Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №440/4939/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 р. Справа № 440/4939/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 року (ухвалене суддею Бевза В.І.) в справі № 440/4939/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення за № 164250001078 від 07.01.2026 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої згідно ст. 8 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2026 рік» на 01.01.2026 року в розмірі 8647 грн., та обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести з 01.01.2026 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 , обчисленої на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої, відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2026 рік» на 01.01.2026 року в розмірі 8647 грн., із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 рік щодо обчислення у розмірі 7810,88 грн., на момент призначення пенсії та з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 р. в справі № 440/2582/20, та постанови Другого апеляційного адміністративного суду в справі № 440/2058/25 від 27.06.2025 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного зонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (індексацію) згідно ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії у розмірі 8913 грн. 83 коп. на коефіцієнт збільшення 1,121 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити нарахування та проводити виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2026 р. та з 01.03.2026 р., без обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 р. № 821, без застосування коефіцієнтів, передбачених ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» до суми перевищення його пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а також без обмеження загального розміру пенсії (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 р. № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплати та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році») максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 недоплачену пенсію за період з 01.01.2026 р. по 30.04.2026 р. в сумі 71850 грн. 92 коп., що виникла внаслідок перерахунку та індексації пенсії, у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати у розмірі 8647 грн. встановленою ст.8 Закону № 4695-ІХ від 03.12.2025 р. «Про Державний бюджет України на 2026 рік» обчисленої відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області надати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 164250001078 від 07.01.2026 р. про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині непроведення перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на 01.01.2026 р. в розмірі 8647,00 грн., з урахуванням формули визначеної в ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 р., постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2026 р., з 01.03.2026 р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести з 01.01.2026 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 , обчисленої, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на 01.01.2026 р. в розмірі 8647,00 грн., з урахуванням формули визначеної в ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 р., постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та провести виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 р. та з 01.03.2026 р. без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум; у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено; заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено, а саме: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач вважає, що відсутні підстави для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та з 22.11.2019 р. отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, призначену відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (1 категорії).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 р. в справі №440/2582/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити призначення з 22.11.2019 р. ОСОБА_1 основної державної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести виплату такої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скасувати запис у пенсійній справі ОСОБА_1 про причини інвалідності "Каліцтво/захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС в період проходження ВС" та внести запис, який зазначений у довідці МСЕК про групу та причину інвалідності, яка пов`язана із виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 році №0141271 та виписці із акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках від 01 грудня 2005 року №0141271 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №440/2058/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 в справі № 440/2058/25 скасовано та ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №164250001078 від 27.12.2024 р. про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 21.12.2024 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , обчисленої на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний Бюджет України на 2024 рік" на 01.01.2024 року в розмірі 7100 грн., із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 рік щодо обчислення у розмірі 7810,88 грн., на момент призначення пенсії, з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 р. в справі 440/2582/20, та з урахуванням фактично виплачених пенсійних сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 р. в справі №440/12590/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, задоволено частково, а саме: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести з 01.01.2025 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 , обчисленої на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на 01.01.2025 в розмірі 8000 грн. та із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 рік щодо обчислення у розмірі 7810,88 грн., на момент призначення пенсії та з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 р. в справі 440/2582/20 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 р. в справі №440/2058/25, та провести виплату перерахованої пенсії, з урахуванням вже виплачених сум; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із індексацією з 01.03.2025 р. шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 7994,47 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та провести виплату перерахованої пенсії, з урахуванням вже виплачених сум; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити виплату (з урахуванням вже проведених виплат) пенсії ОСОБА_1 починаючи з 21.12.2024 р. та з 01.03.2025 р. без обмеження граничного розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 р. в справі №440/12590/25 законної сили не набрало.

28.12.2025 р. позивач звернувся до відповідача із запитом надати розрахунок та розмір пенсії, яка буде виплачена в січні 2026 році.

07.01.2026 р. Чутівським об`єднаним управлінням ПФУ (підрозіл Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області) прийнято рішення 164250001078 про перерахунок пенсії позивача, відповідно до якого з 01.01.2026 р., 01.03.2026 р. розмір пенсії з надбавками становить 25950,00 грн. Застосування коефіцієнтів, передбачених ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» з даного рішення не вбачається.

При обчисленні середньомісячного заробітку використовувалась формула 7100*5/7810.88 грн.*7884,47.

13.01.2026 р. відповідач листом повідомив позивача, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 р. в справі № 440/2058/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено відповідний перерахунок пенсії, в результаті якого розмір пенсії з 21.12.2024 р. склав 23610 грн. Даним рішенням суду не передбачено проводити в подальшому перерахунки пенсії у зв`язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати, з 01.01.2026 р. проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Розмір пенсії з 01.01.2026 р. становить 25950 грн. 00 коп.

23.01.2026 р. позивач звернувся із заявою (скаргою) до відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2026 р. із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 рік щодо обчислення у розмірі 7810,88 грн., на момент призначення мені пенсії від 22.11.2019 року , як того вимагає абз. 16 п. 9 Порядку №1210 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на відповідний рік у розмірі 8647 грн., у зв`язку з прийнятим Законом про Державний бюджет на 2026 рік.

08.04.2026 р. відповідач листом повідомив позивача, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 р. в справі № 440/2058/25 не передбачено проводити в подальшому перерахунки пенсії у зв`язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати.

Не погодившись з порядком обчислення пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 164250001078 від 07.01.2026 р. про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині непроведення перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на 01.01.2026 в розмірі 8647 грн., з урахуванням формули визначеної в ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.91, постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2026 р., з 01.03.2026 р.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-ХІІ (в подальшому - Закон № №796-ХІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону №796-ХІІ, закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону № 796-XII, військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до ст. 54 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 р. № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в подальшому - Порядок № 1210).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. № 851 Порядок № 1210 доповнено пунктом 91, а саме: за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою. Зазначено також, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 р. було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Таким чином, словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, - визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 26.04.2019 р.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що з 26.04.2019 р. є положення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення № 1-р(ІІ)/2019 змінено положення ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.

Аналіз вищевикладених норм законодавства вказує, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII з 26.04.2019 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 р. № 543 абзац 1 пункту 91 Порядку № 1210 викладено у редакції, за якою за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою. Нова редакція цього пункту передбачала також, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Згідно з п. 9-1 Порядку №1210, за бажанням осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, пенсії по інвалідності, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа розраховуються виходячи із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та обчислюються за формулою: П = Зс х Кзс х Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Зп(мін) х 5/Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 р. в справі №440/2058/25 зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 21.12.2024 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , обчисленої на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний Бюджет України на 2024 рік" на 01.01.2024 р. в розмірі 7100 грн., із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 рік щодо обчислення у розмірі 7810,88 грн., на момент призначення пенсії, з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 р. в справі 440/2582/20, та з урахуванням фактично виплачених пенсійних сум.

07.01.2026 р. Чутівським об`єднаним управлінням ПФУ прийнято рішення 164250001078 про перерахунок пенсії позивача, відповідно до якого з 01.01.2026 р., 01.03.2026 р. розмір пенсії з надбавками становить 25950,00 грн. Застосування коефіцієнтів, передбачених ст. 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану” з даного рішення не вбачається. При обчисленні середньомісячного заробітку використовувалась формула 7100*5/7810.88 грн.*7884,47.

13.01.2026 р. відповідач листом повідомив позивача, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 р. в справі № 440/2058/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено відповідний перерахунок пенсії, в результаті якого розмір пенсії з 21.12.2024 р. склав 23610 грн. Даним рішенням суду не передбачено проводити в подальшому перерахунки пенсії у зв`язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати, з 01.01.2026 р. проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Розмір пенсії з 01.01.2026 р. становить 25950 грн.

23.01.2026 р. позивач звернувся із заявою (скаргою) до відповідача в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2026 р. із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 рік щодо обчислення у розмірі 7810,88 грн., на момент призначення його пенсії від 22.11.2019 р. , як того вимагає абзац 16 пункт 9 Порядку №1210 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на відповідний рік у розмірі 8647 грн, у зв`язку з прийнятим Законом про Державний бюджет на 2026 рік .

08.04.2026 р. відповідач листом повідомив позивача, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 р. в справі № 440/2058/25 не передбачено проводити в подальшому перерахунки пенсії у зв`язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абзаців 13 - 15 пункту 9 Порядку № 1210, у разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс = Зп (мін) х 5 / Зс1, де: Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітд) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.

Абзацом 16 пункту 9 Порядку №1210 передбачено, що пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п`ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - тобто законодавець вказує лише на зміну мінімальної заробітної плати, при цьому всі інші складові формули для пенсії по інвалідності обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - залишаються незмінними.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, пункт 9 Порядку №1210 прийнятий на реалізацію норми ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII.

П`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати не є розміром пенсії, а є лише однією зі складових, з якої необхідно здійснювати розрахунок пенсії.

Закон 796-XII не містить положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачає проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Застосування формули, передбаченої Порядком №1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому Закон № 796-XII та Закон № 2262-XII не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому КМУ, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Велика Палата Верховного Суду у справі №520/12609/19 дійшла висновку, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII та Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", у 2026 році мінімальну заробітну плату з 1 січня у місячному розмірі становить 8674 гривень, а відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", у 2024 році мінімальну заробітну плату з 1 січня у місячному розмірі становить 7100 грн.

Таким чином, враховуючи, що розмір мінімальної заробітної плати у 2026 році змінився порівняно з попередніми роками, тому у відповідача виник обов`язок щодо перерахунку пенсії позивача саме у зв`язку зі зміною такого показника, при цьому інші складові формули для пенсії по інвалідності обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року залишаються незмінними.

Щодо необхідності застосування показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 рік щодо обчислення в розмірі 7810,88 грн.

Пунктом 9-1 Порядку № 1210 (в редакції чинній на час виникнення права на призначення позивачу пенсії по інвалідності з 22.11.2019 р.) передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за формулою: П = Зс х Кзс х (Кв/100%), де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Зп(мін) х 5/Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

07.01.2026 р. Чутівським об`єднаним управлінням ПФУ прийнято рішення 164250001078 про перерахунок пенсії позивача, відповідно до якого з 01.01.2026 р., 01.03.2026 р. розмір пенсії з надбавками становить 25950,00 грн. Застосування коефіцієнтів, передбачених ст. 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану” з даного рішення не вбачається.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при обчисленні середньомісячного заробітку використовувалась формула 7100*5/7810.88 грн.*7884,47. Отже, відповідач використовує вірний розмір середньої заробітної плати (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року при обчисленні середньомісячного коефіцієнту заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, тому суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні цій частині позову.

Стосовно доводів апеляційної скарги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного зонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (індексацію) згідно ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії у розмірі 8913 грн. 83 коп. на коефіцієнт збільшення 1,121 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 р. № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Передбачена ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІV індексація проводиться саме у зв`язку з незмінністю розрахункової величини, з якої проведено обрахунок пенсії згідно з положеннями Закону № 1058-ІV, а саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Тобто формули, наведені в ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, застосовуються виключно до пенсій, обчислених на підставі заробітку застрахованої особи відповідно до загальної системи пенсійного страхування. У справі, що розглядається, пенсія позивача обчислюється із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що механізм індексації, передбачений ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV не застосовується до пенсій позивача безпосередньо.

Довід апеляційної скарги позивача про проведення перерахунок пенсії з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 р. в справі № 440/2582/20, та постанови Другого апеляційного адміністративного суду в справі № 440/2058/25 від 27.06.2025 р. суд апеляційної інстанції не приймає та зазначає, що при розгляді позовних вимог стосовно визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №580/3376/20.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

У випадку незгоди з проведеним перерахунком пенсії позивача на виконання рішення суду у справі, яке зазначене у позовних вимогах, позивач не позбавлений права звернутися до суду щодо виконання рішень суду із застосуванням правового механізму судового контролю, що передбачений статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про обмеження максимального розміру пенсії, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Закону України "Про судову експертизу", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме: частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Таким чином, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема Закону №796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Між тим, 20.03.2024 р. Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 р. №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 21.03.2024 р. - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 р. №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.07.2024 р. в справі № 814/1394/15, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховується судом.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 164250001078 від 07.01.2026 р. про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині непроведення перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на 01.01.2026 р. в розмірі 8647,00 грн., з урахуванням формули визначеної в ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.91, постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2026 р., з 01.03.2026 р., зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести з 01.01.2026 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 ,, обчисленої, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" на 01.01.2026 р. в розмірі 8647,00 грн., з урахуванням формули визначеної в ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.91, постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та провести виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 р. та з 01.03.2026 р. без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про встановлення судового контролю виконання рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Отже, в силу наведеної вище норми права у цій справі суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Аналіз вищевикладених норм законодавства, а також предмет спору у цій справі, вказує на наявні підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду, тому суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву позивача про встановлення судового контролю виконання рішення суду.

Інші доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення в даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п. 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 по справі № 440/4939/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова