Gmb). Авансовий звіт на загальну суму 42426,23 грн.»

Крім того, позивачем листом від 03.10.2025 р. № 31/11 відповідачу повідомлено, що згідно з наказами № 231 від 30.11.2023 р., № 28 від 05.02.2024 р. № 27 від 25.02.2025 р., № 80 від 06.06.2025 р. директор здійснив низку робочих візит до компанії Вetty(згідно з листом-запрошенням) для обговорення питань якості продукції та затвердження графіку відвантажень на наступний сезон. Використовуючи відрядження максимально ефективно, керівник позивача також відвідував компанію Swing Model Bekleidungs GmbH, як другого основного замовника, маючи змогу висловити свою повагу її керівництву, що сприяє зміцненню партнерських відносин та подальшій співпраці. Згідно із наказом № 179 від 31.10.2024 р. директор відвідував Swing Model Bekleidungs GmbH Запрошення Директора на переговори відбулося в усній формі. Директор та керівництво компанії-замовника перебувають у постійному робочому контакті та, зокрема, часто спілкуються по телефону та через месенджери. Спілкування здійснюється у діловій формі, відповідно до практики сучасних бізнес-комунікацій, і є звичним способом узгодження робочих питань. Згідно із наказами № 39 від 17.06.2024 р. та № 117 від 31.07.2024 р. директор відбував до низки підприємств, які радили йому колеги та партнери. Необхідність у таких поїздках зумовлена особливостями співпраці з двома основними замовниками: навесні та восени у них відсутні замовлення (період міжсезоння). Це створює ризик простою виробництва або виконання економічно невигідних контрактів, тому пошук нових партнерів є важливим для стабільності та розвитку діяльності ТОВ «ВОРСКЛА-МОДА».

На підтвердження понесення витрат на відрядження позивачем під час перевірки і розгляду заперечень на висновки акту перевірки надані наступні документи: копії авансових звітів, накази про відрядження; копію закордонного паспорта директора з відмітками про перетин кордону; документи на підтвердження понесених витрат у відрядженні; банківські виписки, але такі документи не досліджені ні в акті перевірки, ні у відповіді про розгляд заперечення позивача на висновки акту перевірки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зміст акту перевірки не містять конкретного переліку необхідних документів, що повинні підтверджувати зв`язок витрат на відрядження керівника товариства із господарською діяльністю, а відсутність окремих документів автоматично доводить відсутність зв`язку операції із господарською діяльністю.

У разі наявності підтверджень фактичного використання товарно-матеріальних цінностей, основних засобів чи послуг у господарській діяльності, то формальні недоліки оформлення документів, чи відсутність певних документів (запрошення, листування) не є підставою для відмови у формуванні витрат, а витрати визнаються, відповідно до ПСБО 16 у періоді їх здійснення за умови їх зв`язку з господарською діяльністю.

Контролюючий орган зобов`язаний довести не лише наявність розбіжностей у звітності чи обліку, але довести причинно-наслідковий зв`язок між такими розбіжностями та заниженням об`єкта оподаткування, або відсутністю певного документа.

Відсутність певних документів, які не є обов`язковими, припущення або формальні зауваження без доведення викривлення податкового обліку не є достатньою правовою підставою для донарахування грошових зобов`язань.

Контролюючий орган зобов`язаний довести, суми витрат на відрядження здійсненні поза межами господарської діяльності. Сам факт спору щодо окремих витрат або сумніви у їхній обґрунтованості не є достатньою підставою для позбавлення платника права на формування витрат без встановлення відсутності причинно-наслідкового зв`язку їх понесення поза межами господарської діяльності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 08.07.2021 р. у справі № 160/511/20, від 19.06.2026 р. у справі № 821/1651/17.

Таким чином, завищені витрати у зв`язку за відрядженням керівника за кордон - 31929 грн.+7982,25 грн. штрафна санкція, у загальному розмірі 39911,25 грн. за 2024 рік. у податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №00181950701 від 27.11.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність висновків акту перевірки про заниження позивачем грошових зобов`язань із податку на доходи фізичних осіб в сумі 31 928,93 грн., в т.ч. за липень 2024 року - 15146,63 грн., серпень 2024 року - 9145,58 грн., жовтень 2024 року - 5400,00 грн., листопад 2024 року 2236,72 грн. та із військового збору в сумі 2660,74 грн., в т.ч. за липень 2024року - 1262,22 грн., серпень 2024 року 762,13 грн., жовтень 2024 року 450 грн., листопад 2024 року - 186,39 грн., а податкові повідомлення-рішення № 00182010701 (військового збору), № 00181980701 (податок на доходи фізичних осіб) від 27.11.2025 р. протиправні, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області: № 00181950701 від 27.11.2025 р. (податок на прибуток) частково в сумі грошових зобов`язань із податку на прибуток - 647125 грн. (650498,75-3373,72); № 00181980701 від 27.11.2025 р.; № 00182010701 від 27.11.2025 р. необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. по справі № 440/16494/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич